Українське санкційне законодавство потребує синхронізації із європейським для подальшого вступу до ЄС. Крім того, варто усунути прогалини та налагодити ефективні механізми в цій сфері. Це стало ключовим меседжем експертного заходу «Запровадження механізму санкційних дозволів як необхідна складова реформи санкційної політики України».
Фокусною темою обговорення стали санкційні дозволи – винятки із санкційних обмежень, що дозволяють фізичним та юридичним особам проведення фінансових та економічних операцій, які в інших умовах були б заборонені.
Подію організували Аналітичний центр «Інститут законодавчих ідей» (ІЗІ) разом із Комітетом Асоціації правників України з санкцій та економічної безпеки за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом».
До дискусії долучилися понад 60 учасників. Серед них представники Мінекономіки, МЗС, Мінʼюсту, Нацбанку, адвокатської спільноти, бізнесу, громадянського суспільства, правники та науковці. Мета – окреслити подальші кроки у реформуванні санкційної політики України та зібрати пропозиції для законодавчих змін.
Голова Аналітичного центру ІЗІ Тетяна Хутор наголосила на важливості запровадження санкційних дозволів як інструменту гнучкості санкційної політики. За її словами, цей механізм дозволяє уникнути негативних наслідків санкцій як для держави, так і для прав людини.
«Коли держава запроваджує санкції, вона повинна розуміти, для чого вона це робить і які наслідки можуть мати обмеження. І в певних випадках ці обмеження повинні мати виняток. Як показує практика, незалежно, яка це країна – Україна, країна Європейського Союзу, США чи Велика Британія – все одно винятки та відступи мають бути», – сказала експертка.
Координаторка Комітету АПУ з санкцій та економічної безпеки Ірина Сербін, зокрема, зазначила про необхідність запровадження дозвільної системи, яка відповідатиме і нашим безпековим потребам, і європейським стандартам. Вона також звернула увагу на парадоксальну прогалину в законодавстві щодо відповідальності за обхід санкцій.
«Українські компанії із підсанкційними власниками стикаються з низкою проблем, що ускладнюють їхню роботу. Запровадження дозволів надасть змогу їм стабільно працювати та сплачувати податки. Якщо корпоративні права підсанкційних осіб будуть стягнуті в дохід держави, Україна отримає працюючі підприємства. Водночас невідворотність покарання за порушення санкцій мотивуватиме бізнес чітко дотримуватися встановлених обмежень», – зауважила Ірина Сербін.
Менеджерка програми «Європа і світ» Міжнародного фонду «Відродження» Ольга Квашук додала, що гармонізація санкційного законодавства з європейським – це невідворотний крок для України на шляху до ЄС. За її словами, ключове завдання – знайти баланс між посиленням санкцій і дотриманням прав людини та інтересів бізнесу.
«У минулорічному звіті Європейського Союзу одна з основних рекомендацій Україні – це те, що Україна має впорядкувати своє законодавство щодо санкцій, і також зробити зміни до кримінального кодексу – запровадити відповідальність за обхід обмежень. Нам потрібно буде в цьому напрямі рухатись», – наголосила представниця фонду «Відродження».
Юрист-аналітик ІЗІ Микола Рубащенко презентував дослідження дозвільних механізмів у санкційній політиці США, Великої Британії та ЄС. Зокрема, експерт наголосив на ризиках криміналізації порушення та обходу санкцій без паралельного запровадження дозвільного механізму.
«Санкційні дозволи потрібно розглядати як інструмент, який якраз дозволяє поєднувати санкційну політику з принципами демократичного ладу. Якщо ми запровадимо кримінальну відповідальність, але не запровадимо дозвільний механізм, це матиме фатальні наслідки», – попереджає Микола Рубащенко.
Керівник проєктів ІЗІ Андрій Климосюк під час презентації концепції законодавчих змін щодо запровадження механізму дозволів заявив, що Україні слід використати досвід іноземних партнерів, зокрема країн ЄС. Також необхідно встановити відповідальність за зловживання наданими дозволами.
«Запровадження дозвільного механізму має бути поєднане зі створенням системи ефективного контролю та, зокрема, звітування. Це необхідно, щоб надання дозволу не стало інструментом для обходу санкцій. Порушення умов дозволу має бути кримінально караним, як вимагає Директива ЄС», – зазначив керівник проєктів ІЗІ.
Ініціативу прокоментували і представники державних органів, які займаються санкційною політикою. Начальник Управління санкційної політики Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України Олександр Тищенко підтримав ідею про необхідність запровадження системи санкційних дозволів.
«Перш ніж запровадити кримінальну відповідальність, необхідно не залишати будь-яких прогалин і передбачити механізми надання індивідуальних дозволів. Нам потрібно завжди думати про баланс між інтересами національної безпеки, економіки і третіх осіб», – підкреслив представник Мінекономіки.
Начальник Управління санкційної політики МЗС Андрій Данилюк розповів про роботу міністерства з адаптації українського санкційного законодавства до законодавства ЄС.
«Питання дозволів буде порушуватися в ході найближчих консультацій з представниками ЄС – ми запропонуємо механізм, який ми напрацювали, і вислухаємо їхню думку», – повідомив представник МЗС.
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».
