Експерти відзначають, що українська влада говорить про модернізацію, відтворюючи авторитарні тенденції та зменшуючи рівень демократії
Відтворюючи авторитарні тенденції та зменшуючи рівень демократії, українська влада говорить про модернізацію винятково як про технологічні чи економічні перетворення, забуваючи при цьому про такі засадничі складові модернізації, як утвердження прав людини, рівність усіх перед законом, верховенство права. Неефективна співпраця з громадянським суспільством, аналітичними інституціями й експертами є чинниками, що стоять на заваді проголошених нинішньою владою модернізаційних реформ. На цьому наголосили автори Аналітичної доповіді “Нова влада: виклики модернізації”, презентація якої відбулася сьогодні в Києві. Її підготували експерти Інституту економічних досліджень і політичних консультацій, Центру політико-правових реформ, Інституту євроатлантичного співробітництва, Центру Разумкова, Українського центру незалежних політичних досліджень, Лабораторії законодавчих ініціатив за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Серед авторів доповіді – більше 40 експертів провідних неурядових аналітичних центрів країни в галузях політичних наук, права, економіки, соціальної політики, екологічної політики, освіти, культури тощо.
Голова Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко у своїй доповіді зазначив: “За час свого перебування при владі Президенту України Віктору Януковичу, уряду та парламентській більшості Партії регіонів вдалося лише одне: концентрація влади й відповідальності в руках Президента та його Адміністрації. Причому досягнуто цього було не просто завдяки численним відступам від букви й духу Конституції України, а й завдяки повному запереченню на практиці доктрини верховенства права (правовладдя)”. При цьому, за словами експерта, створена система державної влади не стала ефективною та спроможною реалізувати життєво необхідні суспільні реформи.
“Щоправда, в останні місяці з’явилися свідчення того, що сама влада бачить недоліки свого не завжди обдуманого реформування й намагається їх виправляти. Але небажання або невміння співпрацювати з українськими науковцями й експертами унеможливлює врахування накопичених знань і прийняття більш вивірених рішень. Як мінімум, це приводить до значного затягування в часі всіх реформаторських дій”, – додав Ігор Коліушко.
Коментуючи економічний розділ доповіді, голова правління Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський відзначив амбітну програму реформ і велику кількість пріоритетів і планів, які має влада. “Із дуже великої кількості пріоритетів поки що зроблено помітні практичні кроки лише за двома напрямами: це нове податкове законодавство та пенсійна реформа. Але оскільки ці закони було ухвалено поспіхом, вони потребуватимуть коригування в майбутньому. В цілому ж темп економічних реформ є достатньо повільним”, – зазначив екперт. Він звернув особливу увагу на те, що підприємницький клімат і умови роботи бізнесу в Україні залишаються складними. Це, на його думку, не сприяє виконанню амбітних завдань модернізації країни.
У гуманітарній сфері експерти поставили питання про те, як подолати непримиренну суперечку двох державних політик у гуманітарній сфері – національно-демократичної та “пострадянської”? За їхніми словами, аналіз свідчить про те, що в цій сфері не можна покладатися ні на попередні, ні на теперішню політичні влади. “Єдино можлива надія – на активність незалежного громадянського суспільства – неурядові організації, різні форми асоціацій громадян, які відстоюють права, профспілки. Нам очевидно, що основою такого процесу національної консолідації є загальнодемократичні дії громадянського суспільства, які спрямовані на ціннісну консолідацію суспільства в націю”, – зауважив виконавчий директор Міжнародного фонду “Відродження” Євген Бистрицький.
Науковий директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко відзначив значний дисонанс між декларованим владою курсом на європейську інтеграцію й авторитарними тенденціями у внутрішній політиці. “Попри певні досягнення зовнішньої політики та стабілізацію ситуації навколо України, найбільшою загрозою для зовнішньої політики є події всередині країни”, – вважає він. За його словами, погіршення внутрішньополітичної ситуації може створити проблеми для України й у зовнішній політиці. “Якщо раніше одним із ресурсів України на зовнішньополітичній арені була її приналежність до європейських країн, то зараз цей ресурс вкрай обмежений. Як наслідок, нинішня зовнішня та безпекова політика України не забезпечує належним чином модернізаційних потреб держави. Авторитарна модель суперечить навіть теоретичній можливості інтеграції України до європейської спільноти”, – підкреслив Олександр Сушко.
Висновки та рекомендації доповіді є актуальними й для міжнародних і іноземних організацій, вважають автори доповіді. На їхнє переконання, будь-яка підтримка державних структур (кредити й технічна допомога, донорські проекти) мала би надаватися лише після реального, а не декларативного, повернення влади до принципів демократії – верховенства права та належного урядування, дієвої боротьби з корупцією, виконання задекларованого курсу на європейську інтеграцію й узятих державою міжнародних зобов’язань. “Якщо цього не відбуватиметься, більшість міжнародної допомоги Україні має бути адресованою громадянському суспільству й органам місцевого самоврядування. Саме ці інституції, на думку експертів, найбільше сприяють модернізації нашого суспільства та поширенню європейських цінностей”, – ідеться в доповіді.
Контакти: Міжнародний фонд “Відродження”, Станіслав Лячинський, (044) 486 24 74, 095 276 89 92, liachinskiy@irf.ua
***
Місія Міжнародного фонду “Відродження” – фінансово й організаційно сприяти становленню відкритого, демократичного суспільства в Україні шляхом підтримки значущих для його розвитку громадських ініціатив.
