Відкриті дані для бізнесу та суспільства

В четвер 14 квітня учасники програми «Стажування студентів університетів на базі аналітичних центрів» провели публічні дебати у арт-просторі «Вежа», КПІ.

В четвер 14 квітня учасники програми «Стажування студентів університетів на базі аналітичних центрів» провели публічні дебати у арт-просторі «Вежа», КПІ.

Спікери Костянтин Лапчевський (СЕО проекту “Maitreiya”, випускник 1991 Open Data Incubator), Роман Кириченко (факультет соціології КНУ ім. Шевченка, займається аналізом Twitter), Олександр Рак (випускник 1991 Open Data Incubator) та Надія Романенко (факультет соціології КНУ ім. Шевченка, стажерка Агенції журналістики даних, texty.org.ua) разом з учасниками дискусії обговорили ситуацію у сфері відкритих даних в Україні, обмінялись досвідом використання open data у власних робочих та академічних проектах. Модерував дискусію Андрій Газін, аналітик Агенції журналістики даних (texty.org.ua).

Учасники дебатів використовують відкриті дані з цілком різних сфер: державна та відомча статистика, бази даних законодавства, юридичних документів, виборчої системи, соціологічних досліджень, державних реєстрів, діяльності державних та комунальних підприємств, дані від комерційних компаній. В кожній з цих галузей виявились спільні перспективи роботи над відкриттям даних. Загалом складно оцінити, які дані є в розпорядженні державних органів, адже деякі з них досі не переведені в електронну форму. Також спікери зазначили про необхідність покращення формату і якості відкритих даних – кращої машиночитабельності, їх детальнішої перевірки та очистки. Актуальним питанням для присутніх була взаємодія з органами влади щодо оприлюднення наборів даних, навіть тих, які включені до відповідної постанови Кабінету Міністрів[1].

Ще одним важливим питанням дискусії стало навчання роботі з даними в університетах. Студенти та викладачі зазначали про недостатню увагу аналізу даних в навчальних програмах багатьох спеціальностей, навіть технічних. Крім того, важливим питанням є підбір актуальних аналітичних інструментів, адже часто все залежить від навичок викладачів, їх вміння працювати з тими чи іншими програмами. Зазначали і про готовність виробників програмного забезпечення сприяти розвитку курсів з аналізу даних. Часто в навчанні використовують вже очищені і кимось добуті дані, оминаючи нюанси збору та первинної обробки інформації. На практиці перед здійсненням безпосереднього аналізу відкритих даних учасникам доводилось вчитись на власних помилках приводити дані в належний вигляд.

Data science в університетах відображає сприйняття роботи з даними в суспільстві. Часто студенти не зацікавлені вчитись працювати з даними через складність предмета або неусвідомлення потенціалу аналізу даних у практичній діяльності. А саме попит на дані здатен породити їх пропозицію – відкриття нових наборів open data.

Дебати дозволили окреслити теперішню ситуацію в сфері відкритих даних очима студентів, молодих користувачів відкритих даних. Дебати «Відкриті дані для бізнесу та суспільства» стали ще одним кроком на шляху до відкриття даних та зміцнили комьюніті open data. Учасники виявили напрямки подальшої роботи з відкриття даних, зв’язали корисні контакти, обмінялись досвідом і почули свіжі ідеї щодо свої проектів.

Захід проведено в рамках «Ініціативи з розвитку аналітичних центрів України», яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» у партнерстві Фондом розвитку аналітичних центрів (TTF) та за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні (SIDA).


[1] [1]Постанова Кабінету Міністрів «Про затвердження положення про набори даних, які підлягають оприлюднення у формі відкритих даних»: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd?docid=248573101

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: