За перші 40 днів війни з України емігрували 4 млн людей (з них 1,8 млн дітей), а внутрішніми переселенцями стало близько 7 млн людей (з них 2,5 млн дітей). Війна змінила потреби людей в медичній допомозі. Подекуди лікарі, а в деяких випадках і адміністративний персонал закладів охорони здоров’я, евакуювались в безпечніші куточки країни чи за кордон або боронять цілісність та суверенітет України. Все це на тлі “хронічних хвороб” нашої системи. Як наслідок – виникла низка проблем з наданням медичної допомоги населенню як в прифронтових так і в тилових громадах.
Команда Харківської експертної групи підтримки медреформи та Агенція змін «Перспектива» у партнерстві з Українським центром охорони здоров’я за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу провела соціологічне, правове, економічне та структурне дослідження ситуації, що склалась на другу половину 2022 року в сфері здоров’я населення на тлі триваючого військового конфлікту.
Документ містить пропозиції для органів державної влади, керівників місцевого самоврядування та медичних закладів щодо розвитку системи охорони здоров’я в воєнних та післявоєнних умовах.
Основні рекомендації
- посилення децентралізації на основі місцевого лідерства та ефективної підтримки системи органів державної влади;
- розвиток інтегрованого підходу до послуг, пов’язаних зі здоров’ям, посилення взаємодії між первинною та спеціалізованою медициною, освітою та різними сферами соціальних послуг, налагодження раннього виявлення та профілактики хронічних захворювань;
- інтеграція даних закладів військової медицини та заключень ВЛК в загальну медичну інформаційну систему країни для підтримання безперервності надання послуг лікування та реабілітації демобілізованих громадян;
- реабілітація та психічне здоров’я як нові пріоритети фінансування з боку держави та громади;
- належна інтеграція мобільних бригад до надання доступу до медичних послуг на територіях, де відбулися значні руйнування інфраструктури та є нехватка лікарів.
- поступове розширення функцій практик сімейної медицини та посилення ролі медичних сестер для наближення фахової медичної допомоги до населення і максимального використання людського ресурсу;
- запровадження нових ролей в медичній сфері, зокрема громадських помічників/консультантів зі здоров’я (community health workers, community engagement advisors).
- створення реєстру людського капіталу в охороні здоров’я, як такого, що має стратегічне значення та покликаного змінити спосіб державного регулювання лікарської діяльності та діяльності медичних практик;
- впровадження змін у спосіб державного регулювання лікарської діяльності та медичної практики (впровадження реєстру лікарів та видачі лікарям індивідуальних свідоцтв на право здійснення лікарської діяльності шляхом цифрових рішень);
- запровадження активної комунікації державних інституцій (МОЗ, НСЗУ) з відповідними інституціями країн партнерів в Європі, які тимчасово прихистили українських громадян.
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу.
