Під час місцевих виборів 2020 року в Україні, рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я щодо протиепідемічних заходів переважно були враховані. Центральна виборча комісія провела широку інформаційну кампанію з роз’яснення превентивних заходів. Однак бракувало спеціальних процедур щодо голосування за місцем перебування виборців, які знаходяться на карантині чи в лікарні. Крім того, відсутність координації призвела до нерівномірного розподілу ресурсів, тоді як превентивні заходи застосовувались лише за дев’ять днів до виборів.
Нове дослідження, опубліковане 21 травня 2021 року Європейською мережею організацій, що здійснюють спостереження за виборами (ENEMO), показує, що пандемія не призвела до зменшення явки виборців та не вплинула на збільшення передачі вірусу COVID-19 через вибори. В рамках дослідження були проаналізовані вибори у чотирьох пострадянських країнах за 2020 рік – Грузії, Киргизстані, Молдові та Україні. У звіті зазначається, що потрібно провести роботу щодо підвищення рівня охорони здоров’я й безпеки виборців та збільшення загальної явки виборців.
“Ми подивились, як пандемія вплинула на вибори в таких країнах з перехідним режимом демократії, як Грузія, Киргизстан, Молдова та Україна, що можуть бути найбільш вразливими до змін”, – сказав П’єр Пейтьє, заступник голови ENEMO. “В усіх чотирьох зазначених країнах влада не повністю виконувала запобіжні заходи проти COVID-19 під час проведення виборів, та це не послужило низькій явці, незважаючи на поширені думки й загальне сприйняття ситуації.”
Дослідження показало, що явка виборців зросла у двох із чотирьох досліджуваних країн: на 4,2 відсотка в Грузії та на 1,6 відсотка в Молдові порівняно з останніми подібними виборами. У той час як у Киргизстані явка впала на 2,3 відсотка, а в Україні аж на 9,8 відсотка. Ця тенденція також вказує на здатність країн адаптуватися до нових пандемічних реалій та допускати гнучкі форми голосування.
Через пандемію цифрові засоби передвиборної агітації значно збільшили частку, компенсуючи таким чином відсутність можливостей для проведення агітації традиційними фізичними засобами. Однак цей швидкий перехід від традиційної агітації до цифрової створив простір для дискредитації опонентів, дезінформації та зловживання, впливу на громадську думку. В Україні та Грузії проросійські кампанії, зокрема, спотворювали онлайн інформацію.
Звіт також виявив, що виборчі права для виборців, які перебувають на карантині, самоізоляції чи є госпіталізовані, не були повністю забезпечені. Можливості цих категорій виборців реалізувати свої права були особливо обмежені в Молдові та Киргизстані. Позбавлення виборчого права є одним з основних ризиків, пов’язаних з пандемією. Тож органи виборчої влади в таких країнах ще мають посилити освіту виборців, щоб належним чином інформувати виборців про умови голосування під час пандемії.
Ольга Айвазовська, голова правління Громадської мережі “ОПОРА” (Україна) зазначила, що: «Українські громадяни змогли отримати інформацію про нову виборчу систему. Також були вжиті заходи для запобігання COVID-19. Однак реалізація прав кандидатів на вибори була частково обмежена через рівень захворюваністьі серед кандидатів та політичних лідерів “. Окрім того, проросійські дезінформаційні наративи залишаються важливою проблемою в Україні, хоча її видимість була менш централізованою у зв’язку з місцевим характером цих виборів.
До наступних виборів у 2021 році в Грузії, Киргизстані та Молдові, десіжн-мейкери мають вікно можливостей для того, щоб створити та впровадити політику щодо усунення недоліків, згаданих у дослідженні. Міжнародне співтовариство має підтримати ці незалежні країни для досягнення даної мети. Крім того, організації громадянського суспільства повинні посилити свою роботу як вочдоги, коли йдеться про інклюзивність та дезінформацію виборців.
Більше читайте на ENEMO.
