2026-й стане 36-м роком роботи Міжнародного фонду «Відродження» в Україні задля її незалежності та зміцнення Відкритого Суспільства. І наша робота та принципи залишаються незмінними. У час повномасштабної війни фонд продовжує підтримувати організації громадянського суспільства, які допомагають країні вистояти проти зовнішніх і внутрішніх загроз, залишатися на демократичному та європейському шляху, відновлюватися і зростати.
Ми переконані, що розвиток України неможливий без сильного громадянського суспільства, тому підтримуємо як організації з досвідом, так і нові ініціативи. Торік фонд надав гранти близько 400 проєктам від майже 300 організацій, і понад 20% підтриманих організацій отримали фінансування вперше, ставши нашими парнерами. Ми завжди раді вітати у секторі нові команди, нові ідеї й нову енергію. Тож щоб розказати про стратегічні пріоритети Фонду, напрямки й механізми підтримки громадянського суспільства у цьому році, ми провели традиційну відкриту онлайн-розмову про наші плани.
Виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження» Олександр Сушко разом із представниками громадянського суспільства говорив про роль громадянської участі та громад під час війни, відповідальність за прозорість рішень, підтримку вразливих груп і постраждалих спільнот, а також міжнародну роботу України. Читайте нотатки зустрічі або дивіться запис на YouTube.
Про 36 років роботи для Відкритого Суспільства
Фонд «Відродження» існує майже 36 років і був заснований ще до проголошення незалежності України. Це був один із перших випадків, коли міжнародна приватна структура створила фундацію ще в Українській Радянській Республіці. Дуже швидко після цього Україна стала незалежною державою.
Ми пишаємося тим, що маємо довгу історію і завжди були частиною процесів, якими живе країна. “Відродження” є незалежною українською фундацією зі своїм статутом, Правлінням і процедурами. Водночас ми є частиною глобальної мережі Open Society Foundations, створеної філантропом Джорджем Соросом у 1990-х роках. Український фонд був одним із перших у цій мережі і сьогодні залишається одним із найбільших у світі й найбільшим в Європі.
Перелік наших пріоритетів визначається тим драматичним моментом, у якому живе Україна. З 2022 року основною лінією нашої роботи є допомога країні вистояти у війні як незалежній демократичній державі, частині європейської спільноти. Фактично вся стратегія Міжнародного фонду «Відродження» спрямована саме на це.
Про демократію під час війни
Головна мета Фонду – допомогти громадянському суспільству стати опорою демократичного розвитку України. Філософія Відкритого Суспільства, яку ми просуваємо, полягає в тому, що люди через свою пасіонарність і небайдужість беруть участь у демократичному розвитку своєї держави.
Наше розуміння демократії виходить із постійного зв’язку між громадянином і державою. Демократія є там, де громадянин відчуває причетність і співвідповідальність, де він активний і бере участь. Для нас демократія не лише про вибори. Це повсякденна участь і відповідальність громадян за свою країну.
Більшість із вас добре знає зі свого досвіду, що таке громадянська участь і навіщо вона потрібна. Ви і є тим активом, який створює фундамент української демократії. Це живий зв’язок між громадянами та державою, якого потребує країна в умовах повномасштабної війни.
Війна значною мірою б’є по нашому найціннішому – людському ресурсу – і виснажує суспільство. Ми як фонд не можемо замінити собою суспільну енергію, але можемо підтримати її там, де громадяни виявляють сталий інтерес до процесів, об’єднуються навколо спільних інтересів, задач і цінностей, які відповідають цінностям Фонду – цінностям Відкритого Суспільства.
Нам дуже важливо, щоб держава залишалася «увласненою» своїми громадянами. Щоб ми відчували живий безпосередній зв’язок із тим, що є Україною. Для цього недостатньо лише забезпечити базові права чи прийняти закони. Потрібно, щоб громадяни володіли компетенціями, знаннями, вміннями та спроможностями для ефективної участі в громадському житті, у політиці, впливали на спільні рішення, були громадськими лідерами, представляли Україну на міжнародній арені, були голосом України у світі.
Про конкуренцію ідей і 400 проєктів на рік
2025 рік був для Фонду потужним та інтенсивним. Ми підтримали близько 400 проєктів організацій громадянського суспільства. Понад 300 організацій були нашими грантерами у 2025 році. Ці організації дуже різні – від невеликих місцевих ініціатив у громадах, куди часто не доходять великі донори, до великих всеукраїнських організацій, які добре відомі. Ми працюємо як з малими ініціативами, якщо бачимо їхню спроможність і перспективу, так і з великими досвідченими організаціями.
У 2025 році бюджет фонду становив понад 700 мільйонів гривень. Цього року ми плануємо залишатися приблизно на тому ж рівні – і за обсягами бюджету, і за кількістю підтриманих ініціатив.
Більшість наших коштів розподіляється через конкурсні процедури. Ми вважаємо це найбільш справедливим підходом, оскільки кожен може подати заявку, хоча це і передбачає високу конкуренцію ідей і команд. Щороку ми обробляємо дуже велику кількість заявок. Минулого року їх було понад 2 тисячі.
Окрім конкурсної підтримки, у нас є можливість позаконкурсного фінансування. У таких випадках ми можемо проводити переговори з окремими організаціями, якщо бачимо потребу виступити ініціатором певної діяльності. Ініціатива може виходити як від Фонду, так і від самої організації.
Однак будь-яка підтримка – конкурсна чи позаконкурсна – має відповідати нашій стратегії. Вона визначає програмні пріоритети і основні напрямки руху Фонду. Оновлена стратегія буде доступна найближчим часом на усіх майданчиках “Відродження”.
Про тих, хто ухвалює рішення
Ключові і стратегічні рішення у Міжнародному фонді «Відродження» ухвалює Правління. Як виконавчий директор, я дію відповідно до статуту і підзвітний Правлінню.Також у нас працюють п’ять Експертних рад відповідно до програм Фонду. До них входять фахівці, які ухвалюють рішення за конкретними напрямами. Ми намагаємося залучати найкращих експертів в Україні за кожною тематикою, з якою працюємо.
Усі грантові рішення ухвалюють громадяни України – і члени Експертних рад, і члени Правління.
Процес ухвалення рішень щодо грантових заявок багаторівневий. Спочатку менеджери Фонду здійснюють первинну оцінку: перевіряють відповідність заявки базовим вимогам і програмному спрямуванню. Якщо вона відповідає критеріям, її передають на змістовний аналіз Експертній раді. Якщо йдеться про гранти великого обсягу, вони додатково виносяться на розгляд Правління, яке має остаточне слово. Таким чином, є три рівні ухвалення рішень, що мінімізує ризики помилок.
Ми розуміємо, що не всі погоджуються з грантовими рішеннями. Це неминуче, враховуючи високу конкуренцію. Ми намагаємося бути максимально прозорими, працюємо відповідно до суворих процедур та політик, зокрема щодо запобігання конфлікту інтересів. Також Фонд щороку проходить аудит, результати якого доступні у наших річних звітах.
Пріоритети на 2026 рік
Значна частина наших конкурсів і довготермінових проєктів стосується підтримки кваліфікованої громадянської участі та активних членів суспільства, які готові брати на себе лідерство і відповідальність. Це стосується як національного, так і місцевого рівня. Місцевий рівень особливо важливий у часи війни. Ми усвідомлюємо роль, яку відіграють громади у збереженні людського капіталу, стійкості та здатності країни вистояти.
Громадянське суспільство виконує багато функцій: від участі у формуванні політик до здійснення громадського контролю. В умовах війни, коли публічна політика обмежена, роль громадянського суспільства як легітимного контролера дій влади стає особливо важливою. Ми бачимо приклади журналістських розслідувань і правозахисної діяльності, які звертають увагу на зловживання чи хибні рішення. Це також частина місії громадянського суспільства.
Окремий напрямок нашої роботи – допомога країні вистояти не лише на фронті, а й у тилу. Йдеться про збереження та розвиток людського капіталу. Війна призвела до значного «вимивання» активної частини суспільства, тому ми інвестуємо в підготовку нових фахівців, підтримку освіти та масштабування кращих практик, щоб посилювати потенціал країни.
Це ми називаємо політикою людиноцентричного відновлення – постійним процесом відновлення спроможності до реальної участі. Тож коли ми говоримо про відновлення, маємо на увазі не будівництво фізичної інфраструктури, а розвиток компетенцій, знань і можливостей людей.
Велика частина нашої роботи стосується ветеранів і військовослужбовців. Ми допомагаємо їм гуртуватися, мережуватися, бути присутніми в публічній сфері, щоб їхній голос звучав не лише голосно, а й кваліфіковано. Також ми працюємо з людьми, які постраждали від війни: переселенцями, родинами загиблих, людьми, які втратили домівки. Ми допомагаємо державі формувати політики та спрямовувати міжнародні ресурси для підтримки постраждалих.
Великий блок роботи “Відродження” складає підтримка європейської інтеграції, з якою ми працюємо багато років. Фонд має стале рамкове партнерство з Європейським Союзом і підтримує організації, які працюються з реформами, адвокацією та моніторингом вступу України в ЄС.
Окрім цього, ми працюємо над питанням справедливої відповідальності за війну: документуванням воєнних злочинів, міжнародними судовими процесами, санкційною політикою, створенням міжнародного трибуналу за злочин агресії, а також використанням заморожених російських активів для відшкодування збитків.
Ми підтримуємо міжнародну діяльність українських громадських організацій, щоб голос України звучав у світі. Це стосується не лише юридичних аспектів, а й освітніх, культурних, професійних контактів. Війна стала трагічним чинником, який привернув увагу світу до нашої країни. Ми маємо використати цю увагу для глибшого представлення України.
Про конкурси, партнерства та можливості
Усі стратегічні напрями роботи Фонду реалізуються через відкриті грантові конкурси. Близько 70% бюджету формується завдяки підтримці мережі Open Society Foundations, ще майже 30% – кошти міжнародних партнерів, які довіряють нам реалізацію своїх програм в Україні. Ми співпрацюємо з Європейським Союзом, урядами Норвегії та Швеції, урядом Німеччини, GIZ, агенцією “Хліб для світу” та іншими міжнародними донорами.
Серед конкурсів, які будуть доступні у 2026 році:
- У межах проєкту «Імпульс», що реалізується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за підтримки Норвегії та Швеції, проходять хвилі Конкурсу малих грантів для організацій із 15-ти прифронтових, прикордонних і деокупованих регіонів. Найближчий дедлайн – 3 квітня, наступна хвиля запланована на серпень.
- Конкурс «Культура, єдність, стійкість 2.0» спрямований на підтримку культурних та освітніх ініціатив на деокупованих і прифронтових територіях. Дедлайн – 4 березня.
- Конкурс «Тримаймо стрій» четвертий рік поспіль підтримуватиме ветеранські спільноти, що працюють на зміцнення обороноздатності та суспільної стійкості. Дедлайн конкурсу – 3 квітня.
- У березні буде оголошено конкурс на підтримку міжнародних ініціатив, спрямований на посилення присутності українських організацій у міжнародних середовищах. У його межах програма «Соціальний капітал» підтримуватиме освітні, культурні та академічні проєкти.
- У сфері захисту прав людини буде оголошено конкурс, присвячений меморіалізації війни, допомозі постраждалим і документуванню воєнних злочинів.
- Також фонд проведе третю ітерацію літературного конкурсу «4.5.0» для військових і ветеранів
- Продовжиться стипендіальна підтримка україномовних відеоблогерів для зміцнення українського публічного простору та розвитку просвітницького контенту.
Відповідаємо на ваші запитання
Онлайн-розмова завершилася сесією запитань і відповідей. Учасники мали змогу напряму поговорити з виконавчим директором Міжнародного фонду «Відродження» Олександром Сушком про питання, важливі для їхніх організацій. Публікуємо головні з них.
Чи планує фонд зустрічі в Україні та чи має досвід підтримки медіа з огляду на складну ситуацію після припинення фінансування USAID?
Раніше у фонду діяла окрема медійна програма, але наразі стратегічного напряму підтримки медіа немає. Водночас ми працюємо з медіасферою в межах інших програм, зокрема через конкурс для україномовних відеоблогерів і підтримку міжнародної присутності українських журналістів.
Ми також беремо участь у донорській координації та відстежуємо наслідки скорочення фінансування USAID. Були точкові підтримки медійних ініціатив, однак фонд не має мандату замінити державних донорів у цій сфері. Підтримка медіа можлива в межах напрямів євроінтеграції, міжнародної адвокації та представлення українського голосу у світі.
Чи розглядається запровадження двоетапної процедури подання заявок (коли спочатку подається лише короткий концепт), щоб зменшити навантаження на організації?
Ми періодично повертаємося до цієї ідеї. Двоетапна модель характерна для великих грантів, тоді як середній розмір гранту фонду становить 20-25 тисяч доларів. У нашому випадку така процедура може ускладнити та подовжити процес без суттєвого ефекту. Водночас первинний відбір уже існує: менеджери перевіряють заявки на відповідність критеріям, і близько 15-20% відсіюється на цьому етапі. Тому рекомендуємо консультуватися з програмами фонду ще під час формування ідеї.
Чи передбачена можливість позаконкурсного фінансування?
Так, якщо проєкт відповідає стратегії фонду. Перший крок – перевірити відповідність програмним пріоритетам і розпочати діалог із менеджерами. На відміну від конкурсів, де бюджет визначено заздалегідь, для позаконкурсних ініціатив окремий ресурс не резервується – це питання внутрішньої конкуренції. Найперспективнішими є проєкти, що формуються у взаємодії з програмами фонду.
Чи існують мінімальні або максимальні обмеження для таких грантів?
Формальних обмежень немає. Були приклади грантів як на 4 тисячі доларів, так і на 40-50 тисяч доларів, але останні є радше винятками. Ключовим є співмірність бюджету і задач, а також досвід організації. Якщо команда раніше працювала з невеликими бюджетами, а подається на значно більший грант, оцінюється її операційна спроможність.
Чи існують обмеження щодо віку організації?
Формальних обмежень немає, за винятком випадків, коли їх встановлює партнер-донор. Водночас оцінюється досвід і репутація команди. Якщо організація нова, але її засновники мають підтверджений досвід, це враховується.
Як грантові можливості існують для ОГС, які займаються вразливими групами (люди з порушенням слуху, жінки-ВПО)?
Організації, що працюють із людьми з порушеннями слуху, жінками-ВПО та іншими вразливими групами, можуть розглядати для себе програму «Громадянська стійкість». Саме в її межах підтримуються ініціативи, спрямовані на самоорганізацію постраждалих громад, розвиток спроможностей та участь у формуванні політик.
Фонд не встановлює обмежень за місцем реєстрації організації, важливою є доведена спроможність реалізувати проєкт у відповідному регіоні та наявність партнерств. Якщо ініціатива відповідає стратегічним напрямам фонду, рекомендуємо звернутися до програмної команди для попереднього обговорення та подальшого розгляду пропозиції.
Якщо ви маєте ідеї, які можуть посилити громади та громадянське суспільство в Україні, стежте за конкурсами Міжнародного фонду «Відродження» і подавайте заявки, щоб долучитися до когорти грантерів.
