В Україні вперше представили методологію, яка дозволяє громадам оцінити відповідність місцевої політики, стратегічних документів та управлінських процесів стандартам Європейського Союзу й визначити реальну готовність до участі в програмах та ініціативах ЄС.
У чому проблема?
Українські громади вже сьогодні живуть у логіці євроінтеграції, але їхні місцеві політики, стратегії та управлінські процеси не завжди узгоджені з підходами Європейського Союзу. Часто стратегічні документи існують формально, інституційна спроможність залишається слабкою, а управлінські рішення не пов’язані з довгостроковими цілями розвитку.
У результаті громадам складно ефективно залучати міжнародну підтримку, брати участь у програмах ЄС і говорити з європейськими партнерами “однією мовою”. Бракує практичного інструменту, який би дозволив чесно оцінити: наскільки місцева політика, документи та управлінські процеси реально відповідають європейським підходам.
Яке рішення?
Інститут розвитку суспільних інновацій розробив першу в Україні методологію скринінгу місцевої політики громад на відповідність стандартам ЄС.
Це універсальний практичний інструмент, який дозволяє громадам комплексно оцінити:
- свої стратегічні та програмні документи — через призму п’яти політичних цілей ЄС і підходів політики згуртованості;
- власну інституційну спроможність — від наявності фахівців і процедур до адміністративних та фінансових можливостей.
Методологія допомагає побачити не лише прогалини, а й сильні сторони, і на цій основі сформувати реалістичну дорожню карту змін.
“Цей підхід — не про формальні рейтинги чи індекси. Він про реальну спроможність громад: як вони планують розвиток, ухвалюють рішення, вибудовують управлінські процеси, цифровізуються та інтегрують європейські принципи у свої документи й практики. Саме так громади бачать і оцінюють потенційні партнери та донори з боку Європейського Союзу“, зазначає експертка ІРСІ та співрозробниця методології Марина Кирилюк.
Над документом також працювали експерт проєкту Володимир Феськов та головна юристка Ірина Шелеп.
Як це працює?
Методологія складається з двох великих частин:
- Аналіз документів громади
Оцінюється, наскільки стратегії розвитку, програми та інші політики громади відповідають цілям ЄС, логіці сталого розвитку та підходам європейської регіональної політики. - Оцінка інституційної спроможності
Громада аналізується за чотирма блоками:
- інституційним
- кадровим
- адміністративним
- фінансовим
Це дозволяє зрозуміти не лише що написано в документах, а й чи є в громади реальні ресурси та механізми для втілення задекларованих цілей.
Володимир Феськов, експерт проєкту, наголошує, що скринінг дозволяє подивитися на місцеву політику “з європейської перспективи” — так, як її бачать потенційні партнери та донори. Саме ця оптика допомагає зрозуміти реальну готовність громад до участі в програмах ЄС і міжнародних ініціативах.
Ірина Шелеп, головна юристка проєкту, підкреслює, що ключове значення мають не окремі проєкти, а наявність базових документів, зрозумілих процедур і здатності громади системно планувати розвиток відповідно до європейських принципів.
Методологію вже презентували в Українському кризовому медіа-центрі під час обговорення результатів пілотного проєкту на Волині. Представники уряду та експертного середовища відзначили її практичну цінність.
Юрій Коток, представник Міністерства розвитку громад та територій України, наголосив на актуальності інструменту для органів місцевого самоврядування в контексті оновлення державної політики та євроінтеграції. Експерт з регіонального розвитку Олександр Солонтай підкреслив, що такі інструменти особливо важливі для громад, які потребують системної підтримки та чіткої логіки змін.
Методологія є відкритою та може використовуватися громадами по всій Україні — незалежно від розміру чи регіону. Вона допомагає створити спільну мову між громадами, державою та європейськими партнерами у питаннях розвитку та інтеграції.
- Ознайомитися з методологією можна за посиланням.
Проєкт реалізується Інститутом розвитку суспільних інновацій за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду “Відродження” в рамках спільної ініціативи “Вступаємо в ЄС разом”. Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду “Відродження”.
Джерело: Рубрика
