Програма «Соціальний капітал» Міжнародного фонду «Відродження» оголосила конкурс на підтримку проєктів, спрямованих на роботу зі спільнотами українців, які вимушено залишили Україну внаслідок повномасштабного вторгнення та нині проживають за кордоном, але зберігають і розвивають зв’язки з Україною та сприяють поглибленню знання і розуміння України серед іноземних аудиторій. Під час презентації директор програми Григорій Баран і менеджерка програми Радослава Кабачій розповіли про пріоритети та умови конкурсу «Мости солідарності з Україною» та відповіли на запитання учасників.
Що це за конкурс і чому він з’явився?
Конкурс «Мости солідарності з Україною» започатковано в межах програми «Соціальний капітал», яка працює з темами освіти, культури, суспільних інновацій і згуртованості українського суспільства.
Окремим новим фокусом стала робота з українцями за кордоном. За останні роки сформувалися активні спільноти, які підтримують Україну, але водночас стикаються з втомою, обмеженими ресурсами і питанням про подальшу цінність своєї діяльності. Конкурс покликаний підтримати ці спільноти та дати новий імпульс їхній роботі через партнерство з організаціями в Україні.
Яку мету має конкурс?
Мета конкурсу – зберегти зв’язки та посилити роль українських спільнот за кордоном у формуванні міжнародного розуміння України, зміцненні її суб’єктності у світі та розширенні підтримки з боку іноземних аудиторій.
Які ключові завдання конкурсу?
Конкурс має два взаємопов’язані завдання: зберегти зв’язки між українськими організаціями і спільнотами за кордоном та посилити самі ці спільноти, підтримавши їхню діяльність і надавши їй додатковий ресурс.
Хто може подавати проєкт на конкурс?
Заявниками можуть бути українські неприбуткові організації. Іноземні організації можуть бути лише партнерами.
Які тематичні пріоритети має конкурс?
- Пріоритет 1. Тематичний фокус: діаспори і зв’язок з Україною. Проєкти, спрямовані на мистецьку, культурну, освітню та просвітницьку діяльність, а також адвокацію допомоги (в тому числі і військової) Україні, посилення економічної спроможності та самозарадності українців, що підтримує збереження, відновлення та розвиток зв’язків українських спільнот за кордоном з Україною, їхню участь у культурному й інтелектуальному житті країни та поширення знань про Україну в середовищі приймаючих суспільств.
- Пріоритет 2. Авдиторії і спільноти. Проєкти, орієнтовані на інституалізовані або не інституалізовані українські спільноти за кордоном, які об’єднуються навколо теми України, міжкультурного порозуміння та співжиття з приймаючими громадами, зокрема: освітні, академічні, мистецькі, дослідницькі та громадські середовища.
- Пріоритет 3. Партнерства і об’єднання зусиль. Перевага надаватиметься проєктам, що реалізуються у партнерстві української та іноземної організації українців за кордоном (або іноземної організації, яка фокусно працює з українцями) та передбачають спільне планування, розподіл ролей і відповідальності, а також створюють підґрунтя для довгострокової співпраці між інституціями.
- Пріоритет 4. Співфінансування та інституційна сталість. Перевага надаватиметься проєктам, у яких іноземна партнерська організація українців за кордоном має інституційне, грантове, благодійне або краудфандингове фінансування, пов’язане з діяльністю, що є предметом проєкту, та демонструє довгострокову зацікавленість у розвитку співпраці з українськими партнерами.
- Пріоритет 5. Географічний фокус. Перевага надаватиметься проєктам, що працюють із країнами, в яких після 2022 року сформувалися найбільші спільноти українців, які вимушено виїхали з України внаслідок повномасштабного вторгнення.
Як зрозуміти, чи відповідає проєкт пріоритетам?
Варто відповісти на три питання: чи зберігає проєкт зв’язки з Україною, чи посилює спільноти за кордоном і чи розширює підтримку України. Якщо ні – проєкт, ймовірно, не відповідає конкурсу.
Якими мають бути проєкти?
Проєкти мають реалізовуватися українськими організаціями у партнерстві зі спільнотами українців за кордоном або іноземними організаціями, що працюють з українцями.
Важливо, щоб це була спільна діяльність із чітко визначеними ролями, а не формальна співпраця. Також проєкти мають бути спрямовані не лише на українців, а й на приймаючі громади – через інформування, культурні та освітні події, адвокацію підтримки України.
Хто може бути партнером у проєкті?
Партнерами можуть бути як формальні, так і неформальні спільноти українців за кордоном, а також іноземні організації, що працюють з українцями.
Для неформальних спільнот важливо показати їхню реальну діяльність і роль у проєкті – зокрема через опис, посилання на їхні ресурси та лист підтримки з чітким визначенням внеску.
Що означає пріоритет “партнерство”?
Партнерство має бути змістовним: зі спільним плануванням, розподілом ролей і відповідальності, а також потенціалом для довготривалої співпраці. Разові акції без продовження не є пріоритетом.
Чи можуть подаватися організації без попереднього грантового досвіду?
Так. Важливим є не формальний досвід організації, а спроможність команди реалізувати проєкт. Це може бути підтверджено досвідом її учасників і розумінням процесу реалізації.
Що означає “спроможність організації”?
Це поєднання досвіду команди, реалістичного планування, розуміння ресурсів і здатності організувати партнерську взаємодію. Йдеться про здатність довести ідею до результату.
Які додаткові матеріали варто подати?
До заявки варто додати опис партнерства, листи підтримки, приклади попередніх проєктів або інші матеріали, які підтверджують спроможність і реалістичність ідеї.
За якими критеріями оцінюються проєкти?
Оцінювання включає відповідність пріоритетам конкурсу, якість партнерства, логіку і вимірюваність впливу, комплексність підходу, досвід команди та життєздатність результатів після завершення фінансування.
Чи можна поєднувати онлайн і офлайн формати?
Так. Формат не обмежується, якщо він працює на досягнення мети конкурсу.
Чи допомагає Фонд знайти партнерів?
Ні. Це відповідальність заявника і частина оцінки його спроможності.
Чи є обмеження щодо структури партнерства?
Партнерство має відповідати принципам належного врядування. Конфлікти інтересів або формальні зв’язки без реальної співпраці можуть бути ризиком, але ширші партнерські мережі є прийнятними.
Чи є географічні обмеження?
Ні. Важливішими є активність спільноти і потенціал впливу, а не країна.
Чи є обмеження щодо дати створення партнерської організації за кордоном?
Ні. Партнером може бути як давно створена організація, так і нова – ключове значення має її реальна роль і включеність у проєкт.
Чи можна реалізовувати проєкти, спрямовані на економічну спроможність українців за кордоном?
Так. Ініціативи, що допомагають українцям знайти роботу, отримати нові навички або розвинути власну справу, повністю відповідають пріоритетам конкурсу.
Чи можна поєднувати різні типи діяльності в одному проєкті?
Так, якщо вони логічно пов’язані між собою і працюють на досягнення спільної мети. Комплексність підходу є перевагою.
Чи можна проводити фандрейзингові заходи в межах проєкту?
Так. Залучення додаткових ресурсів і підтримки для України розглядається як позитивний елемент проєкту.
Чи можна подавати проєкти, що передбачають поїздки або обміни?
Так, але вони не можуть бути одноразовими активностями.Поїздка не може бути єдиною метою проєкту і має створювати додану цінність для співпраці та взаємодії. Важливо показати довготривалу логіку співпраці та сталість результатів
Чи потрібно показувати сталість проєкту після завершення фінансування?
Так. Проєкт має мати продовження після завершення гранту – через партнерства, власні ресурси або інші джерела фінансування.
Чи можна реалізовувати всі активності за кордоном?
Так. Географія реалізації не обмежується, якщо проєкт відповідає меті конкурсу – збереженню зв’язків з Україною та посиленню спільнот.
Коли може початися реалізація проєкту?
Не раніше початку вересня (через процедурні процеси). Можна планувати іншу дату старту, якщо вона обґрунтована.
До офіційного підтвердження фінансування всі витрати є ризиком заявника.
Чи підтримуються проєкти з психологічною допомогою?
Такі компоненти можуть бути додатковими, але не можуть бути основним фокусом проєкту.
Чи можна включати розробку сайту в проєкт?
Так, але як допоміжний компонент. Важливо обґрунтувати його необхідність і подальше використання.
Чи є проблемою, якщо українську та іноземну організації очолює одна особа?
Це може викликати питання прозорості. Така модель не заборонена, але небажана, якщо немає ширшого партнерства.
Чи можна подаватися без партнера за кордоном?
Формально – так, але це значно знижує шанси. Партнерство є ключовим елементом конкурсу.
Чи обов’язково, щоб статут був у цифровому реєстрі?
Ні. Достатньо скану статуту, витягу з реєстру і довідки про неприбутковість.
Бюджет та витрати
Який бюджет конкурсу?
Загальний бюджет – 15 млн грн. Планується підтримати 10–12 проєктів. Оптимальний бюджет одного проєкту – 800 тис. – 1 млн грн, максимальний – до 1,25 млн грн за належного обґрунтування.
Чи обов’язкове співфінансування?
Ні, але воно є перевагою. Водночас вирішальними залишаються якість ідеї, зміст співпраці та реалістичність проєкту.
Чи можна фінансувати діяльність за кордоном?
Так, за умови дотримання українського законодавства. Можливі різні моделі: оплата послуг з України, робота з ФОПами, закупівлі в Україні з подальшою доставкою або розподіл витрат із партнером.
Які витрати вважаються прийнятними?
Прийнятними є витрати, які безпосередньо пов’язані з діяльністю проєкту, є доцільними, ринковими за ціною і можуть бути належно задокументовані. Важливо враховувати подальшу звітність.
Які витрати не підтримуються?
Не підтримуються витрати, не пов’язані з проєктною діяльністю, а також ті, що мають політичний, релігійний або комерційний характер. Також виключені витрати на будівництво, закупівлю техніки чи транспорту, військову допомогу в бюджеті проєкту та регрантинг.
Як вирішуються питання оплат за кордоном, якщо локальні постачальники не можуть приймати платежі з України?
Усі фінансові операції в межах проєкту мають відповідати українському законодавству. Якщо частину витрат за кордоном неможливо оплатити з України і немає партнера, який може покрити ці витрати локально, такий проєкт вважатиметься нереалістичним.
У разі перерахування коштів за кордон потрібно чітко обґрунтувати механізм таких операцій і підтвердити їхню законність.
Який допустимий рівень адміністративних витрат?
Орієнтовно до 23% бюджету. Усі витрати мають бути обґрунтованими і спрямованими на досягнення результату.
Чи є обов’язкові вимоги до команди залежно від бюджету?
Так. Для проєктів із бюджетом від еквівалента 40 000 доларів США керівник/ця проєкту і бухгалтер/ка мають бути офіційно оформлені в межах проєкту.
Чи можна закуповувати обладнання?
Можна, якщо це обґрунтовано необхідністю для реалізації проєкту. Витрати мають бути співмірними і доцільними.
Як враховуються податки та витрати на поїздки?
Це залежить від формату:
- для працівників – відрядження;
- для підрядників – через контракти або логістичні компанії.
Усі податкові питання вирішуються відповідно до законодавства і мають бути враховані в бюджеті.
Чи можна залучати ФОПів?
Так, але керівник і бухгалтер у проєктах понад 40 000 доларів мають бути оформлені як працівники.
Чи можна оплачувати роботу українців за кордоном?
Так, якщо це відбувається в межах українського законодавства (ФОП або договори ЦПХ). Інші податкові аспекти – відповідальність отримувачів коштів.
