Управління освітою в Україні: основні проблеми та шляхи їх подолання

У Києві презентовано дослідження “Система управління загальною середньою освітою в Україні на рівні району й області: якість, прозорість, взаємодія”

У системі управління загальною середньою освітою є низка проблем, які заважають її розвитку. Про це заявила Ірина Іванюк, заступниця голови правління Об’єднання “Агенція розвитку освітньої політики”, 20 червня під час круглого столу в Києві. Під час заходу було презентовано дослідження “Система управління загальною середньою освітою в Україні на рівні району й області: якість, прозорість, взаємодія”, здійснене за підтримки програмної ініціативи “Демократична практика” Міжнародного фонду “Відродження”.

Основні проблеми в системі управління освітою:
— політична ангажованість при призначенні керівників освіти міста / району / області;
— відсутність державно-громадського управління в освіті;
— відстороненість місцевого самоврядування від проблем розвитку закладів середньої освіти (ЗСО);
— низькі заробітні плати державних службовців;
— недостатнє фінансування освіти загалом;
— відсутність вищої освіти управлінця в державних службовців;
— відсутність управлінських кадрів із демократичним мисленням;
— бюрократизм, “паперотворчість”;
— відсутність прогнозованої кадрової політики в системі освіти;
— відсутність чітких критеріїв оцінки роботи керівника загальноосвітнього навчального закладу (ЗНЗ);
— перевантаженість керівника ЗНЗ невластивими йому функціями.

Ірина Іванюк наголосила, що призначення начальників районних відділів та обласних управлінь освіти залежить сьогодні від політичної приналежності кандидата на посаду й особистих взаємин між кандидатом і головою райадміністрації / обладміністрації. Натомість, за її словами, призначення має залежати від досвіду управлінця, спеціальної освіти менеджера та замовлення громади.

Механізмами підвищення якості освіти респонденти, які взяли участь у дослідженні, вважають:
94,4% – оновлення механізму фінансування освітньої галузі, яке має бути засновано на розрахунку коштів на всі освітні потреби одного учня;
77,8% – модернізацію системи підготовки, перепідготовки й атестації керівників шкіл і педагогічних кадрів;
44,4% – участь України в міжнародних заходах, спрямованих на оцінювання результативності та якості вітчизняної освітньої системи;
5,6% – запровадження системи інспекторату та модернізацію роботи Державної інспекції навчальних закладів.
 
Олександр Пастовенський, начальник управління освіти й науки Житомирської обладміністрації, розповів про розвиток громадської складової в управлінні загальною середньою освітою в зарубіжних країнах. За його словами, основними компонентами є передача загальної середньої освіти в компетенцію місцевого самоврядування, підтримка приватної освіти, автономізація шкіл, розвиток освітніх (шкільних, навчальних) округів.

Доповідач наголосив, що в Україні треба дотримуватися принципів громадсько-державного управління загальною середньою освітою:
– демонополізація освіти;
– децентралізація управління;
– субсидіарність;
– автономізація навчальних закладів;
– дебюрократизація ЗСО;
– законодавче забезпечення пріоритетних прав громадськості в загальній середній освіті.

Учасники обговорення дійшли таких висновків:
– політична ангажованість керівників Міністерства освіти й науки, обл- і райадміністрацій перешкоджає розробці та послідовному впровадженню державної освітньої політики, посилює несистемність і некерованість освітніх реформ;
– обласні управління та районні відділи освіти має бути реформовано, їхні функції переглянуто відповідно до принципу децентралізації державного управління;
– розподіл функцій та обов’язків між цими органами має бути переглянуто для усунення дублювання функцій і функціональної надлишковості;
– відсутність спеціальної освіти державного управлінця негативно впливає на якість управління освітою на всіх рівнях;
– механізми й порядок призначень на керівні посади в системі управління освітою має бути оновлено з урахуванням вимог децентралізації влади;
– у системі управління ЗСО немає ефективної співпраці з громадськістю та прозорої звітності про діяльність управлінь освіти;
– підзвітність обласних управлінь і районних відділів освіти на офіційних сайтах є неповною та непрозорою;
– громадські ради при державних органах управління освітою недостатньо впливають на прийняття управлінських рішень в освіті на рівні району/області;
– слід розробити, узгодити й запровадити механізми забезпечення прозорості та взаємодії органів управління освітою та громади.

Під час дослідження було проведено: індивідуальні глибинні інтерв’ю з керівниками й екс-керівниками обласних і районних управлінь освітою, з керівниками та представниками громадських рад і колегій при державних органах управління освітою; анкетування начальників районних управлінь освітою; контент-аналіз нормативно-правової бази України в галузі загальної шкільної освіти, змісту сайтів обласних і районних управлінь освітою, міжнародних документів щодо децентралізації систем управління освітою.

Контакти:
Об’єднання “Агенція розвитку освітньої політики”
Людмила Паращенко
067 465 33 24
parashchenko@yahoo.com

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: