Організації Сходу України доводять, що справжня стійкість проявляється через людей і їхню здатність залишатися поруч, підтримувати одне одного та розвиватися, навіть коли обставини змінюються. Одні працюють у своїх містах, поруч із лінією фронту, інші релокувалися й діють у різних регіонах країни, але не втратили свого коріння. У межах проєкту «Імпульс: розширення можливостей громадянського суспільства для стійкості та відновлення України» команда ГО «Точки доступу» поспілкувалася з цими організаціями, щоб розповісти про їхню силу стійкості, важливу роботу, людей і досвід, який надихає діяти.
Все буде добре: підтримка дітей та родин поруч із фронтом
У Краматорську, майже на лінії фронту, продовжує працювати команда незламних, і це справжня синергія громадянського суспільства. Трансформувавши діяльність поблизу лінії фронту, сьогодні команда благодійної організації «Благодійний фонд «Все буде добре – Україна» створює простори, дружні до дітей, і підтримує родини, що залишилися у прифронтових громадах. Основні напрямки зумовлені війною – це психоемоційна підтримка дітей і родин через освітні заходи. Локації працюють у Краматорську, Лозовій, Павлограді та Балаклії, а мобільні бригади приїжджають туди, де допомога потрібна найбільше.
Як розповідає регіональний координатор проєктів Олександр Іванов, команда, що сьогодні працює у прифронтових громадах формувалася з 2022 року з волонтерів, які просто хотіли бути корисними громаді. Спочатку без офіційних статусів, вони допомагали дітям, сусідам, літнім людям. Згодом ініціатива переросла у професійну діяльність: сьогодні це згуртована команда фахівців, які працюють навіть у складних умовах і залишаються вдома, поруч із людьми.
Модель роботи організації гнучка й орієнтована на безпеку. Там, де масові заходи неможливі, команди переходять на індивідуальні формати, відвідуючи родини, щоб діти могли навчатися, грати й відчувати турботу. Команда активно комунікує щодо потреб і співпрацює з місцевою владою, допомагає шукати рішення, наголошуючи: важливо не втратити можливість діяти.
Локальні ініціативи, як зазначає Олександр Іванов, залишаються критично важливими, але, на жаль, Донеччина поступово зникає з фокусу міжнародних донорів. План на майбутнє – залишатися у рідному місті, розвивати молодіжний і волонтерський рух, допомагати людям брати відповідальність за своє життя, а з часом повернутися до основної діяльності організації – впровадження природоохоронних ініціатив, бо відновлення природи – це важлива частина відновлення життя.
Слов’янський культурний центр «Задзеркалля»: від релокації до національної платформи
Слов’янський культурний центр «Задзеркалля» – приклад стійкості та розвитку, навіть в умовах релокації. Коли у 2022 році війна змусила команду залишити Слов’янськ, вони не припинили роботу, а відновили її у Кропивницькому. Формально зберігши юридичну адресу на Донеччині, організація створила два операційні офіси: один у Слов’янську, другий – у Кропивницькому, а згодом поступово розширила діяльність на інші регіони.
Вже за рік команда працювала у 12 областях України. Вони реалізували партнерські проєкти з міжнародними організаціями, зокрема з ЮНІСЕФ, у сфері підтримки дітей і молоді. Основний фокус команди – не лише гуманітарна допомога, а й розвиток: створення освітніх і культурних просторів, підтримка батьківських спільнот і формування нових підходів до соціально-емоційного навчання.
Після релокації команда об’єднала людей із різних міст – переселенців із Слов’янська, Костянтинівки, Бахмута, Маріуполя та місцевих мешканців Кіровоградщини. Разом вони створили платформу NGO SHELTER, яка допомагає іншим релокованим організаціям пройти складний період невизначеності, побудувати системні процеси та віднайти стратегію.
Окремий напрям – культура відновлення: платформа об’єднує заклади культури Слов’янщини та допомагає зберегти культурну ідентичність тих, хто змушений був виїхати. Сьогодні «Задзеркалля» має понад 100 меморандумів про співпрацю з громадами у дев’яти областях. Серед ключових напрямів – розвиток культури, підтримка молоді, освіта та посилення інститутів громадянського суспільства. Олександр Кашлаков, голова громадської організації «Слов’янський культурний центр «Задзеркалля» зазначає: «Наша мета – щоб громади на власному досвіді зрозуміли, що таке соціальна підготовка, жили в балансі: ті, хто потребує допомоги, отримували її, а ті, хто може працювати на користь громади, мали можливість реалізувати себе. Ось такий наш, можна сказати, філософський меседж».
«Кризовий медіацентр Сіверський Донець»: інформування, дослідження та підтримка
До 2022 року організація працювала на Луганщині, у Сєвєродонецьку, зосереджуючись на медіа, розвитку громадянського суспільства та посиленні локальної демократії. Війна змусила команду виїхати з Луганщини і продовжити роботу у релокації.
У перший рік війни основний фокус змістився на гуманітарні ініціативи: доставка ліків, продуктів харчування, засобів гігієни та іншої допомоги людям, що залишилися на звільнених і небезпечних територіях. Поступово команда відновила традиційні напрямки роботи, відкривши хаб для ВПО та релокованих громадських організацій на Закарпатті. Паралельно продовжили медійну діяльність, запровадили онлайн-дискусії та дослідження діяльності інститутів громадянського суспільства й потреб ВПО.
Як зазначає Олена Ніжельська, голова громадської організації, ключовим чинником активності команди стало відчуття єдності та взаємопідтримка всередині організації. Вони співпрацюють із військовими адміністраціями та іншими ГО, координуючі заходи для усіх, хто продовжує ідентифікувати себе з Луганщиною.
Серед найгостріших викликів сьогодні – забезпечення фізичного простору та фінансових ресурсів, збереження професійного складу і стабільної роботи. Водночас пріоритетом команди є розвиток медійних і дослідницьких проєктів, участь у консультаційних органах національного рівня та підготовка рекомендацій для державних програм. «Кризовий медіацентр Сіверський Донець» демонструє, що навіть у період релокації та кризи команда може залишатися згуртованою, впливовою і здатною формувати рішення, які реально допомагають людям.
Історії цих організацій доводять: навіть у найскладніший час можна залишатися активними, зростати й змінювати середовище навколо себе. Їхня сила – у людях, які не зупиняються, у гнучкості рішень і щирому прагненні робити більше. Вони створюють простори життя, культури й розвитку, доводячи, що справжні зміни починаються з тих, хто діє – згуртовано, послідовно й з вірою у майбутнє України.
Матеріал підготовлений ГО «Точка доступу» у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обовʼязково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.
