У перші дні, тижні, місяці повномасштабного вторгнення українське суспільство продемонструвало надзвичайну довіру, солідарність і згуртованість у протидії російській агресії. Громадські організації, активісти, волонтери, іноді абсолютно незнайомі люди об’єднувалися у спільноти для допомоги ЗСУ і людям, які постраждали від війни.
Незважаючи на надзвичайну самозарадність, вони також потребували підтримки для збереження життєстійкості та відновлення ресурсу щоб ефективно продовжувати свою діяльність. Такими майданчиками стали організації, які ми називаємо хабами. Коли ми говоримо про хаби в контексті громадських організацій, то найчастіше уявляємо фізичний простір, місце, куди можуть приходити активісти для обміну ідеями та знаннями.
Втім, це буде коректно лише частково. Адже часто в ролі хаба виступає не місце як таке, а організація, що здатна бути вузлом перетину різних середовищ і груп, бульбашок та інтересів, джерелом знань та експертизи, контактів та можливостей для зростання. Вони стають каталізаторами змін, сприяючи інноваціям та співпраці між різними групами суспільства.
Міжнародний фонд «Відродження» багато років підтримує подібні організації, в орбіті яких здатні з’являтися нові ідеї, ініціативи, проєкти, зв’язки, що зміцнюватимуть українське громадянське суспільство. Врешті, сам Фонд часто виступає подібною платформою для обміну знаннями, ресурсами та досвідом, підтримуючи та розвиваючи мережу активістів, експертів та організацій. Ми віримо, що хаби є важливими інструменти для підтримки сталого розвитку, демократії та побудови Відкритого Суспільства.
Про те, як ми розуміємо поняття «хабів громадянського суспільства», якою є наша роль у підтримці та масштабуванні таких ініціатив і як такі організації та простори допомагають Україні під час війни ми поспілкувались з Григорієм Бараном, директором програми «Соціальний капітал» Міжнародного фонду «Відродження».
Хаби як інструмент відновлення
Серед пріоритетів програми «Соціальний капітал» Міжнародного фонду «Відродження» – розвиток людського капіталу та створення горизонтальних зв’язків між різними середовищами. І один з головних інструментів, що допомагають працювати з цією темою – підтримка хабів громадянського суспільства.
«Ми підтримуємо тих, хто допомагає іншим організаціям долати виклики і розвиватися в умовах війни. Це може бути навчання, розвиток організацій, мережування, доступ до ресурсів та знань, – пояснює Григорій Баран. – Ми віримо, що успіх організації залежить від її спроможності, ресурсів та мотивації команди. Тому наша програма й інвестує у розвиток організацій, їх команд, розвиток міцної мережі громадянського суспільства, здатної ефективно долати виклики».
На думку Григорія, організація можна визначити як хаб на основі її успішного досвіду у мережуванні та підтримці інших організацій, ініціатив, активістів і волонтерів. Тобто, вона не лише надає епізодичну допомогу, але й пропонує комплексний пакет послуг, який дозволяє іншим організаціям не просто виживати, але й розвиватися: від боротьби з вигоранням, відновленням команди, адаптації до змін у новому середовищі та стратегічного зростання.
Наприклад, виснаження та вигорання є значними викликами для активістів та членів команди НУО, особливо в умовах тривалого стресу та невизначеності війни. Організації-хаби надають необхідну підтримку, допомагаючи зберегти життєстійкість і енергію команди. Це може включати організацію тренінгів, семінарів з управління стресом, а також надання консультацій від фахівців у галузі психічного здоров’я.
«На хмарі» – це проєкт Інституту лідерства і управління УКУ, який працює і як фізичний простір, і як проєкт, що допомагає іншим організаціям. Поєднавши академічну, громадську та бізнес-експертизу, вони створили унікальне середовище, що допомагає громадським активістам не просто залишатися на плаву, але й ефективно адаптуватися до умов, що змінюються, та викликів сьогодення. У проєкті впевнені, що ключ до сталості та ефективності громадського сектору криється у забезпеченні міцного ментального здоров’я, наданні психологічної підтримки та менторського супроводу для тих, хто працює над соціальними змінами. Від індивідуальних консультацій до спеціальних подій в Карпатах, де організації можуть перезавантажитись.
Крім того, інститут відкрив простір «На Хмарі», де кожен охочий може знайти спільноту, підтримку та натхнення для власного розвитку та внесення змін у суспільство. «На Хмарі» – це не просто фізичний простір, але й символ відкритості, співпраці та можливостей для кожного, хто прагне до змін та розвитку.
Також організації-хаби допомагають організаціям оцінити наявні ресурси та визначити, як їх можна використовувати найбільш ефективно. Це включає допомогу в ідентифікації потенційних джерел фінансування, навчання залучення волонтерів та оптимізації внутрішніх процесів для підвищення продуктивності.
«Ситуація в країні постійно змінюється, організаціям необхідно швидко адаптуватися до нових умов та викликів, – говорить Григорій. – Хаби можуть допомагати організації переосмислити свою місію чи адаптувати стратегію діяльності, змінювати напрямки роботи в нових умовах. Вони можуть допомогти з розробкою стратегій утримання талантів, надавати консультації з питань фандрайзингу та впровадженням моделей фінансового планування. Допомагати організаціям не просто виживати, але й розвиватися».
Проєкт «Теплого міста» спрямований на підтримку та розвиток організацій, надаючи комплексну допомогу у різних аспектах їхньої діяльності. «Тепле місто» виступає у ролі ментора для організацій, допомагаючи їм в аналізі та перегляді стратегії і місії, а також у вирішенні питань, пов’язаних з політикою організації та фінансовим менеджментом. Вони застосовують цілісний підхід, проводячи аудит організацій, виявляючи проблемні місця та розробляючи плани для подальшого розвитку.
Крім стратегічного менторства, «Тепле місто» також сприяє залученню організацій до мережевої взаємодії, організовуючи зустрічі з потенційними партнерами. Це дозволяє обмінюватися досвідом та кращими практиками, збільшуючи потенціал для співпраці та розширення впливу.
Хаби як фізичні простори
Хоча хаби – це не обов’язково про фізичний простір, проте інколи саме місце, будівля, стає центром тяжіння для спільноти і допомагає формувати ідеї нових проєктів.
«Наявність простору сприяє безпосередньому спілкуванню, обміну ідеями та досвідом, дозволяє створити спільноту однодумців, в якій можна знайти підтримку, натхнення та ресурси для своєї діяльності, відчути себе частиною більшого руху», – говорить Григорій.
Крім того, фізичний простір хабу може слугувати місцем для проведення різноманітних заходів, таких як лекції, воркшопи, зустрічі та обговорення.
Бурса Хаб – це волонтерський простір у Києві на Подолі, створений спільно ініціативами UA FirstAid, Сміливі відновлювати, Dead lawyers society та Національним університетом «Києво-Могилянська академія». Приміщення, яке раніше слугувало штабом UA FirstAid, тепер відкрите для широкого кола волонтерів та активістів. Місце призначене для роботи, організації подій, зустрічей та обміну досвідом у колі однодумців, підкреслюючи важливість створення великої волонтерської спільноти.
Міжнародний фонд «Відродження» підтримав облаштування хабу, який пропонує робочі місця зі стабільним інтернетом та забезпечений всім необхідним для роботи, включаючи генератор для електроенергії під час відключень. Бурса Хаб функціонує як коворкінг протягом дня та перетворюється на простір для лекцій та заходів увечері. Створення хабу стало відповіддю на потребу у безпечному місці для волонтерів, де можна було б планувати допомогу та вести логістику в часи блекаутів.
ШELTER+ є унікальною некомерційною інституцією, розташованою в Кривому Розі, що з 2002 року успішно реалізує проєкти у сфері мистецтва, спорту та громадянської освіти. Зорієнтована переважно на молоде покоління, ШELTER+ ставить за мету виховання цілісних особистостей. Команда організації, що складається з музикантів, спортсменів, журналістів та інших активістів, залучає до своєї діяльності людей з інвалідністю та дітей-сиріт, прагнучи зробити їх життя більш якісним і повноцінним.
Простір ШELTER+ обладнаний усім необхідним для реалізації ініціатив: концертним залом, студією звукозапису, тренажерною залою та іншими спеціалізованими приміщеннями. З 2022 місце працює також і як волонтерський простір. У місті, яке постійно перебуває під обстрілами, організація проводячи музичні, театральні події та підтримує містян у непрості часи. ШELTER+ виступає як центр громадського життя, де кожен може знайти місце для самовираження, навчання та волонтерства, що сприяє зміцненню громадської єдності та самодопомоги.
Робота на прифронтових територіях
Один з пріоритетів у виборі організацій-хабів, які ми підтримуємо – це робота на прифронтових територіях або взаємодія з тими, хто діє на там. Там такі організації можуть бути центрами для координації гуманітарної допомоги, а також платформами для обміну інформацією та ресурсами, сприяючи ефективнішій взаємодії між волонтерськими групами, місцевою владою та міжнародними організаціями.
Однією з таких організацій, які підтримує Фонд, є Асоціація Української Миротворчої Школи. Асоціація покликана налагоджувати культурні, політичні та економічні зв’язки між регіонами України та сприяти розвитку громадянського суспільства через реагування на кризові явища, розвиток міжкультурного діалогу, місцевої демократії та активізацію громадської участі у прийнятті рішень. Після повномасштабного вторгнення Асоціація спрямовує свою експертизу на те, щоб аналізувати потреби Херсонщини, будувати діалог між прифронтовими громадами, включаючи ті, що були деокуповані, з представниками громад, що досі перебувають у окупації, які перебувають на території підконтрольній Україні і готуються відновлювати свої громади після звільнення. Нещодавно команда АУМШ презентувала дослідження «Громадський сектор Херсонщини: виклики зростання», проведене за підтримки Фонду та Європейського Союзу.
Однією з ключових задач асоціації є збір та аналіз інформації про виклики та досвід роботи громадського суспільства на окупованих територіях. Важливим наслідком в їх діяльності є Дорожня карта по роботі з деокупованими територіями – живий документ, що регулярно оновлюється та використовується для обміну досвідом між організаціями.
Асоціація фокусується на відновленні громадського життя на звільнених від окупації територіях, включаючи відновлення соціальних зв’язків, запобігання і розв’язання конфліктів всередині громади, планування проєктів з відбудови тощо. Вони також працюють з місцевими військовими адміністраціями та громадами для підготовки до дій на територіях, що ще чекають звільнення, щоб в майбутньому вони могли більш ефективно працювати над відновленням та підтримкою громадян.
ГО «Гараж Генг» реалізує проєкт, який зосереджений на розвитку комунікації між різними секторами суспільства, включаючи місцеву владу, самоврядування, громадянське суспільство та бізнес. В рамках цього проєкту організація вибрала постраждалі від війни пілотні громади з Київщини, Херсонщини, Миколаївщини аби допомогти їм вибудовувати ефективну взаємодію між собою.
Основна мета проєкту – сприяти інклюзивному плануванню відновлення за допомогою розвитку відкритого діалогу між усіма сторонами, що беруть участь у розвитку громади. Цей підхід має на меті забезпечити більш ефективне відновлення, що враховуватиме інтереси всіх зацікавлених сторін та просуватиме спільні інтереси.
Проєктний офіс у місті Буча, підтриманий Міжнародним фондом «Відродження», виконує роль проєктного хабу, спрямованого на відновлення та розвиток територій, постраждалих від окупації, зокрема Бучі, Ірпеня, Гостомеля та Глевахи.
Основна місія проєктного офісу полягає у вибудовуванні співпраці та координації зусиль між місцевою владою, громадськими організаціями та іншими зацікавленими сторонами для розробки та реалізації спільних стратегій відновлення. Це передбачає узгодження планів дій та взаємодію з різними сторонами для ефективного відновлення постраждалих територій, а також створення умов для розвитку цих громад.
Проєктний офіс в Бучі виступає як важлива платформа для обміну досвідом, координації ресурсів та ініціатив, спрямованих на відбудову та розвиток регіону, що зазнав окупації, підкреслюючи важливість спільної роботи та партнерства між різними учасниками процесу відновлення.
«Прифронтові та деокуповані громади як ніхто потребують підтримки, – говорить Григорій. – І це не лише гуманітарна допомога. Жителям таких міст та сіл потрібен імпульс для життя, відчувати, що про них не забули, їх розуміють і чують, задовольняють саме ті потреби, які є найгострішими для них, а не ті, які визначили в офісі десь у Києві чи Брюсселі, без обговорення з ними. Фонд та організації, з якими ми працюємо, допомагаємо саме з цим».
Культура як драйвер розвитку спільнот
Культурні ініціативи об’єднують людей навколо спільних інтересів та цінностей, створюючи міцну соціальну основу для співпраці та саморозвитку. В умовах життя прифронтових громад культурні проєкти набувають особливої важливості, адже вони допомагають зберегти ідентичність, підтримати моральний дух мешканців і надати їм відчуття нормальності та спокою в умовах війни.
«Культурні ініціативи слугують майданчиком для взаємодії, навчання та обміну досвідом. – пояснює Григорій Баран. – Адже відновлення потребують не лише будинки та бізнеси. Відновлювати потрібно і культурне та громадське життя. Таким чином, культурні простори, події, фестивалі також стають майданчиками, що забезпечують взаємодію різних спільнот, дозволяють зберігати стійкість і рухатись в майбутнє».
Фестиваль «П’ятий Харків» – це культурний фестиваль, започаткований Сергієм Жаданом та Харківським літературним музеєм, присвячений майбутньому Харкова, вільного від радянщини та російського провінціалізму. Фестиваль вшановує пам’ять Юрія Шевельова, видатного українського мовознавця, який у своєму есе «Четвертий Харків» розмірковував про історичний розвиток міста і закликав до створення «П’ятого Харкова» – міста мрії та вільних людей.
Фестиваль проходить під постійною загрозою обстрілів, але продовжує об’єднувати харківських інтелектуалів для обговорення майбутнього міста та його ідентичності у сучасному українському контексті. Фестиваль не має вузьких дат і триває місяцями, каталізуючи культурне життя Харкова та об’єднуючи навколо себе найрізноманітніші пласти активних містян.
Проєкт волонтерських поїздок ПЕН-Україна зосереджений на підтримці та розвитку громадянського суспільства на прифронтових територіях та в регіонах, що зазнають викликів війни. В рамках проєкту письменники ПЕНу відвідують ці громади.
Ці поїздки включають не лише мотиваційну підтримку місцевих жителів, але й надання конкретних ресурсів, як-от книги та генератори, сприяючи вирішенню актуальних потреб. Важливим аспектом є емоційна складова, коли приїзд волонтерської команди надихає місцеві громади, повертаючи їм віру в значущість їхньої роботи та сприяючи укріпленню їхнього переконання в можливість позитивних змін.
Що далі?
Розвинуте громадянське суспільство стало однією з основ стійкості України після початку повномасштабного вторгнення. Відтак, Фонд продовжуватиме підтримувати громадські організації, ініціативи, рухи, в тому числі й через фінансування тих хабів, що можуть допомогти зберегти імпульси або надихнути до розвитку.
«Коли ми говоримо про людиноцентричне відновлення – це в тому числі й про те, що у майбутній Україні громадянське суспільство має бути одним з лідерів і драйверів змін, гарантом соціальної стійкості, точкою поєднання громади та влади. Організації-хаби стають незамінними, якщо ми хочемо не просто повернутися до попередніх налаштувань, але й отримати новуч європейську Україну. Саме вони допомагатимуть іншим організаціям стати сильнішими, краще реагувати на виклики, адаптуватись. Вони поєднуватимуть різні бульбашки та середовища, роблячи відновлення інклюзивним та адаптивним до нових викликів та потреб. – Говорить Григорій Баран. – Відтак, у нас іще багато роботи у цій сфері».
Усі фото для матеріалу взяті з Facebook cторінок організацій.
