Починаємо ділитися з вами короткими списками претендентів на Премію Відкритого Суспільства. Це ті організації та люди, які отримали найвищу оцінку від членів журі. Переможців у кожній з 4-х номінацій ми оголосимо 16 квітня.
Перша фінальна сімка – люди, які претендують на отримання індивідуальної Премії у номінації «Творці Відкритого Суспільства». Для тих, хто зробив тривалий внесок у розвиток демократичних інституцій за останні 35 років.
Олена Апчел
Театральна режисерка, дослідниця, молодша лейтенантка НГУ. У минулому – головна режисерка Львівського театру ім. Лесі Українки, режисерка Київського театру «Золоті ворота», співавторка основної експозиції музею тоталітарних режимів «Територія терору» у Львові, співдиректорка Theatertreffen – найбільшого театрального фестивалю німецькомовного простору. У 2024 році Апчел повернулася в Україну і добровільно приєдналася до Сил оборони, де зараз служить начальницею пункту управління артилерійської розвідки Національної гвардії України.
В’ячеслав Брюховецький
Науковець, літературознавець, засновник відродженої Києво-Могилянської академії, а також один із співзасновників Народного Руху України. Під керівництвом Брюховецького НаУКМА став одним із провідних університетів України з інноваційним розвитком науково-навчального процесу, а кількість студентів зросла з 227 у 1992 році до понад 3000. У 2007 році Президент України Ющенко присвоїв Брюховецькому звання «Герой України».
Лілія Гриневич
Одна із ключових архітекторок освітньої реформи незалежної України. Вона ініціювала запровадження системи зовнішнього незалежного оцінювання, розробку і ухвалення нового Закону «Про вищу освіту» та реформу загальної середньої освіти через «Нову українську школу». Із квітня 2016 по серпень 2019 року Гриневич обіймала посаду міністерки освіти і науки України. ЗНО перекрило один із найбільших корупційних каналів у сфері вступу до університетів, Закон про вищу освіту закріпив університетську автономію, а реформа НУШ зробила ставку на компетентності та критичному мисленні замість механічного запам’ятовування.
Євген Захаров
Учасник дисидентського руху 1970–80-х років. У 1992 році очолив Харківську правозахисну групу, і керує нею донині. У 2004 році був одним із ініціаторів створення Української Гельсінської спілки з прав людини. Розбудовував мережу правозахисту по всій Україні. Після 2014 року він переключив значну частину роботи ХПГ на фіксацію злочинів у зоні конфлікту, а з 2022-го співзаснував ініціативу «Трибунал для путіна». У 2023 році Захаров здобув Премію Вацлава Гавела від Парламентської асамблеї Ради Європи – одну з найпрестижніших правозахисних нагород світу.
Олександра Матвійчук
Олександра Матвійчук із 2007 року очолює Центр громадянських свобод, який системно працює з темою захисту прав людини. У 2013 році стала організаторкою ініціативи «Євромайдан SOS», що об’єднав сотні адвокатів та тисячі волонтерів. Після 2014-го документувала злочини в Криму та на Донбасі та займалася звільненням українських політв’язнів у росії, з 2022-го – веде масштабну роботу з фіксації воєнних злочинів. Є співзасновницею ініціативи «Трибунал для путіна», лауреаткою численних нагород, зокрема у 2022 році від імені Центру громадянських свобод отримала Нобелівську премію миру.
Максим Буткевич
Максим Буткевич – правозахисник і журналіст, який вже більше 20 років працює у сфері правозахисту. Співзасновник відновленого Громадського радіо, Центру прав людини ZMINA, був одним з організаторів фестивалю Docudays UA. Із початком повномасштабного вторгнення долучився до Збройних сил. У червні 2022 року він потрапив у російський полон, де провів 2,5 роки і був засуджений до 13 років позбавлення волі. 18 жовтня 2024 року його звільнили в межах обміну. Лауреат Національної правозахисної премії України, премії імені Анни Франк та чеської нагороди People in Need.
Євген Глібовицький
Співзасновник і директор Інституту фронтиру, член наглядової ради Суспільного мовлення України, викладач УКУ. Співзасновник та генеральний директор Інституту фронтиру, який концептуалізує стратегічні виклики для України в сфері демографії/міграції, безпеки/національної стійкості та відносин держави і громадянина. Член наглядової ради Суспільного мовлення, де послідовно відстоював редакційну незалежність та незалежність корпоративного управління. Викладає на магістерських та бакалаврських програмах УКУ. Раніше Євген Глібовицький був учасником Несторівської групи, яка працювала над стратегічним баченням для України (2012-2015) та Унівської групи, яка працювала над стратегією для Львова (2007-2011).
***
Премія Відкритого Суспільства – це перша в Україні нагорода, яка відзначає людей та організації, що своїми діями змінюють країну. Міжнародний фонд «Відродження» заснував цю премію, щоб віддати належне тим, хто зміцнює демократичні цінності та працює заради вільної України. Більше про Премію читайте тут. Зі списком журі Премії 2026 року можна ознайомитись тут.
