Що дає Україні співпраця з СОТ?

У Донецьку відбувся Міжнародний семінар експертного рівня “Використання стандартів СОТ і ЄС для розвитку національних економік”

8-11 лютого в Донецьку відбувався Міжнародний семінар експертного рівня “Використання стандартів СОТ і ЄС для розвитку національних економік”. Захід провів Фонд “Правова просвіта” за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду “Відродження”.

У семінарі взяли участь експерти з України, Австрії, Азербайджану, Білорусі, Казахстану, Молдови та Росії.

Кирило Молодико, старший науковий співробітник відділу міжнародного приватного права та порівняльного правознавства Науково-дослідного інституту приватного права й підприємництва Національної академії правових наук, нагадав, що перед Україною наразі є альтернатива – укладення Угоди про зону вільної торгівлі з ЄС або вступ до Митного союзу з Росією, Білоруссю й Казахстаном. За його словами, вступ до Митного союзу може привести до необхідності підвищити рівень зв’язаних мит до ставок вищих, ніж це випливає з зобов’язань країни в межах СОТ, що матиме наслідком висунення до нашої держави вимог про компенсації від інших членів СОТ.

Що стосується державних закупівель, то, на думку експерта, величезним досягненням буде хоча б часткове застосування в Україні стандартів Угоди СОТ про державні закупівлі (The Agreement on Government Procurement (GPA)) 1994 року, хоча на повне приєднання до неї найближчим часом навряд чи слід очікувати. Ця Угода належить до факультативної частини нормативної бази СОТ, тобто юридично можливо вступати в СОТ, не приєднуючись до цієї Угоди, що й зробила Україна.

Фридл Вайс, професор права Віденської дипломатичної академії та Віденського університету, звернув увагу на три позови, які Європейська комісія в січні 2012 року подала до Суду ЄС проти Угорщини. Вони стосуються відходу цієї країни від європейських цінностей, зокрема щодо свободи слова, конституційних засад діяльності судової гілки влади та незалежності центрального банку від уряду.

Фридл Вайс також відзначив, що публічні закупівлі є багатомільярдним ринком: в окремих країнах світу їх обсяги становлять до 20% ВВП. Скандали з державними закупівлями досить поширені й у західних країнах. Фактично завжди існує політичний і громадський тиск, пов’язаний  із вимогами  віддавати всі відповідні  контракти лише місцевим виробникам товарів, робіт, послуг. Водночас такі практики є  антиконкурентним і неекономним витрачанням коштів платників податків. Мало того, громадські рухи за протекціонізм у багатьох європейських країнах (Німеччина, Італія, Польща) після  Першої  світової війни призвели до консервації національних економік, а згодом і політичних систем, підштовхнули Другу світову війну.

Ігор Гужва, начальник відділу співпраці та переговорів із міжнародними організаціями й угрупуваннями Департаменту співпраці з СОТ та з питань торгового захисту Міністерства економічного розвитку й торгівлі України, висвітлив сучасний стан співробітництва України в рамках СОТ. Він повідомив, що 2011 року завершено переговори щодо укладення Угод про вільну торгівлю (УВТ) з Чорногорією та Сирією, а також ратифіковано УВТ між Україною та державами Європейської асоціації вільної торгівлі (Швейцарія, Норвегія, Ісландія та Ліхтенштейн). Нині тривають переговори щодо укладення УВТ з Канадою, Туреччиною, Ізраїлем і Сербією, планується розпочати відповідні переговори з В’єтнамом, Ліваном, країнами Перської Затоки й окремими країнами Латинської Америки.

Ігор Гужва наголосив, що для України головною метою укладення УВТ є забезпечення збалансованої тарифної політики, у тому числі стосовно чутливих груп товарів промисловості та сільського господарства. Він нагадав, що сфера інтересів сучасних учасників УВТ виходить далеко за межі торгівлі товарами та послугами й охоплює питання прав інтелектуальної власності, державних закупівель, охорони довкілля тощо.

Ігор Гужва також зазначив, що на макрорівні позитивні зміни від нових УВТ полягатимуть у зростанні експорту, ВВП, зменшенні внутрішніх цін і безробіття. Найбільший позитивний вплив очікується в таких видах економічної діяльності, як металургія й обробка металу, харчова промисловість, електроенергетика, виробництво машин та устаткування, хімічне виробництво, зокрема гумових і пластмасових виробів, транспорт, видобування вуглеводнів, будівництво, виробництво коксопродуктів, готельні послуги. Крім того, лібералізація двосторонньої торгівлі передбачає також і створення сприятливих умов для залучення прямих іноземних інвестицій.

Презентації

Фонд “Правова просвіта”
(062) 381 14 54
zkonst@donnu.edu.ua

***

Мета Європейської програми – сприяти європейській інтеграції України шляхом фінансової й експертної підтримки громадських ініціатив.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: