Війна росії проти України створила унікальні умови, в яких громадянське суспільство вимушене переосмислювати свої функції та ролі. Прагнення до перемоги, виживання та розвитку вимагають нових підходів до забезпечення впливу та відповідальності у процесі зміцнення міжнародної підтримки і солідарності з Україною. Готуючись до Конференції з відновлення України (URC), яка відбудеться у Берліні у червні 2024 року, експерти організацій громадянського суспільства і Міжнародний фонд “Відродження” сформулювали пропозиції щодо бачення громадянського порядку денного для стійкості та відновлення України.
«Хтось скаже, що зараз не на часі говорити про майбутнє чи інші амбітні речі. Однак, розділяти порядок денний стійкості, чи навіть виживання, і побудови тої України завтрашнього дня, до якої ми всі прагнемо – на мою думку, зараз неможливо. – Заявив під час представлення пропозицій Олександр Сушко, виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження». – Наш Фонд намагається побудувати цілісний, інтегральний наратив навколо виживання, стійкості і розвитку нашої країни. Ми хочемо допомогти громадянському суспільству виступати, якщо не єдиним голосом, то принаймні однією ціннісною хвилею, спільною платформою просування наших спільних базових підходів до відновлення — інклюзивних, демократичних і відкритих.»
Цей документ, створений за результатами експертних обговорень, організованих Міжнародним фондом “Відродження” у квітні 2024 року, охоплює теми економічної стійкості, довкілля, людських вимірів стійкості та відновлення громад, зокрема, включеності людей з постраждалих громад, воїнів і ветеранів, а також підготовки України до вступу до Європейського Союзу. Візія громадянського порядку денного не претендує на всеохопність і не містить фінансових розрахунків, однак надає стратегічні напрямки для майбутніх зусиль щодо відновлення України.
Документ було представлено під час конференції «Візія стійкості: громадський порядок денний до URC-Берлін», що пройшла 13 травня у Києві.
Нижче ми розповідаємо про ключові висновки з дослідження та обговорення під час конференції.
Європейська інтеграція
Україна активно працює над інтеграцією в Європейський Союз, що включає експертизу та адвокацію євроінтеграційного законодавства. Особливо важливою є розробка спеціальної процедури для синхронізації динаміки переговорного процесу з ухваленням відповідного законодавства. Удосконалення підходів до формування цільових індикаторів у межах кластеру “fundamentals” також є зажливою задачею.
Інклюзивне вироблення національної позиції на переговорах про набуття членства передбачає залучення громадянського суспільства та бізнесу. Розвиток компетенцій переговорників від України та їхній регулярний діалог із зацікавленими сторонами є необхідними для успішної інтеграції.
Створення багаторівневої системи інституцій для управління Європейськими структурними та інвестиційними фондами відповідно до вимог політики згуртованості та спільної аграрної політики ЄС є важливим кроком. Це включає допомогу з апробацією європейських систем та практик управління коштами задля якісної реалізації доступної допомоги від ЄС.
Як зазначає експертка Центру політико-правових реформ Вікторія Мельник: “Коли говоримо про відновлення, то ми говоримо не лише про відновлення фізичних об’єктів. В англійській мові зазвичай використовуємо recovery and reconstruction. Коли говоримо про recovery, то говоримо про відновлення демократичних механізмів. Звичайно, поступово. Тих, з якими ми можемо працювати. Це може бути, наприклад, відновлення конкурсу на державну службу, що в контексті європейської інтеграції дуже важливо.“
Таким чином, європейська інтеграція України є комплексним процесом, який включає не лише юридичні та економічні аспекти, але й відновлення демократичних механізмів, що сприяють розвитку країни в цілому.
Належне врядування
Реформа публічної адміністрації в Україні включає належну систему формування політики, реформу державної служби, відновлення конкурсів, заповнення вакансій, підвищення заробітної плати та вимог до кваліфікації державних службовців, навчання англійської мови та основам роботи з євроінтеграцією.
Експертиза та участь у розробці стратегій і програм реформ та місцевого розвитку на принципах сталості є важливими для забезпечення належного врядування. Також необхідно розробити та адвокатувати рішення для посилення стійкості на осінньо-зимовий період 2024-25 років з урахуванням реалій громад та регіонів.
Доступ до інформації про процес відновлення, сприяння обміну ідеями та досвідом є критичним для забезпечення прозорості та підзвітності уряду і місцевих органів влади. Громадський контроль та моніторинг процесу відновлення допомагають забезпечити ефективне використання ресурсів та відповідність потребам суспільства.
Спільні ініціативи з урядом, громадами, приватним сектором та міжнародними партнерами сприяють ефективному врядуванню та відновленню. Як пояснює експертка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій: “Громадянське суспільство дуже важливе також для комунікації реформ, певних змін. Ми це почули з регіонів зокрема, бо в них часто немає спроможності це комунікувати. У нашого уряду це взагалі великий головний біль. Навіть коли вони роблять зміни, їм потім не вистачає спроможності навіть розповісти про свої успіхи. У нас є проблема, що кожна реформа б’є по комусь, і в результаті критику чутно більше, ніж схвальні голоси.“
Таким чином, належне врядування в Україні потребує системних реформ, ефективного комунікаційного підходу та активної участі громадянського суспільства для забезпечення прозорості та підзвітності.
Людський вимір стійкості та відновлення
Підтримка малого та середнього бізнесу, сприяння інноваціям, зокрема створеного ветеранами та вимушеними переселенцями, є важливим аспектом відновлення економіки.
Модернізація освітнього процесу у громадах і забезпечення рівномірної якості освіти є критичними для майбутнього розвитку країни. Як зазначає голова Ради ВПО Яна Любімова: “Україна сьогодні має один з найбільших показників переміщення в світі. Фіксований показник — це майже 8 мільйонів. Ми сьогодні формуємо новий порядок денний в підходах по інтеграції внутрішньо переміщених осіб, і успроможнення людей для інтеграції в громадах — це один з високих акцентів, який має бути зафіксований під час відновлення.”
Розробка програм підтримки інтеграції ветеранів, жінок та вимушених переселенців на ринку праці сприяє їхній соціальній та економічній адаптації.
Створення соціальної інфраструктури у громадах з урахуванням потреб громадян і посилення ролі громадських організацій у наданні соціальних послуг забезпечують соціальну згуртованість та інклюзивність.
Ветеранська спільнота як бустер інклюзивних реформ
Ветерани є окремою категорією зі специфічними потребами, оскільки служба в армії призводить до втрати кар’єрного досвіду в цивільному житті, що ускладнює повернення на ринок праці. На жаль, наразі не розроблено достатньо програм для підтримки працевлаштування ветеранів. Через низьку якість соціальних послуг та слабкі ініціативи з реінтеграції, ветеранська спільнота змушена самостійно створювати такі послуги, орієнтуючись на ширші вразливі групи.
Міжнародні донори та партнери повинні забезпечити більшу гнучкість критеріїв фінансування, включаючи підтримку ветеранів, які мають статус діючих військовослужбовців.
Уряд має підтримувати та кластеризувати малий та середній бізнес, зокрема з інноваційною складовою, створений внутрішньо переміщеними особами (ВПО) та ветеранами.
Любов Галан, голова ГО “Принцип” пояснює: “Основоположним для ефективного планування відновлення є створення ветеранської політики, яка наразі відсутня. В нас її брак призводить до проблем не лише на рівні внутрішніх процесів країни, але і у стосунках з партнерами. Тому, що, на жаль, без неї ми неспроможні ні адекватно оцінити, ні донести наші потреби в контексті ветеранських справ і того, що стосується відновлення.“
Отже, для ефективного відновлення та інклюзивних реформ необхідно розробити комплексну ветеранську політику, що враховуватиме специфічні потреби ветеранів і сприятиме їхній реінтеграції в суспільство.
Посилення спроможності громад
Нарощення й поширення знань про європейські системи управління коштами для регіонального розвитку є ключовим аспектом зміцнення спроможності громад. Це включає ефективні рішення щодо аграрної політики, захисту довкілля, вдосконалення системи планування відновлення та розвитку територіальних громад, а також методологічну підтримку з боку відповідальних органів влади та організацій громадянського суспільства.
Розробка та адвокація законодавчих умов для підтримки відновлення уражених територій та територій з підвищеними безпековими ризиками є необхідними для впорядкування системи прийняття планувальних документів у сфері відновлення, розвитку та фінансування проектів.
Впровадження спільно з урядом оцінки територіального впливу для проектів рішень допоможе гарантувати їх відповідність потребам громад і територій.
Моніторинг та оцінка ефективності програм на рівні громад сприятимуть гарантуванню їх відповідності потребам населення, а навчання та посилення громад у плануванні заходів стійкості та відновлення відповідно до європейських стандартів підвищить їхню ефективність.
Керівниця Центру “Доброчин” Наталія Дрозд розповідає: “Важливо говорити, що громади всі різні, і це часто не враховується. Перше, що треба зробити при плануванні відновлення, реконструкції, розвитку – навести порядок в документах. Нам потрібно їх вдосконалити, це має бути єдина система, яка узгоджена між собою. Її мають розуміти на місцевому, регіональному та національному рівні. Тому, що кожен планувальний документ, який зараз прийнятий — сам по собі чудовий. Але коли вони зверху спускаються на рівень громади, то вони викликають хаос та непорозуміння в тому, що є першочерговим. Тому перше, що треба зробити – почати наводити порядок в цих документах.”
Таким чином, посилення спроможності громад вимагає системного підходу до планування та реалізації відновлення, що враховує специфіку кожної громади та забезпечує ефективну комунікацію між різними рівнями управління.
Чому це важливо?
Бачення дослідження ґрунтується на трьох базових принципах: людиноцентричності, участі та належному врядуванні. Людиноцентричність підкреслює, що ключовою метою і запорукою стійкості та відновлення є безпека, можливості для розвитку, економічний добробут, інклюзивність, соціальна згуртованість та безпечне довкілля для людини.
«У нас дуже часто звучить словосполучення «людиноцентрична політика» , «людиноцентричне відновлення». Інколи питають, що ми маємо під цим на увазі. Зрозуміло, що немає якоїсь однієї дефініції, – пояснює Олександр Сушко. – Ми вкладаємо набір сенсів в поняття «людиноцентричність». Тим не менше, ми розуміємо, що до цього відноситься. Це —опора на людину, громадянина, який є і об’єктом, і суб’єктом цієї політики. Сюди відноситься первинність освіти, соціальних послуг, інклюзивність, безпека. Ми хочемо створити такі життєві умови, за яких громадянин захоче пов’язувати свою життєву стратегію з Україною, з тою громадою, де він живе».
У документі визначено ключових дієвців, серед яких Верховна Рада України, уряд, органи місцевого самоврядування, громадянське суспільство, приватний сектор та міжнародні донори. Для кожного з них запропоновано рекомендації з метою просування людиноцентричного відновлення.
Формування єдиного голосу громадянського суспільства в Україні є ключовим чинником у забезпеченні міжнародної підтримки для відновлення країни. Узгодженість повідомлень підвищує ефективність комунікацій, що є надзвичайно важливим в умовах, коли необхідно швидко реагувати на нові виклики та забезпечувати підтримку з боку міжнародних партнерів.
Дослідження “Візія стійкості” надає комплексний аналіз і стратегічні рекомендації, які допоможуть Україні вирішувати поточні виклики та будувати стійке майбутнє, враховуючи всі аспекти розвитку — від безпеки та економіки до освіти та соціальної інфраструктури.
