Як громадянське суспільство бачить свою роль у відновленні України? Результати дослідження

Спільно з Європейським Союзом Міжнародний фонд “Відродження” запустив проєкт “Європейське Відродження України: ініціатива громадянського суспільства для стійкості та відновлення”. Його мета – збільшувати внесок українського громадянського суспільства в політичний діалог про інтеграцію в ЄС та відновлення України.

Тож нам було важливо зрозуміти як бачать відновлення України організації громадянського суспільства, що працюватимуть у цій сфері. Які пріоритети вони вбачають, які існують ризики та умови ефективного відновлення? Як визначають свою роль у цих процесах, акторів та рівень довіри до них?

Зʼясувати це було покликане якісне дослідження “Відновлення України: пріоритети, ризики, включеність”, яке на замовлення Фонду та за підтримки ЄС провів незалежний дослідницький центр “Соціоінформ”. Дослідження проводилось у період з травня по червень 2023 року, і полягало в аналізі 32 глибинних інтервʼю з представниками громадянського суспільства.

“Ми подумали, що нам дуже важливо зрозуміти, як громадянське суспільство бачить себе у відновленні, бачить партнерів, основних стейкхолдерів у відновленні — і органи влади на національному і місцевому рівні, органи місцевого самоврядування, бізнес, різні спільноти, зокрема й ті, які виходять за рамки безпосередньо громадських організацій, благодійних фондів. Як бачать організації громадянського суспільства роль донорів, які очікування, яке розуміння ризиків. І, найважливіше, що з цим всім робити, що вже робиться, чого бракує, як можна додати те, чого бракує, посилити свою спроможність, як працювати із тими викликами, які множаться“, — сказала під час презентації дослідження заступниця виконавчого директора Фонду Інна Підлуська.

Завдання дослідження полягали у тому, щоб:

  • зрозуміти, як громадський сектор бачить відновлення;
  • визначити заходи, необхідні для відновлення країни;
  • оцінити ефективність агентів відновлення в Україні під час війни;
  • визначити функції основних субʼєктів відбудови та окреслити візію оптимальної архітектури процесів відновлення;
  • оцінити ризики та умови ефективного відновлення з точки зору представників громадських організацій;
  • представити актуальні та потенційні кейси відновлення України, визначити чинники їх успішності. 

Респонденти

Респондентами стали громадські організації, які заявили свою готовність брати участь у процесах відновлення на національному, регіональному та локальному рівнях у взаємодії з публічними органами влади, а також ті ГО та аналітичні центри, які здійснюють моніторинг органів влади, зокрема мають антикорупційну експертизу. До інтервʼювання також були залучення громадські організації, які працюють з ВПО та ветеранами, бізнес-спільнотами тощо.

Дослідження також доступне англійською мовою. А його презентацію, яку провела директорка Соціоінформу Наталія Зайцева-Чіпак, можна переглянути тут:

***

Дослідження проведене за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження для України». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: