Які переваги євроінтеграції для українського суспільства?

У Києві відбулася експертна толока “Аргументи європеїзації. Довідник для українця”, приурочена до Саміту Україна – ЄС

15 грудня в Києві відбулася експертна толока “Аргументи європеїзації. Довідник для українця”, приурочена до Саміту Україна – ЄС. Захід провела Громадська експертна рада за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду “Відродження”, UNITER і USAID.

Експерти навели приклади якісних змін у суспільному житті завдяки європеїзації. Зокрема, Вероніка Мовчан, науковий директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій, назвала переваги створення Зони вільної торгівлі (ЗВТ) між ЄС і Україною: “Підвищення добробуту українського народу, безмитний доступ до найбільшого у світі ринку, поліпшення доступу на ринки третіх країн і кращий внутрішній інвестиційний клімат”.

Безвізовий режим із Європейським Союзом експерти вважають тим чинником європейської інтеграції, сенс і переваги якого може відчути кожен активний громадянин. “Якщо українці зможуть вільно подорожувати й бачити, як живуть громадяни в інших державах, то зможуть виставити владі суворіший рахунок, вимагаючи від неї чесності, прозорості та відкритості в системі управління. Адже на сьогодні 85% українців ніколи не бували в іншій, не пострадянській, Європі й не бачили, як на практиці діють принципи правової держави, повноцінної демократії та захисту прав людини”, – зауважила Ірина Сушко, координатор консорціуму “Європа без бар’єрів”.

“Приєднання України до Договору Енергетичного Співтовариства як повноправного члена означає початок енергетичної інтеграції: з часом, залежно від міри імплементації положень європейського законодавства в національну законодавчу та нормативно-правову базу, в енергетичному секторі та загалом в економіці буде формуватися конкурентне середовище, коли споживач матиме право вибирати собі постачальника, а постачальник відповідно вибирати коло споживачів енергії”, – пояснив Михайло Гончар, директор енергетичних програм центру “Номос”.

На думку експертів, екологічна політика й законодавство ЄС є зразком ефективності для України. 31 екологічна директива, які, згідно з Угодою про Асоціацію, має адаптувати Україна, дасть змогу наблизитися до стандартів ЄС, а їх впровадження – реально поліпшити стан довкілля. Екологічний добробут також дає споріднені вигоди: поліпшення здоров’я людей і зменшення смертності, економічні зиски й нові можливості.

За словами фахівців, важливим для України є підписання Угоди про Спільний авіаційний простір, від якої найбільше виграють пасажири. Угода означає запровадження європейських стандартів безпеки польотів, рівня обслуговування пасажирів, збільшення кількості рейсів і маршрутів, а також розширення цінового діапазону послуг авіаперевезень.

“Членство в ЄС виразно впливає на внутрішній політичний розвиток держави. Так, у жовтні уряд Словаччини подав у відставку через відмову парламенту схвалити план розширення Європейського фонду фінансової стабільності. Такого раніше не було”, – відзначив Григорій Месежніков, президент Інституту громадських справ (Словаччина).

“Усе, що Польща зробила в напрямі до євроінтеграції, було пов’язано з політичною волею її керівництва. На початку в суспільстві існували соціальні страхи, люди боялися змін, подорожчання продуктів і послуг, але згодом усе оплатилося. 2004 року ЄС передав Польщі 50 млрд. євро, за вступ до європейської спільноти Польща заплатила 20 млрд. євро, і в результаті отримала 30 млрд. євро як компенсацію за ті реформи, які вона зобов’язалася виконати”, – розповіла Ельжбета Каса, експерт Інституту справ публічних (Польща).

Під час заходу також було презентовано соціологічне опитування стосовно ставлення населення України до членства в ЄС. Його провів Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва та фірма “Ukrainian Sociology Service”. За даними дослідження, “в Україні сформувалася досить стабільна громадська думка, де переважає позитивне ставлення до вступу України в Європейський Союз”.

“ЄС – це однозначно вибір молодих”, – підкреслила Ірина Бекешкіна, директор фонду “Демократичні ініціативи”. “Молодь Донбасу та Криму, у якої загалом переважає негативне ставлення до членства у ЄС, не відрізняється від своїх ровесників із інших регіонів України: у віковій групі 18-29 років у цьому регіоні членство в ЄС підтримують 51%, не підтримують – 22%”, – сказано в дослідженні.

На експертній толоці також було представлено паспорт Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС як коротку довідку про те, що Угода означає для України, яка процедура її укладання, що варто й чого не варто очікувати від цього документу.

Громадська експертна рада
067 232 69 23
youkraine.eu@gmail.com

***

Мета Європейської програми – сприяти європейській інтеграції України шляхом фінансової й експертної підтримки громадських ініціатив.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: