5 липня у Києві пройшла експертна дискусія “Результати з Лондона. Чого ми досягли?”, під час якої представники українського громадянського суспільства та влади обговорили результати Конференції з відновлення України (Ukraine Recovery Conference) у Лондоні. Дискусія пройшла в рамках спільного проєкту Міжнародного фонду “Відродження” та Європейського Союзу “Європейське Відродження України: ініціатива громадянського суспільства для стійкості та відновлення”.
Загальну рамку для дискусії задав її модератор, виконавчий директор Міжнародного фонду “Відродження” Олександр Сушко. Він наголосив, що коли ми говоримо про відновлення – ми говоримо про те, якою країна буде в майбутньому, який образ вона матиме і моделі використовуватиме, як відбуватиметься модернізація України як майбутнього члена Європейського Союзу.
Минулого літа громадянське суспільство вперше сформувало базові принципи політики відновлення та громадянської участі в ній у Луганській Декларації. Навколо цієї декларації сформувався міцний рух, що прагне пошуку дієвих моделей політики і практики відновлення.
“У Лугано здавалося, що питання закінчення війни – це питання місяців, і що влітку 2023 ми зможемо говорити про мирне життя. Сьогодні вже ніхто не має ілюзії, що можна ставити конкретні горизонти чи напевне уявляти, коли закінчиться війна, – заявив Олександр Сушко. – Ми не маємо легковажності і коли говоримо про відновлення, то розуміємо, що не знаємо остаточної ціни та остаточних наслідків. Ми тільки починаємо формувати моделі того, як зміниться суспільна карта України, якою буде економіка. Очевидно тільки, що повернення до того, як було до 24 лютого не буде. Що все кардинально зміниться”.
В той час як Ukraine Recovery Conference в Лугано була присвячена загальній оцінці втрат, Конференція у Лондоні була стосувалася участі приватного сектора у процесах відбудови, залучення інвестицій та пошуку моделей фінансування, обговоренню проєктів та механізмів забезпечення прозорості відбудови. Зараз громадянське суспільство готується до активної участі у реалізації цих задумів.
За словами Сушка, коли ми говоримо про відновлення, то говоримо про рівняння з багатьма невідомими. Проте вже зараз ведеться робота над проєктування майбутнього, тривають дискусії. “Я б хотів, щоб сьогодні, відштовхуючись від знань, досвіду та усвідомлення проблем, які ми вже достатньо чітко ідентифікуємо, змогли би чесно обговорити де ми знаходимось і які пріоритети виставити, розуміючи, що процес формування політики відновлення зараз перебуває в стадії динамічного розвитку”, – пояснив Олександр.
На думку Олександра Сушка, Україна має винайти і сформувати свій унікальний план, який стане дороговказом для майбутнього. “Ми хочемо допомогти державі правильно побудувати цю політику, щоб відновлення було творенням тієї нової модерної України, яка рухається вперед на основі тих дороговказів, що формує суспільство. Адже скільки б не говорили про досвіди інших країн, ми розуміємо, що жоден з них в повному обсязі не є придатним до застосування в наших умовах”, – завершив свою вступну промову Олександр.
Заступник Міністра економіки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації Олексій Соболєв поділився своїми враженнями від Ukraine Recovery Conference. За його словами, ця конференція була кращою за попередні з точки зору практичності. Відновлення України безпосередньо пов’язане з інвестиціями. Для того, щоб відбудуватися до рівня достатнього, щоб захиститися від росії, нам потрібно буде залучити інвестицій більше, ніж Україна залучила за 30 років незалежності.
“Інвестори після цієї конференції мені казали, що Україна буде в ЄС. Тепер це сприймається як даність. І це дуже позитивно впливає на інвестиційний клімат”, – пояснив Олексій.
За словами Мартини Богуславець, виконавчої директорки аналітичного центру “Інститут законодавчих ідей”, якщо результати попередніх конференцій в Лугано та Берліні були нечіткими, то Конференція у Лондоні позитивно відрізнялася в цьому сенсі.
Уряд мав три чітких меседжі: 1) про запуск DREAM – діджитал платформи з відновлення, яка забезпечуватиме прозорість та підзвітність; 2) 10 чітких кроків з відбудови, які необхідно здійснити в найближчі роки; 3) запобіжники та стимули для інвестицій, які будуть впроваджені на рівні держави. Одночасно з цим, на думку Мартини, не було озвучено однозначних і чітких кроків, які будуть впровадженні у сфері протидії корупції.
Голова громадської організації Центр “Доброчин” Наталія Дрозд відзначила те, яким є позиціювання України на міжнародних майданчиках. “Ми мали змогу порівняти як себе позиціює Україна на міжнародних майданчиках, і як позиціюють себе інші країни, які пройшли вже по 25-30 років після війни, – розповіла Наталія. – Перше, що кидається в очі – у нас немає образу жертви. Ми себе позиціюємо партнером, який гідний того, щоб співпрацювати з ЄС, приватними інвесторами. Ми демонструємо, що у нас є всі спроможності очолити процес відновлення”.
Також Наталія відзначила, що на конференції в Лондоні було різносторонньо та якісно представлено громадянське суспільство, що стало позитивним сигналом.
Президентка аналітичного центру Dixi Group Олена Павленко відзначила зміну риторики України від конференції в Лугано до конференції в Лондоні.
“Якщо в Лугано ми говорили про збитки і лише гіпотетично окреслювали, які ми хочемо проєкти, то в Лондоні проєкти були більш структуровані, чіткі та зрозумілі, – пояснила Олена. – Але коли ми спілкувалися з потенційними інвесторами в кулуарах конференції, вони відзначали, що не розуміють як це працюватиме: яка точка входу, як рухатися, до кого йти, як бути впевненим, що будуть гарантії. Цього року ми озвучили “скільки?”, вже зараз спільно з урядом нам треба думати з Урядом про “як?”, щоб представити це до наступної Конференції”.
Олександр Солонтай, керівник громадської організації “Агенція відновлення та розвитку”, розповів, що рівень залучення громадянського суспільства у відновлення вже подекуди є надзвичайно високим.
“Були два випадки, коли в різних куточках звучало, що громадські організації в громадах є такими ж суб’єктами відновлення, як і органи місцевого самоврядування. Так само як певний проєкт з відновлення може належати державному органу чи місцевій владі, він так само може належати організації громадянського суспільства і вже зараз є прецеденти, коли щось відновилось і функціонувало завдяки їм. Це і є відповідь на питання “а яка роль громадянського суспільства?”. Роль найбезпосередніша”, – сказав Олександр.
Олександр Сушко підсумував результати обговорення. За його словами, громадянське суспільство чітко заявило свою амбіцію бути учасником відновлення – тими, хто робить внесок.
“Важливо, щоб були створені канали зв’язку, які б надавали громадянам відчуття причетності до процесів та відчуття власності над цими процесами. Відчуття того, що ми всі разом відбудовуємо країну і всі разом беремо участь і у проєктуванні, і в імплементації, – сказав Сушко. – Громадянське суспільство є різним, воно представляє широкий спектр інтересів. Але водночас воно об’єднане конструктивною амбіцією участі. Політика відновлення стане тестом на те, наскільки у нас в країні можлива демократія участі, яка створює зв’язки між державою та громадянами і долає відчуження”.
Дискусія пройшла в рамках спільного проєкту Міжнародного фонду “Відродження” та Європейського Союзу “Європейське Відродження України: ініціатива громадянського суспільства для стійкості та відновлення”. Позиції, висловлені мовцями, не обов’язково відображають позицію Міжнародного фонду “Відродження” та Європейського Союзу.
Фото: Юрко Бєлах
