укр eng

Можливості захисту своїх прав в Україні

26 жовтня 2016

20-21 жовтня 2016 року у Харкові Проект «Доступна та якісна правова допомога в Україні», який фінансується Урядом Канади та впроваджується Канадським бюро міжнародної освітиМіжнародний Фонд «Відродження» та Координаційний центр з надання правової допомоги провели міжнародну конференція «Посилення правової спроможності громад». 

Під час конференції йшлося про те, чому важливо посилювати правову спроможність українських громад: що це означає в контексті української системи безоплатної правової допомоги, для чого це потрібно, і який міжнародний досвід Україна може використовувати для підвищення ефективності цього процесу. Участь у конференції взяли експерти-практики з різних країн, в тому числі Канади, США, Південної Африки, Пакистану.

10 років тому Міжнародний фонд «Відродження» разом з Міністерством Юстиції України почав працювати над створенням системи безоплатної правової допомоги, як гарантії доступу до правосуддя в якості обов'язку держави. Це був довгий шлях: протягом 5-ти років у Харкові діяв пілотний проект з надання правової допомоги 24 години на добу і 7 днів на тиждень з моменту фактичного затримання. Досвід, набутий у проекті, були використані при розробці закону про безоплатну правову допомогу.

Як відомо, в Україні існує два види безоплатної правої допомоги: первинна й вторинна.

1. Безоплатна первинна правова допомога – вид державної гарантії, що полягає в інформуванні особи про її права й свободи, порядок їх реалізації, відновлення у випадку їх порушення та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Іншими словами, це правова допомога, яка не пов'язана із судом та кримінальними справами. Це допомога в: роз'ясненні процедур, наданні консультацій і роз'яснень із правових питань; складенні заяв, скарг та інших документів правового характеру, крім документів процесуального характеру.

На державному рівні суб'єктами надання безоплатної первинної правової допомоги в Україні є:

1) органи виконавчої влади; 

2) органи місцевого самоврядування.

Але «органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в разі письмового звернення осіб про надання будь-якого з видів правових послуг, зобов'язані надати такі послуги протягом 30 календарних днів із дня надходження звернення», – 10-та стаття, пункт 4 закону «Про безоплатну правову допомогу». Цей же закон зобов'язує органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування проводити особистий прийом осіб, які потребують безоплатної первинної правової допомоги – але в «установлені дні та години. Графік прийому осіб повинен бути доведений до їх відома».

В Україні безоплатну правову допомогу крім держави надають ще й:

– Центри правової інформації та консультацій;

– Громадські приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини;

– Юридичні клініки.

Усі три об'єднання працюють за схожим принципом.

В Українській Гельсінській спілці ви можете отримати безкоштовну правову консультацію з питань порушення ваших прав. А Юридичні клініки є механізмом фахової практичної підготовки юристів, що передбачає залучення студентів до практичного надання правової допомоги.

Найбільшою є мережа Центрів правової інформації та консультацій – місця, де жителі територіальної громади, зокрема, представники вразливих верств населення, можуть отримати безоплатну первинну правову допомогу. Мережа Центрів правової інформації та консультацій налічує наразі 42 Центри в 20 регіонах України.

Мережа об'єднує Центри правової інформації та консультацій, які в 2013 році закріпили свою співпрацю підписанням Меморандуму. Підписанти Меморандуму активно співпрацюють задля розбудови сталої системи первинної правової допомоги в громадах.

2. Вторинна безоплатна правова допомога включає захист від обвинувачення; здійснення представництва інтересів осіб у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складання документів процесуального характеру.

Від держави безоплатну вторинну правову допомогу можуть отримати лише деякі категорії громадян – наприклад, діти-сироти та безхатченки; арештовані та підозрювані у вчиненні злочину; інваліди; ветерани війни.

За чинним законодавством у цьому переліку немає вимушених переселенців зі Сходу й Півдня.

Таку допомогу можна отримати в Центрах з надання безоплатної вторинної правової допомоги, які мають велику мережу по всій Україні, завдяки створеному Координаційному центру з надання правової допомоги.

Крім усього іншого, нині актуалізується роль Уповноваженого ВР з прав людини та його контроль за їх дотриманням. Окрім того, Уповноважений розглядає звернення щодо відносин, які виникають між заявником та органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими й службовими особами.

У сфері, підконтрольній омбудсмену, є громадяни України, незалежно від місця їх перебування, іноземці, особи без громадянства, які перебувають на території України, або особи, які діють у їхніх інтересах.

На конференції було представлено кращі міжнародні та українські практики посилення правової спроможності громад, а також обговорювалися питання щодо переваг, підходів, шляхів та інструментів посилення правової спроможності громад.

Формат конференції передбачав роботу 5-ти робочих груп:

А: Як і для чого залучати громади до процесу якісних змін?

В: Як вплинути на корупційні традиції?

С: Які є альтернативні способи вирішення спору?

D: Як посилити правові можливості вразливих груп?

Е: Як вирішувати правові питання без юристів?

Посилення правової спроможності (legal empowernment) є однією з передових сучасних концепцій, спрямованих на розвиток демократії. Ця концепція пов’язана з визнанням того, що люди, і особливо вразливі верстви, обмежені у можливостях доступу до ресурсів, послуг та не мають достатньо навичок для захисту своїх прав, а органи влади не завжди чують їх голос, розуміють їхні потреби.

Посилення правової спроможності – це коли звичайні люди, навіть з найбільш маргіналізованих, неблагополучних соціальних груп, здатні самостійно використовувати право для пошуку конкретних шляхів розв’язання своїх щоденних правових проблем та посилення відповідальності й підзвітності влади.

Посилення правової спроможності є і метою, і засобом, адже це «процес підвищення здатності звичайних людей користуватися своїми громадянськими правами та правами людини і як індивіди, і як члени громади» (George Soros. 2013. “Legal Empowerment, Justice, and Development” Justice Initiatives: Open Society Initiatives, 1).

Важливим є створення реальних можливостей для впливу громадськості й, передусім, вразливих верств населення, на вдосконалення політик і законодавства. Посилення правової спроможності людей та громад сприяє кращій підзвітності влади за свої дії. Цей процес потребує залучення різних зацікавлених сторін до обговорення проблемних аспектів доступу до правосуддя та реалізації верховенства права, спільного пошуку шляхів вирішення життєвих проблем у правовий спосіб, розширення доступу до економічних можливостей та розвитку добробуту. Існуюче правове середовище в Україні створює чудові можливості для нових ініціатив для посилення розвитку системи безоплатної правової допомоги. 

Концепція посилення правової спроможності дає можливість забезпечити синергію взаємодії держави, яка прагне відкритості та громадянського суспільства. Вона трансформує патерналістську роль державного службовця, десакралізує дипломованого юриста і спонукає громадян бути активними і дієвими у захисті своїх прав. Правова інформація у доступній формі, підготовка параюристів, електронні послуги юстиції - це нові можливості, які несуть великий потенціал змін. Нарешті, комунікація реформ і заміщення корупційних практик правовими способами вирішення спорів - це вимога часу для України. 

Доступ до правосуддя - це одна з небагатьох сфер суспільного життя, де Україна не лише йде у фарватері міжнародного досвіду, а прокладає шлях інноваціям, яки ще не стали загальним стандартом. Щойно Європейський Союз узгодив текст директиви про право на правову допомогу, імплементацію якої на рівні національного законодавства країни-члени мають завершити у 2019 році. Приємно сказати, що основні положення директиви вже реалізовані в Україні. Тому ця міжнародна конференція відбувається тут не випадково, ми цінуємо нашу співпрацю із урядом України, організаціями громадянського суспільства, і прагнемо надалі йти курсом інновацій, орієнтуючись не стільки та вимоги ззовні, як на потреби громадян, в тому числі тих, що потребують особливої уваги та підтримки.

 

В наступних публікаціях ми розкажемо конкретні історії про розвиток громад через посилення їх правових можливостей.

comments powered by Disqus