Україна досягла значного прогресу у впровадженні Ініціативи прозорості видобувних галузей (ІПВГ) та стала однією з держав-лідерів в Євразійському регіоні. Такого висновку дійшли незалежні міжнародні експерти, які протягом року – від 1 липня 2017-го – перевіряли Україну на дотримання стандартів прозорості у видобувних галузях і «вимірювали» наші здобутки. Результати валідації були оголошені на 40-му засіданні Правління ІПВГ, що наприкінці червня відбулося у Берліні.
Україна досягла значного прогресу у впровадженні Ініціативи прозорості видобувних галузей (ІПВГ) та стала однією з держав-лідерів в Євразійському регіоні. Такого висновку дійшли незалежні міжнародні експерти, які протягом року – від 1 липня 2017-го – перевіряли Україну на дотримання стандартів прозорості у видобувних галузях і «вимірювали» наші здобутки. Результати валідації були оголошені на 40-му засіданні Правління ІПВГ, що наприкінці червня відбулося у Берліні.
Резюме «значний прогрес» у 100-сторінковому звіті міжнародних аудиторів означає, що Україна увійшла до Ініціативи з майже 15-річною історією та понад півсотнею дійсних країн-учасниць. А ще, що новий статус сприятиме підвищенню України у світових рейтингах та залученню нових інвестицій в економіку держави. А головне доводить: Україна здатна впроваджувати реформи.
Ухвалюючи рішення, керівництво ІПВГ підкреслило, що Україна досягла успіху «у зміцненні управління видобувною промисловістю шляхом надання своєчасної та публічно доступної інформації про надходження від видобувної промисловості та шляхом створення платформи для публічних дебатів».
Олексій Орловський, директор програмної ініціативи «Демократична практика» Міжнародного фонду «Відродження», член Міжнародного правління ІПВГ назвав таку оцінку «справедливим визнанням ролі громадянського суспільства у впровадженні реформ в державі».
«Реформа у видобувних галузях розпочалась 10 років тому, коли фонд взявся за реалізацію амбітної ініціативи: зробити діяльність одного з найкорумпованіших секторів економіки відкритою, – констатував Олексій Орловський. – Відтоді громадянське суспільство не просто змусило державу приєднатись до міжнародної Ініціативи прозорості видобувних галузей, а й здійснити цілком конкретні антикорупційні кроки. Зокрема, запровадити бенефіціарне право, відкрити інформацію про видачу ліцензій, проводити звірку платежів компаній та надходжень до бюджетів різних рівнів від видобувних компаній тощо».
Наталія Бойко, заступник міністра енергетики та вугільної промисловості з питань європейської інтеграції, зазначила: «Прогрес, якого ми досягли, надихає, проте ми маємо рухатися далі, особливо враховуючи, що Україна вже розкриває низку наборів даних онлайн. Надзвичайно важливою буде підтримка міжнародних партнерів у тому, щоб розкрити всі дані у видобувних галузях в електронному режимі, аби вони могли використовуватися всіма стейкхолдерами для кращого розуміння та управління видобувним сектором України».
Якщо за показниками «залучення громадянського суспільства», «публічні дебати», «бенефіціарні власники» Україна отримала найвищі оцінки, то участь уряду і державних видобувних компаній у впровадженні Ініціативи потребує покращення.
Оляна Валігура, регіональний менеджер по Східній Європі, Кавказу та Центральній Азії Міжнародного секретаріату ІПВГ: «Не зважаючи на вражаючі результати України у розкритті великих обсягів інформації про доходи видобувних галузей, залишаються певні прогалини, які буде необхідно заповнити уряду та Багатосторонній групі зацікавлених осіб для вдосконалення процесу. Ці прогалини стосуються, зокрема, державних компаній та розрахунків між державними компаніями й урядом, гарантій та кредитів, які надає уряд державним компаніям та деяких питань щодо якості даних».
Наступним кроком у реформі видобувних галузей повинно стати ухвалення нового закону. Вже два роки експертна спільнота намагається переконати парламент ухвалити проект закону №6229 «Про забезпечення прозорості видобувних галузей», який поширить вимоги прозорості на весь видобувний сектор та посилить їх виконання. Зазначимо, що 3 липня народні депутати відправили законопроект на повторне друге читання. Відтак його затвердження відкладається щонайменше до осені.
