28–29 березня на факультеті історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки відбувся історичний фестиваль «Legio Волинь». Упродовж двох днів учасники могли відвідати лекції, дискусії та інтерактивні заходи, присвячені історії Волині від античності до ХХ ст.
Фестиваль «Legio Волинь» – це волинська мандрівна частина загальноукраїнського проєкту «Legio Historica», який організовує подібні події також в інших містах.
«У Києві ми проводимо кілька подій на рік. Фестиваль відбувається в Чернігові й Херсоні, де проводили його ще до 2022 р. й відновили у 2024 р. 18–19 квітня цього року фестиваль уперше завітає до Львова. Він буде присвячений історії культури півдня України. Ми проводимо його спільно зі студентами Українського католицького університету та культурним хабом «Південь», – сказав співорганізатор фестивалю, історик та музейник Євгеній Шатілов.
Волинську частину фестивалю проводять уже втретє. «Legio Волинь» об’єднує в Луцьку дослідників, популяризаторів історії та всіх зацікавлених у вивченні минулого Волині, яких до того ж заохочують підтримати благодійні збори на військо. Цього разу учасники заходу долучилися до збору коштів, який проводить фонд «Ангар Україна». Присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять загиблих захисників України.
Фестиваль організували ГО «Ідеалісти» спільно з подієвою агенцією «Рожевий табурет» та факультетом історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки. Як зазначив Євгеній Шатілов, захід відбувся за підтримки проєкту «Будуємо Україну разом», міжнародного фонду «Відродження» та кафе суспільного впливу misto.cafe.
Першою в програмі була лекція волинського історика Володимира Пришляка «Нас тут триста, як скло, товариства лягло»: історичний міт про Берестечко». Дослідник розповів про передумови повстання Богдана Хмельницького та спробував розвінчати поширені міфи щодо битви 1651 р. «Берестечко – це програна битва виграної війни», – підсумував він.
Після цього відбулася лекція Сергія Гуменного з Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Карти, гроші, два стволи», присвячена контрабанді на волинському кордоні в ХІХ ст. Йшлося про діяльність контрабандистів, зокрема історію банди Нусіма і Гандельмана, яка викрала російського прикордонника лише для того, щоб повернути конфіскований у них товар. Лектор згадав про пункт «Безодня» та формування «залізної завіси» на кордонах Російської імперії. Активна дискусія, яку вів із лектором попередній спікер Володимир Пришляк, пожвавила обговорення запропонованої теми.
Серед інших подій першого дня – лекції Ярослава Володарець-Урбановича про германців і венедів на Волині та Марини Тарасюк про тварин у побуті волинян литовської доби, виступи Надії Кравченко про мисливство на Волині в ранньомодерний час і Катерини Попової про вивчення Голокосту й цифрову репрезентацію пам’яті.
Важливою складовою фестивалю був інтерактивний діалог. Наприклад, під час обговорення «Робити що (не) повинен: як працювати з минулим і самоцензура» учасники отримали від організатора заходу Євгенія Шатілова завдання записати приклади самоцензури – і суспільної, і особистої – та обговорити їх у групах. Серед порушених тем – табуйованість російськомовної наукової літератури для українських авторів і складнощі висвітлення війни в медіа.
Ще один інтерактивний діалог запропонували учасникам на початку другого дня фестивалю. Євгеній Шатілов запросив їх поділитися власним баченням національних спільнот в Україні. Присутні обговорювали маркери, які дозволяють їм ідентифікувати спільноти, прояви дискримінаційного ставлення до них, видимість представників національних спільнот у суспільстві та їхню роль у професійному житті кожного з учасників діалогу.
Тему продовжила лекція представниці Українського центру вивчення історії Голокосту Іраїди Майданець на тему «Роми на Волині». Вона поділилася досвідом спілкування з ромами, розповіла про ромські традиції та різноманітність їхніх громад у нашому регіоні. Присвятила увагу й Геноциду ромів під час Другої світової війни, зокрема на Волині, згадавши про масові розстріли в Кисилині, Камені-Каширському, Межиситі, Видерті, Берестечку, Ковелі та інших населених пунктах.
Тему насилля під час війни продовжив кандидат історичних наук, редактор часопису «Україна Модерна» Петро Долганов. Він дослідник Голокосту, водночас уже кілька років вивчає історію свого рідного села Зелений Дуб, у якому в 1943 р. відбулося масове вбивство поляків. Науковець представив методологію аналізу насильства в роки Другої світової війни.
На учасників фестивалю чекали ще панелі, присвячені історії дулібів, унійної семінарії на Волині XVIII ст. і Першої світової війни, та екскурсія луцькими слідами відомих українок.
Джерело: Волинський монітор
