33 факти про Міжнародний фонд “Відродження”

Сашко Кульчицький

Сьогодні нашому Фонду виповнюється 33 роки.

33 роки тому Джордж Сорос та група українських інтелектуалів та дисидентів почали нашу історію. З того часу ми підтримали близько 20 тисяч проєктів на 350 мільйонів доларів, кожен з яких допомагав робити Україну відкритим суспільством, заснованим на європейських цінностях.

До нашого 33-річчя ми хочемо поділитись із вами цікавими фактами про нас сьогоднішніх і нас в минулому. Якісь із них – загальновідомі, якісь дивують нас самих і стануть цікавим відкриттям для вас.

1

Фонд було засновано 8 квітня 1990 року, за майже півтора року до того, як Україна здобула незалежність. За 33 роки в роботі змінилося майже все, але сутнісно задачі залишилися ті ж самі: розвивати в Україні європейські цінності і відкрите суспільство.

2

Всього за 33 роки ми підтримали близько 20 тисяч проєктів на загальну суму в більш ніж 350 мільйонів доларів. Так, нам теж здається, що ці цифри – велетенські.

3

Фонд є частиною Open Society Foundations – міжнародної мережі благодійних організацій, заснованих Джорджем Соросом. Мережа має офіси у 23 країнах, а її діяльність охоплює 120 країн. Це найбільша за масштабом діяльності мережа приватних неурядових благодійних фондів.

4

За 40 років своєї філантропічної діяльності Сорос віддав на благодійність понад 33 мільярдів доларів – понад 80% усіх коштів, які він заробив протягом всього життя. Більшість цих коштів вже витрачені, частина залишається на рахунках його благодійних організацій. Жоден інший філантроп у світі не витратив на благодійність так багато і настільки великий відсоток власних статків.

5

Більшість знає лише про причетність до заснування Фонду Джорджа Сороса. Проте команда, яка засновувала Фонд, складалась з відомих і авторитетних українців: Богдан Гаврилишин, Іван Дзюба, Дмитро Павличко, Борис Олійник та інші. Саме вони напрацювали ідею Фонду та прийшли з нею до Сороса.

6

Вони ж запропонували і назву. Поки в інших країнах подібні Фонди мали назву або «Фонд Сороса», або «Фонд Відкрите суспільство», Україна єдиною отримала унікальну назву – «Відродження». Засновники вважали, що Фонд має стати точкою трансформації і відродження України.

7

Наша місія – це розвивати Відкрите Суспільство в Україні. Це термін філософа Карла Поппера, який ще на початку 40-х обґрунтував, чому світогляди закритих суспільств, як то нацизм чи комунізм, прирікають ці суспільства на занепад. Відкриті ж суспільства, які готові до змін та невизначеності, орієнтовані на людину та прагнуть забезпечити її гідність, мають більше шансів на успіх.

8

Гідність, справедливість, включеність, відповідальність – це ті цінності, які лежать в основі усіх наших проєктів. Про що б ми не говорили, реформу медицини чи судоустрою, освіти чи державного управління, інтеграцію ВПО чи підтримку військовослужбовців – ми завжди пропонуємо рішення, що відповідатимуть цим принципам.

9

За 32 роки історії фонд мав лише 5-х виконавчих директорів: Валерій Грузин, Богдан Будзан, В’ячеслав Покотило, Євген Бистрицький та Олександр Сушко. Найдовше, з 1998 до 2018, посаду займав Євген Бистрицький.

10

Директор займається операційним управлінням Фондом, проте ключові стратегічні рішення приймає Правління. Це група з 7 публічних інтелектуалів та експертів, які змінюються щотри роки. Сьогодні правління Фонду очолює Володимир Єрмоленко – відомий філософ, письменник, експерт МГО «Інтерньюз Україна» і викладач НаУКМА.

11

В різний час у Правління та Наглядову Раду Фонду входили: Оксана Забужко, Рефат Чубаров, Іван Дзюба, Андрій Курков, Євген Глібовицький, Олександр Пасхавер та багато інших відомих інтелектуалів та інтелектуалок.

12

Фонд має багаторівневу систему прийняття рішень, щоб унеможливити зловживання. Рішення про підтримку або відмову проєкту приймає спеціальна експертна рада, що складається з незалежних експертів та експерток. Великі проєкти має додатково узгодити також Правління. Тільки після цього угода потрапляє на стіл директора Фонду.

13

Офіс, у який перебрався Фонд, раніше виконував функції РАЦСу, а збудований був як приватна садиба для вдови радянського генерала Миколи Ватутіна. З 1870 по 1935 рік на території садиби стояла Вознесенська церква, зруйнована радянською владою. Від церкви до цього часу збереглась лише арка, яка зараз стоїть на вході до території Фонду.

14

На початку 90-х, коли Фонд розпочав ремонт всередині свого офісу, у одній зі стін ремонтники знайшли «капсулу часу», яку залишили угорські військовополонені, що будували садибу. Лист для капсули полонені угорці писали тоді, коли сам Сорос тікав з окупованої СРСР Угорщини у Велику Британію.

15

Першим логотипом Фонду ми жартома називаємо металеву табличку на стіні біля входу. Це справді найдавніший релікт з ранніх 90-х, коли іще не існувало логотипу як такого. Ви зможете побачити її і зараз, якщо завітаєте у Фонд.

16

Перший офіційний логотип нагадував діаграму тайцзі (інь і янь) і буквально зображав відродження. Він протримався до 1998 року, коли його замінили на спіралевидний зелений логотип, що тримався 20 років. У 2018 році йому на зміну прийшов сучасний логотип, який ви можете бачити в нашій комунікації зараз.

17

У 90-х Фонд працював не лише у Києві, але й мав офіси у Львові, Одесі, Донецьку, Сімферополі. У структурі фонду працювало понад 100 працівників.

Сьогодні ж у Фонді працює 43 працівники і працівниці у двох офісах – Києві та Львові.

18

Досі існує і є чинним окремий Указ Президента України «Про Міжнародний фонд «Відродження» від 13.06.1994. Одна його стаття стосувалася сплати ПДВ (втратила чинність, зараз усі ГО не сплачують), а дві інші, що стосуються сприяння роботі Фонду, досі актуальні. Щоправда, ми ніяк це не використовували на свою користь.

19

В 90-х Фонд підтримав тисячі малих проєктів на підтримку української культури – малі гранти для гуртків, хорів, музичних гуртів, письменників. Одним з таких гуртів, наприклад, став Океан Ельзи, який у 1996 році купив перші професійні інструменти за кошти Фонду.

20

Фонд підтримував як традиційну культуру, так і намагався привнести в Україну щось нове. Наприклад, перший в Україні Музей сучасного мистецтва відкривався також за кошти Фонду. В 90-ті та 2000-ні навколо нього гуртувалась нова генерація українських митців: Олександр Гнилицький, Ілля Чічкан, Арсен Савадов та багато інших.

21

У 90-х один з ключових напрямків роботи – допомогти Україні зберегти власну науку, університети, школи. Тисячі професорів, науковців та талановитих студентів отримували «соросівські стипендії». Поки держава не могла платити зарплати, ми працювали на те, щоб втримати науковців всередині країни і дати українській науці шанс.

22

Стійкі спільноти – одна з наскрізних тем для Фонду. Ще у 90-ті ми активно працювали над інтеграцією киримли в українське суспільство та допомагали перекваліфіковуватись звільненим шахтарям та військовим. У 2014 активно допомагали в інтеграції ВПО. З 2022 знову активно працюємо з ВПО, а після перемоги плануємо докладати багато зусиль для інтеграції ветеранів.

23

Інший масштабний культурний проєкт – видавнича програма Фонду. З 1993 по 2010 рік, поки працювала програма, ми підтримали переклад і видання більше ніж 600 класичних і сучасних праць з економіки, історії, філософії, соціології, політології, літературознавства та інших тем. Сотні світових науковців вперше були перекладені українською за кошт Фонду.

24

Серед сотень культурних ініціатив, що вперше з’явилися за підтримки Фонду, десятки продовжують існувати досі, вже незалежно від нас. Наприклад, львівський BookForum (Форум Видавців) і фестиваль документального кіно Docudays вперше проводились за нашої підтримки. Віримо, що так стане і з багатьма ініціативами, які ми підтримуємо зараз.

25

Один з маловідомих і незвичних фактів про Фонд – ми допомогли для України отримати у власність антарктичну станцію «Академік Вернадський». В 1995 році в держави не було коштів відрядити експедицію, щоб перейняти станцію в британців. Була загроза втратити станцію, тож кошти на експедицію виділив Фонд.

26

Дуже часто ми ставали першими, хто підтримував ініціативи, які пізніше стали звичними і буденними. Ми першими проводили інтернет в університети, першими запускали безоплатну правову допомогу, давали кошти на перший ЦНАП. Перші екзит-поли і перші незалежні спостереження за виборами – це теж ми.

27

Ми допомагали розробити концепцію медичної реформи, і підтримували запуск Нової Української Школи. Першими почали лобіювати Безвіз з ЄС і вже 15 років просуваємо вступ України до ЄС. Змінювали підходи до паліативної допомоги і першими почали говорити про гендерну рівність. Таких напрямків роботи – десятки і кожен з них заслуговує окремої підбірки фактів.

28

Якщо обирати проєкт, яким ми любимо найбільше – мабуть, це буде ЗНО. За допомогою ЗНО тисячі корупційних схем в одну мить втратили актуальність, а випускники змогли вступати в університети лише завдяки власним знанням, а не товщині гаманця батьків. При цьому ЗНО починалося не просто за підтримки, а як власний проєкт Фонду.

29

Усі чули про термін «соросята» – так у 2019 почали зневажливо називати прозахідних політиків з ліберальними поглядами. Цікаво, що сам термін вперше виник у росії і почав там вживатися ще в двохтисячні. Тож не дивно, що найбільше до просування цього терміну доклався Віктор Медведчук.

30

Найбільш неочікуваний факт. Віктор Медведчук сам був грантером Фонду. У 90-х, до того як він пішов у політику і став відомим, він очолював Спілку адвокатів України, яка отримала три гранти від Фонду на навчання для юристів. В той час іще не існувало можливості перевірити біографію і дізнатися всю правду про адвокатські справи Медведчука в СРСР.

31

Фонди мережі Фундацій Відкритого Суспільства закривали лише в 5 країнах:

  • Білорусі Лукашенка
  • росії путіна
  • Угорщині Орбана
  • Туреччині Ердогана
  • М’янмі після авторитарного перевороту

Як бачите, Сорос заважає зазвичай лише авторитарним керівникам, які зневажають демократію.

32

У 2015 році Фонд як інституція отримав Open Society Prize – премію, яку Центральноєвропейський університет вручає за розвиток і просування ідей відкритого суспільства. До числа переможців Премії в різні часи входили сер Карл Поппер, Вацлав Гавел, Кофі Аннан та багато інших.

33

2022 став для Фонду одним з найактивніших в історії. Ми підтримали 811 проєктів, а бюджет підтримки зріс до рекордних 18,7 млн доларів США. Ми допомагали волонтерам, військовим, ВПО, ЗМІ і сотням громадських організацій, які працювали на перемогу України. Навіть у сферах, з якими ми традиційно ніколи не працюємо, як то гуманітарна допомога.


У 2023 у нас все ще багато планів. Ми працюватимемо, щоб збільшити міжнародну підтримку України, добиватимемось справедливості і покарання щодо російських військових злочинців, розбудовуватимемо спільноти та працюватимемо на майбутнє відновлення України. Роботи дуже багато. Ну але про результати розповімо вже на 34-ліття. 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: