Сотні ВПО у Вознесенську висловили бажання змінити професію. Фонд громади оперативно запустив десятки курсів, після яких люди справді знаходять роботу. Ось як їм це вдалося

Ковальова Діана

Для команди Благодійної організації «Фонд громади Вознесенська», інституційних грантерів проєкту «Імпульс», робота з громадою – це щоденна відповідальність за людей і місто, у якому вони живуть і працюють. Вознесенська громада на Миколаївщині пережила бойові дії, втрати ресурсів і різкі соціальні зміни, але зберегла людський потенціал. Саме тому, як зазначають в організації, громаді сьогодні потрібна не лише гуманітарна підтримка, а відновлення гідності, відчуття сили та перспективи.

Як у Вознесенську під час війни формують стійкість і можливості для людей, які попри все хочуть жити, розвиватися і працювати у своєму місті, розказала представниця організації Вікторія Бальцер

Під час панелі «Кейси стійкості: що ми робимо, щоб вистояти», вона представила кейс про збереження людського капіталу у Вознесенську – через роботу, навчання, економічні можливості та відновлення. Панель, що пройшла у межах проєкту «Імпульс», об’єднала громадські організації прифронтових громад, які працюють над рішеннями для стійкості, відновлення та згуртованості в умовах війни. Виступи відбулися на полях XIV Форуму громадянського суспільства.

Де знайти роботу, якщо ти ВПО?

У 2022 році Вознесенська громада безпосередньо пережила бойові дії: у березні російські війська фізично перебували на її території. До такого розвитку подій громада не була готова. Після хвилі наступу, завдяки Збройним силам України, російські підрозділи вдалося відкинути в бік Миколаєва. Саме тоді до Вознесенська почали масово приїжджати внутрішньо переміщені особи з Херсонщини та Миколаївщини.

«Люди приїжджали з думкою, що їхнє село от-от звільнять і вони завтра поїдуть назад», – згадує представниця «Фонду громади Вознесенська» Вікторія Бальцер. Часто це були родини без речей і матеріальних ресурсів, які залишалися в громаді у статусі гостей.

У Вознесенську ми побачили розрив між потребами роботодавців і можливостями людей, і чіткий запит на нову професію та працевлаштування

Майже за рік, після того як базові гуманітарні потреби були закриті, команда фонду вирішила запитати людей про їхні подальші плани. 63% опитаних ВПО відповіли, що, ймовірно, Вознесенськ стане для них новим домом. «Для нас це був серйозний виклик», – зазначає Бальцер.

Ключовим запитом стала робота. Люди прямо говорили про потребу не лише в допомозі, а в можливості жити й заробляти. Саме цей запит згодом став точкою відліку для рішень, спрямованих на довгострокову інтеграцію й відновлення громади.

Вознесенська громада налічує близько 37 тисяч жителів, з яких майже 4 тисячі – внутрішньо переміщені особи. Проте на момент 2022 року можливості працевлаштуватися для ВПО були відчутно обмеженими: «До громади приїхали люди з Херсонщини, які працювали в сільському господарстві, та з Миколаївщини – із досвідом роботи на глиноземному заводі. У Вознесенську не було відповідної промисловості, ми побачили розрив між потребами роботодавців і можливостями людей, і чіткий запит на нову професію та працевлаштування».

Натомість у місті зберігалася швейна галузь. Ба більше, швейна фабрика втратила частину працівниць, які виїхали, й потребувала нових людей. Тож «Фонд громади Вознесенська» вирішив створити в місті можливості для навчання молоді та дорослих, орієнтовані на практичні навички й реальні потреби ринку праці. Й першими стали курси з шиття. Майже 100 людей здобули професію швачки. Частина випускниць працевлаштувалася на місцевих підприємствах, інші – відкрили власну справу.

«Був цікавий кейс: на курси з шиття прийшов чоловік – батько трьох дітей, ВПО. Він сказав, що хоче навчитися підрублювати штани своїм дітям, бо для нього це дорога на ринку послуга», – розповідає Бальцер.

Дорослі бажають вчитися

Загалом у громаді запустили близько 20 навчальних курсів. У 2024 році у Центрі освіти для дорослих навчання пройшли 400 людей. Основним форматом стали короткі курси, адаптовані для дорослих: із вечірніми заняттями або навчанням у вихідні. Такий підхід враховував реальні обставини – роботу, підробітки, догляд за дітьми – і дозволяв людям навчатися без відриву від повсякденного життя.

Команда фонду свідомо зробила ставку на економічну активність як форму підтримки. Для них це не разова допомога, а внесок у довгострокову стійкість громади. Можливість дати людям інструмент, а не короткочасну підтримку.

У Вознесенську можна навчитися найрізноманітнішим навичкам: від SMM і цифрової грамотності до кавової, пекарської та кондитерської справи. Більшість програм реалізовувалися за підтримки міжнародних донорів, і попит на них виявився надзвичайно високим: на одне місце припадало до десяти охочих. Водночас це породило й напругу – не всі змогли потрапити на навчання, адже на першому етапі програми були орієнтовані насамперед на ВПО, а вже згодом – на місцевих жителів.

«Сьогодні без постійного навчання люди втрачають конкурентність на ринку праці. Освіта впродовж життя стала необхідністю для тих, хто хоче залишатися затребуваним і підтримувати свою професійну кваліфікацію», – наголошує Вікторія Бальцер.

Навчати, як потрібно людям

Окрему увагу у «Фонді громади Вознесенська» приділяють якості освіти дорослих. Як наголошують у команді, цей формат принципово відрізняється від шкільної освіти: дорослі приходять із власним досвідом, сформованими навичками та чіткими очікуваннями. Щоби їм відповідати, фонд залучає практиків – фахівців, які добре знають свою справу, і додатково навчає їх роботі з дорослими та методології викладання. Навчальні програми створюють власноруч і адаптують до реальних запитів бізнесу. 

Так, до повномасштабного вторгнення місцеві швейні підприємства працювали переважно на експорт, виготовляючи жіночий одяг для європейського ринку. З початком повномасштабної війни вони переорієнтувалися на пошиття військової форми – і, відповідно, змінилися вимоги до кадрів. Бізнесу були потрібні не універсальні швачки, а фахівчині для конкретних операцій: роботи з комірцями, кишенями, окремими елементами виробу. І навчальну програму підлаштували саме під ці потреби.

Універсальних програм не існує. Різні групи потребують різних підходів, форматів і напрямків навчання

Ще один принцип фонду – постійний контакт із аудиторією. Окремі опитування проводили не лише для ВПО, а і для ветеранів – вони засвідчили інтерес до цифрових інструментів, зокрема роботи з ЧПУ-обладнанням, 3D-друку, а також до базової комп’ютерної грамотності та вивчення англійської мови. Це підтвердило: універсальних програм не існує, а різні групи потребують різних підходів, форматів і напрямків навчання.

Важливою складовою цієї роботи стала співпраця з бізнесом і місцевою владою. Команда фонду працює над тим, щоб навчальні програми для дорослих стали частиною політики громади: для цього створили робочу групу та провели адвокаційну кампанію на рівні міської влади. Паралельно розширюється коло партнерств і донорів, які підтримують розвиток цієї ініціативи. Вікторія Бальцер наголошує, у фонді відкриті до обміну досвідом і співпраці як з громадами, так і з партнерами, які працюють над довгостроковою стійкістю та відновленням.

«Імпульс» для «Фонду громади Вознесенська»

Знаходити партнерства «Фонду громади Вознесенська» допомагає і участь в «Імпульсі». У 2025 році організація стала одним із 29 інституційних грантерів проєкту. Команда отримала можливість посилити власну інституційну спроможність і закласти основу для довгострокового розвитку громади. 

У межах проєкту «Мурашник змін: від інституції до впливу» організація зосередилася на впровадженні сучасних управлінських підходів, автоматизації внутрішніх процесів, розширенні джерел фінансування та масштабуванні програм, які працюють із потребами людей і громад.

Водночас у команді зазначають, що не ігнорують складну реальність, у якій працюють громадські організації прифронтових територій. Обмежені ресурси, втома людей і природний опір до змін, накопичений за роки війни, залишаються постійними викликами. Саме тому інституційний проєкт фонду поєднує практичну підтримку з аналітикою, стратегічним мисленням і роботою з довірою як усередині організацій, так і на рівні громад.

«Рухатися вперед нам допомагають віра в зміни, сильна команда та підтримка партнерів, які поділяють наше бачення довгострокового розвитку громад», – наголошують у фонді.

Ви також можете розвивати свою громаду разом з «Імпульсом». Подавайте заявку на Конкурс малих грантів і позмагайтеся за місце у когорті команд, що відновлюють Україну.

Панель відбулася у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida).

Spelling error report

The following text will be sent to our editors: