Університети, яким 2016-го збільшили держзамовлення, – аутсайдери рейтингу прозорості

Це констатувала міністр освіти і науки України Лілія Гриневич під час круглого столу «Відкритість інформації у вищій освіті: результати рейтингу прозорості університетів».

Це констатувала міністр освіти і науки України Лілія Гриневич під час круглого столу «Відкритість інформації у вищій освіті: результати рейтингу прозорості університетів».

Рейтинг прозорості за результатами піврічного моніторингу сайтів (як найпопулярнішого джерела інформації для абітурієнтів і студентів, а також стратегічного інструменту інформаційної політики) 186  вітчизняних університетів, де навчається 91% усіх студентів України, уклав Аналітичний центр CEDOS в межах «Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні», яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» у партнерстві із Фондом розвитку  аналітичних центрів та за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні (SIDA).

«Збільшення держзамовлення для вищого навчального закладу означає, що абітурієнти мають довіру до нього. Цього року деяким з них за системою вступу вдалося збільшити своє держзамовлення до 25%. Ми порівняли  рейтинг цих університетів з рейтингом прозорості, що його здійснив Аналітичний центр CEDOS, і побачили, що вони мають 39, 69, 125 місце… Я вважаю, що цим підривається довіра абітурієнта до вищого навчального закладу. Тому результати цього дослідження мають стати предметом розгляду в університетах, аби у підсумку вони стали відкритими для суспільства», – сказала Лінія Гриневич.

Міністр зауважила, що прозорість і, зокрема, фінансова звітність вузів, яка повинна бути оприлюднена на їхніх сайтах, є вимогою Закону України «Про вищу освіту». Тому дослідження CEDOS – це ще й цінна інформація про те, як відбувається імплементація закону з боку університетів.

Лілія Гриневич також відзначила, що з початком діяльності Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти перед ним постане питання розробки зрозумілих і прозорих інструментів оцінки якості вищої освіти. Тож, аби зекономити час і ресурси, доцільно використати досвід роботи CEDOS та результати їхніх досліджень.

«Важливо вимірювати те, на що є суспільний запит. Відкритість і прозорість університетів ключова складова процесу забезпечення якості вищої освіти, говорить ідеолог проекту,  виконавчий директор Аналітичного центру CEDOS Єгор Стадний.Зрештою, доступ для інформації є одним з 10 стандартів європейського простору вищої освіти. Якщо ми рухаємося до Європи, то ми мусимо відповідати європейським стандартам».

На необхідності проведення внутрішніх реформ і саморозвитку університетів наголосив і представник цьогорічного лідера рейтингу прозорості – президент Національного університету «Києво-Могилянська академія» Андрій Мелешевич. 

«Не всі університети розуміють, навіщо потрібна система прозорості, і поки не зрозуміють, вони не можуть претендувати на провідні ролі в галузі. Ми врахували результати минулорічного рейтингу, сьогодні ми лідери прозорості, і  для нас це важливо. Ми не будемо зупинятися, і навіть не через те, що прагнемо бути першими в списку, а тому що нам це потрібно як національному університету для розвитку», підкреслив Андрій Мелешевич.

Він також додав, що прозорість – це раціональний вибір, адже  університети мають кілька джерел фінансування. Це – держбюджет, контрактні студенти і недооцінений в нашій країні, але традиційний для західних університетів фандрайзинг.

«Жодна поважна фандрайзингова компанія або донор не дадуть кошти університету, який не звітує про свою фінансову діяльність. Це абсолютно зрозуміло. І приховування бюджетів – це дорога в нікуди», – констатував президент Могилянки.

Директор Інституту розвитку освіти Георгій Касьянов нагадав, що подібне до нинішнього дослідження прозорості протягом 2006 – 2009 років в рамках проекту автономії університетів провів і Міжнародний фонд «Відродження». Тоді консорціум 9 університетів  – учасників ініціативи розробив модель та систему індикаторів оцінювання якості університетської освіти: внутрішнього – самооцінка, зовнішніх – експертна і громадська оцінка. За результатами дослідження, академічна спільнота в Україні показала лояльність до моделі університетської автономії, тобто встановлення таких взаємин між університетом, суспільством і державою, в межах яких університет самостійно визначає свої завдання і несе відповідальність за результат своєї діяльності перед суспільством.

«Тоді однією з умов до університетів – учасників проекту було оприлюднити бюджети вузів. Жоден з них цього не зробив. І сьогодні у мене дежа вю. Час спливає, ми говоримо про реформи і європейські цінності, а така очевидна для цих понять річ, як фінансова прозорість, залишається проблемою для багатьох українських вищих навчальних закладів», – стверджує Георгій Касьянов.

Про рейтинг прозорості як механізм для стимулу університетів ставати кращими говорить менеджер програмної ініціативи «Демократична практика» МФ «Відродження» Софія Голота.

«Надзвичайно важливо, що це дослідження не закінчується просто оприлюдненням результатів. CEDOS проводить колосальну аналітичну роботу для того, щоб надати кожному університету детальні рекомендації щодо покращення стану справ у їхньому виші. Це допомагає університетам бути більш ефективними, більш прозорими, більше задовольняти запити і потреби студентів, викладачів і майбутніх абітурієнтів», – резюмує Софія Голота.

Експерти також відзначили, що рейтинг прозорості університетів Аналітичного центру CEDOS має всі шанси вже наступного року нарівні з  «ТОП-200. Україна» і «Вебометрікс» стати загальнонаціональним рейтингом вищих навчальних закладів України.

 

 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: