Міжнародний фонд "Відродження" в межах «Ініціативи з розвитку аналітичних центрів» підготував аналітичне дослідження
Дослідження доступне для скачування за цим посиланням.
Авторка: Тамара Марценюк, к. соц. н., доцентка кафедри соціології Національного університету «Києво-Могилянська академія».
Рецензентки: Ольга Сандакова, Офіс Ради Європи в Україні, Софія Голота, МФ «Відродження»
Дослідження підготовлено в межах «Ініціативи з розвитку аналітичних центрів», яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» у партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи (OSIFE) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.
Знання і розуміння гендерної та недискримінаційної тематики, вміння її втілювати як у власній діяльності, так і в результатах роботи (зокрема, аналітичній продукції) – це ознака фаховості роботи аналітичних центрів. Фаховий аналіз ситуації дає можливість врахувати розмаїті погляди, інклюзивність (включеність) думок різних соціальних груп, чутливість і критичність. Експертки і експерти аналітичних центрів повинні розуміти ідеї рівних прав і можливостей, особливості гендерного
аналізу та політики гендерної пріоритезації, брати їх до уваги у своїй аналітичній діяльності. Багатоаспектність гендерної тематики в Україні обумовлена низкою сфер суспільного життя, які потребують ретельного вивчення та докорінно нових підходів до основоположних засад з метою мінімізації гендерних розривів.
Українське суспільство є стратифікованим за низкою ознак, серед яких – стать, вік, соціальний статус чи клас, регіон проживання, тип населеного пункту, стан здоров’я, сексуальна орієнтація і гендерна ідентичність, етнічна або національна, а також релігійна приналежність. Перелік цих ознак визначено у Законі України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» (2012). Права різних соціальних груп (незалежно від їх розміру) повинні поважатися, а їх інтереси та потреби – бути гідно представлені у різних сферах суспільного життя, тому що це – основа демократичного суспільства.
Звернення до гендерної тематики часто залежить від оголошених проектів, зокрема, міжнародними чи вітчизняними донорами. Окрім того, останнім часом громадські організації (які не є аналітичними центрами) не схильні самотужки виконувати певні дослідження, натомість шукають співпраці з науковими структурами. Це ще одна можливість для аналітичних центрів задіяти свій науковий потенціал. Наприклад, дослідження «Агропромисловість наступає: жінки та навколишнє середовище.
Соціально-гендерний вплив агропромислових об’єктів на сільських жінок. Звіт за результатами дослідження» (2015) – це приклад співпраці громадських організацій та освітніх інституцій. У даному випадку – Національного екологічного центру України та кафедри соціології Національного університету «Києво-Могилянська академія».
Це спонукає аналітичні центри спорадично долучатися до гендерної тематики. Але такому інтересу бракує сталості та глибинного розуміння фаховості тематики, серйозного ставлення до неї тощо. І хоча в Україні інтерес до гендерної тематики постійно зростає, адже існує чимало проектів і досліджень, найчастіше ініційованих міжнародними донорами, на рівні аналітичних центрів ця тематика залишається доволі маргінальною. Центри не схильні мати окремого працівника, що спеціалізується на гендерній та недискримінаційній тематиці, або окремий напрямок.
Хоча тенденції останніх 25 років у програмах і проектах з розвитку передбачають включення гендерної складової і поширення політики «гендерної пріоритезації» (gender mainstreaming). «Гендерна пріоритезація» (або гендерний мейнстрімінг) була записана у Пекінській Платформі дій та затверджена офіційно на Четвертій Всесвітній конференції зі становища жінок у Пекіні в 1995 р. Це визнана на глобальному рівні стратегія втілення політики гендерної рівності, яка передбачає інтеграцію аспекту забезпечення рівних прав і можливостей для жінок і чоловіків у різні сфери суспіль- ного життя, у тому числі, громадський активізм і аналітичну продукцію.
Беручи до уваги вище зазначені аргументи, було вирішено розробити посібник для аналітичних центрів з інтеграції гендерної складової в аналітичні матеріали. У ньому для початку пояснено визначення основних понять щодо гендерної тематики, аргументовано доцільність використання методології гендерного аналізу, наведено приклади досліджень використання гендерної складової та сформульовано низку рекомендацій стосовно включення гендерних аспектів у дослідження.
