Євромайдан назвали головною політичною подією 2013 року

Опитування провів Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва та Центр Разумкова

Головною політичною подією 2013 року абсолютна більшість населення України (75%) назвала Євромайдан. Про це свідчать результати опитування, яке провів Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва та Центр Разумкова за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” та програми “Мatra” Посольства Нідерландів в Україні.

Згідно з результатами опитування, Євромайдан і події навколо підписання Угоди про асоціацію України з ЄС було названо головною політичною подією у світі (24,5%). Утім, 40% населення не змогли визначити головної політичної події у світі.
 
Політиком 2013 року 23% населення назвали Віктора Януковича, проте 35% його ж назвали й головним розчаруванням.
 
55% населення вважають, що події в Україні йдуть у неправильному напрямі, 26% – що у правильному, 19% не визначилися.
 
На думку громадян, у більшості сфер життя становище в Україні погіршилося. Найбільше погіршення (як і торік) відбулося в рівні цін і тарифів (тут погіршення відзначили 75% населення), у рівні стабільності (72%), ставленні громадян до влади (69%), економічному становищі України (66,5%), упевненості громадян у завтрашньому дні (66%), ставленні влади до громадян (61%), у міжнародному іміджі України (53%), дотриманні прав і свобод (52%), дотриманні законності державними службовцями (51%), рівні добробуту родини (51%), у ситуації зі злочинністю (51%), в охороні здоров’я (50%), у рівні демократії (49%), оплаті праці (49%), дотриманні свободи слова (45%).

Щодо деяких сфер думки опитаних розділилися: щодо соціального захисту 39% вважають, що ситуація не змінилася, і 40% – що вона погіршилася. Те саме у сфері міжнаціональних стосунків: 40% певні, що ситуація не змінилася, а 42% вважають, що змінилася на гірше. Лишилося незмінним, на думку переважної більшості, становище російськомовного населення (63%), становище україномовного населення (62%), становище етнічних і релігійних меншин (60%), стан освіти (47%), пенсійне забезпечення (43%). У цілому ситуація в країні, на думку 71% населення, змінилася на гірше, 17% вважають, що вона не змінилася, а 7% побачили зміни на краще. Жодної сфери, де б переважали зміни на краще, громадяни не помітили.

Лише три суспільні інституції мають позитивний баланс довіри-недовіри: церква (+40%), засоби масової інформації (+19%) та громадські організації (+2%). Найвищим рівнем недовіри відзначаються Верховна Рада (-54%), суди (-52%), прокуратура (-48%), міліція (-48%), політичні партії (-44%), Конституційний Суд (-40%), уряд (-36.5%), банки (-33%), ЗМІ Росії (-28%), Президент (-27.5%), Служба безпеки України (-27%), місцева влада (-4%), Збройні сили України (-1.5%).
 
Наприкінці 2013 року в Україні не було жодного політичного лідера, довіра до якого переважала б над недовірою. У двох лідерів – Віталія Кличка та Петра Порошенка – довіра та недовіра врівноважені (баланси довіри-недовіри відповідно 0% та -1%). Але Віталій Кличко в довірі втратив (у грудні 2012 року баланс довіри-недовіри до нього становив +20%), а Петро Порошенко натомість істотно додав (у травні 2013 року його баланс довіри був -30%). Найгірший баланс довіри-недовіри в Петра Симоненка (-51%, у грудні 2012 року було -39%), далі за рівнем негативу йдуть: Віталій Захарченко (-50%), Андрій Клюєв (-42%), Володимир Рибак (-42%, у грудні 2012 року було -31%), Микола Азаров (-36%, торік -30%), Юрій Луценко (-29%), Віктор Янукович (-27%, торік -19%), Юлія Тимошенко (-25%, стільки ж, як і торік), Олег Тягнибок (-24%, торік -21%), Арсеній Яценюк (-15%, торік -10%).
 
Якби в Україні наприкінці грудня відбулися дострокові президентські вибори й у них узяли участь лідери опозиційних партій, то у другий тур вийшли б Віктор Янукович (30%) і Віталій Кличко (22%). Порівняно з груднем 2012 року обидва політики наростили результати першого туру на 6%. При цьому істотно зменшилася кількість тих, хто не визначився з вибором, – з 23% до 10%.
 
Якби до другого туру виборів вийшов Віктор Янукович і Віталій Кличко, то за Кличка проголосував би 41%, за Януковича – 30,5% (решта проголосувала б проти обох, не визначилася з вибором або взагалі не брала би участі у виборах другого туру). У разі виходу до другого туру Віктора Януковича й Арсенія Яценюка Яценюк набрав би 37%, Янукович – 30%; у разі виходу до другого туру Віктора Януковича та Юлії Тимошенко Тимошенко набрала б 31,5%, Янукович – 30%; у разі виходу до другого туру Віктора Януковича й Олега Тягнибока Тягнибок набрав би 30%, Янукович – 31%; у разі виходу до другого туру Віктора Януковича та Петра Порошенка Порошенко набрав би 34%, Янукович – 29%.
 
Якби в Україні відбувся референдум щодо вступу до Євросоюзу, то більшість населення проголосувала б за вступ (48%, проти вступу – 36%, 7% не визначилися, 9% не брали би участі в референдумі). А от референдум щодо вступу до Митного союзу мав би інші показники: більшість населення (45%) проголосувала б проти (“за” – 35%, 9% – не визначилися, 10% – не брали б участі в цьому референдумі). При альтернативній постановці запитання 47% віддають перевагу вступу до Європейського Союзу, 36% – до Митного союзу, а 18% ще не визначилися.
 
Населення переважно позитивно (47%) поставилося до домовленостей України й Росії щодо зниження ціни на газ і надання кредиту Україні в 15 млрд. доларів, негативне ставлення висловили 28%, для 9% ця угода байдужа, ще 16% свого ставлення не визначили. Головну причину таких дій Росії населення вбачає в тому, що Росія отримала від Віктора Януковича обіцянку підписати в майбутньому договір про вступ України до Митного союзу.
 
Українці сприймають нинішню політичну ситуацію в Україні як напружену (62%) та критичну, вибухову (30%). Вважають імовірним, що в їхніх містах і селах вибухнуть масові акції протесту, 32%, а 27% готові особисто взяти участь у цих акціях.
 
Загалом в акціях протесту особисто взяли участь 12% населення України. Підтримують ці акції 50% населення, не підтримують – 42% (решта 7% не визначилися). 2,5% населення не знають, що в Україні відбуваються акції протесту.
 
Вимоги протестувальників підтримують 45%, не підтримують 36% (решта не визначилася). Найбільш підтримуваними вимогами є: загальне підвищення рівня життя; порушення кримінальних справ щодо всіх, хто мав причетність до корупції; звільнення заарештованих учасників Майдану, припинення репресій; застосування персональних санкцій (заборона в’їзду й арешт банківських рахунків) із боку ЄС до представників української влади, відповідальних за побиття мирних громадян під час акцій протесту.
 
Абсолютна більшість населення (72%) вважає, що потрібні переговори влади й опозиції, необхідність таких переговорів заперечує лише 14% опитаних.
 
В “Антимайданах” брали участь 2,6% населення. Вимоги учасників акцій на підтримку дій уряду та Президента підтримують 27,5% населення, а 57% – не підтримують.

Більшість населення не підтримує: застосування сили для розгону Євромайдану (76%), запровадження надзвичайного стану на території Києва (75%), запровадження надзвичайного стану на території всієї країни (85%), покарання організаторів і найбільш активних учасників Євромайдану (69%), силове звільнення будівель, які займають учасники протесту (70%).
 
Більшість населення (51%) вважає, що влада вдається до політичних репресій, не згодні з цим 28%. 50% переконані, що кримінальні справи влада використовує для боротьби з політичними опонентами. При цьому, на думку 23% населення, саме учасники акцій протесту порушували закон, а представники влади не порушували.

Опитування було проведено з 20 по 24 грудня 2013 року. Було опитано 2010 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України. Теоретична похибка вибірки – 2,3%.

Повні результати опитування

Контакти:
Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва
(044) 581 33 17
dif@dif.org.ua

***

Місія Міжнародного фонду “Відродження” – фінансово й організаційно сприяти становленню відкритого, демократичного суспільства в Україні шляхом підтримки значущих для його розвитку громадських ініціатив.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: