22 грудня відбулася презентація річного моніторингового звіту «Україна та Європейський зелений курс», створення якого підтримав Міжнародний фонд “Відродження”.
Під час вітального слова президентка DiXi Group Олена Павленко наголосила, що в контексті впровадження Європейського зеленого курсу (ЄЗК) за підсумками року спостерігається прогрес. Водночас, вона окреслила три головні завдання на 2024, які допоможуть рухати реформи у сфері надалі: пришвидшити законодавчу імплементацію на практиці (наприклад, закону про відкриття ринкових даних за вимогами REMIT), забезпечити масштабування проєктів у ВДЕ і домогтися залучення іноземного фінансування.
«Енергетична бідність в Україні існує. Буде дуже важко вимагати від людей платити багато. Нам потрібно шукати кошти. Кошти з-за кордону – це відповідні правила гри, стабільне регулювання для того, щоб коли бізнес приходив у країну, то розумів, що тут безпечно можна вкладати свої інвестиції», – наголосила керівниця аналітичного центру.
Віцепрезидент DiXi Group Антон Антоненко, який модерував захід, акцентував на тому, що ще торік як уряд, так і громадськість дійшли згоди, що відновлення має бути саме зеленим. Нині ж маємо не тільки зберігати це послання, а й утілювати його в життя, закликав експерт.
Радник із питань енергетики Представництва ЄС в Україні Торстен Воллерт назвав статус повноправного члена ENTSO-E, що його нещодавно набуло «Укренерго», свідченням реальної європейської інтеграції нашої країни та прикладом для інших.
«Це гарний приклад іншим секторам в Україні для наслідування – дослідити, як ця інтеграція може відбуватися на практиці і приносити переваги вже зараз», – додав він.
У контексті приєднання України до європейських ринків, на переконання пана Воллерта, важливі перехідний період і чіткий план, а також інтеграція нашого бізнесу в зелені ланцюжки створення доданої вартості: «Я сподіваюся, ми працюватимемо над цим наступного року, адже це вкрай важливо для зеленої трансформації».
Керівник відділу Європейського зеленого курсу Секретаріату Енергетичного Співтовариства Адам Цвєтч також відзначив значний прогрес України та наголосив, що Секретаріат продовжить підтримувати країни-члени Співтовариства для кращої імплементації європейського законодавства в енергетиці, довкіллі та кліматі.
«Незважаючи на всі обставини, Україна перебуває у списку топ-3 реформаторів серед членів Енергетичного Співтовариства, важливими складниками роботи якого є солідарність, інтеграція енергетичних ринків і декарбонізація», – зазначив він. За словами Адама Цвєтча, найбільшими досягненнями України за рік стало ухвалення закону про REMIT, успішна сертифікація оператора газосховищ, ухвалення Закону щодо відновлення та зеленої трансформації енергетичної системи України та повноцінне приєднання до ENTSO-E.
Зберегти цей поступ наступного року і не допускати відкату реформ в Україні – ось те, що, за його словами, потребуватиме пильної уваги в наступному році. Планам і пріоритетам нашої країни в імплементації ЄЗК був присвячений виступ Вікторії Киреєвої, заступниці Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України. Вона запевнила, що впровадження реформи промислового забруднення перебуває на швидкому старті, а кліматична політика є пріоритетом роботи всього уряду.
Що ж до нагальних завдань, то урядовиця вважає такими реформувати вуглецеве ціноутворення та впровадити систему торгівлі викидами – чи не головний виклик у прийдешньому 2024 році.
«Міністерство за підтримки ЄС, міжнародних та українських експертів вже розробило драфт кліматичного рамкового закону, який найближчим часом буде опублікований до громадського обговорення і покладе початок впровадженню кліматичної політики», – наголосила Вікторія Киреєва.
Презентуючи короткий огляд річного звіту «Україна та Європейський зелений курс», Роман Ніцович підкреслив важливість селф-скринінгу (перевірки законодавства на відповідність праву ЄС), до якої вдалася наша країна у 2023 році, оскільки така самодіагностика дає змогу фіксувати наявні прогалини, зокрема й у вже схвалених правових актах.
Директор із досліджень DiXi Group акцентував, що зменшення уваги до ЄЗК у самому Європейському Союзі не повинне нас розслабляти, та водночас підкреслив: прогрес ЄЗК є суттєвим, й Україні слід це враховувати. Зокрема в ЄС цьогоріч були ухвалені всі акти пакету Fit for 55, а також досягнуто політичних домовленостей про реформування ринку електроенергії, декарбонізації ринку газу і законодавства про ринок водню.
«Серед завдань для України на наступний рік є оновлення національної програми адаптації європейського законодавства, ухвалення Національного плану з енергетики і клімату, і покращення прозорості в енергетичному секторі», – наголосив він. Експерт також озвучив загальні рекомендації авторів звіту як представникам влади України, так і європейській стороні.
Аналітик DiXi Group Андрій Урста зауважив стабілізацію енергетичних ринків і визначальну характеристику майже всіх сегментів на ринках електроенергії та газу – цінове регулювання. Воно триває, проте варто акцентувати на поступовому послабленні цінових обмежень. Забезпечити достатню прозорість енергетичного сектору під час війни та пришвидшити процес приведення нормативно-правової бази у відповідність з актами ЄС є одним з основним викликів, яким маємо дати раду, підсумував він.
Визначеності в амбітності України щодо розвитку ВДЕ бракує, зазначила й аналітикиня DiXi Group Альона Корогод, тож потребуємо схвалити відповідні національні цілі до 2030-го року з урахуванням політик та оновлених цілей RED III й Енергетичного співтовариства.
Вона наголосила, що попри війну бажання наближати нашу країну до енергоефективних норм не зникло, утім зазначила, що в цьому контексті слід брати до уваги нещодавно підвищені цілі ЄС із енергоефективності.
Старша аналітикиня Ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля» Зоряна Козак застерігла від стагнації національної кліматичної політики та відсутності системних законів, які маємо ухвалити. Та нагадала, що ще в листопаді Європейська Комісія констатувала відсутність значного прогресу у кліматичній політиці України.
Представляючи розділ «Довкілля та нульове забруднення», старший аналітик Ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля» Андрій Андрусевич пояснив згадане зниження уваги до пріоритетів ЄЗК продовженням російської агресії та наближенням кадрових змін в інституціях ЄС.
«Ключовий висновок полягає в тому, що попри повномасштабну війну в Україні, уряд та парламент України намагалися втілювати реформи у сфері охорони довкілля. Навіть зважаючи на те, що у 2023 році ця сфера для країни не була пріоритетом, ми справді бачимо досягнення», – резюмував він, згадуючи набуття чинності Закону «Про водовідведення та очищення стічних вод», «Про управління відходами», ратифікацію низки міжнародних угод, а також привернення міжнародної уваги до екологічних наслідків російської агресії – зокрема, підриву Каховської ГЕС.
У контексті фінансових інструментів генеральний менеджер з розвитку енергетичного сектору DiXi Group Микола Яковенко виокремив започаткування Державного фонду декарбонізації та енергоефективної трансформації та проєкту Ukraine Facility на 50 млрд євро як важливих інструментів зеленої трансформації. Експерт DiXi Group наголосив, що урядові варто представити обґрунтований Ukraine Plan, аби залучати фінансування з урахуванням необхідних реформ і належних механізмів аудиту, а також здійснити реформування сфери надання державної допомоги, де слід уникати ризиків зменшення контролю за нею.
Після презентації окремих розділів звіту мала місце серія запитань від активної як наживо, так і онлайн аудиторії. Під час дискусії Роман Ніцович звернув увагу на суттєву прогалину щодо декарбонізації транспорту в Україні.
Натомість Олена Павленко зауважила, що бізнес, який приходить із інвестиціями, має відчувати, що правила гри в нас стабільні. Хай яким абсурдним це видається, проте навіть попри війну від нашої країни вимагають стабільного інвестиційного клімату.
Підсумовуючи, Антон Антоненко назвав перевагою та водночас недоліком ЄЗК те, що він є надзвичайно широким. Освіта має бути його частиною, запевнив віцепрезидент нашого аналітичного центру, та згадав про онлайн-курс «Європейський зелений курс та Україна», який зацікавив учасників розмови.
***
Захід провели за фінансової допомоги Європейського Союзу у межах проєкту «Інтеграція сталого розвитку в Україні відповідно до Європейського зеленого курсу», Міжнародного фонду «Відродження» у рамках проєкту «Адвокація «зеленого» відновлення України через посилення підтримки України та послаблення російського впливу в ЄС» та Центру Ліберальної Сучасності (Zentrum Liberale Moderne) у рамках проєкту «Україна в Європі – німецько-український парламентський діалог, посилення компетенції по Україні в Німеччині та просування європейської інтеграції України».
Проєкт реалізується консорціумом громадських організацій, зокрема ГО “ДІКСІ ГРУП”, ГО “РЕСУРСНО-АНАЛІТИЧНИЙ ЦЕНТР “СУСПІЛЬСТВО І ДОВКІЛЛЯ” , ДОБРОВІЛЬНЕ ОБ’ЄДНАННЯ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ-АСОЦІАЦІЯ “ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІ МІСТА УКРАЇНИ”, ГО “УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ ЛІДЕРСТВА”, ГО “ЖІНОЧИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ КЛУБ УКРАЇНИ”,ГО “ДЗИГА”, ГО “ПЛАТО” під загальною координацією ГО “ДІКСІ ГРУП”.
Відповідальність за зміст цього документа несе ГО «ДІКСІ ГРУП» і за жодних обставин зміст не може вважатися таким, що відображає позицію Європейського Союзу та/або Міжнародного фонду «Відродження» та/або Центру Ліберальної Сучасності (Zentrum Liberale Moderne).
