Провести місцеві вибори в 2020 році на новій територіальній основі, як раніше було оголошено урядом, і завершити перший етап реформи децентралізації неможливо без прийняття Верховною Радою не менше п’яти законопроектів.
Зараз на розгляді Верховної Ради законопроекти, які можуть прискорити реформу місцевого самоврядування та децентралізації. Для продовження децентралізації – потрібно ще мінімум 5 законів та їх доопрацювання. Про це розповіли спікери прес-брифінгу «Ризики для регіональної політики в Держбюджеті на 2019 рік – лобізм та руйнування системи стратегічного планування» 23 січня 2019 року. Захід організував Реанімаційний Пакет Реформ у межах інформаційного партнерства з Інститутом Горшеніна та у співпраці з Інститутом громадянського суспільства.
Іван Лукеря, експерт Реанімаційного Пакету Реформ, зазначив, що Верховна Рада не скористалася можливістю внести зміни до Конституції України у сфері децентралізації. Одним з головних пріоритетів у роботі Парламенту на період з вересня 2018 року по січень 2019 року було питання децентралізації та посилення місцевого самоврядування. Проте за цей період Верховна Рада не розглянула жодного законопроекту, який би стосувався місцевого самоврядування.
«Парламент мав унікальну можливість проголосувати «за» або «проти» поданого Президентом проекту Закону про внесення змін до Конституції (щодо децентралізації влади) №2217а. А це дало би можливість внести зміни до Конституції у сфері місцевого самоврядування вже до кінця каденції чинного Парламенту», – наголосив експерт.
За його словами, зараз Парламент має можливості значно посприяти проведенню реформи децентралізації:
«На цей момент у Верховній Раді на розгляді перебувають п’ять законопроектів, які, у разі їх ухвалення, дозволять вивести реформу місцевого самоврядування на новий етап. Зокрема, провести місцеві вибори у 2020 році на новій територіальній основі».
Олександр Сергієнко, експерт проекту з питань місцевого самоврядування, звернув увагу на певні недоліки у чинній системі децентралізації.
«Від СРСР Україні залишилась система місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські та районні ради. Вони вирішують нібито спільні проблеми місцевого самоврядування. Але вже на цьому етапі виникає певний дисонанс, адже ці ради не мають виконавчих органів, їхню роль відіграють державні адміністрації», – пояснив Сергієнко. Таким чином відбувається неприроднє схрещення державних органів та органів місцевого самоврядування. Наразі з’являється все більше об’єднаних територіальних громад (ОТГ), які перебрали на себе більшість повноважень районних рад.
Експерт додав, що народні депутати пропонують значно скоротити кількість районів в областях шляхом їхнього об’єднання, проте не встановлюються чіткі критерії цього процесу.
На розгляді у Верховної Ради є ряд законопроектів, які пропонують в певних областях скоротити кількість районів через їх об’єднання. Та критерії цього об’єднання все ще невідомі. Крім цього, воно все одно не вирішить існуючі протиріччя між ОТГ та районними радами, адже законодавчо це питання залишається неврегульованим.
У законопроектах заплановано: після об’єднання районів – утворити одну велику районну раду. Проте відсутня інформація про те, що для цього треба провести нові вибори, як було у випадку з утворенням ОТГ.
За словами Сергієнка, слід ухвалити новий закон про засади адміністративно-територіального устрою, на основі якого будуть сформовані нові райони та проведені місцеві вибори у 2020 році.
Директор з питань науки та розвитку Інституту громадянського суспільства Анатолій Ткачук зазначив, що деякі народні депутати мають вплив на розподіл коштів на місцевому рівні, з чого випливає конфлікт інтересів.
Члени Комітету з питань бюджету Верховної Ради фактично беруть на себе повноваження законодавчої та виконавчої влади. Адже саме вони – більша половина осіб складу цього Комітету – є членами Комісії з розподілу коштів регіонального розвитку та Комісії з розподілу субвенцій на соціально-економічний розвиток. Конфлікт інтересів очевидний: особи, які приймають закони, одночасно їх і виконують. В такій ситуації народні депутати не можуть повноцінно здійснювати парламентський контроль.
«Ми будемо ініціювати звернення до Конституційного Суду щодо внесення змін до Закону «Про Державний бюджет України на 2019 рік» і Бюджетного кодексу з метою позбавити народних депутатів права входити до структур, сформованих органами виконавчої влади, які розподіляють гроші», – додав Анатолій Ткачук.
Відеозапис брифінгу:
