Україна на шляху до європейських стандартів ШІ –дослідження щодо впровадження AI Act

Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» презентував аналітичну записку «Регулювання штучного інтелекту: досвід ЄС та майбутнє регулювання в Україні». Дослідження детально аналізує Регламент ЄС 2024/1689 (AIAct) та пропонує рекомендації для адаптації українського законодавства.

З набуттям статусу кандидата на вступ до ЄС у 2022 році, Україна взяла на себе зобов’язання наблизити своє законодавство до стандартів ЄС (acquis communautaire), частиною яких є AI Act. Імплементація цих норм — це не лише виконання інтеграційних вимог, а й умова доступу українських розробників до європейського ринку.

Ключові тези дослідження:

• Класифікація ризиків. AI Act запроваджує чотири категорії ризику для ШІ-систем: неприйнятний (заборонено), високий (суворий контроль), обмежений та мінімальний.
• Інституційна архітектура. Україні необхідно призначити національні органи нагляду та ринкового контролю, які стежитимуть за безпекою та дотриманням основоположних прав людини.
• Підтримка інновацій. Для допомоги бізнесу пропонується впровадження «регуляторних пісочниць» — контрольованих середовищ для тестування ШІ-інновацій без ризику миттєвих штрафів.
• Міжнародна співпраця. Приєднання України до Європейської ради зі штучного інтелекту у жовтні 2025 року стало критичним кроком для координації з європейськими регуляторами.

Український AI-сектор

Станом на 2024-2025 роки Україна посідає друге місце в регіоні за кількістю AI-компаній (243 організації), поступаючись лише Польщі. Ринок ШІ в Україні оцінюється у 419,4 млн доларів США, а спільнота налічує понад 5 200 висококваліфікованих AI/ML-спеціалістів.

Еволюція регулювання: від концепції до закону

Шлях України до врегулювання галузі ШІ розпочався у 2020 році з ухвалення Концепції розвитку ШІ. Сьогодні Мінцифри реалізує поетапну стратегію, описану в «Білій книзі з регулювання ШІ»:

1. Підготовчий етап (добровільні інструменти):

o  Регуляторна пісочниця: Створення безпечного середовища для тестування ШІ-продуктів під наглядом держави, що полегшить стартапам майбутній вихід на ринок ЄС.

o  Методологія оцінки впливу: Розробка інструментів для аналізу ризиків ШІ для прав людини.

o  Етичні кодекси та маркування: Впровадження добровільних правил для медицини, фінансів та маркування ШІ-контенту.

2. Законодавчий етап:

o   Розробка та ухвалення національного закону про ШІ, що буде максимально гармонізований із європейським AI Act.

Економічні виклики: ціна відповідності

Дослідження звертає особливу увагу на фінансовий тягар, який ляже на плечі розробників. Для систем високого ризику (медицина, освіта, інфраструктура, фінтех) витрати на комплаєнс можуть бути критичними:

• Створення систем управління якістю (QMS) може коштувати від 200 до 330 тис. євро.
• Аудит та сертифікація однієї системи — від 17 до 23 тис. євро.
• Додаткові витрати на юридичний супровід та технічну очистку даних (data sets).

Для невеликих українських стартапів ці суми можуть стати бар’єром на етапі ідеї, тому державна підтримка є критично важливою.

Крім цього, 19 листопада 2025 року Європейська Комісія опублікувала пакет законодавчих ініціатив «Цифровий омнібус» (DigitalOmnibus). Цей документ є визнанням того, що первісний графік впровадження AIAct є нереалістичним і загрожує конкурентоспроможності європейського бізнесу. Відповідно терміни впровадження ряду ініціатив були перенесені на пізніші періоди.

Стратегічні переваги для країни

Попри високу вартість впровадження, інтеграція з EUAIAct відкриває історичні можливості:

• Спільний ринок: Український ШІ-продукт, сертифікований вдома, зможе вільно продаватися в усьому ЄС.
• Інвестиційна привабливість: Прозорі правила гри підвищують довіру міжнародних інвесторів.
• Економічний ефект: Очікується, що спільна регуляторна рамка з ЄС сприятиме зростанню ВВП та створенню нових робочих місць у довгостроковій перспективі.

Ключові рекомендації для держави:

• Уникати «перерегулювання»: Не впроваджувати норми раніше, ніж вони реально запрацюють у ЄС.
• Підтримка МСП: Створити програми часткового відшкодування витрат на сертифікацію для малих компаній та розробити спрощені шаблони документації українською мовою.
• Інституційна готовність: Створити національний орган ринкового нагляду та налагодити співпрацю з європейськими органами акредитації.

Висновок: Для українського ШІ-сектору наближення до стандартів ЄС — це не просто бюрократична вимога, а стратегічна перепустка на глобальний ринок, що за умови збалансованого підходу стане каталізатором технологічного стрибка країни.

Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Оцінка економічного впливу адаптації права ЄС на окремі сфери економіки України» за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо до ЄС разом».

 Завантажити дослідження

Джерело: ІЕД