2023-й для нас, як і для всіх в Україні, розпочався з блекаутів та обстрілів. У цих умовах ми продовжували свою роботу над тим, аби зберегти Відкрите Суспільство для вільної України, розвивати людський капітал і стійкість громадянського суспільства, рухати Україну в ЄС, захищати права людини, та підтримувати ініціативи, які здатні цьому сприяти. За цей рік наш Фонд підтримав понад 400 проєктів на суму в більш ніж 650 мільйонів гривень.

Ми попросили тематичні програми Фонду обрати проєкти минулого року, які здаються їм найцікавішими, найважливішими, найзначимішими. Такими, за які ми полюбили цей важкий 2023 рік. І поки остаточний річний звіт лише формується, ділимось з вами його скороченою версією.

Програма “Європа і світ”

2023 рік був досить насиченим у роботі над інтеграцією України в ЄС, також програма розширила свою діяльність, щоб зберегти і наростити підтримку України у різних куточках світу та посилити тиск на росію.

Просування вступу України до ЄС

У грудні 2023 року Європейська рада ухвалила історичне рішення про відкриття переговорів про вступ України до Європейського союзу.  Фонд разом з партнерами – провідними українськими аналітичними центрами для цього провів комплексну роботу з інституціями та ключовими столицями ЄС, а також сприяв тому, щоб уряд України впроваджувати зміни у законодавстві, рекомендовані ЄС.

Міжнародна адвокація у країнах ЄС

Адвокаційні  поїздки українських експертів допомагали донести до ключових країн ЄС те, що Україна справно рухається за своєю євроінтеграційною траєкторією, адже багато рішень залежать не лише від Брюсселю, але й від рішень країн-членів.  Напередодні звіту Європейської комісії  Український центр європейської політики провів адвокаційні візити у Париж, Берлін, Брюссель та Мадриді. Під час цих візитів експерти зустрілися з місцевими експертами та дипломатами, щоб аргументовано розповісти їм про те, як далеко Україна просунулась на шляху до Європейського Союзу.

Також комплексно просувала  за кордоном ідею вступу України в ЄС команда «Української призми». За підтримки Фонду, експерти працювали зі скандинавськими країнами, Іспанією та Португалією. Також Фонд та Фундації Відкритого Суспільства долучилися до відкриття офісу «Українська призма» у Брюсселі, щоб мати легший та швидший доступ до стейкхолдерів.

У 2023 році системну роботу адвокаційну роботу з країнами-союзницями забезпечував Центр «Нова Європа». В фокусі організації була робота в Німеччині, Франції, Нідерландах, Італії та США щодо питань вступу України до ЄС, а також політичної, фінансової та збройної допомоги від союзників задля перемоги над росією. Окрім візитів для зустрічей з політиками та політичними радниками урядовців, експерти організації проводили опитування та публікували статті в ЗМІ країн-союзниць.

Також команда Центру «Нова Європа» спільно з Фондом та за фінансової підтримки ЄС, змогла зібрати у Києві близько 100 учасників під час Другого EU Accession Exchange Forum – унікальної платформи, яка об’єднала політиків, експертів та експерток, лідерок думок та офіційних осіб як з країн-кандидатів, так і з держав-членів ЄС. Напередодні публікації щорічного звіту Європейської Комісії про розширення, форум став майданчиком для “звірки годинників” євроінтеграції з тими, хто так само як і Україна рухається зараз від статусу кандидата до повноправного члена ЄС. 

Залучення до виконання домашнього завдання для членства в ЄС

Варто також відмітити внесок Фонду та наших партнерів у роботу уряду та парламенту, які працювали весь 2023 рік над приведенням законодавства України до стандартів ЄС.

Наприклад, ГО «Євроатлантичний курс» надавав експертну підтримку Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції до ЄС, щоб  якісно та оперативно здійснювати оцінку законопроєктів на відповідність їх нашим зобов’язанням як країни-кандидата на вступ до ЄС та Угоді про асоціацію з ЄС. Протягом 2023 року команда організації допомогла Комітету проаналізувати 120 законопроєктів та надавати висновки щодо їх відповідності євроінтеграційним зобов’язанням України та праву Євросоюзу.

Щоб пріоритизувати свою роботу, усі міністерства проводили у 2023 році «селф-скринінг» – перевірку національного законодавства на відповідність актуальному праву ЄС. Організації-грантери фонду долучалися і до розробки інструментів моніторингу та ресурсів для підвищення спроможності працювати із законодавством ЄС. Наприклад, Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля» підготував Картування основних завдань України у сфері довкілля та зміни клімату, що налічує близько 80 основних директив та регламентів ЄС, а також сотні додаткових нормативно-правових актів, різноманітні рішення, рекомендації, політики, практику суду.  Також експерти розробили Довідник актів ЄС у сфері довкілля та зміни клімату та веб-портал «Компас – твій зелений дороговказ до членства в ЄС». Ці ресурси були позитивно оцінені представниками уряду та Комітету екополітики Верховної Ради України, як такі, що  стали помічними у їхній роботі.

Посилення співпраці з Францією

Франція – одна із найвпливовіших та економічно потужних країн ЄС, яка відіграє важливу роль у союзницькій коаліції на підтримку України у війні з росією. Російське лобі, історично потужне та впливове в цій країні, не зникло та продовжує дезінформувати політичний клас і громадську думку через численні матеріали якісною французькою мовою.

Тому у 2023 році, окрім адвокаційної роботи, ми посилили роботу з Францією через співпрацю медіа та інструменти культурної дипломатії.

Зокрема, Український кризовий медіа-центр  налагодив процес виробництва та  поширення унікального франкомовного контенту про Україну – аудіо подкастів та youtube-відеороликів, а також посилив присутність франкомовних продуктів в соцмережах Facebook та Twitter серед французьких та франкомовних експертів, журналістів, політиків. А завдяки публікації ексклюзивних коротких відео з регіонів, включно з прифронтовими територіями,  зміг надати ширшій франкомовній аудиторії (понад 200 000 осіб) унікальну можливість побачити та відчути гуманітарний та соціальний аспект російсько-української війни.

Через співпрацю з Фондом «Меритус» ми підтримали запуск франкомовної версії вебсайту «Українського тижня» tyzhden.fr. Через підготовку та переклад понад 300 матеріалів тільки у 2023 році та виступи у медіа французька аудиторія та читацька аудиторія франкомовних країн Глобального Півдня, більше дізналась про події в Україні, історію, політику, економіку України.

У листопаді 2023 року Український інститут, фундація культурної дипломатії при Міністерстві закордонних справ України, відкрив своє представництво у Франції. Створення цього представництва підтримали Фундації Відкритого Суспільства (Open Society Foundation), частиною яких є Міжнародний фонд “Відродження”. Також Фонд забезпечив приїзд команди Інституту до Парижу. Відкриття представництва відбулось за участі спікерів високого рівня зі сторони Франції, а також за участі Голови Правління Open Society Foundations Александера Сороса, та першої леді Олени Зеленської. Представництво робитиме українську культуру впізнаваною у Франції, створюватиме запит на знання про неї і попит на український культурний продукт через представлення української культури як вагомої і невід’ємної складової європейської культури.

Зміцнення порозуміння та партнерств з сусідніми країнами-членами ЄС

Якщо 2022 рік показав величезний рівень симпатії та практичної підтримки України не лише від національних урядів, але й від звичайних небайдужих громадян, бізнесів, регіональних влад країн-членів ЄС, то 2023 став роком викликів і показав, що українцям слід наполегливо працювати над стабільними партнерствами з країнами-членами ЄС на різних рівнях.  У першу чергу це стосується відносин з країнами-сусідами, з низкою з яких останнім часом з’явились політичні тертя, а у деяких з них звучали гасла зменшити підтримку Україні.

Тому Фонд у співпраці з аналітичним центром «Українська призма» продовжив традицію проведення щорічного Українського Центральноєвропейського Форуму (UCEF 2023), де зібрав близько 90 політиків, дослідників, представниць наукових кіл, ЗМІ та громадянського суспільства з 15 країн, для створення спільного бачення майбутнього Центральної Європи. Оскільки форум проводився напередодні оприлюднення рішення Єврокомісії рекомендувати почати переговори про вступ країн-кандидатів до ЄС, учасники обговорили перспективи вступу України та Молдови до Європейського Союзу і траєкторії процесу розширення ЄС, а також необхідності побудови стійкого військово-промислового, дипломатичного та економічного партнерства між країнами Центральної Європи.

Також ми посилили співпрацю в рамках Форуму «Україна-Польща», який традиційно протягом багатьох років співорганізовують Міжнародний фонд «Відродження» та Фонд Стефана Баторія (Польща). Учасниками двох міжнародних зустрічей  Форуму стали громадські активісти й активістки, аналітики, науковці та представники бізнесу й економічного сектору України та Польщі, а також уряду України. Спектр тематик для обговорення засвідчував багатий зміст українсько-польської співпраці: від волонтерських рухів з підтримки української армії і міграційних питань, до викликів у стосунках між Києвом та Варшавою, аби убезпечити стійкість в умовах війни та шлях України до ЄС від блокувань з політичних мотивів. Також у вересні, учасники Форуму відреагували спільним зверненням про особливості моменту в українсько-польських відносинах, з закликом до деескалації політичної риторики з обох сторін, викликаної економічними суперечками.

Водночас команда аналітичного центру «Європа без бар’єрів» здійснювала постійний моніторинг роботи Ініціатив «Шляхи солідарності ЄС—Україна», «Відкритий кордон», що з’явились після початку великої війни та містять невідкладні заходи для стабілізації руху осіб і товарів через кордон, посилення співпраці між Україною та ЄС.

 Експерти встановили сталі професійні зв’язки з більшістю стейкхолдерів Ініціатив, у 2023 році провели 23 поглиблені консультації та 4 експертні обговорення з представниками української сторони, а також низкою незалежних, у тому числі міжнародних експертів. Це уможливило підготовку аналітичних та інформаційно-роз’яснювальних матеріалів, а також конкретних пропозицій для уряду та інших стейкхолдерів для вдосконалення процесів ефективної розбудови західного кордону, механізмів реагування на надзвичайні ситуації на кордонах України та ЄС.

Розширення підтримки України у глобальному світі.

У 2023 році Фонд розширив географію своєї діяльності, щоб доносити до всього світу український погляд на речі і пояснювати злочини росії. Було підтримано ряд організацій, які напрацьовували нові партнерства у країнах Азії, Африки та Латинської Америки за рахунок підготовки аналітичних та інформаційних матеріалів спрямованих на аудиторію цих країн, проведення спільних експертних та культурницьких заходів.

Зокрема за підтримки фонду організовано два візити  делегацій журналістів з регіонів Глобального Півдня.

Враховуючи актуальність просування на Африканському континенті української аргументації, зокрема щодо Формули миру, продовольчої безпеки та інших важливих напрямів української зовнішньої політики ГО «Нові українські наративи» у співпраці з Міністерством Закордонних Справ України  організували візит 15 журналістів з 10 країн Африки (Ангола, Ботсвана, Гвінея, Замбія, Кенія, Марокко, Нігерія, ПАР, Сенегал, Туніс).

А Центр трансатлантичного діалогу організував приїзд журналістів з країн Латинської Америки (Аргентини, Чилі, Уругваю, Бразилії, Мексики, Колумбії) та Іспанії для зменшення поширення російської про-воєнної імперської пропаганди в інформаційному просторі регіону.

Обидві делегації  мали можливість відвідати Харків або Одесу, Ірпінь, Бучу та Бородянку. Журналісти поспілкувались із населенням прифронтових та постраждалих громад, познайомилась з українськими журналістами, волонтерами, активістами, й правозахисниками,  мали зустрічі з представниками уряду, депутатами, а також  Президентом України Володимиром Зеленським.

Посилення санкційного тиску на росію.

Майже 10 років  Фонд  почав адвокатувати збереження та розширення санкцій за збройну агресію росії та анексію Криму. Після повномасштабного вторгнення санкції стали ще важливішим елементом впливу на агресора.

Минулого року за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” Моніторингова група редакції BlackSeaNews та «Інститут Чорноморських стратегічних досліджень» провели комплексний  аналіз змісту та обсягу санкцій до юридичних осіб у 2022-2023 роках. Аналіз зроблено на основі бази даних юридичних осіб, що ведеться Моніторинговою групою на щоденній основі. Наразі база  включає понад 8 300 юридичних осіб, що застосовані Україною, США, ЄС, Великою Британією та Канадою до юридичних осіб у зв’язку з російською агресією проти України. База продовжує залишатися єдиним відкритим джерелом інформації про санкції, яке містить верифіковані дані про юридичні особи.

База даних стала довідником для професійної аудиторії експертів та фахівців, що займаються санкціями в різних країнах світу. На основі моніторингу експерти організацію готували пропозиції, щодо розширення та синхронізації між країнами санкцій щодо компаній, які потім передавали українським органам державної влади та посольствам країн-партнерів.

Аналітичний центр «DiXi Group» допомагав українським урядовцям поліпшувати енергетичну безпеку України та моніторив усі елементи енергетичного сектору рф. Командою проведено цілу низку досліджень щодо впливу імпорту електроенергії на енергетичну безпеку України, скільки заробляє агресор, чим світу загрожує співробітництво з російською корпорацією Росатом тощо.

На основі своїх досліджень DiXi Group  підготували адвокаційні пропозиції, які доносили під час щорічної міжнародної конференції Ukrainian Energy Security Dialogue 2023 та під час робочих поїздок до США та Брюсселю.

Внесок у формування візії відновлення України

Хоча на нашій землі досі йдуть бої, але вже зараз потрібно спільно думати над тим, яку країну ми будуємо? Адже відновлення відбувається, не лише у деокупованих та прифронтових громадах, які намагаються забезпечити життя та виживання, але й в громадах,  які прийняли значну кількість людей з постраждалих міст та сіл. А також у регіонах, що перетворилися на логістичні хаби і стали дбати про цілісність нашої економічної та енергетичної системи.

Важливо розуміти як бачать відновлення України наші партнери – організації громадянського суспільства, що працюють у цій сфері на національному, регіональному та локальному рівнях. Тому у 2023 році було проведено якісне дослідження “Відновлення України: пріоритети, ризики, включеність”, яке на замовлення Фонду та за підтримки ЄС провів незалежний дослідницький центр “Соціоінформ”.  Дослідження допомогло структурувати, як громадський сектор бачить  відновлення; оцінити ефективність процесів відновлення в Україні під час війни, виявити та представити успішні приклади у громадах та  окреслити візію оптимальної архітектури процесів відновлення.

Після чого Фонд зібрав провідних експертів та практиків у сфері відновлення з різних регіонів та сфери діяльності, щоб поділитися результатами дослідження,  водночас разом обговорити результати Конференції з відновлення України (Ukraine Recovery Conference 2023) у Лондоні, що відбулась напередодні заходу. Цей дискусійний майданчик забезпечив відверте обговорення про те, які задачі чекають Україну в майбутньому, порівняти та проаналізувати бачення процесів як міжнародної аудиторії, так і місцевих громад. 

Програма “Громадянська стійкість”

Підтримка ветеранських просторів.

Ветеранські простори надають послуги юридичного, психологічного, соціального, реабілітаційного супроводу, перенаправляють до компетентних інстанцій та супроводжують ветеранів у вирішенні їх питань, підтримують родини тих хто чекає та тих хто втрати близьких, також у просторах впроваджуються спортивні/мистецькі/розважальні активності. Але перш за все ветеранський простір – це безпечне місце де можна зустрітись в своєму колі, погодити спільні дії, ефективно комунікувати з місцевою владою.

Ще до початку повномасштабного вторгнення ветеранські простори об’єднались за сприяння Міжнародного фонду «Відродження» у Коаліцію яка об’єднує зараз 24 простори, більшість з яких починали як волонтерські осередки під час активної фази АТО/ООС, а зараз оперують як волонтерські і ветеранські хаби.

У 2023 наш фонд надав підтримку ряду ветеранських просторів, які реалізували спеціалізовані проекти в своїх громадах. Наприклад:

ГО «Психологічна служба Євромайдану» – ветеранській простір у м. Рівне: юридична, соціальна та психологічна допомога затриманим та засудженим ветеранам та взаємодія з громадами, центрами пробації, поліцією, пенітенціарною службою для підготовки суспільства в цілому та держави зокрема до проблем пов’язаних зі злочинністю та правопорушеннями ветеранів, їх превенція. В рамках проекту три групи випускників Рівненської академієї патрульної поліції пройшли навчання щодо особливостей роботи з ветеранами, розглядається можливість розробки роздаткових методичних матеріалів та створення сертифікованого курсу на 10 годин.  Підготовлено та розповсюджено рекомендації у сфері попередження правопорушень та злочинності серед ветеранів.

Громадська спілка  “Вінницький аналітично-просвітницький центр “Ветеранський простір”: організація взяла на себе допомогу і супровід поранених, виявила і систематизувала найпоширеніші проблемні моменти на рівні шпиталів, розробила алгоритми вирішення цих проблем. Відповідний посібник був випущений і активно розповсюджений як в області так і поза межами. В рамках проекту організація провела аналіз обласної програми та направила пропозиції для внесення змін у обласну комплексну програму підтримки ветеранів та членів їх родин. Як результат – 400 000 грн додатково виділено на психологічну підтримку родин полеглих, ветеранський простір увійшов до дорадчого органу при міській раді та є співавтором та співвиконавцем відповідної місцевої програми. Цей досвід організація поширила на рівні районів та наразі надає консультації щодо відкриття нових ветеранських просторів. 

Благодійний фонд «Центр реадаптації та реабілітації “ЯРМІЗ“» – ветеранський простір у м. Київ: організація випустила «Путівник у сфері ментального здоров’я в умовах війни», який об’єднав в одній збірці інформацію та контакти про наявних якісних надавачів психологічної допомоги для ветеранів та їх родин, з охопленням в 1.5 мільйонів користувачів. Додатково «Ярміз» сформував команду з 19 активних і професійних психологів, які обізнані в військових/ветеранських питаннях,  розробив і апробував навчальну програму для військових психологів та студентів Військового інституту КНУ ім. Тараса Шевченка. В рамках проекту також успішною була співпраця з ОМС Києва – понад 70 чиновників пройшли тематичне навчання по взаємодії з ветеранами.

ГО «Простір можливостей». За нашої підтримки протягом року організація забезпечувала розвиток і посилення Коаліції ветеранських просторів, навчання керівників ветеранських організацій в школі управлінців неурядового сектору, відкриття нових просторів і залучення нових партнерів до надання якісних сервісів ветеранам і ветеранкам. Відкрився ветеранський простір «Захист 4.5.0.» у Хмельницькому, запустився ветеранський простір «Серцевір» (Чернігів) та також до Коаліції долучився благодійний фонд «Після служби» (Київ). На даний час розпочалося консультування з приводу відкриття нових просторів у Чернігівській області, Івано-франківську, Дніпрі, Чернівецькій та Львівській областях.

ГО «Простір можливостей» підтримував комунікацію та координацію діяльності між більш ніж 20 просторами Коаліції щодо проблем, що виникли у громадах через війну, шляхів їх вирішення, можливостей, обмін вдалими практиками, організація розробляла спільні плани вирішення проблем та впроваджувала спільні проекти для забезпечення стійкості громад, соціальної згуртованості, підтримки ветеранів, ветеранок і членів їхніх сімей.

ГО «Простір можливостей» ініціювала та провела другий всеукраїнський діалог «Громади-ветерани» у м. Хмельницькому, який об’єднав більше 500 учасників онлайн і офлайн. Діалог мав на меті зібрати людей які мають вплив на формування порядку денного щодо ветеранів і ветеранок, їхніх сімей в громадах, суспільстві та країні, для напрацювань нових рішень у сфері реабілітації та реінтеграції та поширенню вже діючих успішних практик в різних громадах. Діалог сприяв актуалізації ветеранських питань та формуванню єдності бачення, цілей і намірів щодо вирішення ветеранської проблематики серед представників органів влади та місцевого самоврядування, представників бізнесу, ветеранської, волонтерської спільнот, неурядового сектору.

ГО «Простір можливостей» також підсилювала голос ветеранської спільноти і допомагала ефективно комунікувати з владою. Організація брала участь роботі координаційного штабу органів державної влади та органів місцевої влади, а також здійснювала супровід закритих тематичних нарад, присвячених темі формування ветеранських політик та відповідних законопроектів.

Громадська організація “Жіночий ветеранський рух”: проект спрямований на інституційну підтримку організації і як ветеранського простору, і як волонтерського центру, і як соціального підприємництва. Організація використала грант для розбудови власної команди та фандрейзингової стратегії (їм вдалось залучити більше 10 мільйонів грн на допомогу армії), для підтримки роботи свого цеху, який займається пошиттям військового одягу, особливо для жінок, які служать ЗСУ та для організації благодійних подій та загалом розвитку культури благодійництва, виходячи на дуже різні аудиторії завдяки креативним підходам.

Соціальна згуртованість та рівні громад

Українська спільнота практиків діалогу (ГО “Спільнота фахівців”) провела онлайн-конференцію «Робота з конфліктами в умовах війни як фактор зміцнення згуртованості в громадах. Концептуальні та практичні, інструментальні аспекти». Завданням конференції було створити майданчик, де фахівці, що працюють із конфліктами в умовах війни, могли обмінятися напрацьованим в Україні досвідом, співвіднести своє розуміння процесів, які зараз відбуваються в суспільстві: і тих, що розділяють, і тих, що згуртовують.

В основу програми конференції ліг досвід декількох найбільш системних програм роботи з конфліктами, у яких працювали як досвідчені фахівці з конфліктів та діалогів, так і ті, які тільки починають свій професійний шлях. Для учасників заходів це була можливість отримати цінну інформацію про конкретні соціальні, психологічні, ідентичнісні та інші аспекти конфліктів, питання залучення ВПО в життя громад та інші виклики, з якими зустрічаються громади, а також обмінятися ефективними інструментами та особливостями роботи із ними. Водночас ця подія передбачала роботу в окремих сесіях із залученням широкого кола зацікавлених осіб, зокрема, представників органів державної влади та місцевого самоврядування, журналістів та фахівців з комунікацій, релігійних діячів та організацій, інших професійних акторів, що в тих чи інших аспектах працюють із темами соціальної згуртованості в громадах.

5 днів роботи в онлайн режимі, спрямованої на різні цільові групи з різними форматами – експертні панелі, майстер-клас та фасилітовані обговорення, 18 змістовних сесій, де виступили 50 унікальних спікерів. Значним досягненням стало збереження фокусу спрямування конференції на підвищення фаховості професіоналів: концептуальні панелі були присвячені обговоренню, аналізу методології роботи з конфліктами, розвитку конфліктного потенціалу, його змістовної динаміки, поєднанню психологічної роботи з конфліктологічною тощо. На інструментальних панелях фахівці, що працюють «в полі», мали змогу обговорити інструменти і технології, які використовують у своїй роботі. Учасники/ці наголосили, що важливо й надалі створювати та посилювати міжсекторальні кола спілкування, які мають перспективу для подальшого більш практичного розвитку.

З початку повномасштабного вторгнення Благодійни фонд “Рокада” надає комплексну підтримку тим, хто вимушено залишив дім, надаючи їм психологічну, юридичну, соціальну та гуманітарну допомогу. Завдяки підтримці Фонду “Відродження” вдалося посилити роботу фонду у десяти областях України.

Одним із основних напрямків роботи команди в рамках проєкту є створення, супровід, розвиток та підвищення спроможності Рад ВПО на рівні громад. Для цього організація запустила ряд тренінгів та навчань, проведення стратегічних сесій. Для багатьох громад це стало першим кроком на шляху до опанування нових інструментів розвитку місцевих організацій, об’єднання різних представників громади навколо спільної ідеї, налагодження співпраці з представниками органів місцевого самоврядування. Зокрема, частина громад подали проєкти на розгляд, а деякі громади вже отримали свій перший грант.

Юристи Рокади консультували переселенців щодо того, як відновити втрачені документи, ознайомлювали бенефіціарів із правами на отримання освіти в період воєнного стану, на отримання компенсацій за зруйноване майно, отримання пенсії, заробітної плати. З липня 2023 року фахову юридичну допомогу отримало вже понад 1200 внутрішньо переміщених українців.

Крім того юристи долучалися до активізації громад, зокрема, у питаннях створення громадських організацій, де є Ради ВПО, також провели ряд тренінгів для внутрішньо переміщених осіб та осіб, які постраждали внаслідок російської агресії. Важливим моментом стало те, що завдяки проєкту вдалося розпочати розвиток Адвокаційного напряму фонду (на сьогодні юристи працюють із питаннями отримання статусу дитина війни / про перехід МКП в МТП / компенсації витрат роботодавцю та оплату праці за працевлаштування ВПО тощо).

Захист прав військових

Благодійна Організація «Благодійний Фонд «Волонтерське Об’єднання «ВЕСТА»», проект #будь_в_курсі. Організація мала на меті інформування ветеранів та їх родин про наявні механізми реалізації прав та гарантій, зрозумілими словами пояснити процедури, а також інформаційна підтримка вищезазначених категорій населення в ході проходження військової служби, чи адаптації після втрати, чи повернення до цивільного життя.

Обраний інструмент інформаційної кампанії – короткі анімаційні відеоролики для соціальних мереж, розроблені після проведення фокус-груп. Загалом було створено 14 роликів про такі теми: «Грошове забезпечення», «Безкоштовне протезування», «Як отримати УБД», «Реабілітація за кордоном», «Поховання військовослужбовця», «Одноразова виплата сім’ї загиблого», «Оформлення пільг членам сім’ї загиблого», «Майнове забезпечення військовослужбовців на зиму», «Проходження ВЛК», «Проходження МСЕК», «Дихальні техніки для стабілізації», «Відпустка закордоном для військовослужбовців», «Безвісти зниклий – що робити родині», «Виплати для родин полонених».

Ролики набули значної популярності завдяки використанню тік-току (більше 1 мільйону переглядів) та інстаграму (більше 30 000 переглядів) та привернули увагу медіа і лідерів публічної думки в ветеранській тематиці. В рамках проєкту організація у відповідь на хвилю запитів від цільової аудиторії налаштувала сервіс юридичної допомоги та перенаправлення до психологічної підтримки.

ГО «Принцип», проєкт спрямований на захист прав військовослужбовців: розробка рішення щодо покращення системи захисту чинних військовослужбовців, стандартів органів з підтримки правопорядку, органів досудового розслідування та стандартів судочинства. В рамках проекту організація аналізувала судову практику та напрацювала мапу основних «точок болю» військовослужбовців: складнощі у проходженні ВЛК, проблеми з відпустками та переведеннями, питання пов’язані з демобілізацією, виплатами грошового забезпечення.

Також було проаналізовано досвід побудови  системи військової юстиції, механізми захисту прав військовослужбовцями 5 країн, зокрема членів НАТО (Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Канада, Республіка Литва, Туреччина та Ізраїль).

Результати аналізу системи військової юстиції в країнах був використаний  для порівняння із системою в Україні. Організація долучила до діалогу і роботи більше 10 органів влади та сформувала рекомендації щодо короткострокових та довгострокових змін в контексті розбудови ефективної системи військової юстиції в Україні та захисту прав військових в системі сил безпеки та оборони. Проект сприяв тому, що громадянське суспільство та влада володіють даними щодо кращих практик, які можуть бути імплементовані в Україні.

Громадська організація «Всеукраїнська правозахисна організація «Юридична сотня». Проєкт був в першу чергу націлений на інституційну підтримку організації, але як результат це підвищило ефективність роботи та кількість і якість сервісів наданих «Юридичною сотнею». За період реалізації проєкту було надано 23 590 усних та письмових консультацій юристами організації ветеранам, ветеранкам та діючим військовослужбовцям. Охоплення інформаційних матеріалів проекту щодо захисту прав військовослужбовців, ветеранів та ветеранів, аналізу законопроектів та експертних рекомендацій склало більше 1 млн переглядів.

Реабілітація ветеранів та військових

 «Лісова поляна» – це  державний заклад управління МОЗ, який є першим в Україні медичним центром зі спеціалізацією на відновленні ментального здоров’я ветеранів, лікуванні психотравми, наслідків легкої черепно-мозкової, а також допомозі особам, які пережили полон та тортури.

В рамках підтримки Міжнародного фонду Відродження, «Лісова поляна» реалізовувала пілотний проект по розробці інституту клінічних кейс-менеджерів – нового типу персоналу лікарні, який супроводжує ветеранів для вирішення соціальних і правових питань. В рамках проекту було створено модель роботи клінічних кейс-менеджерів, розроблено пакет робочої документації та звітності, посадову інструкцію та етичний кодекс.

Робота клінічних кейс-менеджерів була апробована в «Лісовій Поляні» де 600 ветеранів, які проходили лікування, отримали такі послуги (наприклад, допомога в отриманні довідки про поранення, супровід при виїзді в інші медичні заклади, комунікація з органами державної влади, подолання бюрократичних процедур).

Благодійна організація «Благодійний Фонд «Крила Перемоги» отримала від фонду грант на підтримку команди, яка займається перевезенням важкопоранених, мало мобільних ветеранів і ветеранок, надає їм патронатний супровід, правові, медичні та психологічні консультацій пораненим бійцям, навчає догляду або самодогляду для важкохворих пацієнтів. Додатково, організація допомагає з організацією протезування. Всього за 6 місяців надано допомоги 525 пацієнтам та 329 транспортувань спецтранспортом, 200 пацієнтів отримали медичний супровід, троє отримали необхідні протези. Додатково варто відмітити, що, коли росіяни підірвали Каховську дамбу, команда проекту дуже швидко виїхала в Херсонську область, де надавала медичну допомогу та послуги перевезення постраждалим.

Реінтеграція ветеранів

Громадська організація «Асоціація підприємців – ветеранів АТО» реалізувала проект «Реінтеграція ветеранів і ветеранок через підприємництво». Напрацьовані в рамках проєкту результати та інформація лягли в основу законопроекту «Про ветеранське підприємництво» (законопроект №10258 від 13.11.2023р.), Асоціація стала одним з основних авторів і ініціаторів такого законопроекту. Паралельно, спільно з Мінсоцполітики, Мінекономіки, Нацбанку був розроблений драфт програми пільгового фінансування банківським сектором ветеранського підприємництва. Розроблено концепцію регіональної політики підтримки ветеранського підприємництва та типову програму фінансування відкриття ветеранського бізнесу для громад. Асоціація просунула на рівні Київської міської влади програму на 300 млн грн на гранти для ветеранів-підприємців. Асоціація надала більше 200 консультацій з питань відкриття власної справи (очно та через гарячу лінію) та провела навчальну програму для 45 майбутніх ветеранів-підприємців.

Ця робота сприяє соціальній та економічній реінтеграції ветеранів через підприємництво. Ініціативи, такі як розробка законопроекту про ветеранське підприємництво, програми пільгового фінансування та регіональної політики підтримки, створюють умови для забезпечення ветеранів можливостями самореалізації та внеску в економіку країни.

Програма “Соціальний капітал”

Соціальна згуртованість та стійкість

У 2023 ми розвивали спроможність громадських організацій, активістів і волонтерів у збереженні стійкості і згуртованості українського суспільства для забезпечення перемоги у війні, яку розв’язала рф.  

Благодійна організація «Благодійний фонд «Тепле місто» запустила «Хаб громадських організацій для посилення спроможності у процесах післявоєнного відновлення» а також «Менторську програму для посилення спроможності громадських ініціатив в часи війни».

Перший проєкт, «Хаб громадських організацій для посилення спроможності у процесах післявоєнного відновлення», створений як платформа для об’єднання зусиль громадського сектору навколо важливих післявоєнних завдань. Другий проєкт, «Менторська програма для посилення спроможності громадських ініціатив в часи війни», зосереджений на підтримці та розвитку громадських ініціатив, які зіткнулися з особливими викликами в умовах війни.

Проєкти сприяють обміну знаннями, досвідом та кращими практиками між організаціями, що працюють у різних сферах, від відновлення інфраструктури до психологічної підтримки постраждалих від війни. Через організацію тренінгів, воркшопів та лекцій, учасники хабу отримують нові знання та навички, необхідні для ефективної роботи у післявоєнний період.

Проєкти включають створення онлайн-курсу, який допомагає учасникам здобути важливі знання та розуміння в галузі управління проєктами, залучення ресурсів та ефективної комунікації. 331 учасник вже успішно пройшов цей курс і отримав сертифікати, що підтверджують їх компетенції.

Крім освітніх активностей, фонд також організував Форум з понад 200 учасниками з різних регіонів України, де обговорювалися критично важливі теми, такі як реабілітація, ментальне здоров’я, важливість людського капіталу та стратегії для повернення талановитих українців назад в країну.

Проєкт «На хмарі: безпечне середовище ресурсів та відновлення для представників громадського сектору», ініційований Інститутом лідерства та управління Українського католицького університету, є відповіддю на актуальні потреби громадського сектору в умовах зростаючих викликів та необхідності швидкої адаптації до змінюваних обставин. В рамках проєкту було відібрано 10 організацій, які отримали комплексну підтримку, спрямовану на зміцнення їхніх внутрішніх ресурсів, ментального здоров’я, мотивації та спроможності до ефективної дії.

Цей проєкт створює унікальне середовище для обміну знаннями та досвідом, де академічний світ, громадські ініціативи та бізнес-експертиза зливаються разом, щоб підтримати лідерів та активістів громадянського суспільства. Основна ідея полягає в тому, щоб забезпечити сталість та ефективність роботи громадського сектору через системний менторський супровід, психологічну підтримку та надання можливостей для професійного розвитку.

Розвиток культурних спільнот

Для збереження стійкості демократії в Україні в умовах війни, важливо підтримувати стійкі спільноти, які є рушієм для втілення позитивних суспільних змін в країні. Саме тому у 2023 році ми підтримали низку проєктів, що посилюють галузеві та регіональні спільноти.  

Конгрес культури, Via Carpatia і Translatorium – три великі події, спрямовані на підтримку і посилення культурної спільноти в Україні. Ці події не лише гуртують спільноту, але й є чинником узагальнення досвідів акторів культури, посилення стійкості й вибудовування спільного бачення сучасного стану речей, щодо кутури в Україні.

У Львові відбувся ІІІ Конгрес культури “Ukraine Unmuted” з 7 по 9 вересня, який зосередився на переосмисленні нових реалій та викликів для суспільства та культурного сектора після 24 лютого 2022 року. Конгрес мав на меті артикулювати досвід та сучасний стан в умовах триваючої війни. Кожен день конгресу був присвячений окремій темі, сприяючи обговоренню важливих питань.

З 13 по 15 жовтня в Івано-Франківську проходив Міжнародний мистецько-інтелектуальний форум Via Carpatia під гаслом “Майбутнє традиції: українське у глобальному світі”. Форум зібрав багатьох відомих особистостей для обговорення важливих тем, таких як доля традицій у глобалізованому світі, позиціонування України на міжнародній арені, еміграція, солідарність та національне самопізнання через війну. Подія підтримала спільноту інтелектуалів, громадських діячів та митців, спрямована на відновлення та розвиток української культури.

27-28 жовтня у Хмельницькому відбувся VI літературно-перекладацький фестиваль Translatorium, присвячений художньому перекладу. Темою цього року було “Через мовчання до розмови”, висвітлюючи, як екстремальні обставини впливають на людську поведінку та спілкування. Організатори фестивалю прагнули дослідити нові форми висловлення досвіду війни, включаючи не лише словесні, але й візуальні та хореографічні засоби. Програма фестивалю включала семінари, тренінги, виставки, дискусії, презентації книг, перфоманси та розмови.

Фестиваль “Протасів Яр” організовано на честь громадського активіста та воїна Романа Ратушного, який загинув у 2022 році. З травня по літо кожні два тижні у суботу відбувалися дискусії, лекції, літературні читання, кінопокази та концерти, залучивши понад 2000 учасників і 100 спікерів, включаючи активістів, політиків, волонтерів, артистів та інших. Фестиваль став значущою подією у Києві, підкреслюючи спадщину Ратушного та вплив на громадське та культурне життя.

П’ятий Харків – спільний проєкт Харківського літературного музею та Сергія Жадана. Його мета об’єднувати інтелектуалів, науковців, письменників, музикантів, митців та громаду міста Харків, навкого спільного міркування про історію і майбутнє міста, яке мало не щодень обстрілюється російськими ракетами. Проєкт розпочався у 2022 році із триденного офлайн-фестивалю, а у 2023 окрім, вже звичних для проєкту, виставок, публічних лекцій та музичних концертів, – були організовані публічні дискусії з письменниками та інтелектуалами з Чехії, Польщі, Литви, Німеччини, Франції, Сербії та їхніми колегами із України безпосередньо у Харкові. В межах проєкту проведено понад 12 заходів, публічними промовцями яких були 10 іноземних та 75 українських діячів культури. Сукупна аудиторія заходів, пропри постійні безпекові загрози у Харкові становить близько 1000 учасників. 

Відновлення соціального капіталу у прифронтових громадах

У 2023 році Фонд системно підтримував зусилля громадських активістів, ініціатив у сфері культури та медіа, які працюють на прифронтових та деокупованих територіях.

Літературно-волонтерська місія Українського ПЕН – це серія із понад 15 поїздок у заклади культури та бібліотеки та проведення літературних зустрічей. У поїздках взяли участь відомі автори, які зустрілися з громадами, провели літературні читання, обговорили важливість культури та підтримали місцеві бібліотеки, даруючи їм книги. Поїздки відбулися в рамках відновлення культурного життя у регіонах, що постраждав від війни, та підкреслили силу літератури як засобу підтримки та відновлення громад.

Радіо «Накипіло», що мовить у Харкові та розбудовує мережу мовлення на деокупованих територіях Харківщини, де є обмеженими інші методи доступу до об’єктивної інформації. «Накипіло» створили Чотири радіо-програми: журналістських розслідувань, серії інтерв’ю «Вона. Війна», програми «Паблік-ток» та подкасту «Пліч-о-пліч» – історії бійців ЗСУ. «Накипіло» не лише продукує якісний й неупереджений контент, але й сприяє розбудові та посиленню дієвих механізмів мережування, співпраці та обміну досвідом у спільноті журналістів Харківської області.

 «Портрети Маріуполя» та «На плаву» – проєкти спрямовані на підтримку спільноти, що вимушена була покинути місто, у випадку з Маріуполем, та мешканців міста Херсона, що весь час перебуває під обстрілами і де стріт-арт може існувати лише на дерев’яних плитах ОСБ, якими закриті більшість вікон.

Проєкт “Портрети Маріуполя“ розповідає 27 історій переселенців, чиє життя змінилося через війну. Цей проєкт, створений ГО “Простір Марії” за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”, має на меті збір та поширення особистих історій маріупольців, а також створення їх портретів як символу нового початку. Проект включає виставки, художні майстер-класи, лекції, і публічні розмови, що дозволяє героям поділитися своїм досвідом і знайти підтримку.

Проєкт “На плаву“ в Херсоні є реакцією на складні умови життя міста після окупації. Він об’єднав митців всередині міста та тих, хто вимушено залишив його, створюючи виставки в порожніх вікнах та на фасадах, щоб відновити культурне життя та моральний дух жителів. Ця ініціатива демонструє стійкість херсонської культури та сприяє збереженню зв’язків спільноти незалежно від відстані.

Проєкти з відновлення соціального капіталу, як напрямок роботи Фонду, стали особливо актуальними, коли окупаційні сили Російської Федерації  здійснили воєнний злочин та акт екоциду, підірвавши греблю Каховської ГЕС. А у зоні лиха опинилося близько 16 000 людей та близько 80 населених пунктів затоплені повністю або частково. Фонд підтримав громадські організації, активістів, журналістів, волонтерів – всіх, хто міг домопогти людям вберегтися і відновитися.

Одним з таких проєктів була підтримка діяльності незалежного медіа Херсонщини МОСТ, редакція якого, в умовах обмеженого доступу загальнонаціональних ЗМІ у регіон, змогли оперативно надавати своєму читачеві інформацію про життя звільнених та тимчасово окупованих населених пунктів Херсонської області, готуючи щоденні, у першу чергу унікальні новини та цикли матеріалів про життя людей на території Херсонської області. Також МОСТ концентрувалися на написанні матеріалів, спрямованих на розвінчання російської пропаганди. Редакція ретранслювала інформацію всіма можливими засобами: власний сайт, ФБ, канал в Telegram та TikTok.

Асоціація Української Миротворчої Школи, яка взялася за підтримку громадських ініціатив та волонтерських рухів на Херсонщині шляхом створення платформи для координації задля системного підходу до роботи з подолання наслідків кризи через руйнування Каховської ГЕС та продовження військової агресії рф. Для цього команда УМШ постійно моніторила ситуацію на деокупованих територіях півдня України, а також проводили координаційні заходи громадських активістів Херсонщини і дослідження, задля планування спільної діяльності з подолання наслідків військової агресії рф та подальшого відновлення регіону.

Людиноцентричне відновлення

Альянс українських університетів (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Національний університет водного господарства та природокористування, Сумський державний університет, Український католицький університет і Київська школа економіки) розпочав амбітну ініціативу орієнтовану на співпрацю з територіальними громадами через використання експертизи освітніх закладів для планування і реалізації проєктів з відбудови України з урахування актуальних потреб громад. Обрані 12 громад отримають можливість провести комплексну оцінку своїх потреб та спільно з університетами розроблять пілотні проєкти розвитку, а також зможуть підвищити кваліфікацію фахівців на місцях та налагодити співпрацю між громадами та експертами університетів.

Також, проєкт впливає безпосередньо на кожен заклад вищої освіти, який є членом Альянсу. Так, до прикладу, дослідження потреб громад та проведення навчальних програм для громад спонукає університети вдосконалювати та розробляти нові програми, сфокусовані на вирішення конкретних проблем, а також формувати нові партнерства з органами місцевого самоврядування, аналітичними центрами та бізнесом.

Головні принципи Альянсу – це співпраця та відкритість, людиноцентричність, якість й ефективне управління, відповідальність, етика, справедливий внесок, забезпечення академічного результату, соціальна відповідальність та український територіальний та інтелектуальний суверенітет.

Міжнародна солідарність з Україною

Для посилення міжнародної солідарності і підтримки України ми допомагаємо у донесенні міжнародним аудиторіям знання про історію, культуру, а також правдивої інформації про сучасну Україну та сприяємо кращому розумінню того, за що ми воюємо.

Програма підтримки українських студій імені І. Лисяка-Рудницького – це довгострокова програма підтримки проєктів з україністики для освітніх, наукових, культурних інституцій та аналітичних центрів. Програма реалізується Українським інститутом  у партнерстві з Благодійним Фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» за фінансової підтримки Міжнародного Фонду «Відродження».

Програма підтримки українських студій імені І. Лисяка-Рудницького зосереджена на розвитку знань про Україну, її минуле та сучасність на міжнародному рівні. Програма підкреслює важливість представлення українських студій у світовому академічному просторі та сприяє зміцненню інтелектуальних зв’язків між Україною та світовою спільнотою.

Коли йдеться про підтримку солідарності з Україною у світі, то важливим є не лише організовувати зустрічі, реалізовувати проєкти із закликом бути солідарними за кордомон. Важливо також демонструвати наслідки злочинів російської армії проти України та її культури, надавати відчуття контексту та розуміння нинішньої ситуації в Україні в умовах війни. Таким інструментом є відвідування України іноземними письменниками та журналістами, інтелектуалами.

In Solidarity With Ukraine – це 4 делегації з Італії, Іспанії, Нідерландів та Франції. В межах ініціативи 20 іноземних письменників, журналістів, публіцистів, культурних менеджерів та лідерів думок провели серію зустрічей із українськими культурними та правозахисними організаціями, військовими журналістами та митцями, відвідали деокуповані та прифронтові міста і села, які постраждали внаслідок війни Росії проти України.

Проєкт залучає міжнародних письменників та культурних діячів до візитів в Україну, демонструючи їм наслідки війни. Це сприяє зростанню міжнародної підтримки та поширенню об’єктивної інформації про ситуацію в Україні через культурні та медійні канали. Візити забезпечують прямий діалог між українськими та іноземними представниками культурної сфери, поглиблюючи розуміння та співпрацю.

Програма “Демократія і належне врядування”

Розвиток екологічних організацій

У 2023-му році Ініціатива EPAIU підбила основні підсумки за п‘ятирічну діяльність, зокрема щодо внеску у розвиток екологічної політики України. Загалом понад 40 громадських організацій пройшли через навчальну програму EPAIU з 2019 р. Із них тринадцять організацій отримали можливість глибокого інституційного розвитку та посилення спроможності в аналітичній і адвокаційній діяльності.

За цей час вибудувалася неформальна спільнота громадських еко-організацій, які є впливовими на різних рівнях та з різних тематик, а також спроможна розвивати партнерства між громадськими організаціями, які опікуються екологічною проблематикою.

У період виконання інституційних проєктів грантоотримувачами EPAIU було розроблено рекомендації до понад 10 законопроєктів на основі власних експертних оцінок і моніторингу (зокрема, до закону про державний екоконтроль, промислове забруднення, управління відходами, оцінку впливу на довкілля, Смарагдову мережу та інші). Внесено пропозиції до 13 стратегічних документів і 10 програм екологічного спрямування національного, регіонального та місцевого значення (зокрема, до Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 р., Другого національно-визначеного внеску України до Паризької угоди, еко-стратегії м. Києва до 2030 року, стратегії управління відходами м. Львова та багато інших). Важливими були також і напрацювання грантерами матеріалів із провадження стратегічних судів з екологічних питань, даних моніторингу стану екосистеми окупованого Криму, методологій еко-моніторингу, просвітницьких матеріалів тощо. 

EPAIU також розвивала важливий напрям розвитку партнерства з еко-громадськістю із регіонів України, де є найбільш несприятлива екологічна ситуація. Загалом було реалізовано 27 «малих» місцевих грантів, які торкалися важливих довкіллєвих питань. Зокрема, у межах малих проєктів було напрацьовано методологію розрахунку шкоди, завданої ґрунтам внаслідок російської війни та ГІС мапи із зафіксованими наслідками російської війни для екосистем Харківщини. Важливим було також показати, як екологічні проєкти допомагають інтегруватися релокованим ГО та спільно із місцевими еко-активістами вирішувати довкіллєві проблеми приймаючих громад (зокрема, в Черкасах, Калуші, Дрогобичі, Хмельницькій та Кіровоградській областях). 

Ініціатива EPAIU реалізується за сприяння Швеції. 

Прозорість видобувних галузей

Протягом більш ніж 10 років Фонд залучає уряд, громадськість і приватний сектор до співпраці заради підвищення прозорості, що допомогло зменшити корупцію та покращити управління природними ресурсами. Завдяки цій роботі вже 10 років в Україні працює Ініціатива прозорості видобувних галузей – глобальна стандартна ініціатива, що спрямована на підвищення прозорості та покращення управління в секторі видобутку природних ресурсів. Вона об’єднує представників урядів, компаній та громадськості з метою забезпечення відкритого та відповідального управління природними ресурсами.

ІПВГ сприяє підвищенню рівня прозорості у секторі видобутку природних ресурсів, що є критично важливим для зменшення корупційних ризиків. В умовах, коли природні ресурси часто стають об’єктом корупційних схем, прозорість відіграє ключову роль у запобіганні зловживань та незаконному збагаченні, забезпечуючи справедливе та ефективне використання ресурсів на благо всього суспільства.

Також Ініціатива сприяє залученню інвестицій у видобувні галузі, підвищуючи довіру інвесторів до ринкового середовища України. Прозорість управління та звітності створює сприятливі умови для іноземних та вітчизняних інвесторів, вказуючи на низький рівень ризиків і високий ступінь відповідальності управління ресурсами. Це не лише сприяє зростанню економіки, але й забезпечує створення нових робочих місць та підвищення добробуту населення.

Врешті, ІПВГ відіграє важливу роль у зміцненні довіри між урядом, приватним сектором і громадськістю. Співпраця між цими сторонами є ключовою для досягнення взаєморозуміння та спільних цілей управління природними ресурсами. Забезпечення прозорості та відкритості інформації допомагає підвищити рівень відповідальності та знизити можливість корупції.

У 2023 році відбулась Конференція, присвячена 10-річчю Ініціативи Прозорості Видобувних Галузей в Україні, де обговорювалися досягнення та перспективи прозорості у видобувних галузях. Міжнародний фонд “Відродження” виступив ключовим партнером та співорганізатором цієї події. Україна, яка приєдналася до ІПВГ у 2013 році, продемонструвала значний прогрес у впровадженні стандартів прозорості, ставши однією з лідерів у цій ініціативі на світовому рівні. За підтримки фонду “Відродження”, Україна продовжує розвивати прозорість у видобувних галузях, що сприяє боротьбі з корупцією та залученню інвестицій.

Олексій Орловський отримав спеціальну відзнаку від Ініціативи прозорості видобувних галузей (EITI) на їхній Глобальній конференції в Дакарі, Сенегал. Він був відзначений за свій внесок у сприяння демократичним цінностям і прозорості у видобувних галузях з 2007 року. Це лише другий випадок, коли нагорода EITI була присуджена індивіду, а не країні. Його робота значно просунула прозорість у видобувних секторах України та підтримала глобальні цілі EITI.

Формування візії майбутнього Донеччини та Луганщини

У 2023 році «Всеукраїнською Асоціацією сприяння самоорганізації населення» в співпраці з «Центром політико-правових реформ», організаціями «Громадська ініціатива Луганщини» та «Асоціація «Відродження та Розвиток» було розпочато великий спільний проєкт, спрямований на вироблення бачення  підходів до інституційного відновлення Донецької та Луганської областей на період після деокупації.

В фокусі цієї спільної ініціативи знаходяться питання щодо перспектив організації органів публічної влади на території цих областей, проблеми кадрового забезпечення таких органів, перспективи майбутнього адміністративно-територіального устрою областей та їх можливої реконфігурації, а також можливості використання окремих інструментів громадської участі, які можуть застосовуватися на деокупованому українському Донбасі на перехідний період –  до повноцінного формування органів місцевого самоврядування.

Проведена дослідницька робота дозволила коаліції громадських організацій підготувати аналітичні продукти та напрацювати підходи щодо вирішення комплексу цих складних питань, які були представлені на тематичних круглих столах за участі представників органів державної влади, органів місцевої влади Донецької та Луганської областей, експертного середовища, громадських організацій тощо. У 2024 році ця активність буде продовжена та більшою мірою буде зосереджена на напрацюванні проєктів необхідних нормативно-правових актів та широкій інформаційній компанії.

Ця робота сприяє створенню ефективної моделі управління на перехідний період, що є ключовим для забезпечення стабільності та безпеки в регіоні. Вирішення питань організації органів публічної влади, кадрового забезпечення, а також адміністративно-територіального устрою областей, враховуючи їх специфіку та потреби, дозволить забезпечити ефективне управління та сприятиме швидшому соціально-економічному відновленню.

Другий важливий аспект полягає у залученні громадськості до процесу відновлення та управління, що сприяє підвищенню довіри між населенням і органами влади та забезпечує більш ефективне врахування потреб громад. Використання інструментів громадської участі на деокупованих територіях може значно підсилити соціальну згуртованість та сприяти формуванню стійкої місцевої самоврядної структури.

Документи, розроблені коаліцією громадських організацій, не тільки допоможуть у вирішенні складних питань відновлення, але й стануть основою для розробки майбутніх законодавчих актів, необхідних для повного відновлення та інтеграції цих областей в єдиний правовий і соціально-економічний простір України.

Забезпечення національної системи стійкості

10 листопада 2023 р. Кабінетом Міністрів України було затверджено план заходів з реалізації Концепції забезпечення національної системи стійкості до 2025 року.

Він охоплює різноманітні заходи, спрямовані на зміцнення національної безпеки, зокрема ідентифікацію та оцінку загроз, підвищення готовності до кризових ситуацій, розвиток компетенцій державних службовців, а також забезпечення сталого функціонування державних органів та надання основних послуг населенню. Цей план має важливе значення для підвищення рівня готовності країни до різних викликів, забезпечення безпеки громадян та стабільного розвитку держави в умовах потенційних кризових ситуацій.

Хоча сама Концепція була введена в дію Указом Президента України ще у вересні 2021 року, але план з її реалізації не був затверджений до початку повномасштабної війни.

Оскільки Концепція передбачала запровадження комплексу цілеспрямованих дій, методів та механізмів взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, інститутів громадянського суспільства, які гарантують збереження безпеки і безперервності функціонування основних сфер життєдіяльності суспільства і держави до, під час і після настання кризової ситуації, із початку повномасштабного вторгнення гостро постала необхідність якнайшвидшого напрацювання якісного план дій.

Саме на це було направлено проєкт Громадської організації “Центр ліберальної політики“, підтриманий Фондом.

План було сформовано з урахуванням результатів оцінювання системи стійкості України в умовах повномасштабної війни з Росією. План реалізації концепції включає заходи для ефективного реагування на загрози та ризики будь-якого характеру. Планується, що документ сприятиме посиленню можливостей органів влади та місцевого самоврядування у цій сфері.

Також план спрямований на розвиток навичок та алгоритмів поведінки громадян під час загрози та кризових ситуацій, у тому числі щодо підтримки сил оборони місцевим населенням.

Документ визначає мету, основні засади, напрями, механізми та елементи національної системи стійкості.

Відповідно до Плану, стійкість – здатність держави та суспільства вчасно визначати загрози та вразливості, оцінювати ризики для національної безпеки, швидко та ефективно реагувати, повністю відновлюватись після загроз, включаючи гібридні, надзвичайні ситуації та кризи будь-якого характеру.

Антикорупційні навчання

Антикорупційний центр ІЗІ, Рух ЧЕСНО, аналітичний центр Statewatch, Антикорупційний штаб, Центр досліджень фіскальної політики за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” провели Школу Антикору для регіональних журналістів, активістів та представників ГО.

Школа Антикору – це 5-денний інтенсив від експертів у сфері антикорупції, громадського контролю, журналістів-розслідувачів, під час якого журналісти та активісти прокачують свої знання та практичні навички.

23 випускники, серед яких – військові, журналісти, громадські активісти, волонтери, юристи – увійшли до спільноти Школи. Вони представляють 20 міст України. Вони проводитимуть антикорупційні розслідування, слідкуватимуть за тим, як і куди йдуть кошти, де можливі завищення цін, кого призначать на посади, що відбудовують.

Програма школи зосереджена на навчанні методам моніторингу державних закупівель, проведенні розслідувань, а також використанні сучасних інструментів для аналізу бюджетних витрат і антикорупційної діяльності. Учасники дізналися про роботу з базами даних, перевірку інформації про витрати та зарплати, а також про методи документування збитків і використання реєстру зрадників. Окрім того, програма включає розвиток навичок комунікації та особистого бренду, що допоможе учасникам ефективніше донести свої ідеї до аудиторії та сприяти залученню громадськості до контролю за відновлювальними процесами та антикорупційною діяльністю. Цей курс є важливим для зміцнення громадянського суспільства та підвищення прозорості управління державними ресурсами.

За підтримки Фонду було проведено третю щорічну конференцію  «Викривачі корупції в Україні: успіхи та виклики», яка  зібрала понад 2,900 глядачів — офлайн та онлайн — і 17 експертів-спікерів.

На конференції обговорювалися ключові аспекти захисту прав викривачів, особливо в контексті воєнного часу, розвиток ІТ-інструментів для роботи з повідомленнями викривачів, та необхідність формування культури доброчесності. Експерти з України та міжнародні спеціалісти обмінювалися досвідом і практичними рекомендаціями щодо покращення механізмів захисту викривачів, а також обговорювали важливість впровадження сучасних ІТ-систем для ефективної роботи з повідомленнями про корупцію. Захід підкреслив критичну роль викривачів у боротьбі з корупцією та важливість створення безпечного середовища для їх діяльності.

Відбувся перший випуск сертифікатної програми «Мінімізація корупційних ризиків на всіх етапах роботи антикорупційного уповноваженого в проєктах відбудови» – першої в Україні навчальної програми з підвищення кваліфікації уповноважених осіб, яка дає учасникам інструменти для реалізації інфраструктурних проєктів в рамках процесів відновлення України. Фонд підтримує роботу цієї програми.

Сертифікатна програма, запущена ACREC, важлива для підвищення кваліфікації антикорупційних уповноважених, задіяних у проєктах відбудови в Україні. Це ініціатива надає уповноваженим важливі інструменти та знання для забезпечення прозорості та ефективності управління фінансовими ресурсами, спрямованими на відбудову. Роль антикорупційних уповноважених у цьому процесі є вирішальною для запобігання корупції та зміцнення принципів доброчесного врядування та підзвітності, що робить цю програму важливою кроком у напрямку створення ефективної системи контролю за використанням державних ресурсів.

Оцінка програм макрофінансової допомоги

Консорціум RRR4U займається мінімізацією корупційних ризиків у проєктах відбудови, спрямовуючи свою діяльність на справедливе, зелене, та орієнтоване на людей відновлення економіки України. Це включає аналіз політики, адвокацію, та співпрацю з ключовими гравцями суспільства та уряду для розробки та реалізації фінансових політик, що сприятимуть стійкому економічному розвитку. Важливість цієї ініціативи полягає у підвищенні обізнаності громадськості, сприянні правовим та політичним реформам, та забезпеченні довгострокової економічної стабільності України, в тому числі через активну участь громадянського суспільства.

RRR4U об’єднанує чотири українських організації громадянського суспільства за фінансової підтримки та Міжнародного Фонду Відродження. Члени Консорціуму — Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації та DiXi Group.

Об’єднання має за мету аналізувати політику, проводити адвокацію, та забезпечувати діалог між дослідниками, бізнесом, громадськістю та урядом для визначення ефективних стратегій економічного відновлення. Цілі консорціуму орієнтовані на надання експертних порад, сприяння розробці політики, активізацію громадянського суспільства, підвищення обізнаності про економічний стан та правові реформи. Це має велике значення для забезпечення стійкого розвитку та інтеграції України в європейську економічну простір, враховуючи виклики, з якими країна зіткнулася в останні роки.

Серед іншого, консорціум аналізував умови отримання фінансової допомоги Україні від країн та організацій-партнерів, формував поради для органів влади. Консорціум #RRR4U ініціював регулярний моніторинг виконання Україною маяків МВФ та зобов’язань перед ЄС, які є частиною меморандумів про позики, спрямованих на досягнення макроекономічної стійкості та стимулювання економічного зростання.

Наприклад, моніторинг виконання програми макрофінансової допомоги ЄС, представлений консорціумом RRR4U, показав, що Україна активно працює над виконанням угод з ЄС, успішно реалізувавши значну частину зобов’язань. Проте існують виклики, зокрема політичний ризик зриву дедлайнів. Позитивні результати у банківському секторі, реформуванні правоохоронної системи та енергетики вказують на здатність України досягти макроекономічної стабільності та створення умов для економічного зростання, в той час як невиконання деяких зобов’язань вимагає подальшої уваги та дій.

Програма “Права людини та правосуддя”

Правосуддя в умовах війни

Питання притягнення до кримінальної відповідальності за співпрацю з окупаційними органами влади набуває особливої актуальності в контексті збереження суверенітету і територіальної цілісності держави. Це стосується не лише осіб, які проживають на територіях, підконтрольних українському уряду, але й тих, хто перебуває на окупованих територіях. Визначення чітких критеріїв та умов притягнення до відповідальності за колабораціонізм, а також справедливе і об’єктивне застосування відповідних норм закону є ключовими для успішної реінтеграції звільнених територій та відновлення довіри між громадянами.

ГО ZMINA проводить глибинний аналіз як існуючих тенденцій, так і потенційних проблем, пов’язаних із застосуванням українського законодавства щодо колабораційної діяльності. Це дозволяє не тільки виявити недоліки в нормативно-правовій базі, але й сприяє розробці рекомендацій для її удосконалення. Важливим аспектом цієї роботи є не тільки покарання за колабораціонізм, але й розробка ефективних механізмів для реабілітації осіб, які були залучені до співпраці з окупантами під примусом або через незнання.

Для формування однорідної і належної практики розгляду таких справ, важливо забезпечити взаємодію між правоохоронними органами, судовою системою та громадськістю. Особливу увагу слід приділити прозорості та справедливості судових процесів, щоб уникнути політизації та суб’єктивізму у вирішенні таких делікатних питань.

Так само важливо враховувати міжнародний досвід та норми міжнародного права при формулюванні внутрішніх політик щодо колабораціонізму. Це може допомогти Україні не тільки ефективно боротися з цією проблемою на національному рівні, але й забезпечити визнання та підтримку з боку міжнародної спільноти.

У підсумку, збалансований підхід до питання колабораціонізму, який включатиме як законодавчі, так і практичні аспекти, може стати вирішальним фактором у процесі реінтеграції окупованих територій та відновлення національної єдності. Цьому і присвячений проєкт ZMINA.

Документування війни

Проєкт “Архів війни”, який курує Docudays, є інноваційною ініціативою, спрямованою на збереження комплексної історії повномасштабного конфлікту між Росією та Україною, який став одним з найзначніших і найтрагічніших подій у сучасній історії. В основі проєкту лежить розуміння важливості документування та збереження історичної пам’яті для майбутніх поколінь, а також нагальної потреби протистояти дезінформації та воєнній пропаганді.

Цифрова платформа, розроблена для “Архіву війни”, представляє собою величезну базу даних, яка включає мільйони записів різноманітних форматів – відео, аудіо, фотографії та текстові матеріали. Ці записи охоплюють широкий спектр тем, від фіксації злочинів проти цивільного населення, вчинених російськими силами, до історій героїчного опору українців, діяльності волонтерських центрів, прикладів самоорганізації громадян, внеску української армії у захист країни, а також українського гумору та народних міфів, пов’язаних з війною.

Детальний аналіз та класифікація матеріалів ведеться спеціалізованою групою фахівців Архіву, які використовують заздалегідь підготовлений набір ключових термінів та категорій. Додатково, контент переводиться на англійську мову та транскрибується.

“Архів війни” є непублічним ресурсом, доступ до якого надається після проходження перевірки на доброчесність та авторизації. В архіві реалізовано трирівневу систему доступу до інформації, що гарантує захист особистих даних та інформації конфіденційного характеру. Архів має декілька захищених копій, доступ до яких забезпечений через сучасні протоколи безпеки та засоби кіберзахисту.

Завдяки унікальній системі обробки даних, яка дозволяє встановлювати взаємозв’язки та перехресні посилання між документами, користувачі можуть ефективно виявляти як кількісні, так і якісні аспекти досліджуваних матеріалів. Платформа надає можливість фільтрувати контент за ключовими словами та наявністю збігів, дозволяючи визначати дослідницькі пріоритети.

“Архів війни” виконує також і важливу місію у боротьбі з дезінформацією та пропагандою, яка часто супроводжує воєнні конфлікти. Надаючи відкритий доступ до перевіреної інформації та свідчень, проєкт допомагає формувати об’єктивне уявлення про події війни, сприяє історичній правді та забезпечує засоби для юридичного притягнення до відповідальності винних у воєнних злочинах.

Проєкт Регіонального центру прав людини “У пошуках справедливості : документування та переслідування воєнних злочинів” також стосується документування воєєного злочину. Інцидент з вибухом у житловому приміщенні, призначеному для утримання українських військовополонених на території Волноваської виправної колонії, свідчить про ймовірне порушення російською федерацією основоположних принципів міжнародного гуманітарного права, які регулюють поведінку з військовополоненими. Цей трагічний епізод, що призвів до загибелі понад 55 військовополонених та поранення приблизно 140 осіб, стався понад рік тому. Проте, детальні обставини цієї події досі залишаються невиясненими, що викликає занепокоєння та вимагає глибокого і незалежного розслідування.

Українські національні органи стикаються зі значними перешкодами у проведенні розслідування цієї трагедії, оскільки їм не вдається отримати доступ до місця події. Це ускладнюється відмовою правоохоронних органів російської федерації співпрацювати не тільки з міжнародними організаціями, але й з українськими слідчими, що є критичним для встановлення правди та притягнення до відповідальності винних осіб.

У відповідь на ці виклики, Регіональний центр з прав людини активно працює над збором доказів та інформації, які могли б вказувати на причетність окремих осіб з вищого командування російської федерації до організації та виконання злочинного акту в Оленівці. Ці зусилля спрямовані на підготовку та подання матеріалів до Міжнародного кримінального суду з метою забезпечення справедливості та відповідальності за грубі порушення міжнародних законів. Цей крок є важливим не лише для притягнення до відповідальності винних осіб, але й для відновлення справедливості та захисту прав людини на міжнародному рівні, демонструючи неприпустимість порушення правил ведення війни та зловживань у конфліктних зонах.

Репатріація викрадених дітей

Російська Федерація депортує та утримує українських дітей на контрольованій нею територіях, перешкоджаючи їхній репатріації, зокрема через проведення політики примусового нав’язування російського громадянства та усиновлення до російських родин. Затримка в репатріації є системною політикою російських високопосадовців, яка спрямована на те, щоб назавжди залишити українських дітей на підконтрольній РФ територі, відірвати цих дітей від їхньої культурної та національної ідентичності.

Регіональний центр прав людини, у співпраці з Інститутом Лемкіна у США, ініціював подання Повідомлення до Міжнародного кримінального суду (МКС) з метою привернути увагу до цієї критичної ситуації та сприяти відновленню справедливості. Звернення до МКС несе в собі важливу стратегічну ціль – не лише забезпечити правову оцінку дій Російської Федерації, але й стимулювати міжнародну спільноту до дій, спрямованих на захист прав дітей, які стали жертвами воєнних конфліктів та політичних маніпуляцій.

Дії Регіонального центру з прав людини та Інституту Лемкіна важливі не лише для негайного вирішення проблеми репатріації українських дітей, але й для превентивного впливу на майбутні подібні ситуації, встановлення прецеденту неприпустимості порушення прав дітей у конфліктних зонах, та зміцнення міжнародних стандартів щодо захисту прав людини.

Підтримка стійкості роботи прокурорів та працівників МВС в умовах війни

Робота в умовах війни створює багато викликів значно відмінних від звичного повсякденного життя. У цей період працівники стикаються з підвищеною психологічною напругою та фізичною невизначеністю, що вимагає особливого підходу до виконання своїх обов’язків. Співробітники органів правопорядку, зокрема поліції та прокуратури, регулярно працюють у районах, де мають місце трагічні події, особливо це стосується прифронтових зон. Таке середовище неминуче веде до підвищеного емоційного та фізичного навантаження.

Проєкт Української Фундації Правової допомоги “Посилення системи психологічної підтримки прокурорів  та працівників системи МВС” стосується психологічної підтримки співробітників Міністерства внутрішніх справ (МВС) має на меті вдосконалити методики роботи психологів, що взаємодіють із правоохоронцями, а також оптимізувати процеси взаємодії з цивільними особами, які постраждали внаслідок війни. Ця ініціатива включає розробку та впровадження програм навчання та розвитку для психологів МВС, щоб забезпечити їм необхідні знання та інструменти для ефективної психологічної допомоги в умовах, коли звичайні методи можуть бути недостатньо ефективними.

Ініціатива підтримки працівників обласних прокуратур орієнтована на дослідження специфіки їхньої роботи в умовах воєнного стану, з метою виявлення можливостей для покращення робочих процесів, що включає адаптацію до складних та ризикованих обставин, зумовлених воєнними діями. Це передбачає аналіз робочого навантаження, умов праці, а також розробку рекомендацій щодо оптимізації робочих процедур та механізмів підтримки персоналу, зокрема через психологічну підготовку та забезпечення доступу до ресурсів для зміцнення емоційної стійкості.

Обидва проекти відіграють важливу роль у забезпеченні стабільності та ефективності роботи правоохоронних органів під час війни, сприяючи не тільки зміцненню професійних навичок та психологічної стійкості персоналу, але й підвищуючи рівень довіри та безпеки серед цивільного населення. Вони відображають визнання унікальних викликів, з якими стикаються правоохоронці та інші працівники у сфері правопорядку під час війни, та підкреслюють необхідність комплексного підходу до їх вирішення.

Захист прав військовополонених

Проєкт Медійної ініціативи за права людини “Захист прав військовополонених: підтримка родин та адвокація” націлений на допомогу військовополоненим, захопленим Російською Федерацією після початку повномасштабного вторгнення, а також на підтримку їхніх сімей. Він має на меті не лише сприяти звільненню полонених, але й забезпечити стійку підтримку їх родинам під час випробувань, пов’язаних з відсутністю близьких.

Однією з ключових цілей проекту є створення міцної мережі зв’язків між родинами військовополонених з різних підрозділів, що дозволяє обмінюватися інформацією, досвідом та надавати один одному емоційну підтримку. Така комунікація є надзвичайно важливою в умовах, коли інформація є обмеженою, а невизначеність викликає зростання тривожності та стресу серед родичів полонених.

Проект також сприяє налагодженню ефективного діалогу між родинами військовополонених та представниками державних структур. Це включає забезпечення доступу до важливої інформації про статус та умови утримання полонених, а також процеси їх звільнення. Окрім того, родинам надаються юридичні консультації та підтримка.

Активне висвітлення проблеми українських військовополонених в медіа також відіграє важливу роль у підвищенні обізнаності громадськості. Збільшення уваги до цього питання сприяє зростанню громадського тиску на відповідні урядові та міжнародні органи з метою прискорення процесів звільнення полонених та покращення умов їх утримання.

В цілому, проект не тільки надає безпосередню допомогу та підтримку тим, хто зіткнувся з жорстокістю війни, але й сприяє формуванню більш сильної та згуртованої спільноти, здатної ефективно відстоювати свої права та інтереси в надзвичайно складних умовах.

Цифрова безпека громадян

У сучасному світі технологічні інновації, зокрема розвиток штучного інтелекту (ШІ), знаходять все більше застосувань у різних сферах життя, включаючи роботу правоохоронних органів. Використання таких технологій може значно підвищити ефективність розслідувань, аналізу даних та оперативність відповіді на злочини. Однак, паралельно з позитивними аспектами, зростає й обґрунтована стурбованість щодо потенційних ризиків для приватності, прав та свобод громадян. В контексті України, де Національна поліція активно досліджує можливості інтеграції ШІ та інших технологій у свою діяльність, виникає нагальна потреба в глибокому аналізі та оцінці цих ризиків.

Проект МІНЗМІН “Посилення спроможності Національної поліції України в аналізі ризиків впливу технологій  на цифрову безпеку” спрямований на розробку комплексної методології для оцінки ризиків, асоційованих із використанням технологій в діяльності Національної поліції України. Метою є не лише ідентифікація потенційних загроз для прав громадян, але й формування ефективної стратегії управління цими ризиками. Проект передбачає залучення експертів у галузі права, етики, технологій та кібербезпеки для розробки науково обґрунтованих рекомендацій, які допоможуть забезпечити збалансоване використання ШІ, з одночасним збереженням фундаментальних прав людини.

Однією з ключових складових проекту є розробка дорожньої карти, яка включатиме рекомендації щодо мінімізації ризиків. Це передбачає не тільки вдосконалення правових та нормативних рамок, але й впровадження передових практик з етики використання ШІ, розробку механізмів прозорості та відповідальності у роботі з технологіями, а також створення систем моніторингу та аудиту.

Проект має велике значення не лише для правоохоронної системи України, але й для суспільства в цілому, оскільки він спрямований на забезпечення довіри громадян до технологічних інновацій у сфері правопорядку. Захист прав і свобод особистості при використанні новітніх технологій є ключовим елементом демократичної держави, що підтримує принципи прозорості, відповідальності та громадянського контролю.

В результаті, проект сприятиме не лише покращенню ефективності роботи Національної поліції, але й стане запорукою зміцнення захисту прав людини в епоху швидкого технологічного розвитку, забезпечуючи гармонійне поєднання прогресу та основоположних цінностей суспільства.