Напередодні четвертої роковини повномасштабного вторгнення рф на територію України, 23 лютого 2026 року, в Києві відбулась Justice Conference – флагманська міжнародна платформа, присвячена глобальному діалогу про верховенство права, відновлення справедливості й правосуддя в умовах війни та післявоєнної трансформації України.
Організаторами конференції стали Офіс Президента України, Міністерство закордонних справ України, ГО «Трибунал» (Україна) та ГО Justice and Accountability for Ukraine (Великобританія).
Justice Conference стала точкою координації політичних та юридичних рішень щодо створення Спеціального трибуналу, формування компенсаційної архітектури й практичних кроків щодо повернення незаконно викрадених українських дітей.
У заході взяли участь представники української влади, міжнародних інституцій, дипломатичного корпусу, правозахисних організацій, юридичної спільноти, бізнесу та громадянського суспільства.
Звертаючись до учасників Justice Conference, керівник Офісу Президента України Кирило Буданов відзначив ключову роль справедливості, єдності світу та невідворотної відповідальності держави-агресора для завершення війни.
«Ми чудово розуміємо, що такі війни не закінчуються самі собою. Вони або завершуються справедливим рішенням, або неодмінно повертаються знову в іще більш масштабній та небезпечній формі. Тому наша увага зосереджена на мирних переговорах, які повинні не просто припинити війну, а убезпечити від повторення кривавої російської агресії. При цьому врахуємо, що мир без відповідальності – це пауза в бойових діях, але точно не вирішення проблем. Мир без наслідків для агресора – це запрошення до повторення в різних кутках світу», – зазначив Кирило Буданов.
За його словами, рф перевіряє світовий порядок на стійкість, а міжнародні інституції – на життєздатність. Війну з Україною кремль розпочав і веде, нехтуючи нормами міжнародного права, адже незалежна Україна – це вирок російському імперіалізму та великоросійському шовінізму.
«Без України відновлення імперії неможливе, ми це чудово знаємо. Україну путін розглядає лише як шлях відновлення сфер впливу російської імперії та колишнього срср. У Європі, Азії, в Африці та навіть на Американському континенті й Арктиці. Але ми стали на заваді цим планам як в Європі, так і, до речі, в Африці… Проте зараз ми точно підходимо до моменту, коли всім сторонам потрібно буде ухвалювати остаточні рішення: продовжити цю війну або переходити в мир. Сподіваюся, що справедливість все ж таки переможе», – зауважив пан Буданов.
ad
Коли та як судитимуть тих, хто розв’язав війну?
Однією з ключових тем Justice Conference стало створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
Учасники першої панелі наголосили: війна росії проти України є викликом для всієї системи міжнародного права. Без юридичного механізму покарання найвищого військово-політичного керівництва держави-агресора неможливо говорити про справедливість і довіру до міжнародних інституцій.
«По-перше, коли Україна щось починає, вона звикла це завершували. Тож коли ми починали процес із створення Спецтрибуналу, ми усвідомлювали всю серйозність цього питання. І надалі продовжуватимемо цей підхід. По друге, злочин агресії – це злочин над усіма злочинами. Ми як цивілізоване людство не можемо собі дозволити, щоб він не був покараний. Бо якщо відповідальності не буде, агресія ніколи не припиниться ні в Україні, ні щодо інших держав світу. Ба більше, це заохочуватимете потенційних агресорів, які зараз вичікують, і спонукатимете їх до початку агресії», – зазначив заступник керівника Офісу Президента України Ігор Жовква.
Зі свого боку директор Генерального директорату з питань міжнародного права МЗС України Антон Кориневич зауважив, що модель Спеціального трибуналу на основі угоди України з Радою Європи і його функціонування на основі розширеної часткової угоди через створення і функціонування керівного комітету є найкращою з можливих моделей, що могли бути застосовані в цьому контексті.
«Ми розуміли, що ситуація з російською агресією вимагає від нас пошуку нових інноваційних рішень і що, власне, будь-які моделі, які вже були застосовані, неможливі у зв’язку з певними об’єктивними юридичними чинниками», — підкреслив пан Кориневич.
Також Антон Кориневич відзначив, що така модель Спецтрибуналу найкраща з можливих, адже Рада Європи є найбільшою міжнародною регіональною організацією в Європі, яка займається правами льодини та верховенством права.
«Безумовно, коли ми говоримо про легітимність, то маємо на увазі не тільки європейський вимір і не тільки європейський регіон. По суті, ми забезпечили багатосторонність Спеціального трибуналу і можливість долучення до нього держав із різних регіонів світу без будь-якого обмеження через механізм розширення часткової угоди про створення і функціонування керівного комітету Спеціального трибуналу. Тобто якщо двостороння угода України та Ради Європи закладає основні засади архітектури Спецтрибуналу й інституцій, то розширена часткова угода про керівний комітет закладає всі функціональні особливості діяльності Спецтрибуналу, вибори суддів, прокурора, бюджетування, всі навіть більш адміністративні питання», — підкреслив Антон Кориневич.
Також, за його словами, розширена часткова угода підготовлена як багатостороння угода, до якої вільно можуть долучитися держави з різних регіонів світу.
ad
Відшкодування збитків. Коли росіяни заплатять?
Окремий блок конференції був присвячений практичному запуску компенсаційного механізму. Заступниця керівника Офісу Президента України Ірина Мудра закликала міжнародних партнерів до прискорення ухвалення рішень, необхідних для запуску повноцінного механізму компенсації.
За її словами, перший елемент механізму – Реєстр збитків – уже приймає заяви постраждалих. Наразі подано понад 100 тисяч заяв та відкрито орієнтовно третину категорій для подання заяв. Водночас частину шкоди, зокрема втрати бізнесу, держави та екологічні збитки, ще не охоплено цією процедурою.
Другий елемент механізму – компенсаційна комісія – також потребує активніших дій від партнерів.
«Конвенцію про створення комісії підписали 36 держав. Для набрання чинності необхідні 25 ратифікацій. Україна вже підготувала відповідний законопроєкт для подання до Верховної Ради. Ми закликаємо держави завершити ратифікацію до середини цього року, щоб комісія якнайшвидше розпочала роботу», – наголосила Ірина Мудра.
Ключовий елемент механізму – компенсаційний фонд – визначить, чи буде весь механізм дієвим. Ірина Мудра підкреслила, що юридичний обов’язок росії відшкодувати завдані збитки вже визнаний міжнародною спільнотою, і фінансова архітектура фонду повинна формуватися паралельно зі створенням комісії.
«Якщо ми не забезпечимо реальну фінансову відповідальність держави-агресора, порядок, заснований на правилах, втратить зміст. Компенсаційний механізм разом зі Спеціальним трибуналом – це шанс зберегти систему міжнародного права», – заявила Ірина Мудра.
Вкрадене майбутнє. Як повернути українських дітей?
Одним із найбільш емоційно напружених блоків Justice Conference стала дискусія щодо повернення українських дітей, незаконно депортованих та викрадених росією.
Учасники третьої панелі наголосили: викрадення десятків тисяч українських дітей (а можливо, і більше) є фундаментальним елементом військової стратегії росії. Наразі це хіба не найбільший випадок крадіжки дітей у сучасній історії.
«Росіяни вивозили наших дітей з окупованих територій цілими дитячими будинками. Вони забирали дітей, чиїх батьків перед тим вбили в Маріуполі та інших українських містах, які самі зруйнували. Загарбники системно вилучають дітей під час спроб виїзду через блокпости. На тимчасово окупованих територіях дітей примусово забирають із родин, зокрема за відмову батьків співпрацювати з окупаційною адміністрацією. І дуже часто це повноцінний полон із неволею та залякуванням. Ми знаємо це завдяки свідченням майже двох тисяч дітей, яких вдалося повернути», – розповіла перша леді України Олена Зеленська.
Олена Зеленська навела приклади інших злочинів росії проти українських дітей. Так, українських підлітків відправляють до воєнізованих таборів для так званого перевиховання, а хлопців, які досягають повноліття, всупереч нормам міжнародного права мобілізують до збройних сил рф. Україні вже відомі підтверджені випадки, коли ці хлопці брали участь у війні проти власної держави, багато з них уже загинули.
Також, за словами першої леді України, молодшим дітям змінюють персональні дані, імена, прізвища – навіть зміна транслітерації дуже ускладнює їхній пошук у реєстрах. Дітей ізолюють від українського інформаційного простору, родини, вилучають засоби зв’язку, карають за використання української мови. Також системно спостерігається розлучення братів і сестер, їх передають у російські прийомні родини, серед яких нерідко є сім’ї російських державних службовців.
«Самостійно Україна, на жаль, не має достатніх можливостей, щоби повернути всіх депортованих дітей без системної міжнародної допомоги. Але ми в країні прагнемо повернути їм втрачені можливості та гідність. Вони мають знати, що їх шукали, на них чекали, що вони потрібні та важливі. Що вони цінні. Але є те, без чого неможливо зцілення, – це справедливість. І саме відновлення справедливості найбільше прагнуть люди, які зазнали злочину», – зауважила Олена Зеленська.
Правосуддя та справедливість після війни
Під час завершальної панелі учасники обговорили, як має виглядати система правосуддя після завершення війни. Окремо підкреслювалося: справедливість має бути не декларацією, а реальним дієвим інструментом.
Відкриваючи роботу панелі, віцепрезидент і голова комітету судової практики Асоціації адвокатів України Олег Маліневський зауважив, що збройна частина цієї війни – це основний аспект, але не варто забувати і про аспект юридичний.
«Юридичний фронт є ключовим у цій боротьбі. Якщо ми покажемо ворогам, що будь-які тимчасові завоювання, які вони отримають на полі бою, не будуть легітимізовані, а навпаки, отримають юридичну відповідальність, то це буде ключ до того, щоб зупинити цю війну і кровопролиття. А головне – запобігти подібним війнам у майбутньому», — підкреслив Олег Маліневський.
За його словами, юристи й дипломати мають думати про те, яким чином вибудувати адекватні, ефективні та швидкі механізми для відсічі ворогу.
«І не варто забувати, що юридичний фронт передбачає ефективне правосуддя не тільки в нас удома. Ми не повинні забувати, що основна відмінність у правовому вимірі між росіянами й нами – це те, що ми поважаємо права людини, ми поважаємо правовладдя», — наголосив пан Маліневський.
У своєму виступі Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко наголосив, що основним завданням ВС є забезпечення стабільності судової системи в таких надзвичайно важких умовах. І це вдається. За словами пана Кравченка, про це свідчать показники — 5 мільйонів 800 тисяч проваджень, які розглянула національна судова система.
«Ми можемо констатувати, що національна правова система працює. І це наше основне досягнення, бо виконувати ці функції та завдання надзвичайно непросто», — підкреслив очільник ВС.
Також Станіслав Кравченко відзначив, що суди вже розглянули майже 3 тисячі проваджень саме щодо злочинів проти миру, людяності та світового правопорядку. І це дало можливість сформувати чіткі позиції з багатьох питань.
«Перемога, і мир – взаємопов’язані процеси. І якщо ми будемо сповідувати європейські цінності та послідовно рухатись до великої європейської сім’ї, це якраз і питання нашої перемоги», — наголосив Станіслав Кравченко.
У контексті майбутнього реформування судової системи Голова Верховного Суду висловив переконання, що вдосконалення потребують:
- процедури добору суддів (щоб вони не були такими тривалими й були більш ефективними);
- процедури оцінювання та дисциплінарної відповідальності суддів;
- механізми забезпечення єдності судової практики для всіх національних судів (посилення касаційних фільтрів та збільшення письмових проваджень).
«Україна поєднує справедливість для жертв, відповідальність агресора та європейську інтеграцію в єдину модель післявоєнного правосуддя. Це означає системну фіксацію завданої шкоди, створення реальних механізмів компенсації та розвиток перехідного правосуддя, а також професійний та неупереджений розгляд воєнних злочинів відповідно до міжнародних стандартів», – зазначила заступниця керівника Офісу Президента України Ірина Мудра.
Також пані Мудра акцентувала, що правосуддя має стати ближчим до людини. Вона окреслила основні фокуси для подальшої модернізації судової системи, серед яких:
- забезпечення доступу до правосуддя: відновлення роботи судів на деокупованих територіях, створення нової, більш логічної, мережі місцевих судів, забезпечення можливості дистанційного розгляду справ, запровадження цифрових сервісів, а також спеціальних процедур для воєнних справ і можливе відновлення військової юстиції;
- інституційна спроможність: якщо система буде повільною, вона стане гальмом для відновлення країни, тому ми говоримо насамперед про швидке заповнення вакансій суддів;
- рівність перед законом: після війни суспільство не прийме жодних недоторканних. «Якщо вкрав на відбудові, відповідальність буде швидкою і публічною. Якщо хтось зловживає владою, посада, статус чи зв’язки не мають бути захистом»;
- довіра: без довіри суспільства жодна реформа не працює. Незалежні й доброчесні судді, прозорі правила, зрозуміла публічна комунікація — це умова стабільності держави після війни;
- відповідальність судової системи перед суспільством: суддя має бути незалежним, але не безконтрольним. Якщо суддя не справляється або порушує закон, система має бачити й реагувати на це швидко.
Голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Денис Маслов під час свого виступу зауважив, що Комітет разом із Міністерством юстиції України та Міністерством закордонних справ напрацювали законопроєкт, який стосується питання імунітету країн-агресорів.
«Ми хочемо, щоб на міжнародному рівні відбулося переосмислення імунітету країн-агресорів, країн-терористів. Вони не можуть користуватися захистом міжнародного права, якщо самі його зневажають», — наголосив Денис Маслов.
За його словами, законопроєкт № 7520-д вже напрацьований та прийнятий у першому читані і йде підготовка до другого читання, передбачається залучення країн-партнерів для його доопрацювання.
«Ми хочемо, щоб це стало імпульсом для переосмислення і, можливо, напрацювання нового міжнародного правового документа, який би обмежував власні імунітети країн-агресорів», — зазначив пан Маслов.
Міжнародна платформа, яка формує майбутнє системи права
Justice Conference підтвердила: глобальна коаліція на підтримку України переходить до практичної реалізації ключових механізмів – від компенсаційної архітектури до створення Спецтрибуналу.
Учасники заходу наголосили: справедливість для України є передумовою безпеки Європи та світу, а притягнення росії до відповідальності має стати основою нового глобального порядку, заснованого на правилах.
Партнерами Justice Conference були представники бізнесу та благодійних організацій: “Ощадбанк”, Hepatica Foundation, Міжнародний фонд «Відродження», Culver Aerospace, Європейська платіжна система. «Юридична практика» стала інформаційним партнером конференції.
Джерело: Право.UA
