29 березня 2024 року відбувся круглий стіл «Українська митниця в умовах вступу України до Європейського союзу»у гібридному форматі – оффлайн у Києві та онлайн через ZOOM.
Модерувала захід Оксана Кузяків, виконавча директорка ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД), керівниця проекту «Підтримка Громадської ініціативи «За чесну та прозору митницю».
Наводимо основні тези з цієї дискусії, а також представляємо вашій увазі презентацію роботи «Майбутнє української митниці в умовах вступу в ЄС», а також відеозапис.
Владислав СУВОРОВ, заступник голови Державної Митної служби України.
Пан Суворов зазначив, що європейська інтеграція України має розпочинатися саме з митної реформ, адже у свій час створення спільного митного простору стало початковим етапом для формування власне Європейського Союзу. За останні роки спільно з Міністерством фінансів та міжнародними партнерами митна служба зробила багато речей в напрямку європейської інтеграції. Одна з найбільш вагомих – це вступ України до Конвенції про процедуру спільного транзиту та Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами.
Як зазначив посадовець, для приєднання до цих конвенцій європейськими партнерами було здійснено моніторинг, чи відповідає Україна відповідним стандартам. Здійснено аналіз законодавства та змін до нього за останній час, практики застосування (щонайменше 1 рік) та використання програмного забезпечення і його відповідність європейським стандартам. Також важливе розуміння бізнесу і посадових осіб митниці нових норм та стандартів, які виписані в законодавстві, й відповідні практичні навички його застосування.
Для проведення митної реформи в цілому передбачено подібну процедуру.
Зараз в Україні розпочалася розробка нового Митного кодексу. Велику увагу треба приділити програмному забезпеченню, адже функціонування спільного європейського митного простору забезпечують 17 основних систем і 16 додаткових систем. В Україні на сьогодні побудовано 2: INCTS (спільний транзит) і BTI (зобов’язуючі рішення). Для цього необхідні інвестиції, адже програмне забезпечення має відповідати європейським стандартам.
Владислав Суворов також зауважив, що суспільство не завжди позитивно приймає зміни в межах євроінтеграційних реформ. Зокрема, було неоднозначне сприйняття впровадження обов’язкового гарантування будь-яких транзитних переміщень, обов’язкового пломбування всіх транспортних засобів (хоча ефект від цього був корисний в окремих випадках), скасування національних спрощень тощо.
Він наголосив, що реформування відбувається також на рівні національного законодавства, що не є регламентовано європейськими документами. Була затверджена стратегія діджиталізації та розвитку інформаційного розвитку державної митної служби, яка у повній мірі відповідає багаторічному стратегічному плану розвитку ІЕ Європейського Союзу.
Олександр МОСКАЛЕНКО, Директор департаменту митної політики Міністерства фінансів України.
Пан Москаленко наголосив, що за впровадженням реформ стоїть кропітка робота митників, зокрема, в напрямку зменшення незручностей для бізнесу. Але повністю знівелювати ці труднощі для бізнесу не вдасться.
Він зазначив, що впровадження європейських норм також допомагає викорінити корупційну складову, необхідність «особистого знайомства» бізнесу з працівниками митниці.
Зараз йде робота над законопроектами щодо прямого і непрямого представництва.
За словами посадовця, в цілому, митна реформа не можу запрацювати вже завтра, для цього треба час. Зараз йде робота з профільними ВНЗ, щоб вони змінювали програми навчання і випускали спеціалістів для роботи на вже реформованій митниці.
Щодо вступу в ЄС. Зараз від комісії вже отримано переговорну рамку – це 5-й крок з 9ти. Наступним кроком будуть двосторонні переговори з кожною країною-членом ЄС.
Як зазначив посадовець, велика увага приділяється саме цифровій трансформації Митної служби. За програмою Ukraine Facilities передбачено 4,5 млрд євро саме на цю мету.
Олександр Москаленко зазначив, що впровадження європейських регламентів – норм прямої дії – не вимагатиме розробку додаткових нормативних актів для імплементації в українське законодавство.
Він також окреслив часові рамки реформи митної реформи для вступу до ЄС у 2030 році. 2029 рік – мають бути фіналізовані всі двосторонні переговори, 2028 рік – двостороння дипломатична робота з парламентами, 2027 рік – вже мають бути 1 рік застосовані європейські норми законодавства, 2026 рік – це затвердження підзаконних актів нового законодавства, 2025 рік – має бути прийнято новий Митний кодекс, 2024 рік – має бути написано Митний кодекс.
Взимку планується презентувати публічно драфт нового Митного кодексу для його подальшого обговорення із бізнесом та іншими зацікавленими сторонами.
Ольга КВАШУК, Менеджерка програми “Європа і світ” МФ «Відродження».
Пані Квашук зазначила, що фонд вже 5 років працює разом з ІЕД за напрямком дослідження реформи митниці. Також співпраця відбувається з урядовим офісом з питань європейської і євроатлантичної інтеграції, в планах розробка національної програми адаптації до ACQUIS ЄС. Вона також наголосила на важливості залучення громадських експертів до процесу реформування на шляху до вступу України до ЄС.
Євген АНГЕЛ та Андрій БУТІН, старші наукові співробітники ІЕД, представили презентацію основних положень консультативної роботи «Майбутнє української митниці в умовах вступу України до ЄС».
Короткий зміст презентації.
Необхідність жити в рамках спільної системи Митного союзу ЄС є найважливішим міжнародним орієнтиром для реформування митної сфери в Україні
Сьогодні Митний союз ЄС це єдиний митний простір, де національні митниці «функціонують як одна» та забезпечують виконання спільних принципів та функцій:
– Вільний рух товарів
– Спільний митний тариф
– Митне співробітництво та гармонізація
– Безпека та захист кордонів
Завдання митниці
– Фіскальна функція (захист інтересів власного бюджету та ЄС)
– Захист легальної торгівлі (Забезпечення рівних правил для бізнесу)
– Захист споживачів (боротьба з підробками та контрафактом)
– Захист навколишнього середовища
– Боротьба з організованою злочинністю та тероризмом
В Україні Положення про Держмитслужбу містить перелік з 68 повноважень, де адміністрування митних платежів лише під номером 31.
Цифровізація є одним з головних шляхів забезпечення балансу між контролем та сприянням законній торгівлі. Тому розвиток «електронної митниці» є одним з головних завдань ЄС щодо змін у митній сфері.
Сьогодні в ЄС відсутній єдиний підхід до інституційної організації митних та податкових органів. Головною є не «форма» митних органів, а спроможність виконувати завдання, спільні для всього Митного союзу ЄС. Це має позбавити необхідності відновлення дискусій щодо «архітектури» української митниці, а зосередити увагу на пріоритетних для ЄС змінах.
Основні виклики на шляху до ЄС:
– Повномасштабна військова агресія росії проти України
– Необхідність приведення у відповідність до норм ЄС українського законодавства не тільки у митній, а й низці інших сфер
– Втрата частини митних платежів, які почнуть перераховуватися в бюджет ЄС
– Значна довжина українського кордону: Україна матиме найдовший зовнішній сухопутний кордон ЄС
– Боротьба з корупцією та антикорупційні заходи/забезпечення принципів доброчесності
– Удосконалення IT складової митних процедур та її інтеграція до європейських систем
– Посилення спроможності Держмитслужби у т. ч. призначення Голови Держмитслужби з повноцінним статусом
Топ-5 перешкод у 2023 році:
– Черги на кордоні
– Недосконале митне законодавства
– Недостатня спроможність пунктів пропуску
– Корупція та хабарництво
– Недостатня прозорість та відкритість
Пришвидшення проходження митниці, автоматизація процедур, зменшення впливу людського фактору та корупції є ключовими очікуваннями бізнесу.
Серед найбільш очікуваних реформ у 2023 році:
– Зменшення часу при проходженні митних процедур
– Зменшення фінансових витрат при проходженні митних процедур
– Автоматизація процедур, мінімізація людського фактору
– Зменшення рівня корупції
– Відкриття нових пунктів пропуску
Якою має бути українська митниця на момент вступу в ЄС:
- Готова організаційно, технічно та законодавчо до спільної роботи з іншими митницями ЄС
- Має високу довіру бізнесу, забезпечує принципи законності, прозорості та доброчесності у своїй діяльності
- Використовує IT рішення, які можуть бути інтегровані в митну систему ЄС
- Під керівництвом обраного на конкурсі Голови Держмитслужби з чітким планом дій для розвитку митниці
- Працює в рамках нової системи інтегрованого управління кордонами
Вітяніс АЛІШАУСКАС, Міжнародний ключовий експерт з митних реформ, EU4PFM.
Пан Алішаускас високо оцінив темпи реформ української митниці. Він зазначив, що приєднання до Конвенції про спільний транзит – це «маленький вступ до ЄС», і процедури для євроінтеграції митниці будуть схожими, але більшими за масштабом.
Експерт зазначив, що разом з впровадженням європейських ІТ-стандартів має відбуватися також структурна модифікація митниці, виникнення нових ролей цієї служби. Він також назвав реалістичними часові рамки проведення реформ, але закликав не зволікати і зважати на зміни європейського законодавства у цей період. Експерт високо оцінив українських фахівців в контексті реформи митниці.
Михайло НЕПРАН, Перший віце-президент ТПП України, виступив з критикою процесу реформ. Він тезово сформулював необхідні кроки:
– Для успіху реформи митниці – змінити політичне відношення влади до митниці як до годівниці.
– Перестати розглядати митницю лише як джерело надходження до бюджету
– Митниця має виконувати такі функції, зокрема: захист внутрішнього виробника, регулювання тощо.
Також, він зазначив, що наразі фактично українська митниця контролюється силовиками, що є неприпустимим.
Висновки з виступу експерту: зміна відношення до митниці, інституційна спроможність митниці і відповідальність – кроки до успішної реформи.
Роберт ЗЕЛДІ, Експерт з митних питань, партнер юридичної компанії Delta International Services, зазначив, що зміни українського законодавства мають відбуватися не лише з урахуванням поточних стандартів ЄС, але й адаптуватися до змін, які відбуватимуться у європейському законодавстві зараз і найближчим часом. Аби на виході Україна не мала документ, який буде на декілька років відставати від європейського.
Також експерт звернув увагу, що після вступу до ЄС і скасування митниці на західному кордоні України, Європа отримає найдовший сухопутний кордон з ворожими країнами. Тож Україні треба розвивати нові правила і стандарти морської та повітряної торгівлі, беручи до уваги приклади Ірландії, Великобританії тощо.
Експерт також наголосив на тому, що Україна повинна не лише реформувати своє законодавство за європейськими стандартами і наздоганяти його, але й робити свій внесок у реформування європейського митного законодавства.
Олександр ЛАЗАРЄВ, Співголова митного комітету ЄБА, наголосив на відсутності фактичної уніфікації правил на всіх українських митницях. Отже, на думку експерта, необхідний єдиний підхід по всіх митницях, а сама митниця має бути наче невидимою для бізнесу. Він також зауважив, що позитивні зміни відбуваються і висловив сподівання, що вони продовжуватимуться.
Володимир ХИРНИЙ, заступник директора Департаменту – начальник управління аналітичного забезпечення стратегічного та поточного планування Адміністрації Державної прикордонної служби України, наголосив на важливості інтегрованого управління кордонами, і зазначив, що в Україні існує відповідна Стратегія,
Посадовець зазначив, що процес впровадження європейських стандартів в управлінні кордонами в Україні проходить своєчасно. В процесі створення Координаційний центр інтегрованого управління кордонами. Відкриття планується у квітні. Створено механізм оцінювання ефективності інтегрованого управління кордонами. Зараз – проведення навчання групи, яка це робитиме.
Наразі розвиток Прикордонної служби України має відбуватися за двома різними векторами: по-перше, це підвищення безпеки, відбиття агресії, відновлення державного кордону на деокупованих ділянках. З іншого боку, треба розвивати європейський кордон, зокрема, впровадження спільного контролю, це спрощення і для бізнесу, і для громадян, які подорожують.
У планах створення нової стратегія інтегрованого управління кордонами, у відповідності з європейськими стандартами.
Посадовець також наголосив на важливості комунікації, обміну інформацією, проведення спільних досліджень між суб’єктами інтегрованого управління кордонами.
Лев БАЯЗІТОВ, Радник Президента Асоціації «УКРЗОВНІШТРАНС», зробив невеликий історичний екскурс в історію спільного європейського митного простору.
Щодо реформи української митниці, експерт наголосив, що необхідно, по-перше, привести у відповідність відносини митниці і закону, а по-друге, позбавитися численних радянськи атавізмів.
Ілля ЗІБНИЦЬКИЙ, Директор Асоціації митних брокерів України, наголосив на важливості співпраці та комунікації всіх учасників реформ, громадського середовища, експертів тощо. Зауважив, що важливими є також кадри і освіта фахівців. Закликав до вирішення всіх питань шляхом діалогу, звернення до громадської ради при митній службі тощо.
Юрій ПЕРОГАНИЧ, Генеральний директор, Асоціація підприємств інформаційних технологій України, відзначив, що з’явилася можливість декларування зі смартфону експрес-відправок. Закликав синхронізувати євроінтеграцію в митній сфері з податковим законодавством.
Він навів приклад ЄС, де створено так звані One Stop Shop, коли торгові площадки самі беруть гроші разом з ПДВ, акумулюють і потім розраховуються з бюджетами країни, це створює практично зелений коридор для посилок і експрес відправок. На думку експерта, Україна має йти за цим напрямком.
Він також звернув увагу на проблему, яка виникне після вступу України в ЄС: митна інфраструктура на західних кордонах країни буде знята, і без роботи залишиться багато митників. Тому треба вже зараз думати, як їх перепрофілювати.
В’ячеслав БИКОВЕЦЬ, Генеральний директор, Спілка підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України зазначив, що митниця і податкова служба вважаються основними джерелами надходжень до бюджету, хоча по суті податки сплачує бізнес.
Експерт також наголосив на важливості уніфікації правил, регламентації всіх процесів та нівелюванні впливу людського фактору.
Олег ГЕТМАН, Економічна платформа, відзначив два основні пріоритети для успішної реформи митниці: це повне перезавантаження митниці та автоматичний обмін інформацією (хоча б з топ-10 партнерами).
Вероніка МОВЧАН, Директорка з наукової роботи ІЕД, керівниця Центру економічних досліджень, зауважила, що часові рамки для вступу України в ЄС до 2030 року вважаються реалістичними. Вона також наголосила на важливості участі України у формуванні європейської політики чи законодавства вже зараз. Експертка зазначила, що важливим є навчання та максимально ефективне використання людського капіталу, для чого необхідна максимальна цифровізація та технологізація процесів, аби люди могли працювати найбільш продуктивно.
Дискусія
Владислав СУВОРОВ наголосив, що фактично, фіскальна функція, на жаль, є першою для митниці (45% податкових надходжень державного бюджету тривалий час). Він також прокоментував ситуацію з ПДВ: відповідно до директив, які Україна має імплементувати, ПДВ сплачується з нуля.
Також посадовець прокоментував ідею щодо перезавантаження митниці: керівництво підтримує законопроект 6490, де крім перезавантаження, переатестації, атестації посадових осіб, вирішується питання заробітних плат – адже гідна заробітна плата знижує корупційні ризики. Щодо автоматичного обміну даними: інколи Україна готова, але партнери не йдуть на певні умови, і це гальмує процес автоматизації
Олександр МОСКАЛЕНКО зазначив, що Україну очікує ще багато питань в процесі євроінтеграції, переговорів, і наголосив на готовності урядовців до співпраці, зокрема, й щодо формулювання тактичних заходів на шляху до впровадження стандартів ЄС, а запросив до конкретних пропозицій від зацікавлених сторін (в т.ч. ГО) щодо цих тактичних заходів.
Джерело: Інститут економічних досліджень та політичних консультацій
