До Міжнародного Дня ромів було приурочену важливу подію – всеукраїнську конференцію «Стратегічні виклики сьогодення та перспективи для Ромів України», яка зібрала лідерів більше 40 організацій, що представляють інтереси ромських громад. Захід також відвідали Урядовий уповноважений з питань етнонаціональної політики, директор департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України, представники Міністерства Закордонних Справ, Міністерства Соціальної Політики та Міністерства Освіти України.
8-го квітня відзначається Міжнародний День ромів – свято традицій, культури й національної ідентичності росмького народу. Водночас, цей день – гарна нагода привернути увагу суспільства до наявних проблем, з якими стикається ромська національна меншина. В Україні і Європі роми залишаються вразливою етнічною спільнотою, зокрема, й через низку суспільних стереотипів і дискримінаційне поводження по відношенню до ромів.
До Міжнародного Дня ромів було приурочену важливу подію – всеукраїнську конференцію «Стратегічні виклики сьогодення та перспективи для Ромів України», яка зібрала лідерів більше 40 організацій, що представляють інтереси ромських громад. Захід також відвідали Урядовий уповноважений з питань етнонаціональної політики, директор департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України, представники Міністерства Закордонних Справ, Міністерства Соціальної Політики та Міністерства Освіти України.
Головною темою конференції стало обговорення підходів до об‘єднання зусиль громадських організацій і держави навколо покращення становища, в якому знаходяться ромські громади сьогодні. Зобов‘язання держави щодо підтримки ромської національнї спільноти закріплені Стратегією соціального захисту й інтеграції ромської національної меншини до українського суспільства до 2020 року і, відповідним Планом заходів.
Однак у представників ромських громад залишається чимало запитань щодо ефективності виконання цих зобов‘язань. Про питання посилення ефективності реалізації державної політики щодо ромів, участь представників ромських громад у місцевих виборах 2015 р.; а також про проблеми внутрішньо переміщених осіб ромського походження з окупованих територій їх йшлося під час конференції.
Генадій Друзенко, Урядовий уповноважений з питань етнонаціональної політики звернувся до учасників із привітальною промовою: «Я хочу звернутися до всіх ромів із закликом – браття і сестри, насправді ваша доля у ваших руках! Держава в дечому може вам допомогти, але як кажуть: краще, коли вона не заважає. Потрібно зрозуміти, що насправді ваш розвиток, успіх і самореалізація, – це справа рук вас самих. Беріть власну долю у свої руки, а ми чим зможемо, допоможемо!».
Одна з основних тем обговорення стосувалася стану виконання Плану заходів щодо реалізації Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 р., затвердженого розпорядженням Кабінету міністрів України 11.09.2013 р. No 701, Планів заходів, затверджених обласними та районними державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
В результаті обговорення учасники конференції дійшли висновку, що Стратегія та урядовий План, незважаючи на критичні зауваження та пропозиції ромських організацій та фахівців, Європейської комісії, не були змінені, а відтак залишаються декларативним та такими, що не відповідають справжнім потребам ромського народу в Україні.
Урядовий План, в свою чергу, містить велику кількість абсолютно неактуальних завдань і залишається суто формальним документом, не забезпеченим організаційно, фінансово, матеріально. Те саме стосується й місцевих планів, які залишаються суто формальними документами без жодного організаційного, фінансового, матеріального забезпечення. Окрім того, місцеві плани на 90% копіюють урядовий План без врахування місцевих особливостей та потреб ромських громад.
Не дивлячись на наявні проблеми, Андрій Юраш, директор департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України зазначає: «Ми з усією відповідальністю підходимо до своєї роботи. Але наразі всі актуальні і критичні питання, які потребують нагального практичного вирішення, зокрема в законодавчій і виконавчій сфері, зараз покладені на наш департамент. В тій політичній ситуації, яка нині склалася в країні національний фактор є винятково важливим. Тому в Міністерстві вже є розуміння того, що наш департамент має бути посилений ідеологічно та організаційно. Бо в рамках існуючої структури навряд буде можливою адекватна робота”.
Учасники конференції констатували, що участь ромів у політичному житті країни є вкрай низькою, що зумовлене як об’єктивними, так і суб’єктивними причинами. Але революція гідності, яку підтримали усі роми та в якій багато ромів брали участь, зумовила суттєві політичні зміни та відкрила шлях до реальної можливості участі як окремих ромів, так і ромських організацій зокрема у виборчому процесі на місцевих виборах у жовтні 2015 року,
Виникла також ідея створити Ромський методичний центр підготовки до участі в місцевих виборах у жовтні 2015 року та затвердити положення про нього. Супровідною цьому рекомендацією стало – співпрацювати ромським організаціям з обласними та загальнодержавними організаціями, які займаються виборчими процесами, зокрема з Комітетом виборців України.
Євген Бистрицький, виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження» закцентував увагу на тому на необхідності посилення нового типу лідерства й самоврядування у ромських громадах: «Ромам потрібен сильний представницький лідер, він потрібен перш за все для розвитку і самореалізації інтересів всієї спільноти. Такий лідер мав би консолідувати досить розрізнену у взаємоспілкуванні ромську громадскість, представляти її, розуміючи всі її проблеми, включно із захистом її інтересів. Ромська спільнота стикається з багатьма труднощами, однією з головних проблем є прояви дискримінації за етнічною ознакою. Стигматизація цього в новій демократичній Україні неприпустима. Втім, ми бачимо, що у випадках створення ефективного самоврядування громад та беручи активну участь у політичному житті ромська спільнота долає ці труднощі».
Чи не найактуальнішою темою для ромської національної меншини є проблеми внутрішньо переміщених ромів внаслідок агресії Російської Федерації проти України та можливі шляхи вирішення. Через відсутність ідентифікаційних документів, обмеженого доступу до освіти й медицини, роми належать до вразливих верств населення. Під час кризи їхнє становище погіршуються в рази і вони стають жертвами множинної дискримінації. Допомогти людям в такому становищі можуть ромські організації і лідери, які знають механізми взаємодії з органами державної влади, відповідальними за надання допомоги внутрішньо переміщеним особам.
Як говорить Микола Бурлуцький, який представляє Харківську організацію «Чачімо», з початку першої хвилі переселенців, до їхнього офісу звернулися 1261 ромів-ВПО.
Підсумовуючи враження від конференції один з її організаторів Юрій Іваненко, керівник міжнародної громадської організації ромів «КАТАНЕ», каже: «Я дуже схвильований, бо як організатор відчуваю велику відповідальність за заходи, які ми проводимо. А цього року їх декілька практично одночасно. Питання, які обговорювалися цими днями є дуже важливими, а подекуди й болючими для ромської спільноти. Тому є надія, що рішення, які були затверджені учасниками конференцію позитивно вплинуть на ситуацію.»
Міжнародний Фонд «Відродження» надає підтримку неурядовим організаціям, які представляють інтереси ромських громад,вже більше 15-ти років. Досвід такої роботи підтвердив, що основним рушієм змін в суспільстві і в громадах є люди – лідери, здатні виявити, артикулювати й захистити інтереси своєї спільноти. Ромська програмна ініціатива продовжить підтримку ініціатив, спрямованих на правовий захист ромів, протидію дискримінації, культурницькі ініціативи, покращення доступу до освіти й медицини. Як і в попередні роки, у співпраці з Ромським Освітнім Фондом (Будапешт) Міжнародний Фонд «Відродження» координуватиме конкурс стипендій серед студентів вищих навчальних закладів, які представляють ромські громади. Освічені молоді лідери здатні ламати суспільні стереотипи й просувати позитивні зміни у ромських громадах.
