60 ініціатив Фонду у 2020 році, про які потрібно знати у 2021

Пандемія Covid-19 скорегувала роботу Фонду – значна частина зусиль була спрямована на подолання негативних наслідків пандемії. Однак, цим наша робота аж ніяк не обмежувалась. Ми продовжували реалізовувати наші стратегічні пріоритети і розвивати відкрите суспільство на основі демократичних цінностей.

Ми підтримали близько 550 проєктів від понад 400 організацій, і витратили на розвиток громадянського суспільства більш ніж 400 мільйонів гривень.

Детальнішу інформацію про нашу діяльність ми опублікуємо у нашому річному звіті навесні. Зараз же підводимо проміжні короткі підсумки і розповідаємо вам про 60 проєктів та ініціатив, які були реалізовані або ж почалися у 2020 році і які заслуговують особливої уваги.

Топ-ініціатива: “Людяність та взаємодопомога”

Ми одними з перших великих донорів запустили в Україні гуманітарну ініціативу проти пандемії, розуміючи, що в цій ситуації час не на нашому боці і потрібно діяти швидко. 

Дев’ять місяців ініціативи – це 191 підтриманий проєкт на суму 21,5 млн гривень. Це 3 мільйони гривень на закупівлі медзакладам. Це 13 хвиль розгляду і 2300 заявок, які щодня надходили до нас з березня.

Ініціатива працювала відразу в кількох напрямках, визначивши чи не відразу, де наша допомога буде найбільш ефективною: допомога медичним закладам, вразливим групам, інформування, права людини, психологічна допомога, в влітку ми додали ще одну категорію – подолання соціально-економічних наслідків.

Переможців конкурсу та детальніші результати ви можете знайти за посиланням.

Топ-партнерство: EU4USociety

У вересні почав свою роботу «EU4USociety» – спільний з Європейським Союзом 4-річний проєкт, спрямований на посилення залучення, сталості, спроможності, актуальності та впливу українського громадянського суспільства у вирішенні актуальних внутрішніх, регіональних та глобальних викликів.

Загальний бюджет проєкту «EU4USociety» складе 4,8 млн євро, з яких 90% складатимуть кошти Європейського Союзу, а 10% – кошти Міжнародного фонду “Відродження”. 

7 цікавих ініціатив програми «Громадське здоров’я»

Пандемія зробила так, що медицина вперше в історії країни стала на один щабель важливості з енергетикою, дорогами та подоланням корупції. До рішень  МОЗу прикута увага не лише медиків і пацієнтів, але всієї країни. Саме тому громадські організації та експертні групи продовжують пильно моніторити ці рішення і просувати ідеї універсального доступу до  профілактики, лікування, реабілітації  та паліативної допомоги, створюють аналітичні та фахові матеріали, які  допоможуть випрацьовувати і втілювати зважені та ефективні рішення. А ми їм у цьому продовжуємо допомагати.

1. Рішення  КМУ  про  формування «ковідного фонду» шляхом виокремлення коштів майже з усіх галузей на подолання наслідків пандемії  одразу ж привернуло увагу багатьох громадських організацій, які займаються  моніторингом витрат публічних коштів. Вже після перших місяців існування  цього фонду завдяки аналізу ГО «Стейтвотч» були призупинені  спроби нецільового використання коштів (на закупівлю елітних авто для деяких міністерств, інших товарів і послуг, які не мають стосунку для  подолання пандемії).  Такий моніторинг дозволяв не тільки отримати достовірну інформацію про запити на фінансування, які надавали  профільні міністерства, але й слугував  запобіжником маніпуляцій та нецільового використання коштів.
2. Програма підтримала  гуманітарний  штаб на базі БФ «Пацієнти України», які стали центром координації допомоги від бізнесу та окремих громадян тих лікарень, що стали опорними під час першої хвилі пандемії в Україні.  Паралельно з цим, фонд здійснив масштабну закупівлю засобів індивідуального захисту, антисептиків  та виробів медичного  призначення  для закладів охорони здоров’я,  переважно для первинної ланки, щоб захистити сімейних лікарів, які часто  ставали першим контактом для хворих на корона вірусну хворобу.
3. В рамках спільної ініціативи з ЄС,  фонд надав понад 50 малих грантів  на закупівлю засобів індивідуального захисту, обладнання (кисневі концентратори, монітори для пацієнтів,  обладнання для інфузій, знезараження поверхонь та повітря)  та  витратних матеріалів  для  амбулаторій і лікарень  по всій Україні.
4. Надважливою у трансформації  системи фінансування медицини, як і в боротьбі з пандемію є інформаційна складова:  фонд підтримав низьку ініціатив проти маніпуляцій  політиків, дезінформації та поширенню фейків як на національному, так і на місцевому рівнях.  Фахівці-фактчекери разом із громадськими активістами проводили потужні інформаційні кампанії, які розвінчують міфи навколо медреформи, вірусу SARS-COV-2 та засобів захисту і профілактики, надають правдиву інформацію про лікування та вакцинацію, засновану на науково доведених фактах. 
5. Також ми зосередилися на нових викликах для вразливих груп. У 2020 році Програма посилила роз’яснювальну роботу по правам паліативних пацієнтів – як отримати ліки, куди звернутися, що робити, коли відмовив сімейний лікар, не бере на лікування стаціонар або необхідне знеболення – загалом про доступні законтрактовані державою сервіси паліативної допомоги. Завдяки підтримці Програми, відбулися онлайн-Форум медсестринства (грудень 2020р.) та навчання медсестер Інституту раку в напрямку підтримки лідерства, паліативної допомоги (знеболення, догляд, обіг наркотичних речовин в закладах охорони здоров’я), особливостей комунікації з важкохворими пацієнтами.
6. Вразливі групи (люди, які вживають наркотики, секс-працівники,  ЛГБТ-спільноти, ув’язнені та колишні ув’язнені) зіткнулися зі значними проблемами під час пандемії та карантину. Чперез прийняті обмеження, вони не отримували життєво-необхідного лікування та підтримки. Спільно з Фондом, спільноти вразливих груп взяли на себе відповідальність та спільно з органами влади напрацьовували нові адаптивні практики та політики. Так, наш партнер FreeZone, спільнота колишніх ув’язнених, взяли на себе відповідальність за соціальний супровід та гуманітарну підтримку осіб, які звільняються з місць позбавлення волі під час пандемії та карантинних обмежень. Вийшов друком «Методичний посібник з підготовки засуджених до роботи соціальними робітниками з надання комплексного пакету послуг з ВІЛ, туберкульозу та вірусного гепатиту С». Ми сприяли тому, аби засуджені мали змогу працювати на добровільній основі на підставі договору ЦПХ або трудового договору, який укладається з ФОП або юрсобою. Це дало можливість продовжити надання соціальної допомоги в місцях позбавлення волі за умов карантиних обмежень. Цей іноваційний підхід є унікальним для всього регіону, коли самі засуджені працюють як соціальні працівники та надають допомогу за принципом «рівний-рівному».
7. Питання громадської безпеки, над яким ми працювали спільно з Програмою МФВ «Права людини та правосуддя», набуло нових значень за умови пандемії COVID-19. Наш партнер, Інститут миру та порозуміння, проаналізував та визначив найкращі практики та підходи, які спрацювали на рівні окремих громад та готовий ділитися цими знаннями з більш широкою аудиторією зацікавлених партнерів.

8 цікавих ініціатив Європейської програми

Цей рік став важливим для продовження співпраці Фонду з ЄС, де Європейська програма виконує ключову роль. Ми успішно завершили і прозвітувались за виконання 4-річного проєкту “Громадська синергія” і розпочали новий 3,5-річний проєкт EU4USociety за підтримки ЄС, отримавши статус Framework Partner для ЄС щодо розвитку громадянського суспільства в Україні.

1. Східне партнерство – консенсусне бачення майбутнього «ЄС+3»

У 2020 році Європейська програма була залучена до дискусій у міжнародних експертних колах щодо оновлення ініціативи «Східного партнерства» ЄС, зокрема, її посилення стосовно трьох асоційованих країн – України, Молдови, Грузії. Внаслідок активної експертної дипломатії, Європейська програма долучилася до формування консенсусу громадських експертних середовищ України, Молдови і Грузії (а також значною мірою ЄС) щодо необхідності запровадження додаткового формату «ЄС+3» для трьох асоційованих країн.

Синтезований виклад експертного бачення змістовного наповнення наступних пріоритетів Східного партнерства для цих трьох країн було викладено у спільному non-paper «Цілі Східного партнерства після 2020 року для трьох держав, що підписали Угоди про асоціацію з ЄС» (http://neweurope.org.ua/analytics/en-non-paper-on-post-2020-eap-deliverables-for-the-three-eap-partners-georgia-republic-of-moldova-and-ukraine/ ). У цьому документі відображені спільні очікування щодо більш активної співпраці у галузі безпеки, прямого залучення ЄС до імплементації реформ у галузі верховенства права, прогресивної економічної інтеграції до Спільного ринку ЄС, а також залучення трьох країн до Європейського Зеленого Курсу та співпраця у галузі цифрових трансформацій. Цей документ був широко розповсюджений серед інституцій ЄС та країн-членів як узгоджена консолідована позиція громадських експертів трьох країн, що мають європейські амбіції.

Крім того, разом з партнерами у Німеччині (Центр Ліберальної Сучасності, LibMod) та сестринськими фондами з Грузії та Молдови ми реалізували спільний проєкт «Східне партнерство 2.0» для промоції дискусії у німецьких політичних колах про оновлення Східного партнерства з огляду на потреби трьох асоційованих з ЄС країн. У 2021 році продовження цього проєкту з фокусом на три асоційовані країни СхП підтримав вже МЗС Німеччини.

2. Приєднання України до Європейського Зеленого Курсу

Наприкінці 2019 року Європейська Комісія запропонувала Європейський зелений курс (European Green Deal) – програму дій ЄС, у центрі якої – амбіційний план переходу до кліматично нейтральної Європи та повної декарбонізації. Український уряд дуже швидко заявив про політичне бажання приєднатися до ЄЗК, проте ця заява не була основана на детальному аналізі змісту ЄЗК та його потенційних наслідків для України.

У 2020 році за підтримки Європейської програми було видано аналітичний документ «Європейський зелений курс: можливості та загрози для України», підготовлений Ресурсно-аналітичним центром «Суспільство та довкілля» у співпраці з Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій і DiXi Group. Було проаналізовано кожен компонент ЄЗК (зміна клімату, енергетика, транспорт, промислова стратегія, сільське господарство, нульове забруднення, біорізноманіття, фінанси, торгівля) з точки зору можливостей та потенційних наслідків для України. Рекомендації громадських аналітиків лягли в основу урядового позиційного документа, який був представлений ЄС щодо бачення Україною своєї участі у ЄЗК.

3. Економічний вплив інтеграції до Цифрового ринку ЄС

Український уряд визначив інтеграцію України до Єдиного цифрового ринку (ЄЦР) одним із головних пріоритетів секторальної інтеграції з ЄС. Втім, донедавна бракувало науково обґрунтованих розрахунків економічних наслідків інтеграції України до ЄЦР ЄС, які би підкріпили (або спростували) очікування уряду від приєднання до ЄЦР. Тому Європейська програма МФВ підтримала дослідження, на основі макроекономічного моделювання, потенційного економічного впливу інтеграції України у ЄЦР ЄС на обсяги торгівлі, ВВП, сприяння розвитку та спрощення ведення бізнесу, добробут громадян України і ЄС;

Проведене Центром аналізу міжнародної торгівлі Trade+ при Київській школі економіки у партнерстві з Українським центром європейської політики дослідження показало, що позитивний кумулятивний вплив наближення до ЄЦР ЄС для України може скласти від 2,4 до 12,1% ВВП (тобто 3,1 – 15,8 млрд. дол. США) додаткового зростання, а добробут громадян може покращитися на 3,6-7,8%.

Результати дослідження використовуються Міністерством цифрової трансформації України для прискорення законодавчого наближення до законодавства ЄС у сфері цифрового ринку.

4. Енергетична безпека – експертна протидія «Північному потоку-2»

Значним досягненням для посилення енергетичної безпеки України стало те, що, завдяки зусиллям різних сторін, у 2020 році вдалося загальмувати побудову російського газопроводу «Північний потік-2».

Українські експерти, дипломати, політики, урядовці, журналісти отримали підтримку у відстоюванні національних інтересів у діалозі з країнами ЄС щодо цього проєкту завдяки моніторинговій діяльності аналітичного центру «Діксі-груп», підтримуваній Європейською програмою МФВ. У кінцевому підсумку, було розроблено українську стратегію протидії «Північному потоку-2» з аналізом варіантів розвитку подій, позицій стейкхолдерів процесу, змісту оновленого законодавства ЄС, впливу американських санкцій та напрямків можливих подальших дій України.

Також, для кращого розуміння ширшого контексту, загроз та можливостей для національної енергетичної безпеки, було проаналізовано варіанти відновлення закупівлі та транзиту до ЄС природного газу з Центральної Азії, потенціал та наслідки розвитку Південного газового коридору

5. Моніторинг міжнародних санкцій щодо окупованого Криму

У 2020 році ми продовжили підтримку комплексного довгострокового моніторингу впровадження міжнародних санкцій стосовно окупованого Криму, який здійснює команда www.blackseanews.net. Цей моніторинг також охоплює аналіз соціально-економічних процесів на окупованому півострові, військової та економічної діяльності РФ в окупованому Криму та у Чорноморсько-Азовському басейні. Дані моніторингу використовують органи влади України, США, інституцій та країн-членів ЄС для забезпечення реального дотримання (усунення шляхів їх обходу) та підвищення ефективності запроваджених санкцій.

Завдяки діябності проєкту 35 юридичних осіб були внесені у санкційний список рішенням РНБО, десятків суден-порушників були виключені з міжнародних морських регістрів (позбавлені прапорів) через незаконні заходження в кримські порти, у грудні 2020 року на низку підприємств російського військово-промислового комплексу, що проваджують діяльність в окупованому Криму, було накладено санкції США.

6. Громадський експертний голос у вирішенні проблем на кордоні з ЄС

Наземний кордон з ЄС залишається найбільш завантаженою ділянкою державного кордону: щорічно фіксується близько 47 мільйонів його перетинів українськими та іноземними громадянами. У 2020 році пандемія коронавірусу внесла суттєві корективи у практику здійснення контролю під час перетину кордону людьми і товарами. Тому протягом 2020 року за підтримки Фонду команда ГО «Європа без бар’єрів» провела десятки консультацій з органами влади та експертами, відвідала різні пункти пропуску у Закарпатській області, опрацювала документи та матеріали, щоб підготувати комплексне дослідження “Кордон 777. Сучасні проблеми шенгенського кордону України”.

Ця публікація аналізує функціонування кордону України з країнами Шенгенської зони – Польщею, Угорщиною, Словаччиною – і надає ключові дані для розуміння тенденцій руху через кордон, розбудови прикордонної інфраструктури, планування прикордонного простору, транскордонної

співпраці. Запропоновані рекомендації є своєрідною «дорожньою картою» конкретних кроків для вирішення проблем – зокрема, щодо планування нових пунктів пропуску на кордоні, впорядкування прикордонного простору через створення сервісних зон, впровадження процедури електронної черги.

Також експерти проєкту проаналізували проблеми з реалізацією польського кредиту на покращення прикордонної інфраструктури та підготувала резонансний матеріал, який став предметом обговорення в Офісі віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Це сприяло тому, що уряд ухвалив рішення для розблокування використання кредиту від Республіки Польща.

7. Громадська Ініціатива «За чесну та прозору митницю»

Громадська Ініціатива «За чесну та прозору митницю», яка була створена наприкінці 2018 року Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій, продовжила свою діяльність і у 2020 році стала активним учасником процесу реформ у митній сфері. Зокрема, чотири представника організацій-учасників Ініціативи обрано до складу Громадської Ради при Державній митної службі України.

Попри постійні зміни у керівництві Держмитслужби, Ініціативі вдалося налагодити з нею постійну, плідну співпрацю. Так, Держмитслужба використовує у своїй роботі результати П’ятого щорічного опитування експортерів та імпортерів, проведеного у 2020 році з метою отримання «зворотного зв’язку» та оцінки роботи митниці. У вересні 2020 року була презентована аналітично-консультативна робота «Чи потрібна криміналізація товарної контрабанди?». Поданий наприкінці грудня до Верховної Ради України законопроект щодо криміналізації контрабанди підакцизних товарів враховує окремі положення цієї роботи.

8. Інформування закордонних аудиторій про Україну

У 2020 році експерти ГО «Інтерньюз Україна» провели опитування журналістів, експертів, лідерів думок у країнах ЄС щодо актуальних тем та інформації, яка цікавить європейців про Україну. На основі отриманих даних було виготовлено 9 коротких відео-розповідей українських історій успіху для іноземної аудиторії, загальна кількість переглядів яких склала понад 95 тисяч (сайт UkraineWorld, Фейсбук і Твіттер). Ці результати також надані Міністерству закордонних справ України, який працює над розробкою стратегії публічної дипломатії

13 цікавих ініціатив Програми «Соціальний капітал»

1. Фонд продовжував підтримку спроможних організаціій та ініціатив, що здатні залучати ресурси від громади. У 2020 році ми розширили тематичні пріоритети конкурсі, за якими ми подвоюємо суму, зібрану шляхом краудфандінгу. Окрім конкурсу «Культура.Спільнота», такі проєкти підтримували і у сферах незалежних медіа та соціального підприємства. Попри кризу, спричинену пандемією,  24 ініціативам вдалося провести успішні краудфандінгові кампанії, залучити 2 182 223 гривні від 3 347 доброчинців. 
2. Третю Школу Лідерів громад провела Лабораторія Законодавчих ініціатив. Більше 200 місцевих лідерів взяли участь в онлайн-курсах щодо повноважень місцевих рад та депутатів, протидію корупції на місцевому рівні, стратегій місцевого розвитку, виборчого законодавства та ведення виборчих кампаній. Під час місцевих виборів-2020 56 випускників та випускниць Школи Лідерів громад різних років було обрано до місцевих рад.
3. Лабораторія журналістики суспільного інтересу здійснила дослідження щодо ставлення громадян України до пандемії COVID-19. За методологією, розробленою експертами програми «Арена» і соціологи Лондонської школи економіки спільно із соціологами Харківського інституту соціальних досліджень, було вивчено чинники консолідації суспільства у боротьбі з нею, проаналізовано вплив проаналізувати вплив, надано рекомендації для медіа щодо форматів подачі інформації про пандемію, як відповідають запитам аудиторії
4. Ми підтримали 12 мікропроєктів, які розвивають інноваційні ідеї з розвитку критичного мислення. Серед них – інтерактивний посібник «уроки критичного мислення», інформаційний ресурс із популяризації науки, арт-ініціатива з розвитку критичного мислення для молоді від ГО «Пікторик», спецпроєкт «Інтернет-мудрість» ГО «Платформа» та інші.
5. Фестиваль Ідей-2020, організований Kyiv Aspen Institute та Іmpact Hub Odesa, цього року відбувся в онлайн-форматі. Його фокусна тема – «Світова лихоманка. Долаємо кризу разом» була присвячена нагальним викликам, що їх долає світ у сферах громадського здоров’я, економіки, освіти, науки та технологій, мистецтва, медіа
6. 8 травня 2020 року, у День пам’яті та примирення, Український ПЕН та Національний університет «Києво-Могилянська Академія» організували міжнародний проєкт «Мир і Війна» до 75-річчя завершення Другої світової війни в Європі. Під час телемарафону українські та світові інтелектуали дискутували  сучасні погляди на Другу світову війну, демократію й тоталітаризм, пам’ять про війну та виклики для Європи та України сьогодні.
7. У співпраці з Українським ПЕН ми підтримали написання книги політв’язня, письменника Станіслава Асєєва, яка розповідає трагічну історії порушення прав людини незаконними збройними формуваннями на території культурного центру «Ізоляція» в Донецьку . Книгу було видано у Видавництві Старого Лева
8. Конкурс «Книжка майбутнього-2020», організований фестивалем BookSpace (м.Дніпро) мав на меті проведення підтримати використання інноваційних підходів і технологій у сучасній українській літературі та книговиданні
9. За підтримки Фонду був розроблений професійний стандарт вчителя закладу загальної середньої освіти, який містить основні компетентності, знання та вміння, які повинен мати сучасний вчитель. 23 грудня 2020 року професійний стандарт був затверджений Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.
10. У 2020 році ми продовжили підтримку впровадження інклюзивного навчання в школах через окремий розділ «Інклюзія» на порталі НУШ. В межах цієї ініціативи було організовано низку онлайн заходів щодо організації інклюзивного навчання в школах, методів роботи та підтримку учнів з ООП в інклюзивному навчанні. Для залучення дітей з особливими освітніми потребами до STEM освіти командою «Інженерного тижня» розроблено серію інженерних завдань та відповідних методичних рекомендацій для вчителів точних та природничих наук.
11. Також фонд продовжив експертну підтримку впровадження реформи НУШ, зокрема в межах реформування системи підвищення педагогічної кваліфікації ми підтримали розробку методичних рекомендацій «Щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти», а також проведення національного вебінару МОНУ з питань підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти. Розпочав свою роботу КЛУБ НУШ – комунікаційний майданчик для мережування учасників реформи Нова українська школа.
12. У вищій освіті МФВ підтримав впровадження нової формули фінансування університетів за конкретними показниками, серед яких: масштаб університету; контингент; регіональний коефіцієнт; позиції у міжнародних рейтингах; обсяг коштів на дослідження, які університет залучає від бізнесу чи з міжнародних грантів. Також фонд продовжив підтримку реформування системи акредитації освітніх програм, яку реалізує НАЗЯВО. 
13. У 2020 році Фонд підтримав проведення церемонії нагородження молоді Топ 30 до 30 від Kyiv Post

10 цікавих ініціатив Програми «Демократична практика»

Антикорупція

1. Ключовими досягненнями Програми у компоненті прозорості та підзвітності стало успішне пілотування напряму виявлення корупції та зловживань у сфері природних ресурсів та захисту довкілля, що дозволить у майбутньому більш системно підійти до цієї тематики: розроблені та вдосконалені цифрові інструменти для посилення громадського контролю за проведенням рубок, якістю повітря, проводяться дослідження щодо основних системних порушень у процедурі ОВД.
2. Розпочато співпрацю з НАЗК щодо захисту прав викривачів корупції, що має на меті як вдосконалити наявну на сьогодні нормативно-правову базу у цій сфері у співпраці з громадськістю, так і сформувати культуру поваги до викривачів корупції у суспільстві.
3. Завдяки підтримці Програми у цьому році, нашим партнерам вдалося підвищити прозорість оренди майна та закупівель в оборонній галузі, активно запобігати згортанню антикорупційних реформ, виявити та надати широкого розголосу кричущим випадкам корупції та зловживань у сфері закупівель, будівництва, земельній сфері, лісокористуванні, діяльності комунальних підприємств тощо.

Місцева демократія

1. Проведення реформи місцевого самоврядування, а також інших реформ на місцях, окрім великої кількості переваг спровокувало знану кількість конфліктів. Додаткова «порція» конфліктів виникла, зокрема, напередодні чергових місцевих виборів, що проводилися на новій територіальній основі. В цих умовах, Фонд продовжив підтримку діяльності, спрямованої на запобігання та сприяння вирішенню різноманітних конфліктів, що виникають у громадах в процесі проведення реформ. Ключовим інструментом, який використовують грантери у процесі власної діяльності, є форми місцевої демократії, які дозволяють долучити до діалогу та пошуку рішень всіх зацікавлених жителів громад.
2. Розвиваючи здійснювану раніше діяльність із надання допомоги громадам у впровадженні їх стратегічних планів розвитку у різних сферах, в 2020 р. Фонд підтримав 14 нових проєктів. Їх специфікою є те, що вони спрямовані на надання допомоги у реалізації таких стратегічних планів щодо охорони довкілля.
3. Крім того, за підтримки МФВ проведено аналіз ефективності роботи телефонних «гарячих ліній», а також системи електронних звернень до центральних органів виконавчої влади. Аналіз дозволив виявити прогалини, які існують у нормативній сфері, організації опрацювання таких категорій звернень як єдиної цілісної системи, так і на рівні окремих органів влади.

Аналітичні центри (TTDI)

1. Одним із основним досягнень 2020 року для Ініціативи з розвитку аналітичних центрів стала підтримка дослідницької діяльності в університетах та актуалізація дискусії про необхідність розвитку досліджень в університетах. Так, на конкурс інституційної підтримки дослідницьких центрів в університетах було отримано 55 заявок, а яких Фондом було підтримано розвиток досліджень у 5 університетах.
2. За 2020 рік ми підтримали 6 спільних досліджень аналітичних центрів із органами влади та 3 три дослідження у гендерній тематиці, підтримали річні інституційні гранти для 4 аналітичних центрів.

Екологічна ініціатива (EPAIU)

1. Ініціатива з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні (EPAIU) стала ресурсом для інституційних змін 13-тьох організацій громадянського суспільства, які виконують діяльність із захисту довкілля. Разом із своїми партнерами EPAIU сприяє становленню еко-тренду в громадському дискурсі: зокрема минулого року 2-га Щорічна конференція Ініціативи була присвячена питанням прозорості управління природними ресурсами та ролі у цьому громадських організацій. Ми підтримали проведення трьох еко-дискусій, ініційованих регіональними представництвами МФВ для широкого кола громадськості, в т.ч. із залученням представників місцевих органів влади.
2. Значна підтримка EPAIU була спрямована на аналітичну діяльність. Підтримано ряд дослідницьких проєктів з актуальних питань, зокрема: як впливає пандемія COVID-19 на довкілля; які проблеми можуть виникнути із водними ресурсами України через процеси зміни клімату; як міста України за допомогою зелених насаджень могли б адаптуватися до зміни клімату; які додані ризики виникають для здоров‘я мешканців промислових міст внаслідок спалювання рослинних відходів; яка програма необхідна для захисту довкілля і здоров’я людей від впливу уранодобувної промисловості в Кіровоградській області. Результати дослідження «Вплив і роль ІГС у сфері використання та охорони природних ресурсів в Україні» стали основою для розробки окремої програми інституційного розвитку організацій-watchdogs у цій сфері.  Для глибшого розуміння екологічних проблем Донбасу розпочато дослідження щодо ролі громадських ініціатив у вирішенні проблем довкілля цього регіону.

10 цікавих ініціатив Програми «Права людини і правосуддя»

1. Сформована за підтримки Фонду експертна група завершила розробку Стандартів досудового розслідування, які тепер представлені у вигляді мобільного додатку, який можна завантажити на iOS та Android.
2. За підтримки Фонду Українська фундація правової допомоги завершила розробку та передала Координаційному центру з надання правової допомоги та Міністерству юстиції України інший мобільний додаток, що спрощує звернення за безоплатною правової допомогою.
3. Побачили світ два надзвичайно цікавих дослідницьких звіти: “Роль слідчого судді у кримінальному правадженні” та “Розкажи мені що сталося, або зізнайся“
4. Постало та інституційно зміцнилося середовище громадських радників- українського формату залучення волонтерів не із числа юристів до важливої місії – забезпечення доступу до правосуддя: https://paralegals.org.ua/
5. Наша підтримка дала поштовх розвитку Української школи практичних знань з питань доступу до правосуддя та окремим її програмам, таким як “Правоспроможна громада” та Лабораторія Pro Bono
6. Тривала робота програми та наших партнерів, зокрема Управління дотримання прав людини Національної поліції України – УДПЛ з пілотування нової системи фіксації дій щодо затриманих осіб. Custody Records отримала визнання з боку Національна поліція України та  Міністерство внутрішніх справ і прийнято рішення про її масштабування та поступове поширення на всю територію України
7. Наша підтримка діяльності організації моніторів НПМ “Україна без тортур” https://notorture.org.ua/ дозволила у тісній взаємодії з Секретаріат Уповноваженого ВРУ з прав Людини швидко відновити в умовах пандемії моніторингові візити до місць несвободи.
8. Створений нашою програмою комунікаційний майданчик для дискусій про кримінальну юстицію JustTalk урізноманітнив свої формати, вдосконалив айдентику, побував в гостях у НАБУ та Вищого антикорупційного суду, суттєво збагатив нас професійним спілкуванням та розширив аудиторію
9. Наша співпраця щодо документування міжнародних злочинів в ході збройного конфлікту з Офісом Генерального прокурора, Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим, Українським інститутом національної пам’яті, Прокуратурою Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Prometheus Center отримала розвиток у вигляді Віртуального музею окупації;
10. Незважаючи на локдауни на всі можливі та неможливі обмеження, завдяки винахідливості, командному духу та технологіям нам вдалося організувати дві масштабні міжнародні події. Київська практична Програма посилення правової спроможності у форматі дизайн-мислення працювала дистанційно із командами України, Кенії, Північної Македонії, Польщі та Киргизстану над роллю (не) правників в інклюзивній екосистемі правосуддя. А інноваторів у сфері кримінальної юстиції зібрала наша конференція justconf.

12 цікавих ініціатив Ромської програми

1. Були підготовлені дослідження впливу пандемії COVID19 на ромські громади в Україні, результати якого заклали основу для подальших інціатив самої програми та її ключових партнерів, напр.: Мережа REYN-Україна (5 пілотних проектів з реалізації відновних практик для покращення доступу ромських дітей до освіти онлайн), Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (проведення власного моніторингу та підготовка спеціальної доповіді «Вплив пандемії COVID-19 на ромську громаду в Україні»); комплексне дослідження практики асистента педагога в контексті інклюзивної освіти, яке, серед іншого, підсумувало досвід імплементації моделі ромського асистента вчителя в Україні із формуванням відповідних рекомендацій для Міністерства освіти і науки України.
2. Розпочаті та очікують виходу звітів у січні 2021 два важливі дослідження «Мапування потенціалу та розвитку підприємництва в ромських громадах» та «Участь ромів у місцевих виборах 2020: досвід та вивчені уроки».
3. Вдалося об’єднати понад 20 ромських організацій в процесі роботи над проєктом нової Національної стратегії ромської інклюзії на період після 2020 року. Підготовлені рекомендації були подані до Державної служби з питань етнополітики і свободи совісті та переважно враховані у перед-фінальній версії, що в грудні 2020 року була відправлена на погодження до центральних органів виконавчої влади та затвердження Міністром культури України.
4. Завдяки підтримці програми продовжили свою роботу: Центр підготовки ромських дітей до школи (Ужгород), Безпечний прострір для ромських жінок «Петалєнца» (Одеса), школа «РомАрт» (Мукачево), Ромська політична школа (Одеса), Цетр двомовної освіти для ромських дітей (Каховка, Херсонська обл.) та Школа ромського діяча (Львів).
5. Вийшла на новий рівень видимості (визнання), інституційної та організаційної спроможності Мережа REYN-Україна, яка успішно пройшла зовнішню оцінку з боку ISAR-Єднання та провела свій річний форум, що зібрав понад 100 інноваторів у сфері раннього розвитку та освіти ромських дітей, представників органів влади (МОН, Мінсоц) та органів місцевого самоврядування, відповідальних за реалізацію освітньої політики.
6. Були ініційовані 5 пілотних проєктів з підтримки працевлаштування та розвитку підприємництва в ромських громадах у Закарпатській, Запорізькій, Одеській та Черкаській областях, а також з розвитку моделі бізнес-посередництва в ромських громадах.
7. Побачила світ антологія малої прози українських авторів, зокрема ромського походження «Шлях (до) ромів», яка отримала виключно позитивні відгуки та повний наклад якої був розпроданий протягом місяця після офіційного анонсу і презентації. 
8. З редакцією УП.Життя розпочато спецпроєкт «Ромське мистецтво», у рамках якого протягом року було опубліковано 5 статей про різні аспекти ромського мистецтва та внесок ромів в розвиток українського мистецтва. В цілому проєкт, який програма має на меті продовжити, дозволив охопити доволі велику аудиторію – близько 25 000 читачів (понад 1500 репостів).
9. Спільно з Національним музеєм Тараса Шевченка організовано та проведено виставку робіт ромського митця Тиберія Йонаша та вихованців художньої школи «РомАрт», дітей з ромського табору в м. Мукачево, що діє за підтримки МФ «Відродження»
10. На Одеському міжнародному кінофестивалі отримала винагороду як найкращий український короткометражний фільм робота «Чачьо», що побачила світ за підтримки Ромської програми.
11. До випуску на Суспільному готується інший відеопроєкт «Невидима правда», документальний короткометражний фільм про життя, мрії та успіхи ромських дітей.
12. Розпочата робота зі створення та наповнення ромської електронної бібліотеки.