У чому проблема?
В українських громадах є десятки тисяч територій, які втратили свої соціальні та економічні функції: занедбані промислові зони, житлові райони без розвитку, покинуті об’єкти, сільські території, що занепадають. Громади потребують цілеспрямованих інтервенцій для їхнього оновлення, але чинна система планування не дає чіткої відповіді, як саме з такими територіями працювати.
Стратегії розвитку громад часто існують формально і не пов’язані з просторовими рішеннями. Просторові документи, своєю чергою, не синхронізовані зі стратегічними цілями. У результаті громади мають багато документів, але мало реальних інструментів для трансформації конкретних проблемних територій.
Яке рішення?
Рішенням має стати поєднання стратегічного та просторового планування через спеціальні підходи до оновлення територій — зокрема програми ревіталізації, які давно використовують країни ЄС.
20 січня 2026 року в Києві Інститут розвитку суспільних інновацій зібрав представників центральної влади, парламенту, українських і європейських експертів, архітекторів та урбаністів, щоб започаткувати фахову дискусію про те, як інтегрувати такі підходи в українську систему планування.
Як це працює?
Під час круглого столу учасники дійшли згоди, що проблема оновлення територій значно глибша за окремі занедбані об’єкти. Вона лежить у самій архітектурі планувальних документів.
Народна депутатка Олена Шуляк наголосила, що будь-яка спроможність громади починається з якісного планування і має спиратися на три базові речі: стратегію розвитку, систему публічних інвестицій та сучасне просторове планування. Водночас без участі мешканців і бізнесу жодна робота з територіями не буде сталою.
Європейський досвід, який представив експерт Григорій Мельничук, показує, що в Німеччині та Польщі ревіталізація працює як інтегрований процес — на стику просторових, соціальних та економічних рішень, із чіткими інституційними механізмами та фінансуванням.
Представниця Міністерства розвитку громад та територій Марина Шевченко повідомила, що нині напрацьовується законопроєкт, який має змінити підходи до стратегічного планування та узгодити його з національним рівнем.
Модераторка дискусії, програмна директорка ІРСІ Ольга Гвоздік, підсумувала: щоб громади могли реально працювати з проблемними територіями, Україні потрібні містки між стратегічними і просторовими документами, фінансування планування, підготовка команд і єдина система даних для ухвалення рішень.
Чому це важливо?
Цей круглий стіл став першим кроком до формування спільного розуміння проблеми на національному рівні. Без такого діалогу неможливо перейти від формальних документів до реальних змін у громадах.
Захід організовано Інститутом розвитку суспільних інновацій в межах проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.
Джерело: Рубрика
