“Живемо одним днем”. Як пандемія поглибила соціальну нерівність та вплинула на ромські громади

Slava

Сьогодні кожна людина відчуває на собі згубний вплив пандемії. І якщо в звичайний час, до пандемії, ми свідомі соціальної нерівності та думаємо над тим, як її зменшити, в “темні часи” люди переходять у режим “самозбереження”, рятуючи себе, свої родини. Тим часом, поки ми ховаємося від “чужих проблем”, та сама нерівність лише збільшується.

Але ж ми усі люди і кожен з нас має право бути захищеним.

Яких проблем зазнали ромські громади під час пандемії

В той час як негативний вплив пандемії відчувають на собі майже всі прошарки населення, найболючіше вона вдарила по тим, хто вже перебував у вразливому становищі.

(фото взято зі сторінки Myroslav Horvat)

Теперішні виклики, зокрема, полягають в тому, щоб захищати найвразливіших, тих, про кого маємо ризик забути, коли світ знаходиться у більшому хаосі, ніж зазвичай.

Ромські громади – одні з таких.

(фото взято зі сторінки Myroslav Horvat)

Як показують результати дослідження впливу та наслідків поширення коронавірусу в Україні на ромські громади, проведеного VoxPopuli Agency на замовлення Міжнародного фонду «Відродження» у квітні 2020 року, значно зросло безробіття та ромські родини зазнали суттєвої втрати доходів. 

З-посеред ромів, більшість з який традиційно зайнята у сфері торгівлі, послуг та на сезонних роботах, зокрема й за кордоном, майже 70% втратили роботу протягом останнього місяця. Роботу вдалося зберегти тим, хто працює у державній інституції (22%), сфері послуг (17%), підприємництві (10%).

Також 61% опитаних зазначили, що не мають грошей на базові потреби, а 53% вказують на те, що погіршився доступ до базових продуктів харчування, тобто фактично до всього, окрім води.

Певною мірою узагальнити ситуацію, з якою увійшли ромські родини у карантин, можна думкою одного з опитаних:

«Ми всі, рома, живемо і жили з кожноденної добичі. Ми заробили – ми сьогодні поїли. У нас не було накопичень таких, щоб ми могли відкласти і думати. У ромів в місті Золотоноша і в тих всіх, які я говорив зараз, містах, ні в одного рома немає депозиту в банках. Немає. Даже ні на гривню, ні на тисячу, ніяких, щоб якісь заощадження були. У нас живуть одним днем. Заробили – проїли»

Сергій Пономарьов, директор Ромської програми Фонду “Відродження”, зазначає:

«Гуманітарна допомога, що надійшла в ромські громади завдяки зусиллям міжнародних і громадських організацій та, хоча й не повсюдно, органів місцевого самоврядування, є важливою і помічною. Втім, як свідчать результати дослідження, набагато більшою є потреба у послідовних діях держави по відновленню зайнятості та можливостей для заробітку, доступу до освіти тощо. Відповідні державні програми і плани заходів повинні бути максимально інклюзивними і враховувати ту зміну становища і потреб в ромських громадах, які були спричинені коронавірусом».

Ромські громади дотримуються карантину та реагують на виклики пандемії

Разом з тим, попри згадані перешкоди, ромські громади не відсторонюються від проблеми та, дбаючи про безпеку громад, в яких проживають, активно долучаються до протидії поширенню пандемії. 

Сьогодні роми так само, як кожен з нас, піклуються про свої родини, намагаються дотримуватись карантинних обмежень та користуватись засобами безпеки. Проте справлятися з цими проблемами їм складніше, аніж може здаватись.

(фото зі сторінки Artem Lano)

99,8% ромів знають про те, що в Україні запроваджено карантин, а 88% респондентів вказали, що їх турбує проблема поширення коронавірусу. Наприклад, ось такі відеоролики про правила безпеки були підготовлені ромською мовою (дивитись за посиланням)

.

Майже всі респонденти (99.5%) дотримуються заходів профілактики коронавірусу, а з них більше трьох четвертих (76%) практикують від двох до чотирьох заходів. Найпоширенішими профілактичними заходами є носіння маски в громадських місцях (91%) та миття рук (80%).

Основними причинами відсутності масок в ромських родинах, які зовсім або частково не забезпечені масками, є нестача грошей для придбання їх (58%).

Як зазначили експерти, на момент проведення інтерв’ю, лише у 2-х областях було зафіксовано випадки захворювання на коронавірус серед ромського населення.

Головною пересторогою у питанні дотримання карантину є те, люди можуть в майбутньому порушувати ці правила через те, що будуть змушені шукати роботу, щоб забезпечити своїм родинам бодай якісь засоби для існування.

Перестати вдавати, що їх не існує

Під час карантину безробіття зросло, а доступ навіть до базових продуктів харчування зменшився. Роми говорять, що хочуть працювати, зокрема офіційно, проте такі можливості в умовах карантину ще більш обмежені, ніж до нього. 

Разом з тим, підвищилися ризики погіршення ставлення до ромів в умовах пандемії. Під час опитування про підвищення градусу агресії та та дискримінації в побутових ситуаціях заявили 12% опитаних. Втім, були зафіксовані й більш радикальні випадки, як-от “депортація” ромів з Івано-Франківська та напад на ромське поселення в Києві.

Тож зараз саме час перестати вдавати, що таких, як роми та інші вразливі групи (бездомні, люди з фізичною та ментальною інвалідністю) не існує або намагатися зробити з них “цапа відбувайла” в контексті карантину.

Наша людяність проявляється у тому, наскільки ми здатні допомогти найвразливішим. Сьогодні не час для ворожості. Сьогодні час для взаємодії.

(фото зі сторінки Artem Lano)

Саме тому Фонд “Відродження” підтримав не одну ромську організацію в рамках гуманітарної ініціативи “Людяність і взаємодопомога”.

Такі організації сьогодні постачають харчі та засоби дезінфекції для жителів ромських поселень, шиють захисні маски, розповсюджують базові гігієнічні комплекти для найбільш вразливих представників ромів.

ГО “Рома України “Терніпе”

Закарпатське обласне ромське об’єднання “Романі черхень” (Ромська зірка)

Закарпатський обласний благодійний фонд “Благо”

ГО “Підвиноградівське Романо Лачіпо”

ГО “Циганське Національне Товариство “РОМЕН

МБО “Чіріклі”

(фото зі сторінки Artem Lano)

Ми розуміємо, як непросто проявляти людяність в такий час. Та ми знаємо, що кожен з нас у своєму житті хоча б раз стикався з несправедливістю та відчаєм. І коли поруч є хоча б одна людина, яка здатна підтримати, подолати біду набагато легше.

Закликаємо вас до людяності, доброго слова, маленького вчинку, який може навіть врятувати чиєсь життя.

*Повний текст дослідження – “Потреби і наслідки у ромських громадах від поширення коронавірусної хвороби в Україні”.

Головне зображення: зі сторінки Myroslav Horvat

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: