Українські біженці. ​Майбутнє за кордоном та плани на повернення. Третя хвиля дослідження

З 2022 року експерти ЦЕС досліджують стан та настрої українських біженців і вплив їхнього неповернення на економіку України. За цей час ми випустили першу і другу хвилю дослідження про те, скільки насправді є українських біженців, як вони живуть за кордоном, і що потрібно для їхнього повернення.

За нашими розрахунками, станом на кінець січня 2024 року за кордоном через війну перебуває 4,9 млн українців. Переважна більшість біженців – це жінки (найбільша частка – жінок у віці 35-44 років – 13%) та діти.

Cтаном на січень 2024 року, найбільша частка українських біженців у Європі перебуває в Німеччині (30%) та Польщі (22%). Поза країнами Європи, найбільшими країнами за кількістю прийнятих з початку повномасштабного вторгнення українців – США (280 тис. осіб), Велика Британія (253,2 тис.) і Канада (210,2 тис.).

Правовий статус українських біженців у країнах Європи та за її межами: багато країн поступово скорочують витрати на біженців та роблять умови для них більш жорсткими ніж на початку повномасштабного вторгнення.​

Майбутнє статусу тимчасового захисту: найбільш оптимальний сценарій – надання українцям свободи пересування і вибору місця проживання, аналогічно до громадян ЄС.

За нашими розрахунками, за межами України за різними сценаріями можуть залишитись від 1,4 млн до 2,3 млн українців.

Ключові рекомендації, щоб стимулювати українців повертатися: співпраця з країнами ЄС щодо повернення українців після війни; швидка післявоєнна відбудова постраждалих регіонів; допомога людям із постраждалих та окупованих регіонів на час відбудови; розвиток державно-приватного партнерства; збільшення ресурсів на комунікацію зі співвітчизниками за кордоном через дипломатичні представництва; спрощення реінтеграції дітей до навчання в українських школах та вступу українських випускників іноземних шкіл до українських вузів; забезпечення українських біженцям можливості вільного переміщення та вибору місця проживання, аналогічно правам громадян Європейського Союзу.

Дослідження проведено за підтримки Міжнародного Фонду “Відродження”.

Джерело: ЦЕС

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: