Реформи, діалог, співпраця. Про що говорили на IV Форумі Асоціацій

21 та 22 жовтня у Києві пройшов 4-й Форум Асоціацій (4th Association Exchange Forum), за участі високопосадовців та експертів з України, Молдови, Грузії та ЄС.

Форум Асоціацій – це міжнародний експертно-дискусійний майданчик для обговорення спільних викликів та успішних практик у виконанні Угод про асоціацію з ЄС в Україні, Грузії та Молдові. Форум об’єднує дипломатів, високопосадовців, відповідальних за координацію виконання Угод, громадських експертів, представників міжнародних організацій і проєктів з трьох країн Східного партнерства та ЄС.

Цьогорічний Форум пройшов завдяки зусиллям Фонду “Відродження” та Центру “Нова Європа”, за підтримки Європейського Союзу. Партнера Форуму стали Інститут європейської політики та реформ (Кишинів), інтеграційна програма ЄС Фонду «Відкрите суспільство Грузії» та Фонд Сороса у Молдові. Значний внесок у підтримку Форум зробив Європейський Союз, в рамках партнерської ініціативи EU4USociety, яку реалізує Фонд «Відродження».

Учасниками Форуму були високопосадовці з Грузії, Молдови та України, відповідальні за координацію виконання Угод про асоціацію між ЄС та трьома країнами. Серед них Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України; Ольга Стефанішина, Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України; Ігор Жовква, дипломатичний радник Президента України, заступник Голови Офісу Президента, Матті Маасікас, Посол Європейського Союзу та Голова Представництва ЄС в Україні; Теймураз Джанджалія, заступник міністра закордонних справ Грузії; Андрей Попов, Голова Управління багатостороннього співробітництва міністерства закордонних справ Молдови та інші.

Також участь у Формі взяли провідні експерти та активісти громадянського суспільства з досвідом виконання угод про асоціацію та члени європейських і національних парламентів, представники ЄСВД та Європейської Комісії, делегацій ЄС у Києві, Тбілісі та Кишиневі, відповідних проєктів технічної допомоги ЄС, донорських організацій, аналітичних центрів та академічних установ.

Протягом двох днів спікери та спікерки обговорювали досягнення й виклики у виконанні Угод про Асоціацію Україною, Грузією та Молдовою, а також про майданчики для подальшої співпраці між цими трьома країнами та перспективу Асоційованого Тріо як проєкту співпраці. З вітальною промовою виступив Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України. У ній він наголосив на цінності цього союзу у контексті геополітичних змін в регіоні, що охоплює проєкт Східного партнерства:

«Східне партнерство вже не те, що було раніше. Вірменія та Азербайджан вели війну. Білорусь зійшла з європейського шляху в пазурі Путіна. Спроби Росії використовувати природний газ як зброю значно активізувалися. Асоційоване тріо підкреслює стратегічну важливість Східне партнерство, а не підриває його. Принцип диференціації ініціативи є рушійною силою, а не перешкодою. Ми віримо, що наш успіх надихне інших і стане сильною та позитивною силою, що перетворює в регіоні”.

Форум відвідав і виконавчий директор Фонду “Відродження” Олександр Сушко, який розповів про ініціативу Форуму Асоціацій, якою Фонд займається з 2017 року. Олександр Сушко розповів, що два роки тому в межах Форуму народилась ініціатива Асоційованого Тріо – проєкту співпраці України, Молдови та Грузії у євроатлантичній інтеграції, після чого лідери громадянського суспільства запропонували її урядам своїх країн. Лише протягом кількох місяців після проведення Форуму у 2019 році, міністри закордонних справ України, Молдови та Грузії надіслали Брюсселю пропозицію започаткувати особливий формат співпраці з Асоційованим Тріо. Завдяки цьому «Associated Trio» інкорпороване в офіційну мову. А це значить, що діалог з ЄС тепер ведеться на зовсім іншому рівні.

“Це дійсно міжнародний проєкт, який довів, що він є платформою для кооперації – обміну експертизою, політиками, між трьома східноєвропейськими країнами, що підписали Угоди про Асоціацію з ЄС, і які мають спільний порядок денний, що формує їх політичний простір і напрямок політик у багатьох сферах.”, наголосив Олександр.

На Форумі також була Альона Гетьманчук, директорка Центру “Нова Європа”. Вона дуже влучно підмітила, що Асоційоване Тріо – це вже реальність, яку неможливо ігнорувати. І для нас зрозуміло, що поки ми не зможемо успішно взаємодіяти, співпрацювати та знаходити спільну мову у форматі Тріо, ми не зможемо це зробити у форматі 27+ членів ЄС.

Обговорення були розділені на шість панелей:

1. Угода про асоціацію у 2021 році: де ми зараз?
2. Парламентська співпраця у реалізації порядку денного інтеграції до ЄС;
3. Часткова інтеграція з ЄС: як Україна, Молдова та Грузія можуть використати приклади Туреччини, Норвегії, Балкан та Швейцарії?
4. ПВЗВТ (Поглиблена і всеохопна зона вільної торгівлі) – чи досі вони служать своїм цілям?
5. Зовнішні перепони: як Росія та Китай підривають інтеграцію з ЄС?
6. Стратегія “тріо”: чого Україна, Грузія та Молдова могли б досягти разом?

На першій панелі обговорювали загальний порядок денний асоціації з ЄС та успіхи, яких уєе досягнуто. Модератором дискусії був Сергій Сидоренко, редактор Європейської Правди.

Точку зору ЄС представляв Матті Маасікас, Посол Європейського Союзу та Голова Представництва ЄС в Україні. Він зауважив, що перегляд прогресу – один із пунктів Угоди про Асоціацію, необхідний для визначення подальших перспектив країн. У випадку України, на думку пана Посла залишились лише технічні виклики у впровадженні реформ та імплементації стандартів ЄС. Головний виклик – вибір траєкторії руху і дотримування цієї траєкторії, уже подолано. Свій виступ Матті Маасікас завершив на позитивній ноті, зауваживши значення тих змін, що відбуваються в Україні після 2014 року:

“Географічне положення України не змінюється, але геополітичне розташування змінюється щодня, після Революції Гідності. Ви нарешті зробили свій чіткий вибір – зі сходу на захід. І це найбільший геополітичний зсув у Європі в наш час.”

Про успіхи Молдови говорив Андрей Попов, Голова Управління багатостороннього співробітництва міністерства закордонних справ Молдови. Він зауважив, що нинішній уряд країни має сильний мандат на внутрішні реформи та прагнення до незворотності цих реформ.

З боку Грузії виступав Теймураз Джанджалія, заступник міністра закордонних справ Грузії, який наголосив на тому, що підписання Угоди про Асоціацію та прагнення до євроінтеграції – це потужний стимул для активізації реформ та налагодження діалогу з громадянським суспільством. Він виокремив два стовпи євроінтеграції Грузії, які загалом можуть бути актуальними і для України: перший – зосередження на процесі реформ, а другий – визнання Європейським Союзом прагнення до інтеграції через підписання Угоди про Асоціацію.

Про досвід України говорила Наталія Форсюк, генеральна директорка Урядового офісу з координації європейської та євроатлантичної інтеграції. Вона відзначила, що з 27 технічних вимог Угоди про Асоціацію, Україна уже виконала 25, а також розповіла про успіх у проведенні реформ енергетичного сектору та диджиталізації. Україна була запрошена як партнер, аби поділитись цим досвідом з Європейським Союзом, що уже є великим досягненням.

Також в межах Форуму відбувалась розмова директора Європейської програми Фонду “Відродження” Дмитра Шульги з Ольгою Стефанішиною, Віцепрем’єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України. Говорили про 23-й Саміт Україна-ЄС, що відбувся 12 жовтня, про спільний авіаційний простір, участь України у програмі «Креативна Європа» та про побудову політичного діалогу з Європейським Союзом.

Під час наступної дискусійної панелі, присвяченої обговоренню парламентської співпраці Тріо, було виділено основні кроки на шляху до євроатлантичної інтеграції усіх трьох країн: продовжувати процес реформ, інтегрувати стандарти ЄС у роботу ключових галузей економіки та соціальної політики, вести постійний політичний діалог з ЄС та співпрацювати один з одним на парламентському рівні. Модераторкою дискусії була Ганна Гопко, голова АНТС, колишня голова Комітету Верховної Ради України у закордонних справах.

Як сказав Адріан Балуцел, член Комітету з інтеграції в ЄС Парламенту Республіки Молдова, адженда процесу асоціації у трьох країн різна, оскільки різні внутрішні проблеми та потреби. Але Тріо Асоціацій – це не про однаковий темп, а наш спільний напрямок та амбіції щодо членства в ЄС. Мака Ботчорішвілі, Голова Комітету з інтеграції до ЄС, співголова Парламентської асамблеї Євронест парламенту Грузії, виділили два основні стовпи порядку денного інтеграції до ЄС – прогрес у виконанні Угоди про асоціацію, тобто реформування, та політичний діалог з Європейським Союзом. Секретарка Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Соломія Бобровська розповіла про основні виклики, які наразі стоять перед Офісом Президента України – судова реформа та боротьба із корупцією.

Третя панель була присвячена обговоренню темпів, проблем та досягнень у виконанні країнами Тріо Угод про Асоціацію. Особливістю цієї панелі було те, що участь у ній брали водночас і представники дослідницьких центрів, і громадянського суспільства і представник Єврокомісії. Спікерами цієї панелі були Ніколас Цендровіч, заступник керівника відділу Грузії та Молдови у Європейській комісії, Юліан Гроза, виконавчий директор Інституту європейської політики та реформ (Молдова), Олександра Булана, наукова співробітниця Українського центру європейської політики, Вано Чкхіквадзе, менеджер програми з інтеграції до ЄС у Фонді Відкритого суспільства Грузії та Даніель Шеліґовський, голова східноєвропейської програми Польського інституту Міжнародних відносин. Модерувала дискусію Олена Павленко, президентка аналітичного центру Dixi Group, співголова Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС. Слова Ніколаса Цендровича можна вважати головною тезою цієї панелі – головне не швидкість виконання вимог асоціації, а якість і послідовність.

• 

• 

• 

• 

• 

• 

Наступного дня спікери та спікерки обговорювали Поглиблену та всеохопну зону вільної торгівлі (ПВЗВТ) з ЄС, приклади євроінтеграції інших країн та зовнішні перепони, з якими стикаються усі країни Тріо.

У першій панелі, присвяченій Поглибленій та всеохопній зоні вільної торгівлі, взяли участь Вероніка Мовчан, академічна директорка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (Україна), докторка Тінатін Акхвледіані, дослідниця Центру європейських політичних досліджень (Грузія), Денис Ченуша, директор програми енергетичної безпеки Expert Grup та Майкл Емерсон, старший науковий співробітник Центру європейських політичних досліджень у Брюсселі. Модерувала дискусію Катерина Вольчук, наукова співробітниця програми Chatham House для Росії та Євразії. Основною темою розмови були цілі ПВЗВТ та ефективність її механізмів у сприянні прогресу виконання умов асоціації з ЄС.

• 

• 

• 

• 

• 

Під час наступної панелі, яку модерував Шимон Ананіч з Фонду Стефана Баторія у Польщі, говорили про приклади часткової інтеграції до ЄС. Учасниці дискусії обговорювали кейси Туреччини, Норвегії, Балкан та Швейцарії, а також можливості застосування досвіду цих країн країнами Тріо. Євгенія Габер, радниця Прем’єр-міністра України з питань зовнішньої політики, говорила про приклад Туреччини, якій часткова інтеграція забезпечує гнучкість. Дар’я Гайдай, радниця Ольги Стефанішиної, розповіла про Балкани, а Катерина Шинкарук, старша викладачка кафедри міжнародних відносин НаУКМА, про Швейцарську модель часткової інтеграції, на яку Україну має звернути особливу увагу.

Передостання панель форуму була присвячена зовнішнім перепонам в обличчі Росії та Китаю. Участь в обговоренні цієї проблеми взяли Паата Гапріндашвілі, директор товариства по реформах Грузії (GRASS), Юліан Кіфу, президент Центру запобігання конфліктам та раннього попередження з Румунії, Штефан Майстер, керівник програми «Міжнародний порядок і демократія» Німецької ради з міжнародних відносин та Сергій Солодкий перший заступник директорки Центру «Нова Європа». Модерував дискусію Лео Літра, старший аналітик Центру «Нова Європа». Цілком очікувано, що хоч Росія та Китай переслідують різні цілі та послуговуються різними методами дестабілізації в регіоні, мета у них одна – підірвати демократичні перетворення в країнах Тріо та просувати свої бізнес-інтереси.

• 

• 

• 

• 

• 

Завершальною панеллю Форуму стала розмова представників адміністрацій президентів усіх країн Тріо – Крістіни Герасімов, радниці президента Молдови з питань зовнішньої політики, П‘єра-Александра Крево, спеціаліста відділу комунікацій адміністрації президента Грузії та Ігора Жовкви, дипломатичного радника Президента України, заступника Голови Офісу Президента. Темою цієї розмови була співпраця країн Тріо на усіх рівнях, а особливо на політичному. Учасники панелі шукали спільні стратегії євроінтеграції та обговорювали можливості, які постають перед країнами у завдяки спільній роботі. Влучними були слова Крістіни Герасимов:

«Сьогоднішня стратегія тріо – це скоріше механізм координації меседжів, які ми хочемо разом надіслати до Брюсселя. Але я думаю, що ми можемо зробити набагато більше. Завдяки співпраці ми можемо знайти спільні розв’язання спільних проблем і підійти до спільних проблем по-новому.»

• 

• 

• 

• 

Також на Форумі було представлено порівняльний аналіз впровадження Угоди про Асоціацію у кожній з трьох країн, який підготували експерти з України, Молдови і Грузії.

По завершенні Форуму усі учасники та учасниці мали можливість поспілкуватися у неформальній атмосфері. І, можливо через рік, зібравшись на V Форумі Асоціацій, ми дізнаємось про нову спільну стратегію євроінтеграції Тріо, що народилась під час цього теплого спілкування, завдяки зусиллям команди організаторів та підтримці Європейського Союзу.

У 2017 році Форум Асоціацій народився як ініціатива трьох сестринських Фундацій, що входять до мережі Open Society Foundations, започаткованої Джорджем Соросом, – Фонд «Відродження», Фонд «Відкрите Суспільство Грузії» та Фонд Сороса у Молдові. Важливим бустером від самого початку був Європейський Союз, який підтримав проведення як першого Форуму, так і усіх наступних. Цього року Форум Асоціацій було підтримано в межах партнерської ініціативи Фонду та ЄС EU4USociety. Великий внесок у розвиток ідеї Форуму як такої та його підтримку зробили також аналітичні центри, один із яких, Центр “Нова Європа”, взяв на себе організацію цьогорічної зустрічі.

Про перші три Форуми можна прочитати на сайті проєкту “Громадська Синергія”, що реалізовувався нашим Фондом за підтримки ЄС у 2016-2019 роках, за підтримки Європейського Союзу.