Вихід польських інвесторів на український ринок має стабільний характер і, на думку польських підприємців, надалі лише посилюватиметься. Про це йшлося під час заходу “Партнерство на практиці. Участь польського бізнесу у відбудові України”, що відбувся 3 жовтня та який був присвячений викликам і можливостям для польських компаній, які вже беруть участь у відновленні української економіки. Захід став першою дискусією в межах проєкту “Спільне майбутнє. Польща та Україна на єдиному європейському ринку”, який впроваджують Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) і Warsaw Enterprise Institute (WEI, Польща).
Польська бізнес-спільнота не чекає завершення війни, а активно долучається до процесів відновлення та модернізації України. Віцепрезидент Союзу підприємців та роботодавців Польщі Марцін Новацький наголосив, що зараз відбувається процес трансформації України, і “дуже багато фірм у Польщі готові поступово виходити на український ринок”.
“Багато системних змін відбувається зараз в Україні. І це буде лише набирати обертів, – зазначив Марцін Новацький. – Польські компанії перебувають у трійці лідерів серед іноземних фірм, які розпочинають діяльність на українському ринку. Цей процес доволі стабільний, і я дуже сподіваюся, що він буде лише посилюватися”.
Виходу польського бізнесу на український ринок сприяє експортне страхування. “У 2022–2024 роках польська Національна корпорація страхування експортних кредитів (KUKE) застрахувала експорт на 6 мільярдів злотих. Якщо ви зайдете в український супермаркет, побачите, що польський бізнес почувається там доволі непогано”, – заявив секретар польської Ради з питань співпраці з Україною Міхал Ґєрґон.
Крім того, 25 вересня уряди Польщі та України підписали угоду про особливий статус державного Банку національної економіки Польщі (BGK), який матиме представництво в Києві та працюватиме в межах програми Ukraine Facility.
Міхал Ґєрґон звернув увагу на перспективи співпраці бізнесів у спеціальних економічних зонах Підкарпатського воєводства, що межує зі Львівською областю. “Українські підприємства шукають польських партнерів для створення спільних компаній у спеціальних економічних зонах. Залпанований масштаб виробництва в межах цього проєкту був настільки значний, що ми навіть звернулися до місцевого постачальника електроенергії, аби він змінив умови постачання через нестачу потужностей. Це свідчить, наскільки потужним є цей проєкт”, – запевнив Міхал Ґєрґон.
Урядовий офіс із залучення та підтримки інвестицій UkraineInvest супроводжує іноземний бізнес на етапі виходу на український ринок та реалізації інвестпроєктів — від подачі заявки до підписання спеціального інвестиційного договору з урядом, а також надає безкоштовну юридичну, аналітичну та інформаційну підтримку упродовж 5 років.
Керівник правового управління UkraineInvest Олександр Мельниченко зазначив, що польський бізнес є серед 38 інвестиційних проєктів загальною вартістю 3 млрд євро у сферах логістики, видобувної та переробної промисловості, освіти, відновлюваної енергетики, охорони здоров’я та рекреаційного бізнесу, які супроводжує його офіс.
“Інвестори отримують преференції з боку держави Україна — до 30% від капіталовкладень: компенсацію витрат на підключення до інженерно-транспортних мереж, витрат на будівництво інфраструктури, звільнення від податку на прибіток та ввізного мита на обладнання, зниження аьо звільнення від земельного податку”, – пояснив Олександр Мельниченко. Як приклад першого іноземного інвестора він навів компанію Kingspan, яка вже подала заявку до Мінекономіки. За словами Мельниченко, компанія планує понад 200 млн євро інвестицій в Україну.
Виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації Анна Дерев’янко окреслила три стимули, яких потребує бізнес. “Це гарантії інвестицій, страхування від політичних та військових ризиків і податкові пільги, – перелічила вона. – Ситуація з війною ускладнює рішення багатьох бізнесів заходити в Україну. Тому ці ключові потреби бізнесу є визначальними трігерами для того, щоб бізнес вирішив заходити в Україну”.
Регіональний директор Budimex в Україні, ексзаступник міністра інфрастуктури з питань європейської інтеграції України Віктор Довгань наголосив на необхідності переходу від конференцій до практичних проєктів відбудови. “Чого не вистачає? Безперечно, це страхування військових ризиків і фінансування. У цьому уряд Польщі, особливо за останній рік, просунувся доволі далеко. Наприклад, Team for Poland фінансує великі публічні проєкти за кордоном”.
В Україні польський бізнес може підтримати Кредобанк – дочірній банк польського PKO Bank. “Якби відбулася докапіталізація, ми могли б активніше брати участь в процесах підтримки економіки України. Ми маємо гарантії для малих і середніх підприємств, але у випадку корпорацій отримати гарантії вже складніше. А без них наші можливості фінансувати великі компанії дещо обмежені”, – розповів віцепрезидент Кредобанку Ярослав Бельдовський.
Польща підтримує приватний сектор у прагненні працювати в Україні, а український бізнес позитивно ставиться до конкуренції. “Один із бар’єрів — складність і непередбачуваність правової системи України. Тому юридична та інформаційна підтримка мають посилювати бажання польської сторони заходити на український ринок, – вважає Анна Дерев’янко. – Важливими є й міжнародні місії та B2B-зустрічі як у Польщі, так і в Україні”.
Підприємці мають бути готові як до труднощів воєнного часу, так і до класичних перепон. “Є адміністративні бар’єри, навіть у порівнянні з польською бюрократією. Ми можемо допомогти польським підприємцям у банківському секторі, наприклад, перевірити надійність партнера”, – додав Ярослав Бельдовський. Марцін Новацький додав, що польським інвесторам складно розібратися в українських правилах: “Вихід на рнинок завжди займає час, і з точки зору бюрократії виникають проблеми й виклики”.
Український бізнес-омбудсмен Роман Ващук вважає, що частину перепон буде знято впродовж 3–4 років у процесі наближення українського законодавства до європейських стандартів. “Потрібно мати позитивну спільну брендингову кампанію для побудови гарних відносин між країнами, концентруватися на позитивних фактах, працювати над загальною атмосферою, підкреслювати досягнутий успіх”, – вважає Роман Ващук.
Це допоможе розкрити потенціал синергії двох ринків. “Ми хотіли б підписати з українською стороною меморандум або економічну угоду, в межах якої можна було б запропонувати конкретні проєкти за участю польських компаній у відбудові України”, – резюмував Міхал Ґєрґон.
Захід відбувся в межах проєкту “Спільне майбутнє. Польща та Україна на єдиному європейському ринку”, що реалізується Варшавським інститутом підприємництва (Польща) та Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій (Україна) за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” (Україна).
Українська версія заходу: https://www.youtube.com/watch?v=ulkWd_48gHA
Англійська версія заходу: https://www.youtube.com/watch?v=3RBA7t1M-3g
Польська версія заходу: https://www.youtube.com/watch?v=DEvmDnjsxOA
Джерело: ІЕД
