Конференція «(Де)окуповані та прифронтові громади в умовах війни та повоєнного врядування», що пройшла 19 травня, стала дискусією про систему управління територіями в умовах війни, окупації та постійних безпекових загроз. Учасники говорили про законодавчі механізми врядування прифронтових і деокупованих громад, а також про участь громадян у цих процесах. У Києві захід зібрав 150 представників влади, військових адміністрацій, громадського сектору, експертного середовища та міжнародних партнерів.
Організатором конференції вже третій рік поспіль стала ВГО «Асоціація самоорганізації населення» в межах проєкту «Формування концептуальних та правових засад ефективного повоєнного відновлення деокупованих територій України», який підтримується Міжнародним фондом «Відродження». Проєкт реалізується у співпраці з ГО «Центр політико-правових реформ», ГО «Громадська ініціатива Луганщини» та ГО «Асоціація “Відродження та Розвиток”».
Конференція стала вже третьою великою публічною дискусією про майбутнє врядування деокупованих і прифронтових територій. Якщо раніше учасники переважно окреслювали ключові виклики, то цього року фокус змістився на конкретні законодавчі рішення, моделі управління та державну політику для цих територій після завершення активної фази війни.
«Цей захід, як і два попередні, відбувається в межах Тижня відкритого уряду, який проходить в 77 країнах світу. У межах цього тижня проходять тисячі заходів, які присвячені забезпеченню належної взаємодії між органами влади та громадянським суспільством, питанням прозорості, створенню цифрових інструментів, які покращують взаємодію, та іншим. Це важливий і символічний тиждень для проведення такої конференції, адже визначення особливостей правового режиму окупованих, деокупованих і прифронтових території є великим завданням, яке стоїть перед Україною. Для Міжнародного фонду «Відродження» важливо, щоб цей процес відбувався з двох сторін – і з боку органів влади, і з боку громадянського суспільства. Я переконаний, що ця конференція буде плідною і ми отримаємо якісні результати, які надалі будуть враховані у формуванні державної політики», – зазначив директор програми «Демократія і належне врядування» Міжнародного фонду «Відродження» Олексій Орловський.
Програма конференції була побудована навколо трьох ключових тем: законодавчих рішень для інституційної стійкості прифронтових територій, моделей публічного врядування після завершення воєнного стану та трансформації інструментів громадської участі в умовах війни. Окремо представили ключові положення законопроєкту «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування органів публічної влади в прифронтових областях» і результати дослідження практик залучення жителів до формування місцевої політики.
Дослідження охопило 103 громади різних типів (прифронтові, деокуповані, тилові та громади «в екзилі») і показало, що громадська участь не зникла, а трансформувалася. Домінантними формами взаємодії дедалі частіше стають онлайн та гібридні формати, однак ключовими викликами залишаються розрив між законодавством і реальною практикою, питання безпеки та необхідність постійної комунікації з людьми, які живуть в окупації, евакуації або за кордоном.
Додатково під час конференції відбулися дискусії між представниками органів влади і громадського сектору, учасники заходу також мали можливість поставити запитання з залу.
Коротко про основні висновки з дискусій:
- Україна вже зараз потребує чіткої державної стратегії врядування деокупованих і прифронтових територій, а не ситуативних рішень після завершення війни.
- Військові та військово-цивільні адміністрації розглядаються як тимчасовий перехідний механізм для територій, де повернення до мирного врядування буде неможливим одразу після завершення воєнного стану.
- Майбутнє таких територій залежатиме не лише від безпекових чи інфраструктурних рішень, а й від здатності держави підтримувати довіру, постійну комунікацію та інституційну присутність навіть в умовах окупації.
- Одним із ключових викликів залишається кадрова та інституційна спроможність держави працювати з територіями відновлення у довгостроковій перспективі.
- Громадська участь під час війни не зникла, а трансформувалася: дедалі більшого значення набувають онлайн- та гібридні формати взаємодії, локальні ініціативи, волонтерські та гуманітарні мережі.
- Для мешканців окупованих і прифронтових територій критично важливим залишається відчуття того, що громади й держава продовжують існувати та підтримувати з ними зв’язок.
Конференція показала, що питання майбутнього деокупованих, прифронтових і тимчасово окупованих територій вже давно вийшло за межі суто безпекової чи гуманітарної тематики. Йдеться про майбутню модель держави, її здатність зберігати інституційну присутність навіть в умовах окупації, підтримувати зв’язок із людьми та формувати зрозумілі правила для громад, які живуть у війні вже понад десять років.
