Міжнародний фонд «Відродження» працює з ветеранами російсько-української війни з 2015 року. Ще раніше, в середині 90-х, Фонд підтримував програму з реінтеграції військових, яких звільнили зі служби після розпаду СРСР – тисячі колишніх військових отримали допомогу. В кінці 90-х, коли програма завершила роботу, здавалося, що більше не буде потреби працювати над реінтеграцією військових. Проте у 2014-му почалася російсько-українська війна.
У 2015 році Фонд запустив проєкт «Новий відлік» – бізнес-інкубатор для ветеранів та переселенців, що дозволяв ветеранам пройти навчання з підприємництва та отримати стартовий капітал для своєї справи.
Більше тисячі учасників проєкту пройшли навчання, а близько 200 – отримали кошти на старт бізнесу. Паралельно ми підтримували проєкти з юридичної підтримки ветеранів, допомагали з отриманням статусу учасника бойових дій, навчали представників державної системи Безоплатної правової допомоги тому, як допомагати ветеранам з вирішенням найпоширеніших для них питань. З 2019 року «Відродження» співпрацює з Міністерством Ветеранів та почало підтримку ветеранських просторів, що у 2021 році сформували коаліцію.
Якщо до 2022 тема роботи з ветеранами була однією з багатьох, то зараз серед числа найважливіших для Міжнародного фонду «Відродження».
Про те, чому важливо працювати з ветеранами російсько-української війни і які ініціативи у цій сфері підтримує Фонд, ми поговорили з Ольгою Гальченко, менеджеркою програми «Громадянська стійкість» Міжнародного фонду «Відродження», яка працює з ветеранськими проєктами.
У цьому матеріалі ми розкажемо про наші ініціативи з розвитку ветеранських просторів та працевлаштування ветеранів. Про роботу з ментальним здоров’ям, терапією горя та відновленням ветеранів і їх сімей ми розповімо у наступному тексті.
Чому важливо працювати з ветеранами
«Ветерани – це така категорія людей, що одночасно має дуже різні запити, які потрібно закривати: це і робота, і навчання, і здоров’я, і підтримка задля реадаптації до цивільного життя. З іншого боку, ветерани й ветеранки – це носії сили, активності, пасіонарності, бажання змін та порядку. Вони йдуть в політику, в громадський активізм, засновують рухи, спілки, організації.», – говорить Ольга
Темою роботи з ветеранами у Фонді переважно займається програма «Громадянська стійкість». У своїй роботі програма стоїть на трьох китах: гуртування громад, соціальне відновлення і людська безпека. Ці ж принципи покладені в основу роботи з ветеранами. Адже якщо ветерани будуть добре реінтегровані в громади, це сприятиме більшій згуртованості цієї громади, її безпечності і відновленню людського капіталу.
Ветерани – це ті люди, які пройшли через багато випробувань, уміють брати на себе відповідальність і приймати рішення. Вони можуть бути носіями змін у своїх громадах, але одночасно потребують підтримки та допомоги.
Ольга зізнається, що у своїй роботі з ветеранською темою має і особисту мотивацію. «У мене в родині буде два ветерани – мій батько і мій чоловік. Я б дуже хотіла, щоб вони нормально реінтегрувалися до мирного життя коли прийде час демобілізуватися, – каже Ольга. – Також накладає своє волонтерський досвід, адже з 2014-го року спілкуюся з військовими, які потім ставали ветеранами. Я бачила як змінювались потреби від тепловізорів та джипів до «знайде як зробити протез» або «знайди роботу». І я розумію, що насправді потрібно людям, які повертаються з війни».
Розвиток ветеранських просторів
Ветеранські простори пережили циклічну історію. Часто вони створювались у 2014-2016 роках, коли це були волонтерські осередки, які формувалися в громадах для допомоги своїм на фронті. Коли почалися перші великі хвилі демобілізації, бійці повернулись з фронту і простори почали перейматися ветеранськими проблемами. У 2019-2021 роках це вже були сформовані громадські організації-простори, що надавали послуги для ветеранів: правові, соціальні, реабілітаційні тощо. А після повномасштабного вторгнення вони знову почали працювати як волонтерські штаби. Втім, тепер вони поєднують ці дві функції: частково збирають і закуповують необхідне для бійців, частково – надають послуги для ветеранів, які часто повертаються за станом здоров’я. Часто ці люди мають ампутації або інші форми інвалідизації, тож потребують спеціальної роботи. Ветеранські простори можуть усе це надати.
Наприклад, з початку 2023 року Сумський ветеранський простір надав послуги для 6378 клієнтів з-поміж ветеранів, членів їх сімей. Хмельницький ветеранський простір надав послуг 5929 ветеранам та їх родинами, Вінницький ветеранський простір надав 3209 послуг ветеранам та членам їхніх родин. Зазвичай простори фінансуються з місцевого бюджету та реалізують грантові проєкти за кошти міжнародних донорів.
Ветеранські простори надають послуги юридичного, психологічного, соціального, реабілітаційного супроводу, перенаправляють до компетентних інстанцій та супроводжують ветеранів у вирішенні їх питань, підтримують родини тих хто чекає та тих хто втрати близьких. Також у просторах впроваджуються спортивні / мистецькі / розважальні активності.
Але перш за все ветеранський простір – це безпечне місце де можна зустрітись в своєму колі, погодити спільні дії, ефективно комунікувати з місцевою владою.
У 2021 році була сформована Коаліція ветеранських просторів, яка об’єднала понад 20 осередків, більшість з яких починали як волонтерські ініціативи під час активної фази АТО/ООС. На Форумі розвитку громадянського суспільства-2021 Коаліція перемогла у номінації «Об’єднання зусиль» року.
Коаліція працює, щоб координувати зусилля, ділитись досвідом та підтримувати одне одного. Також вона виступає консолідованим голосом ветеранської спільноти, адвокатує на державному рівні ветеранські питання і посилює голоси окремих ветеранських просторів на місцевому рівні.
Коаліція бере участь в роботі координаційного штабу органів державної влади та органів місцевої влади, а також здійснює супровід закритих тематичних нарад, присвячених темі формування ветеранських політик. Наприклад, Коаліція виступала за доопрацювання законопроєкту про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, що допомогло зупинити його прийняття.
ГО «Простір можливостей», яка координує Коаліцію ветеранських просторів, є однією з 5 ветеранських організацій, що написали і просувають чернетку державної ветеранської політики, адвокацію якої також підтримує Фонд. До числа цієї ініціативної групи входять й інші грантери Фонду: «Принцип», «Жіночий ветеранський рух», «Юридична сотня».
«Простір можливостей» займається також комунікацією від імені Коаліції на національному рівні, розробкою спільних планів вирішення проблем, реалізацією проєктів для забезпечення стійкості громад, соціальної згуртованості, підтримки ветеранів.
На початку 2023 рок, за підтримки Фонду, організація також створила перший довідник ветеранських просторів України, в якому зібрала усю основну інформацію про існуючі на той момент в Україні осередки – 28 просторів у 16 областях.
Проєкти ветеранських просторів
З 2023 року, в рамках спільного з Європейським Союзом конкурсу «Тримаймо Стрій», Фонд надає інституційну підтримку волонтерським організаціям, серед є яких і ветеранські простори у Києві, Одесі, Вінниці, Житомирі та Рівному. Ще два ветеранських простори у Львові та Миколаєві ми підтримуємо з власних коштів.
Майже у кожного ветеранського простору є своя ніша і тема, яку вони просувають і на якій вони спеціалізуються. Наприклад, Львівський ветеранський простір впроваджує спільно з Фондом проєкт з підтримки родин зниклих безвісти. У Житомирі проводять навчання для психологів, що працюють з ветеранами та їх родинами у селах. Одеський простір займається розвитком лідерства та громадянської обізнаності серед ветеранів. У Миколаєві Фонд підтримує ветеранський простір в роботі з військовополоненими та їх родинами, а також тими, кого звільнили з полону. А у Рівному сфокусувалися на роботі з ветеранами, що мають проблеми з законом, піднімаючи дискусію про політики поводження з ними на рівні поліції, прокуратури, пенітенціарної системи. Великий каталог ветеранських просторів України, який уклав “Простір можливостей”, можна подивитись тут.
Оскільки кількість ветеранів зростає в рази, ветеранських просторів ставатиме більше. Коаліція зможе допомагати новим осередкам, пояснювати як краще організовувати людей і гуртувати навколо себе спільноту.
Сьогодні ветеранські простори існують переважно на рівні обласних центрів. Проте вже зараз з’являються перші осередки на рівні менших міст, наприклад у Білій Церкві та Ірпені.
Реформа децентралізації покладає значні повноваження на територіальні громади. Реінтеграція ветеранів також в першу чергу відбувається в їх громадах. Наявність ветеранських просторів в регіонах допомагає місцевій владі формувати ефективні місцеві програми для ветеранів та надавати якісні послуги. Важливо, щоб досвід створення і діяльності просторів поширювався на різні громади.
Ветеранський бізнес як шлях до реінтеграції
На думку Ольги Гальченко, працевлаштування – це ключ до повноцінної реінтеграції ветерана. «Економічна незалежність є основним елементом реінтеграції. Якщо у ветерана є можливість утримувати себе і свою родину – можна вважати, що половина роботи з реінтеграції вже зроблено», – говорить вона.
Сьогодні 60% працедавців вже мають у штаті мобілізованих працівників. При цьому половина опитаних ветеранів вважає, що їм потрібна буде адаптація після повернення на роботу.
Фінансова незалежність через працевлаштування чи власний бізнес є одним з ключових факторів успішної реінтеграції ветеранів. За даними до 2022 року, більше третини ветеранів АТО/ООС хотіли відкрити власний бізнес.
В рамках конкурсу «Тримаймо Стрій» спільно з Європейським Союзом ми підтримали Асоціацію підприємців-ветеранів АТО, яка допомагає ветеранам започаткувати свій бізнес. Організація підтримує гарячу лінію з ведення бізнесу, надає менторську підтримку для ветеранів та їх родин щодо започаткування бізнесу. Також Асоціація проводить бізнес-інкубатори, розробила власну навчальну програму для старту бізнесу, активно включена в розробку та адвокацію законопроєкту щодо ветеранського бізнесу.
Інший важливий партнер у цій темі – Український ветеранський фонд, якому «Відродження» допомагало ще на етапі створенні. Сьогодні інституція сконцентрувала свої зусилля на підтримці ветеранського бізнесу та працевлаштуванні ветеранів.
Український ветеранський фонд розробив дослідження «Потреби та перешкоди ветеранів при працевлаштуванні». Він проводить регулярні конкурси для підтримки ветеранського бізнесу і вже надав близько 400 міні-грантів для малого бізнесу.
Ми допомагаємо Ветеранському Фонду популяризувати цю тему і підтримали прес-тури ветеранськими бізнесами, щоб журналісти робили матеріали і висвітлювали, як ветерани знаходять себе у цивільному житті та допомагають громадам. В планах також співпраця з Українським ветеранським фондом щодо змін трудового законодавства. Ми хочемо, щоб з’явилося юридичне визначення того, що є ветеранським бізнесом і передбачати для таких бізнесів доступ до пільг або кредитних гарантій.
Перекваліфікація та працевлаштування
Проте, на думку Ольги, розвиток власного бізнесу не має бути єдиною опцією для ветерана, адже більшість людей потребуватиме звичайного працевлаштування. «По правді, не в усіх виходить займатися бізнесом. Стартапи та інкубатори – це добре та потрібно, але одночасно потрібно думати про те, як працевлаштовувати тих, хто не буде займатися власним бізнесом, а також як працювати з роботодавцями, до яких після демобілізації повернеться велика кількість ветеранів», – пояснює Ольга Гальченко.
ГО «Простір можливостей» створює пілотний центр кар’єрного зростання на базі ветеранського простору. Крім цього організація веде роботу з роботодавцями, просуваючи ідеї працевлаштування ветеранів, працює з HR-спеціалістами, що допомагають ветеранам.
Центр підготовки операторів БПЛА «Крук» за підтримки Фонду працює над створенням навчальної онлайн-платформи, що має на меті забезпечити навчання, адаптацію та психологічну підтримку ветеранів.
Це буде онлайн-сервіс, що пропонує одночасно і навчання й перекваліфікацію, і пошук роботи для ветеранів, що пройдуть ці навчання. Першим має з’явитися курс перекваліфікації для демобілізованих ветеранів зі спеціальністю «Оператор БПлА», пізніше з’являться також курси для інших спеціальностей. Свою платформу «Крук» розглядає як точку зустрічі ветерана і роботодавця.
Чи готові підприємства прийняти назад усіх їх мобілізованих працівників? Чи буде оптимізований для них простір, адже частина з них повернеться з інвалідизацією? Чи готові роботодавців вкладатися в соціальну реінтеграцію? Ці та інші питання потребують відповіді вже зараз. Адже те, наскільки ми як країна зможемо реінтегрувати ветеранів у економіку, залежатиме розвиток та перспективи усієї України.
Враховуючи майбутню нестачу робочої сили, працедавці мають бути зацікавлені у повноцінній реінтеграції ветеранів і готуватись до їх повернення. Це включає розбудову інклюзивного середовища, підготовку робочого колективу, підтримку родин мобілізованих. На думку Ольги, саме це, а не пільги, має бути основою для законодавства у сфері працевлаштування ветеранів.
«Наше законодавство, наче з міркувань піклування про ветеранів, дає їм багато привілеїв при працевлаштуванні, починаючи від додаткових відпусток закінчуючи імунітетом від скорочень під час реорганізації підприємств. І це суттєво відлякує потенційних роботодавців. Потрібно думати, що, можливо, не в пільгах щастя, а в тому, щоб роботодавці були більш вмотивовані брати на роботу ветеранів», – пояснює Ольга Гальченко.
Ми прагнемо розробити політики та умови, в яких ветерани зможуть почувати себе адекватно в середовищі, у якому вони працюватимуть. Як у психологічному плані, так і суто утилітарному, на кшталт змоги піднятися на поверх чи сходити у вбиральню, якщо працівник має ампутовані кінцівки.
Що далі?
Ветерани війни часто зіштовхуються зі складнощами при поверненні в цивільне життя. Робота та соціальна підтримка є важливими чинниками для їхньої стабілізації, а процес реінтеграції та працевлаштування може значно покращити їхній психічний та фізичний добробут.
Працевлаштування чи соціалізація в межах ветеранських просторів допомагає ветеранам відчувати себе часткою суспільства, а не відокремленою групою. Це сприяє їхній соціальній інтеграції та підтримує стабільність в суспільстві загалом.
Ветерани приносять в суспільство унікальний набір навичок, які вони здобули у військовій службі. Залучення їх до праці допомагає використовувати ці навички в цивільному житті і сприяє розвитку громад і цілих галузей економіки.
Міжнародний фонд «Відродження» продовжуватиме і поглиблюватиме свою роботу з працевлаштування та реінтеграції ветеранів. Адже, врешті, сама ця діяльність є зараз можливою лише завдяки героїзму та жертовності самих ветеранів.
