Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» презентував аналітичну записку «Регулювання штучного інтелекту: досвід ЄС та майбутнє регулювання в Україні». Дослідження детально аналізує Регламент ЄС 2024/1689 (AIAct) та пропонує рекомендації для адаптації українського законодавства.
З набуттям статусу кандидата на вступ до ЄС у 2022 році, Україна взяла на себе зобов’язання наблизити своє законодавство до стандартів ЄС (acquis communautaire), частиною яких є AI Act. Імплементація цих норм — це не лише виконання інтеграційних вимог, а й умова доступу українських розробників до європейського ринку.
Ключові тези дослідження:
- Класифікація ризиків. AI Act запроваджує чотири категорії ризику для ШІ-систем: неприйнятний (заборонено), високий (суворий контроль), обмежений та мінімальний.
- Інституційна архітектура. Україні необхідно призначити національні органи нагляду та ринкового контролю, які стежитимуть за безпекою та дотриманням основоположних прав людини.
- Підтримка інновацій. Для допомоги бізнесу пропонується впровадження «регуляторних пісочниць» — контрольованих середовищ для тестування ШІ-інновацій без ризику миттєвих штрафів.
- Міжнародна співпраця. Приєднання України до Європейської ради зі штучного інтелекту у жовтні 2025 року стало критичним кроком для координації з європейськими регуляторами.
Український AI-сектор
Станом на 2024-2025 роки Україна посідає друге місце в регіоні за кількістю AI-компаній (243 організації), поступаючись лише Польщі. Ринок ШІ в Україні оцінюється у 419,4 млн доларів США, а спільнота налічує понад 5 200 висококваліфікованих AI/ML-спеціалістів.
Еволюція регулювання: від концепції до закону
Шлях України до врегулювання галузі ШІ розпочався у 2020 році з ухвалення Концепції розвитку ШІ. Сьогодні Мінцифри реалізує поетапну стратегію, описану в «Білій книзі з регулювання ШІ»:
- Підготовчий етап (добровільні інструменти):
o Регуляторна пісочниця: Створення безпечного середовища для тестування ШІ-продуктів під наглядом держави, що полегшить стартапам майбутній вихід на ринок ЄС.
o Методологія оцінки впливу: Розробка інструментів для аналізу ризиків ШІ для прав людини.
o Етичні кодекси та маркування: Впровадження добровільних правил для медицини, фінансів та маркування ШІ-контенту.
- Законодавчий етап:
o Розробка та ухвалення національного закону про ШІ, що буде максимально гармонізований із європейським AI Act.
Економічні виклики: ціна відповідності
Дослідження звертає особливу увагу на фінансовий тягар, який ляже на плечі розробників. Для систем високого ризику (медицина, освіта, інфраструктура, фінтех) витрати на комплаєнс можуть бути критичними:
- Створення систем управління якістю (QMS) може коштувати від 200 до 330 тис. євро.
- Аудит та сертифікація однієї системи — від 17 до 23 тис. євро.
- Додаткові витрати на юридичний супровід та технічну очистку даних (data sets).
Для невеликих українських стартапів ці суми можуть стати бар’єром на етапі ідеї, тому державна підтримка є критично важливою.
Крім цього, 19 листопада 2025 року Європейська Комісія опублікувала пакет законодавчих ініціатив «Цифровий омнібус» (DigitalOmnibus). Цей документ є визнанням того, що первісний графік впровадження AIAct є нереалістичним і загрожує конкурентоспроможності європейського бізнесу. Відповідно терміни впровадження ряду ініціатив були перенесені на пізніші періоди.
Стратегічні переваги для країни
Попри високу вартість впровадження, інтеграція з EUAIAct відкриває історичні можливості:
- Спільний ринок: Український ШІ-продукт, сертифікований вдома, зможе вільно продаватися в усьому ЄС.
- Інвестиційна привабливість: Прозорі правила гри підвищують довіру міжнародних інвесторів.
- Економічний ефект: Очікується, що спільна регуляторна рамка з ЄС сприятиме зростанню ВВП та створенню нових робочих місць у довгостроковій перспективі.
Ключові рекомендації для держави:
- Уникати «перерегулювання»: Не впроваджувати норми раніше, ніж вони реально запрацюють у ЄС.
- Підтримка МСП: Створити програми часткового відшкодування витрат на сертифікацію для малих компаній та розробити спрощені шаблони документації українською мовою.
- Інституційна готовність: Створити національний орган ринкового нагляду та налагодити співпрацю з європейськими органами акредитації.
Висновок: Для українського ШІ-сектору наближення до стандартів ЄС — це не просто бюрократична вимога, а стратегічна перепустка на глобальний ринок, що за умови збалансованого підходу стане каталізатором технологічного стрибка країни.
Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Оцінка економічного впливу адаптації права ЄС на окремі сфери економіки України» за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо до ЄС разом».
Джерело: ІЕД
