За цьогорічною оцінкою Світового банку, в результаті російської агресії Україна потребуватиме приблизно 486 мільярдів доларів США на відновлення. Ці збитки лише зростатимуть, але найтяжчі втрати, яких постійно зазнає Україна – її люди. Людські втрати неможливо відновити. На фоні цього постають питання: як зберігати стійкість в умовах війни? Як поєднати необхідність проводити точкову відбудову вже зараз, і одночасно готувати ресурси, плани та інструменти для майбутнього великого відновлення?
Про те, як Фонд сприймає відновлення і чому його планування не можна відкладати на «після війни» ми говорили з Інною Підлуською, заступницею виконавчого директора Міжнародного фонду «Відродження».
Чому це важливо?
Часто слова “відновлення” та “відбудова” вживають як синоніми. Проте для Фонду ці терміни мають різне значення та забарвлення. Вони є окремими, хоч і пов’язаними між собою процесами.
«Ми можемо говорити про те, що відбудова – це більше про інфраструктуру: стіни, приміщення, все що є фізичним, – говорить Інна Підлуська. – А відновлення – це ширше поняття».
Відновлення стосується не лише інфраструктури, а цілих систем інституцій, процесів, послуг та зв’язків між ними. Відновлення має взаємопов’язані комплексні виміри – інфраструктурне, економічне, соціальне та екологічне відновлення. Фонд, як частина громадянського суспільства, зосереджується насамперед на тих сферах, де громадянське суспільство може брати на себе важливу, а іноді й провідну роль.
«Для нас відновлення є одним зі стратегічних пріоритетів. І воно точно буде з нами на майбутні роки», – стверджує Інна. “Відродження” ставить за мету зробити відновлення людиноцентричним, тобто – створити середовище, яке максимально сприятиме зростанню, розвитку та реалізації потенціалу громадян України. Це означає і покращення якості освіти й доступу до освіти, і створення можливостей для професійного розвитку, і забезпечення свободи ідей, підприємництва. Усе це допоможе зробити українське суспільство більш відкритим.
«Людина є головною рушійною силою відновлення і, одночасно, його сенсом. Адже саме заради людей ми відбудовуємо країну» — зазначає Інна Підлуська. За її словами, людиноцентричне відновлення допоможе активізувати суспільство та залучити до процесу якомога більшу кількість громадян. Створення сприятливого середовища для всіх громадян також означає створення інклюзивного суспільства, де будуть враховуватися потреби та можливості різних груп.
Для того, щоб такий підхід став нормою, Фонд активно працює як на рівні державної політики, так і на рівні громад.
Напередодні Берлінської Конференції з відновлення Міжнародний фонд «Відродження» спільно з експертами громадянського суспільства напрацював Візію громадянського суспільства щодо відновлення, який просуває підходи людиноцентричності до планування майбутніх процесів відбудови, відновлення та реформ, необхідних для подальшої європейської інтеграції України.
У цьому документі, створеному на основі експертних обговорень, фонд підкреслює важливість забезпечення безпеки, інклюзивності, соціальної згуртованості та економічного добробуту як ключових елементів стійкості та розвитку країни. Особливу увагу приділено підтримці людей з постраждалих громад, ветеранів та підготовці України до вступу до Європейського Союзу.
На рівні громад Міжнародний фонд «Відродження» підтримує проєкти з відновлення, забезпечуючи людиноцентричний підхід через залучення місцевих фахівців-практиків, експертів та науковців. У рамках пілотного проєкту, що стартував у співпраці з Альянсом українських університетів, фонд сприяє об’єднанню зусиль університетів та територіальних громад для ефективного відновлення України. Ця ініціатива дозволяє громадам провести комплексну оцінку своїх потреб і разом з науковцями розробляти пілотні проєкти розвитку, що підвищують спроможність місцевих фахівців і забезпечують стале та інклюзивне відновлення.
Відновлення і охорона довкілля
Людиноцентричність передбачає дбайливе ставлення до довкілля, безпечне середовище та створення умов для сталого розвитку і зростання. Адже створення зручних умов для життя українців є однією зі складових людиноцентричного підходу.
Розуміння цінності безпечного довкілля, стверджує Інна Підлуська, це один з позитивних «трендів», що привернув увагу українців з початку повномасштабної війни. Зараз ми всі бачимо наслідки зміни клімату і розуміємо, що людина є частиною екосистеми і що довкілля важливе для її здоров’я та добробуту. Тому відбуваються зміни в суспільстві — ми свідомо змінюємо свої звички, такі як сортування відходів, обираємо екологічні продукти та послуги. Від громадянського суспільства з’являється запит на зелене відновлення, адже воно необхідне як людині, так і довкіллю.
Міжнародний фонд “Відродження” активно працює в цій сфері, підтримуючи спеціальні дослідження щодо стану довкілля в Україні під час війни, впровадження екологічних політик на рівні громади тощо. Наприклад, громадська організація «Збережи Дніпро» провела дослідження, яке виявило значний вплив повномасштабної війни на якість повітря в Україні.
Проєкт, підтриманий фондом «Відродження», показав, що через військові дії, зокрема атаки на промислові об’єкти, повітря насичується небезпечними речовинами, такими як оксид нітрогену, бензопірен і формальдегід, що спричиняє серйозні захворювання. Автори просувають необхідність модернізації промислових потужностей відповідно до європейських екологічних стандартів для майбутнього відновлення країни.
Питання зеленого відновлення Фонд активно піднімає і на міжнародних майданчиках. Так, на підтриманому Фондом side event до Міжнародної конференції з питань відновлення України в Берліні учасники обговорили нагальність забезпечення екологічних підходів при плануванні й здійснені відбудови та необхідність швидкого залучення інвестицій для відбудови України, зокрема в енергетичному секторі. Вони наголосили на важливості підтримки міжнародних партнерів та швидкого впровадження проєктів і технологій, які сприятимуть стійкості та подальшому економічному зростанню країни.
Один з останніх конкурсів Фонд також присвятив впровадженню «зеленої» складової у відновленні територіальних громад, зосереджуючи увагу на екологічних потребах, безпеці довкілля, сталому розвитку та врахуванні інтересів жителів. Пріоритети включають впровадження екологічних принципів у стратегії відновлення, аналіз законодавчих актів, розробку екологічних проектів, та інформування громадськості про результати.
Відновлення та стійкість
Говорячи про відновлення, Інна раз по разу згадує про стійкість. За її словами, щоб відновитися і перейти на новий рівень розвитку, громади та організації, що займаються відновленням, мають стати стійкими та спроможними.
В цьому контексті стійкість — це не просто здатність витримувати труднощі, але й можливість активно відновлюватись і рухатись вперед. Це вміння накопичувати ресурси та використовувати можливості, рухатись від виживання до зростання.
Як зазначає Інна, бути стійкими — це розуміти, як розподілити наявні ресурси для задоволення нагальних потреб, як розставляти пріоритети та організовувати роботу, щоб враховувати інтереси якомога більшої кількості людей.
«Стійкість можна виміряти кількістю людей, які, попри війну, бачать свої і теперішнє, і майбутнє в Україні. Кількістю підприємницьких ініціатив, які все ж таки інвестують саме у розвиток, які утримують певний рівень виробництва, креативність та інновації», — зазначає вона.
При цьому стійкість не є чимось статичним; вона визначається потребами суспільства, його спрможністю та самозарадністю, і змінюється разом з ними. Тому стійкість — це те, що потребує постійної підтримки, і саме підтримка стійкості зробить можливим відновлення “краще, ніж було”.
Збереження і нарощування стійкості покладене в основу вже згаданого дослідження Фонду “Візія стійкості”, у якому експерти з ключових сфер відновлення та реформ формували пропозиції щодо забезпечення стійкості українських громад, акцентуючи увагу на людиноцентричному підході. Стратегічні напрямки, викладені у документі, включають рекомендації для уряду, громад та міжнародних партнерів щодо впровадження практик, які ставлять людину, її потреби, вміння і потенціал, в центр процесів відбудови та відновлення. Важливою складовою є забезпечення узгодженості дій та ефективної комунікації між усіма учасниками, що сприятиме ефективному використанню ресурсів і підвищенню стійкості українських громад у довгостроковій перспективі.
Лабораторія Стійкості
Розвитку стійкості громадських організацій та громад також присвячена і нова дворічна ініціатива Фонду “Лабораторія стійкості”. Проєкт, започаткований у партнерстві з міжнародною протестантською агенцією розвитку та допомоги “Хліб для світу” (Brot für die Welt), має на меті посилити стійкість українських громад через підтримку місцевих організацій громадянського суспільства. Ініціатива передбачає комплексний підхід, включаючи фінансову підтримку, обмін досвідом, навчання та менторську підтримку. Він спрямований на те, щоб учасники Лабораторії стали центрами змін у своїх громадах, розробляючи стратегічні плани для зміцнення стійкості та забезпечення людей необхідними ресурсами для розвитку та безпеки.
Цей проєкт допоможе громадським організаціям перейти від негайного реагування до більш системної роботи з потребами їх громад. При цьому, в межах Лабораторії, кожна організація зможе прийти до потрібних їй рішень власним шляхом. Ми розглядаємо Лабораторію як простір для експериментів та пошуку, де немає єдиної готової відповіді. Ми хочемо дати кожній громадській організації можливість працювати з викликами, що існують конкретно в її громаді і знаходити власні рішення.
Щоб допомогти організаціям цьому пошуку, ми організуємо мережування та обміни досвідом, взаємні навчання та заходи, де активісти зможуть знайти нових партнерів та можливості для співпраці. Так в межах Лабораторії стійкості ми зможемо на прикладі окремих організацій та громад дослідити та побачити, які інструменти є більш дієвими для нарощування стійкості і масштабувати ці практики на решту учасників проєкта.
«Ми хотіли б бачити, що наша спільна робота примножує спільну стійкість. Якщо спільноти та громади стануть більш стійкими, то це створить більше можливостей для цілісного комплексного відновлення», — додає Інна Підлуська.
Мета Лабораторії, як і багатьох інших проєктів Фонду, в тому, щоб надати ГО інструменти, потрібні їм для позитивних змін. «Лабораторія – це, насправді, не десяток-півтора окремо існуючих організацій, – говорить Інна. – Нам важливо дивитися, як вони будуть взаємодіяти між собою і обмінюватися тим, що вони роблять краще за інші організації в їх ніші».
За 34 роки роботи Фонд та його грантери напрацював немало ефективних інструментів, які допомагають нам зберігати інституційну сталість, і якими ми зможемо поділитися з організаціями-учасницями програми. Це включає підходи та техніки для розвитку людських ресурсів, впровадження політик доброго врядування, забезпечення фінансової стабільності, побудови мереж та партнерств тощо.
Ми ставимо за мету допомогти організаціям вирости, стати сильнішими і впровадити реальні зміни у своїх громадах. «Багато організацій перший раз співпрацюють з нами коли ще є ініціативними групами, що потребують поштовху та ресурсу. Часто таким першим ресурсом стає якраз Фонд. – пояснює Інна Підлуська. — Після нашої співпраці ми часто бачимо як така організація нарощує команду і внутрішні правила, і потім може з іншими донорами працювати над більшими проєктами. Це типовий для нас приклад, і таких прикладів, напевне, сотні».
Найбільш масштабні приклади – це Ініціативи з розвитку аналітичних центрів та Ініціативи з розвитку екологічних політик та адвокації, які ми впроваджували за підтримки Швеції.
Ці багаторічні проєкти допомогли розвинути і зміцнити низку успішних спроможних громадських організацій, які розробляють якісну незалежну аналітику або ж просувають зелені реформи та захищають довкілля. Під час їх реалізації організації-учасники підвищили свій експертний потенціал, покращили управлінські та операційні процеси, а також активізували взаємодію з іншими зацікавленими сторонами.
Що попереду?
На думку Інни, планування та реалізацію відновлення не можна відкладати на період після закінчення війни: «Якщо ми будемо відкладати відновлення, то ми «не добіжимо» в прямому сенсі цього слова. Це – не тільки питання відновлення інфраструктури чи забезпечення того, щоб працювала економіка. Це – забезпечення того, щоб люди могли не вигорати до стану, коли вони просто на це все плюнуть і поїдуть за кордон, де зможуть реалізовувати свої можливості».
Тому вже зараз важливо зміцнювати стійкість і починати відновлювати людський капітал, соціальні зв’язки, плекати соціальну згуртованість, розвивати простори для взаємодії та можливості для підприємництва, освіти та особистого фахового зростання. Це необхідно, щоб наше суспільство могло розвиватися і рухатися вперед навіть під час війни. Якщо не почати людиноцентричне відновлення зараз, то після війни труднощі лише накопичуватимуться, і запуск відновлення стане набагато складнішим.
До того ж, за словами Інни Підлуської, людиноцентричне відновлення — масштабний та складний проєкт, здійснення якого потребує стійкості на рівні громад, міст та країни в цілому. Для цього необхідний єдиний план, об’єднання зусиль уряду, органів місцевого самоврядування, українських громад, підприємців та міжнародних партнерів. Тому необхідно вже зараз створювати проєкти, що сприятимуть відновленню та побудові стійкості на рівні окремих громад. Вони стануть такими собі тренувальними майданчиками, на прикладі яких можна буде зрозуміти, які рішення є найбільш ефективними. І пізніше можна буде врахувати уроки і масштабувати успішні рішення на національному рівні.
“Відновлення — це найбільш масштабний проєкт, який вартий великих зусиль та ресурсів. — говорить Інна — Це проєкт, який зараз нам допоможе максимально реалізувати потенціал, закладений в українському суспільстві, зокрема, і через розуміння того, що альтернативи у нас немає — тільки перемогти, відновитися, рухатися вперед та вступати в Європейський Союз. І працювати над цим в довгу, системно і інклюзивно, залучаючи до цього якомога більше людей — дуже важлива для нас задача”.
