Для команди Благодійної організації «Фонд громади Вознесенська», інституційних грантерів проєкту «Імпульс», робота з громадою – це щоденна відповідальність за людей і місто, у якому вони живуть і працюють. Вознесенська громада на Миколаївщині пережила бойові дії, втрати ресурсів і різкі соціальні зміни, але зберегла людський потенціал. Саме тому, як зазначають в організації, громаді сьогодні потрібна не лише гуманітарна підтримка, а відновлення гідності, відчуття сили та перспективи.
Як у Вознесенську під час війни формують стійкість і можливості для людей, які попри все хочуть жити, розвиватися і працювати у своєму місті, розказала представниця організації Вікторія Бальцер.
Під час панелі «Кейси стійкості: що ми робимо, щоб вистояти», вона представила кейс про збереження людського капіталу у Вознесенську – через роботу, навчання, економічні можливості та відновлення. Панель, що пройшла у межах проєкту «Імпульс», об’єднала громадські організації прифронтових громад, які працюють над рішеннями для стійкості, відновлення та згуртованості в умовах війни. Виступи відбулися на полях XIV Форуму громадянського суспільства.
Де знайти роботу, якщо ти ВПО?
У 2022 році Вознесенська громада безпосередньо пережила бойові дії: у березні російські війська фізично перебували на її території. До такого розвитку подій громада не була готова. Після хвилі наступу, завдяки Збройним силам України, російські підрозділи вдалося відкинути в бік Миколаєва. Саме тоді до Вознесенська почали масово приїжджати внутрішньо переміщені особи з Херсонщини та Миколаївщини.
«Люди приїжджали з думкою, що їхнє село от-от звільнять і вони завтра поїдуть назад», – згадує представниця «Фонду громади Вознесенська» Вікторія Бальцер. Часто це були родини без речей і матеріальних ресурсів, які залишалися в громаді у статусі гостей.
У Вознесенську ми побачили розрив між потребами роботодавців і можливостями людей, і чіткий запит на нову професію та працевлаштування
Майже за рік, після того як базові гуманітарні потреби були закриті, команда фонду вирішила запитати людей про їхні подальші плани. 63% опитаних ВПО відповіли, що, ймовірно, Вознесенськ стане для них новим домом. «Для нас це був серйозний виклик», – зазначає Бальцер.
Ключовим запитом стала робота. Люди прямо говорили про потребу не лише в допомозі, а в можливості жити й заробляти. Саме цей запит згодом став точкою відліку для рішень, спрямованих на довгострокову інтеграцію й відновлення громади.
Вознесенська громада налічує близько 37 тисяч жителів, з яких майже 4 тисячі – внутрішньо переміщені особи. Проте на момент 2022 року можливості працевлаштуватися для ВПО були відчутно обмеженими: «До громади приїхали люди з Херсонщини, які працювали в сільському господарстві, та з Миколаївщини – із досвідом роботи на глиноземному заводі. У Вознесенську не було відповідної промисловості, ми побачили розрив між потребами роботодавців і можливостями людей, і чіткий запит на нову професію та працевлаштування».
Натомість у місті зберігалася швейна галузь. Ба більше, швейна фабрика втратила частину працівниць, які виїхали, й потребувала нових людей. Тож «Фонд громади Вознесенська» вирішив створити в місті можливості для навчання молоді та дорослих, орієнтовані на практичні навички й реальні потреби ринку праці. Й першими стали курси з шиття. Майже 100 людей здобули професію швачки. Частина випускниць працевлаштувалася на місцевих підприємствах, інші – відкрили власну справу.
«Був цікавий кейс: на курси з шиття прийшов чоловік – батько трьох дітей, ВПО. Він сказав, що хоче навчитися підрублювати штани своїм дітям, бо для нього це дорога на ринку послуга», – розповідає Бальцер.
Дорослі бажають вчитися
Загалом у громаді запустили близько 20 навчальних курсів. У 2024 році у Центрі освіти для дорослих навчання пройшли 400 людей. Основним форматом стали короткі курси, адаптовані для дорослих: із вечірніми заняттями або навчанням у вихідні. Такий підхід враховував реальні обставини – роботу, підробітки, догляд за дітьми – і дозволяв людям навчатися без відриву від повсякденного життя.
Команда фонду свідомо зробила ставку на економічну активність як форму підтримки. Для них це не разова допомога, а внесок у довгострокову стійкість громади. Можливість дати людям інструмент, а не короткочасну підтримку.
У Вознесенську можна навчитися найрізноманітнішим навичкам: від SMM і цифрової грамотності до кавової, пекарської та кондитерської справи. Більшість програм реалізовувалися за підтримки міжнародних донорів, і попит на них виявився надзвичайно високим: на одне місце припадало до десяти охочих. Водночас це породило й напругу – не всі змогли потрапити на навчання, адже на першому етапі програми були орієнтовані насамперед на ВПО, а вже згодом – на місцевих жителів.
«Сьогодні без постійного навчання люди втрачають конкурентність на ринку праці. Освіта впродовж життя стала необхідністю для тих, хто хоче залишатися затребуваним і підтримувати свою професійну кваліфікацію», – наголошує Вікторія Бальцер.
Навчати, як потрібно людям
Окрему увагу у «Фонді громади Вознесенська» приділяють якості освіти дорослих. Як наголошують у команді, цей формат принципово відрізняється від шкільної освіти: дорослі приходять із власним досвідом, сформованими навичками та чіткими очікуваннями. Щоби їм відповідати, фонд залучає практиків – фахівців, які добре знають свою справу, і додатково навчає їх роботі з дорослими та методології викладання. Навчальні програми створюють власноруч і адаптують до реальних запитів бізнесу.
Так, до повномасштабного вторгнення місцеві швейні підприємства працювали переважно на експорт, виготовляючи жіночий одяг для європейського ринку. З початком повномасштабної війни вони переорієнтувалися на пошиття військової форми – і, відповідно, змінилися вимоги до кадрів. Бізнесу були потрібні не універсальні швачки, а фахівчині для конкретних операцій: роботи з комірцями, кишенями, окремими елементами виробу. І навчальну програму підлаштували саме під ці потреби.
Універсальних програм не існує. Різні групи потребують різних підходів, форматів і напрямків навчання
Ще один принцип фонду – постійний контакт із аудиторією. Окремі опитування проводили не лише для ВПО, а і для ветеранів – вони засвідчили інтерес до цифрових інструментів, зокрема роботи з ЧПУ-обладнанням, 3D-друку, а також до базової комп’ютерної грамотності та вивчення англійської мови. Це підтвердило: універсальних програм не існує, а різні групи потребують різних підходів, форматів і напрямків навчання.
Важливою складовою цієї роботи стала співпраця з бізнесом і місцевою владою. Команда фонду працює над тим, щоб навчальні програми для дорослих стали частиною політики громади: для цього створили робочу групу та провели адвокаційну кампанію на рівні міської влади. Паралельно розширюється коло партнерств і донорів, які підтримують розвиток цієї ініціативи. Вікторія Бальцер наголошує, у фонді відкриті до обміну досвідом і співпраці як з громадами, так і з партнерами, які працюють над довгостроковою стійкістю та відновленням.
«Імпульс» для «Фонду громади Вознесенська»
Знаходити партнерства «Фонду громади Вознесенська» допомагає і участь в «Імпульсі». У 2025 році організація стала одним із 29 інституційних грантерів проєкту. Команда отримала можливість посилити власну інституційну спроможність і закласти основу для довгострокового розвитку громади.
У межах проєкту «Мурашник змін: від інституції до впливу» організація зосередилася на впровадженні сучасних управлінських підходів, автоматизації внутрішніх процесів, розширенні джерел фінансування та масштабуванні програм, які працюють із потребами людей і громад.
Водночас у команді зазначають, що не ігнорують складну реальність, у якій працюють громадські організації прифронтових територій. Обмежені ресурси, втома людей і природний опір до змін, накопичений за роки війни, залишаються постійними викликами. Саме тому інституційний проєкт фонду поєднує практичну підтримку з аналітикою, стратегічним мисленням і роботою з довірою як усередині організацій, так і на рівні громад.
«Рухатися вперед нам допомагають віра в зміни, сильна команда та підтримка партнерів, які поділяють наше бачення довгострокового розвитку громад», – наголошують у фонді.
Ви також можете розвивати свою громаду разом з «Імпульсом». Подавайте заявку на Конкурс малих грантів і позмагайтеся за місце у когорті команд, що відновлюють Україну.
Панель відбулася у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida).
