Великий передвісник. Інтерв’ю з Джорджем Соросом з нагоди ювілею

Slava

Напередодні ювілею Джорджа Сороса, журналіст видання La Repubblica Маріо Платеро взяв у нього інтерв’ю. Новое время зробили переклад на українську мову, а ми публікуємо коротку версію того, що розповів Джордж Сорос.

Повний текст українською мовою можна почитати тут.

Джордж Сорос — чи не найвідоміший фінансист сучасності. Він той, хто у 1992 році «зламав» Банк Англії, філантроп, який віддав $32 мільярди на просування ідей відкритого суспільства, політичний важковаговик, який вступав у бій із Дональдом Трампом та Віктором Орбаном.

Сидячи у квітучому саду у своєму домі на Лонг-Айленді в очікуванні свого дев’яностого дня народження, Сорос ділиться зі мною одним своїм затяжним сумнівом:

«Люди не знають, хто я», — каже він. Його невпевненість цілком зрозуміла.

Мало хто з його сучасників фігурує в такій кількості теорій змови, і тим більше — у настільки абсурдних.

Батьки Сороса ледь врятувалися від гестапо у його рідній Угорщині, але його називають нацистом. Сороса безпідставно звинувачували в тому, що він був архітектором фінансової кризи 2007 — 2009 років. Його також називали євреєм із занадто гнучким «моральним компасом», чи навіть Антихристом. Дехто називає його упорядником проєкту винищення християнства у Європі шляхом організації масових переселень мусульман з Африки.

Ці вигадки можна перелічувати й далі. Ім’я Сороса навдивовижу стало символом цілковитої спантеличеності, незнання і страху, який сьогодні панує у цифровому світі й підгодовується як лівими, так і правими силами. Навіть низовий італійський лівий Рух П’яти Зірок, який заснував місцевий комік, вбачає у Соросі ворога.

Ніщо з цього наче й не хвилює Сороса. Ми неспішно п’ємо чай у затінку на задньому дворі його будинку під легкий вітерець з Атлантичного океану. Між нами — пластикова перегородка, встановлена для дотримання правил дистанціювання в часи коронавірусної інфекції. Сорос має раціональне пояснення проявам надзвичайної злості в деяких нападах на нього. «Є кілька складових цих теорій змови», — каже він тихо, — «одна з них полягає в тому, що фундація, яку я збудував, охоплює більшу частину світу. Такий стан речей добре пасує до ідеї, яка у свій час називалась теорією світової єврейсько-більшовицької змови. Зараз це просто теорія змови євреїв».

Він наголошує, що він не політик, а людина з переконаннями, яка виступає проти багатьох проблем у світі, поборникам яких зручно мати спільного міжнародного ворога.

Це пояснює одну просту річ, каже він: «існує справжня, реальна міжнародна змова проти мене. Тож, коли я постаю проти одних і тих самих викликів Відкритому суспільству в різних куточках світу — таких, як расова дискримінація, тоталітаризм — я не вступаю в таємну змову. Я втілюю місію мого життя відкрито. А мої вороги вчаться одне в одного. І вони нападають разом, користуючись однаковими методами».

Фото: Canadian International Council via Flickr

Ось чому, серед такої кількості фейків про нього, Сорос відчуває бажання розповісти про себе сам. Його історія розпочинається так:

«Я народився в Будапешті в 1930 році в єврейській родині, яка належала до середнього класу. Як і багато інших євреїв, я міг би загинути у березні 1944 року, коли нацистська Німеччина окупувала Угорщину, якби мій батько не зрозумів краще, ніж більшість людей, що мало статися незабаром».

Його батько Тівадар і мати Елізабет були корінними угорцями, які в 1936 році, коли в країні зростали антисемітизм і націоналізм, вирішили змінити своє німецьке єврейське прізвище Шварц на Сорос, аби бути менш помітними як євреї. Його батько був управителем будинків, і коли прийшли нацисти, він організував фальшиві посвідчення особи і схованки для своєї родини і багатьох інших. Дехто платив йому, якщо мав змогу. Тим, хто був біднішим за його сім’ю, він допомагав безкоштовно.

«Для мого батька це було найбільше досягнення», — каже Сорос із помітним відчуттям у голосі та очах. Більш ніж годину він розповідає про роки свого дитинства в Угорщині. І повертається ще далі назад у часі: до пригод свого батька Тівадара, коли той втікав із табору в’язнів у Сибіру, 1918 року, у розпал більшовицької революції.

Довгими післяобідніми годинами біля публічного басейну в Будапешті він і його брат Пол слухали ці історії. Тівадар вивчив мову есперанто поки був у концтаборі в Сибіру. Пізніше, він написав повість Сучасні Робінзони про події свого життя в Росії та свою вчасну і сповнену пригод втечу з табору.

У іншій книзі Маскарад навколо смерті, Тівадар пише про те, як він та його громада ухилялися від смерті в окупованій нацистами Німеччині, і як йому вдалося знову втекти, цього разу врятувавши свою сім’ю та близьких. Зрозуміло, що ці розповіді про небезпеки комунізму, тоталітаризму та дискримінації справили враження на молодого Джорджа. Він засвоїв ключовий урок, який стане мантрою всього його життя: передбачати хід подій — це питання виживання. Добре вивчений урок.

У 1947 році настала черга Джорджа зціпити зуби та вчасно втекти з окупованої Радянським Союзом Угорщини. Він вирушив спочатку на конференцію з есперанто у Швейцарії. Звідти, у 17 років, він поїхав до Англії, де вступив до Лондонської школи економіки. Саме там він познайомився з професором Карлом Поппером, філософом із Відня, який написав працю Відкрите суспільство і його вороги.

«Я вибрав його своїм наставником, своїм учителем. Я потрапив під його вплив, засвоїв його спосіб мислення. Я глибоко повірив у відкрите суспільство. Я розробив свою концептуальну систему, що опирається на два стовпи: помилковість і рефлексивність, яка й досі є керівною філософією мого життя. Насправді це інструмент передбачення подій, і саме він також допоміг мені досягти успіху на фінансових ринках. Так я заробив багато грошей».

Він дійсно заробив багато грошей. Навіть після того, як Сорос віддав $32 мільярди на благодійність, його приватні статки становлять приблизно $8 мільярдів.

Його фінансова кар’єра розпочалася в 1954 році в торговому банку Зінгер і Фрідлендер у Лондоні. У 1969 році в Нью-Йорку він заснував маленький фонд Дабл Ігл (Double Eagle) з інвестицією у розмірі $4 мільйонів — один із перших хедж-фондів. Так розпочалась історія, про яку почув весь світ.

Головне зображення: World Economic Forum

Повний текст українською можна почитати тут.

Повний текст англійською – тут.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: