Для розвитку і відновлення постраждалих громад в Україні ключовою є участь жителів у прийнятті рішень. Інструменти місцевої демократії вже доступні кожному. І вони дійсно працюють, коли ними користуються правильно.
Саме участь людей дозволяє формувати громади, де рішення відповідають реальним потребам, враховують різні голоси і створюють можливості для всіх. Тож грантери «Імпульсу» активно залучають жителів до прийняття рішень щодо відновлення і розвитку.
У межах проєкту громадські організації діляться досвідом і показують, які інструменти громадської участі доступні та вже приносять результат у їхніх громадах.
Громадська адвокація
Громадська адвокація — це один із прямих способів для жителів громади впливати на рішення місцевої влади й досягати конкретних змін. Суть інструменту — у послідовних адвокаційних діях: громада визначає проблему, об’єднується навколо неї, привертає увагу публічно, взаємодіє з владою та підкріплює свою позицію зверненнями або пропозиціями. У підсумку це дає змогу домогтися рішень, які враховують інтереси людей.
Практика показує, що адвокація працює тоді, коли поєднує різні формати — комунікацію, публічність і системну роботу з органами влади.
Приклад
Громадський радник Дмитро Галушко з ГО «Асоціація громадських радників України» разом із мешканцями Підгородного на Дніпропетровщині розгорнув кампанію на захист місцевого парку. Учасники створили ініціативну групу, провели зустрічі, підготували офіційні звернення та проконсультувалися з місцевими службами. У результаті міська рада зняла з розгляду питання передачі частини парку в оренду.

Цей кейс показує, що громадська адвокація — це реальний інструмент участі, який дозволяє мешканцям впливати на рішення влади і змінювати їх.
Місцеві ініціативи
Місцеві ініціативи — це інструмент, який дозволяє жителям напряму виносити свої пропозиції на розгляд місцевої ради. Йдеться про готові проєкти рішень, які можуть бути винесені на голосування. Механізм передбачає, що мешканці формулюють ідею у відповідь на проблему в громаді, готують проєкт рішення та збирають підписи на його підтримку. Після цього місцева рада зобов’язана розглянути таку ініціативу у визначеному порядку.
Це дає змогу впливати на конкретні питання в громаді: від благоустрою і соціальних послуг до розвитку інфраструктури чи освіти. Важливо, що ініціатива має стосуватися повноважень місцевої влади, інакше її не допустять до розгляду.
Приклад
У Бериславській громаді Херсонської області громадська організація «Бери і слав» долучилася до ініціативи з відновлення роботи Університету третього віку. Проєкт спрямований на підтримку активності, соціальної залученості та емоційного благополуччя людей віком 60+. У межах ініціативи з учасниками працюють психолог та юрист, що допомагає створити простір підтримки для людей старшого віку.
Цей приклад показує, що місцеві ініціативи дозволяють громаді не чекати рішень зверху, а самостійно пропонувати і реалізовувати зміни.


Консультативно-дорадчі органи
Консультативно-дорадчі органи (КДО) — це постійні майданчики, де представники влади та громадськості працюють разом над рішеннями. До їхньої роботи долучаються громадські організації, експерти та активні мешканці.
У таких форматах обговорюють актуальні питання громади, впливають на бюджетні та управлінські рішення, а також допомагають їх доопрацьовувати. Це дозволяє враховувати потреби різних груп і робити рішення більш відкритими та зрозумілими.
КДО створюють простір для регулярного діалогу і дають можливість громадськості впливати на процес ще до того, як рішення будуть ухвалені.
Приклад
Члени громадської організації «Центр громадських ініціатив “Інтелект Сумщини”» працюють у консультативно-дорадчих органах і мають реальні історії змін у громадах. Через цю участь вони долучаються до обговорення рішень, впливають на їх зміст і допомагають робити політики більш чутливими до потреб людей. Так, членкиня організації Крістіна Сахно входить до секретаріату коаліції «1325 Сумщина». Завдяки роботі коаліції вдалося залучити понад 63 мільйони гривень на реалізацію проєктів у регіоні.
Олег Туляков очолює громадську раду при Сумській ОВА. Через співпрацю з онлайн-медіа «Сумський канал» він піднімає проблемні питання регіону. Це допомогло поновити виплати бійцям добровольчих формувань, зберегти військовий навчальний заклад та ініціювати кримінальні провадження щодо корупції у сфері теплопостачання.
Цей інструмент показує, що вплив на рішення можливий через долучення до постійної роботи всередині процесу ухвалення рішень.
Петиції
Петиції — це інструмент участі, через який жителі можуть офіційно звернутися до місцевої влади з пропозицією або проблемою, що потребує рішення. Вони можуть бути як електронними, так і паперовими, залежно від можливостей громади. В обох випадках вони працюють за таким алгоритмом: зібрати підтримку інших жителів громади та зафіксувати спільний запит до влади.
Петиції подаються з питань, що належать до повноважень місцевої влади: благоустрій, транспорт, соціальні послуги, бюджет громади. Щоб петицію розглянули, потрібно зібрати визначену кількість підписів (число встановлюється міською радою). Після цього орган місцевого самоврядування зобов’язаний її розглянути та надати відповідь.
Приклад
Громадські радниці Ірина Островська та Марина Ковалик з ГО «Асоціація громадських радників України» провели воркшопи для молоді у Первомайську на Миколаївщині про інструменти громадської участі. У результаті студенти самостійно подали електронну петицію та були запрошені до громадських слухань щодо Статуту громади.
Цей інструмент дозволяє швидко підняти важливе питання і показати, що воно має підтримку. Водночас для досягнення змін петиції часто стають першим кроком і працюють найкраще у поєднанні з іншими інструментами участі.
Фокус-групові дослідження
Фокус-групові дослідження — це спосіб зібрати глибші думки та досвід людей перед ухваленням рішень. Вони допомагають зрозуміти, як різні групи бачать проблеми у громаді. Такі зустрічі проходять у форматі модерованої розмови з невеликою групою учасників. Часто у громаді фокус-групи проводять громадські організації або місцева влада. Це жива дискусія, де люди діляться своїм досвідом, потребами і тим, що їх турбує. До участі залучають різні групи — молодь, ВПО, ветеранів, місцевих підприємців, жінок та інші вразливі категорії.
Модератор спрямовує розмову, щоб зібрати різні точки зору, уточнювати відповіді та глибше зрозуміти причини поведінки, а також виявити приховані конфлікти або страхи, які не завжди видно в опитуваннях.
Зібрані думки аналізують, далі вони стають основою для рішень, програм або стратегій на рівні громади. Такий підхід дозволяє робити рішення більш інклюзивними і чутливими до реальних потреб людей.


Приклад
У Херсонській і Чорнобаївській громадах фокус-групові дослідження лягли в основу створення профілів ризиків. Учасники самі визначали, що для них означає «ризик», після чого було опрацьовано 50 ризиків і сформовано план їх подолання.
Фокус-групові дослідження також мають ширший ефект: підвищується участь людей у житті громади, зростає довіра до рішень та зменшується соціальна напруга.
Матеріал підготовлений у межах проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida).
