У виданні "Буковинське віче" опубліковано статтю Ольги Шиганської про підтримку материнства у Франції
У виданні “Буковинське віче” опубліковано статтю Ольги Шиганської про підтримку материнства у Франції. Переклад та адаптацію тексту здійснив Андрій Волошин. Матеріал підготовано за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду “Відродження”.
Соціальна політика Франції з питань вагітності
Ольга Шиганська
Якщо в сім’ї більше одного чада, соцдопомога виплачуватиметься до 20-річного віку дітей
Демографічна ситуація у Франції виглядає не так вже погано, особливо в порівнянні з іншими країнами Старого світу. У Франції народжуваність трохи вища, ніж у середньому в інших європейських країнах. Але тут, крім народжуваності, важливе значення мають і інші фактори: населення продовжує рости за рахунок збільшення тривалості життя, припливу іммігрантів, високого рівня медицини, скорочення дитячої смертності, зокрема, смертності немовлят в постнатальний період і в перші місяці життя.
Зважена і продумана політика держави спрямована на те, щоб створити оптимальні умови для вагітних жінок, для їх регулярного спостереження у лікарів, для своєчасного виявлення патологій у майбутньої мами і у плода.
Для французьких сімей майже нормою стало мати трьох дітей, дуже часто це діти-погодки. Соціальне і медичне страхування, непогані допомоги на дітей, – у цілому гнучка і сприятлива для сімей політика держави істотно допомагає сім’ям забезпечувати своїх дітей. Хоча, звичайно, допомоги, що виплачуються на дітей, враховуючи не дуже привабливе економічне становище в країні і високий рівень безробіття, – це мінімум. Наприклад, в сім’ї з двома дітьми, де працює тільки тато, його однієї зарплати плюс допомоги на дітей недостатньо, щоб прогодувати, одягнути, взути всю сім’ю і оплатити високі комунальні платежі. В іншому випадку, тато повинен заробляти не менше 34 тис. євро на місяць.
Треба враховувати те, що життя у Франції стає все більш дорогим, а соціальне та медичне страхування вимагають щомісячних відрахувань. Крім цього, опалення, оренда житла, податок на власне житло, які треба виплачувати щомісяця, – всі ці витрати у Франції з кожним роком підвищуються, особливо у великих містах. На одязі і харчуванні навряд чи можна багато заощадити. Але французи звикли допомагати один одному: наприклад, сім’ї з дуже низькими доходами завжди можуть розраховувати на допомогу місцевих благодійних асоціацій або більших, діючих на національному рівні. Вони допомагають одягом, меблями, продуктовими пайками. Наведемо приклад таких асоціацій: «Coup de Pouce», «Resto du Coeur», «Червоний Хрест». Це нерегулярна допомога, але всетаки велика підмога для нужденних сімей.
У Франції всі майбутні мами отримують одноразову допомогу, яка їм нараховується на сьомому місяці вагітності, воно складає 923,07 євро на дитину. Якщо майбутня мама чекає народження двох і більше малюків, відповідно вона отримає таку допомогу на кожну дитину, для цього необхідно надати відповідну медичну довідку.
Що стосується, наприклад, прийомної дитини, на неї виділяють вдвічі більшу одноразову допомогу.
«Caisse d’Allocation Familiales» (CAF) – Національна сімейна каса Франції. Ця організація виплачує допомогу на дітей, незалежно, до речі, від громадянства батьків і дитини. Навіть якщо двоє батьків є громадянами іншої держави, але проживають зі своєю дитиною (дітьми) у Франції, вони мають право отримувати допомогу від CAF.
Базова допомога на одну дитину становить 184,62 євро. Вона виплачується щомісяця, починаючи з народження дитини до 3 років.
Базова допомога на кількох дітей виплачується Національною сімейної касою щомісяця, незалежно від доходів, тим сім’ям, в яких є мінімум дві дитини, молодші 20 років. Вона нараховується до того віку, доки діти подорослішають і зможуть жити самостійно, тобто до 20.
Крім базової допомоги, у Франції існує і додатковий вид виплат – для сімей, в котрих після народження дитини будь-хто з батьків припинив працювати або працює неповний робочий день. Тривалість цих виплат залежить від кількості дітей в сім’ї, вони нараховуються протягом 6 місяців і можуть нараховуватися до 3 років. Залежно від ситуації батьків (припинення трудового стажу, декретну відпустку, часткову зайнятість на роботі тощо), ці виплати коливаються від 131,88 до 521,85 євро на місяць.
Держава компенсовує 85 % зарплати няні
Для тих сімей, в яких є діти до шести років, і де батьки працюють і повинні наймати для своїх дітей няню, Національна каса також надає істотну допомогу: вона відшкодовує до 85 % зарплати, яку батьки платять няні, а це чимала сума в бюджеті сім’ї, особливо з трьома і більше дітьми дошкільного віку.
Що стосується тривалості декретної відпустки (відпустки по вагітності), вона варіюється в залежності від того, скільки дітей повинно народитися, і у випадку, якщо жінка чекає народження однієї дитини, від того скільки дітей вже є в сім’ї.
Отже, якщо в сім’ї повинен з’явитися один малюк, або якщо очікується поява одного і вже є одна дитина, тоді загальна тривалість декретної відпустки складе 16 тижнів (зазвичай її розбивають так: 6 тижнів до народження дитини + 10 тижнів після народження дитини).
Якщо жінка чекає появи на світ однієї дитини і в сім’ї є двоє і більше дітей, відповідно декретна відпустка буде 26 тижнів.
Якщо батьки чекають появи двійні та в сім’ї вже є двоє і більше дітей, тоді декрет триватиме до 34 тижнів.
А поява на світ трійні в сім’ї, де вже є двоє і більше дітей, дає право мамі пробути в декретній відпустці 46 тижнів.
У деяких випадках працююча жінка скорочує декретну відпустку і виходить на роботу раніше, але для того, щоб отримати на своїй роботі компенсацію за невикористану декретну відпустку, вона в обов’язковому порядку повинна піти в декрет на 8 тижнів, причому 6 з них провести в декреті після пологів.
Трудовим законодавством у Франції не передбачена додаткова відпустка для грудного вигодовування малюка. Проте, законодавство відводить певні години в робочий час, в які жінка на роботі може годувати грудним молоком свого малюка (або зціджувати його в пляшечки, щоб погодувати вдома, як зазвичай відбувається на практиці).
Ще 6 місяців декрету, якщо його бере батько
Нещодавно французькі парламентарії проголосували про прийняття реформи, яка націлена на те, щоб спонукати батьків брати відпустку по догляду за дитиною. Реформа була ініційована міністром з прав жінок Нажад Валло-Белькасем і набуває чинності влітку 2014 року.
Нині батьки дитини, відповідно до Трудового кодексу, мають право взяти відпустку по догляду за дитиною на 6 місяців. Коли в родині з’являється друга дитина, ця відпустка буде продовжена до трьох років. Батьки можуть розподілити відпустку по догляду за дитиною між собою, як вони побажають, її може взяти або мати, або батько дитини. Той із батьків, хто виходить у відпустку, отримує додаткову допомогу – Complement Libre Choix d’Activite (CLCA). Ця допомога виплачується державою для компенсації втрат у заробітній платі, адже відпустка по догляду за дитиною не оплачується роботодавцем. Ця виплата становить від 329 до 573 євро щомісяця.
Що ж зміниться цього року? Починаючи з 1 липня, батьки однієї дитини зможуть брати відпустку ще на 6 місяців додатково за умови, що у відпустку виходить батько дитини, якщо перші 6 місяців з дитиною сиділа мама. Загальна тривалість відпустки тепер складе 1 рік. У сім’ї, де двоє дітей, ця відпустка триватиме, як і раніше, три роки за умови, що 6 місяців з них після мами у відпустку виходить тато. В іншому випадку відпустка буде скорочений до 2,5 року.
Хто може виходити у відпустку по догляду за дитиною? Мати чи батько дитини. Роботодавець, згідно з трудовим законодавством, зобов’язаний надати цю відпустку своєму службовцю. Проте є умова: службовець повинен пропрацювати на підприємстві як мінімум рік до моменту народження дитини. Один з батьків може вийти у відпустку по догляду за дитиною відразу після закінчення декретної відпустки. Відпустку по догляду за дитиною можна взяти не пізніше того часу, коли дитині виповниться 3 роки.
Батько або мати дитини мають право повністю призупинити свою професійну діяльність під час відпустки по догляду за дитиною або мати часткову зайнятість, працювати неповний робочий день. Якщо один з батьків вибирає часткову зайнятість, він може вибрати певну кількість годин на тиждень, але не менше 16 годин. Про це необхідно домовитися зі своїм роботодавцем. Він зобов’язаний дати своєму службовцю згоду на цю умову, при цьому він визначає графік роботи, розподіл робочого часу на тижні.
Соціальне страхування для службовця зберігається протягом усієї відпустки по догляду за дитиною. У його робочий стаж увійде половина тривалості відпустки. Крім того, службовець зберігає ті переваги, які йому давало раніше його підприємство, наприклад, щорічну оплачувану відпустку.
Згідно з законодавством Франції, на роботі жінки і чоловіки рівноправні. Варто зауважити, що цей принцип відносно новий. Тільки в 1965 р. жінки у Франції отримали право, наприклад, обирати професію без обов’язкового дозволу своїх чоловіків, як це було раніше.
Дискримінація вагітних жінок на роботі
За деякими даними, близько 25 % вагітних жінок, тобто кожна четверта вагітна француженка піддається дискримінації на роботі. Жінки часто не знають усіх своїх прав. Деякі підприємства, наприклад, зобов’язані змінити графік роботи для вагітної або перевести жінку на інше робоче місце, якщо на її колишньому місці треба було виконувати якінебудь фізичні навантаження, недопустимі в її стані. Не всі жінки, що шукають роботу, знають про те, що на співбесіді про прийняття на роботу вони не зобов’язані попереджати керівника про свою вагітність. У реальності часто відбувається ось що: на співбесіді роботодавець злегка натякає на материнство і задає навідні запитання: «У вас немає дітей? Як, до цих пір?», на які жінка повинна відповісти.
Стосовно звільнень – роботодавець не має права звільнити вагітну жінку, за винятком, якщо вона допустила грубу професійну помилку. Роботодавець не має права звільнити вагітну жінку під час її декретної відпустки і протягом 4 тижнів після декрету.
Звільнення буде анульовано, якщо службовець попередить свого керівника про свою вагітність рекомендованим листом з додатком медичної довідки протягом 15 днів.
Ясла на підприємствах
Для молодих батьків у Франції поєднання догляду за маленькою дитиною з роботою дуже часто перетворюється на постійне випробування. На щастя, у Франції все більше підприємств зацікавлені у створенні власних ясел для дітей своїх співробітників.
У Франції є ясла муніципальні, тобто фінансовані мерією міста (селища), і фінансовані громадськими асоціаціями; є ясла мішаного типу фінансування/управління, деякі повністю або частково управляються підприємствами. Всі ясла приймають дітей до 3-х років.
У Франції ясла на підприємствах почали відкриватися з 2004 року і з тих пір стають все популярнішими.
Для працівників підприємства величезна перевага таких ясел очевидна. Треба сказати, що в муніципальних яслах Франції, особливо це стосується великих міст, дуже складно знайти вільне місце для дитини: тільки одна сім’я з двох, а іноді і одна з десяти може влаштувати своїх малюків в міські ясла. А на підприємстві роботодавець гарантує для своїх співробітників необхідну кількість місць у яслах. Велика перевага для батьків – віддавати своїх малюків в ясла свого підприємства, які знаходяться в двох кроках від робочого місця. Це дуже зручно. Крім того, час роботи ясел на підприємстві в основному триваліший порівняно з міськими структурами.
Тепер все більше і великих, і малих підприємств зупиняються на створенні власних ясел. Ще один аргумент на користь роботодавця: знижується кількість годин, коли співробітники змушені бути відсутніми на роботі (через лікарняні, коли немає з ким залишити маленьку дитину тощо). Деякі ясла на підприємствах приймають малюків і при «форсмажорних» обставинах.
Держава дає субсидії на розвиток системи ясел на підприємствах, вона також полегшує фіскальну систему (систему податків) для таких підприємств. Завдяки гнучкій системі кредитування, одне місце в яслах обходиться для підприємства приблизно в 6 тис. євро на рік. Ну а батьки завдяки допомозі Національної каси (CAF) платять за місце стільки ж, як і в муніципальних яслах – близько 70 євроцентів за годину.
Контакти:
“Буковинське віче”
Леся Воронюк
lesiavoroniuk@gmail.com
***
Європейська програма Міжнародного фонду “Відродження” сприяє європейській інтеграції України через поєднання зовнішних вимог Європейського Союзу, які випливають із підписаних міжнародних домовленостей, з підтримкою їх відстоювання та просування з боку українського громадянського суспільства, громадських організацій, які працюють заради утвердження європейських цінностей відкритого суспільства в Україні.
