29 березня Агенція журналістики даних «Тексти» (Texty.org.ua) оприлюднила дослідження «Що приховують тендери державних закупівель» про старі корупційні схеми у публічних закупівлях, які працюють і сьогодні. Дослідження побудоване на основі інформації про державні закупівлі, яка до появи ProZorro й інших порталів відкритих даних публікувалась у друкованому «Віснику державних закупівель».
29 березня Агенція журналістики даних «Тексти» оприлюднила дослідження «Що приховують тендери державних закупівель» про старі корупційні схеми у публічних закупівлях, які працюють і сьогодні. Дослідження побудоване на основі інформації про державні закупівлі, яка до появи ProZorro й інших порталів відкритих даних публікувалась у друкованому «Віснику державних закупівель». Аналіз сотень тисяч «Протоколів розкриття цінових пропозицій» у Віснику дав змогу вирахувати класичні корупційні схеми, що застосовувались до 2015 року, та виявив: старі методи працюють і нині.
Міжнародний фонд «Відродження» протягом багатьох років продовжує підтримувати проекти, спрямовані на відкритість влади, боротьбу з корупцією та кращий доступ українців до державних послуг. Дослідження «Текстів» є одним з таких проектів, яке розкриває корупційні схеми, сприяє тому, щоб публічні закупівлі були чесними, взаємодія між громадянами і владою більш відкритою, а якість державних послуг більш високою.
«До 2015 року у відкритому доступі про публічні закупівлі була лише інформація щодо переможців тендерів. З величезного масиву різноформатної інформації нам вдалося відновити і зробити читабельними 30 тисяч протоколів (15% від тендерів, наявних у базі закупівель). Повна інформація про те, як раніше проходили конкурси, дає можливість зрозуміти більшість типових схем, які використовувались у той час. Але ця «археологія даних» – ще й «маркери» для розслідувачів, які аналізують підозрілі тендери на ProZorro сьогодні», – повідомив Анатолій Бондаренко, керівник напрямку журналістики даних та інфографіки «Текстів».
Аналітики «Текстів» виявили три класичні корупційні схеми у проведенні тендерів:
Схема «Компанії, які завжди програють». Ця схема найпростіша і передбачає, що у тендері бере участь лише двоє учасників, один з яких гарантовано перемагає, а другий – традиційно програє. Дослідження виявило, що за такою схемою одні й ті ж компанії могли брати участь у 40-60 торгах.
Схема «Кожен виграє у свого замовника». Вона передбачає, що кожен із учасників завжди виграє у «свого» замовника і програє у замовника, в якого перемагає конкурент. Особливо добре таку схему видно у так званих «комунільних» тендерах. Наприклад, якщо треба здійснити обрізку дерев у Дніпрі, то вірогідніше тендер виграє дніпровська компанія, але не компанія із будь-якого іншого міста. Географічний чи міжобласний фактор обміну учасників – це тільки окремий випадок.
Схема «Закриті до пропозицій» базується на малій кількості конкурентів, що беруть участь у тендері. Особливо легко її можна ідентифікувати, коли держава закуповує масовий товар (наприклад, канцтовари) і в такому тендері бере участь мала кількість учасників. У випадку, коли закуповується немасовий товар (наприклад, вагони), то невелика кількість учасників у тендері не має викликати підозр – постачальників вагонів не так багато.
Автори дослідження стверджують, що всі ці схеми і досі працюють, їх можна прослідкувати у нових тендерах на ProZorro. Саме в цьому прикладний ефект відкритих даних: коли система державні закупівель стає прозорою, легкою для аналізу і дає можливість швидко ідентифікувати зловживання, її можна змінювати.
«Півтора роки роботи ProZorro – це доволі мало, аби точно давати інформацію про змови. Презентоване дослідження – це історія питання. Але його методологію можна інтегрувати в аналітику бази даних ProZorro, щоб суттєво покращити індикатори для виявлення там корупційних схем», – переконаний Віктор Нестуля, директор програми інноваційних проектів Transparency International.
Відеозапис презентації
Проект здійснено в межах ініціативи Міжнародного фонду «Відродження» з розвитку аналітичних центрів у партнерстві з Фондом розвитку аналітичних центрів (TTF) та за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.
