This material is also available in English.
Минулого року Харківщина була однією з тих частин України, які найбільше потерпали від російських обстрілів та безпосередніх боїв. Маленькі і великі міста, села, поля та природні заповідні зони – усюди російська агресія залишила відбиток своїх злочинів.
Українське громадянське суспільство, міжнародні партнери та держава уже почали активну роботу над оцінкою наслідків цих руйнувань, а в деяких випадках – і їх усунення. Економісти та аналітики рахують збитки, аби сформувати позов на репарації; правозахисники фіксують воєнні злочини, аби притягнути винних до відповідальності за скоєне; держава залучає міжнародних експертів для оцінки інфраструктурних втрат тощо. Проте важливо також розуміти: які наслідки ці пошкодження матимуть для довкілля регіону? І це – завдання “із зірочкою”.
Робота з оцінкою наслідків війни для довкілля потребує специфічних знань про регіон і його ландшафт, а також технологій, які можуть зібрати максимум даних без ризику для дослідників (адже проводити польові роботи в тих місцях досі небезпечно через ризик натрапити на нерозірваний снаряд або міну). На поміч у цій справі приходять геоінформаційні системи (ГІС) – сучасна комп’ютерна технологія, що дозволяє поєднати модельне зображення території з різними типами даних і досліджувати небезпечні зони без ризику.
Звучить складно? Тоді пояснюємо як це працює, на прикладі проєкту громадської організації “Природоохоронні геоінформаційні системи України”, який підтримала Екологічна Ініціатива нашого Фонду (EPAIU) в рамках конкурсу грантів “Підтримка екологічних громадських ініціатив із південно-східних областей України під час війни” за фінансування Швеції.
Команда організації, яка складається з біологів, географів та екологів із різних університетів та природоохоронних установ країни, використовує космічні знімки та геоінформаційні технології (ГІС) для визначення пошкоджень природних комплексів та їх окремих частин в Харківській області, що виникли внаслідок бойових дій у 2022 році.
“Працювати з геопросторовими даними зараз – це як працювати з навігатором. Раніше це було щось складне, що потребувало дуже специфічних навичок. Проте сьогодні – це корисний і відносно нескладний в освоєнні ресурс, який має багато застосувань. Наш проєкт показує лише одну з багатьох можливостей.” – говорить Дмитро Дядін, завідувач кафедри інженерної екології міст Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова, дослідник проєкту.
Пошкодження, які фіксують науковці, виникли внаслідок обстрілів, воєнної фортифікаційної діяльності та боїв у період з лютого по жовтень 2022 року (час активних боїв на Харківщині). За допомогою космічних знімків, що є у відкритому доступі, вони знаходять точки пошкоджень та вири від снарядів, встановлюють їхній розмір, місце розташування та що спричинило їх появу. Візуальне дешифрування даних, отриманих зі знімків, відбувається вручну.
Загалом дослідники зафіксували понад 60,000 таких точок по всій області і поступово опрацьовують отримані дані. Наприклад, на території Роганської громади Харківської області уже зафіксували 916 вирв, що утворились внаслідок бомботурбації. Більшість з них датувались березнем 2022 року. Усі вирви також класифікували на три групи – великі, середні і дрібні.
“Розмір вирви напряму залежить від типу снаряда, який її утворив. Великі – це, скоріш за все, прямі ракетні потрапляння. Середні і дрібні є наслідком використання касетних боєприпасів. Але фіксувати вирви важко, особливо за період ранньої весни, коли ґрунт мокрий. Труднощі також виникають через погоду – інколи на знімках нічого не видно через хмарність.” – пояснює член команди організації, професор Андрій Ачасов, в.о. завідувача кафедри екології та менеджменту довкілля Харківського університету.
Проте на цьому дослідники не зупинились.Відштовхуючись від даних про розмір, глибину і причину пошкодження ґрунту вони будують моделі потенційних забруднень – кожен снаряд містить безліч небезпечних важких металів та органічних речовин, концентрація яких залежить від його виду та розміру.
Одне з питань, яке виникало у мешканців Харківщини, турбувало і нас – чи можуть ці дані стати підказкою ворогу, якщо він насмілиться знову наступати на область? Дмитро Дядін пояснює: “Ми консультувались з представниками ДБР щодо цих даних, чи варто їх публікувати, чи ні. Відповідь була очевидна. Одна справа працювати з цими даними, інша – публікувати координати влучань абощо. Тому ми підготували інформаційні карти, які ілюструють проблему без викриття чутливих даних”.
Так, вони створюють карти, на яких можна побачити пошкоджені зони та ореол забруднення. Команда уже розробила декілька таких карт для Роганської громади.
Мапи показують найбільш постраждалі території і дають можливість швидко оцінити, які сільськогосподарські поля та інші угіддя потребують уваги в першу чергу. Крім цього, на них нанесено місця, де все ще зберігається підвищений рівень небезпеки – нерозірвані снаряди, зони, забруднені важкими металами і органічними речовинами, що залишаються в ґрунті після вибуху. Це допоможе оцінити найбільш небезпечні території стосовно вибухової небезпеки. Як відомо, статистика обстеження післявоєнних ландшафтів свідчить, що кількість нерозірваних боєприпасів може сягати 50%. Таку інформацію можна використовувати уже зараз, аби запобігати можливим травмуванням людей та планувати саперні роботи.
“Наш проєкт стосується не лише фіксації безпосередньої шкоди від обстрілів. Це і оцінка того, що і як постраждало – ґрунти, рослини, тварини, цілі екосистеми та природні зони. І що важливо, він допоможе планувати роботи з відновлення цих зон.”, – пояснює Андрій Ачасов.
Команда проєкту також проведе оцінку ризиків біорізноманіттю та спробує оцінити ретроспективно, по старих знімках, зміни в екосистем. В рамках проєкту науковці готують експертні рекомендації з подальшого використання пошкоджених природних територій для управлінців та фахівців з відновлення у громадах Харківщини. Команда говорить, що запит на такі дослідження і рекомендації є, і не лише у Харківській області. Наприклад, сапери в Миколаївські області уже звернулись до організації із проханням зробити таке саме дослідження по їх місцевості.
Нещодавно Харківська ОВА оголосила про створення робочої групи, яка збиратиме інформацію щодо збитків довкілля регіону. До неї увійдуть начальники районних військових адміністрацій, запрошені керівники державних природоохоронних і контролюючих органів, науковці та громадськість. Це – важливий старт процесу відновлення, і ми сподіваємось, що до цієї роботи та пошуку сталих і дружніх до довкілля рішень буде залучена і команда “Природоохоронних геоінформаційних системи України”.
Якщо вас зацікавила тема і методика використання ГІС – приєднуйтесь до онлайн вебінару з їх використання, який проведе Андрій Ачасов, в.о. завідувача кафедри екології та менеджменту довкілля Харківського університету.
