Результати моніторингу місць несвободи за 2014 р.

Найбільшим викликом 2014 року для Національного превентивного механізму (НПМ) стала робота в екстремальних умовах через драматичні події Євромайдану, анексію Криму та окупацію частини Донбасу.

Найбільшим викликом 2014 року для Національного превентивного механізму (НПМ) стала робота в екстремальних умовах через драматичні події Євромайдану, анексію Криму та окупацію частини Донбасу. Представникам НПМ фактично довелося виконувати функції швидкого реагування, здійснюючи термінові перевірки інформації про порушення прав людини в установах різного типу; Україна втратила контроль над місцями несвободи на території Кримського півострова; з підконтрольної бойовикам т.зв. ДЛНР частини областей не були вчасно евакуйовані люди; новими об’єктами моніторингу стали місця вимушеного перебування переселенців із зони проведення АТО.

Моніторинг дотримання прав та свобод людини під час революції гідності

«Коли був Майдан, я вночі волонтерив у шпиталі, а наступного ранку їхав у складі моніторингової групи НПМ в аеропорт Жуляни, перевіряти дотримання прав тих, кого не пропустили, та адмінзатриманих. Мої колеги монітори разом з представниками Секретаріату Уповноваженого відвідували райвідділи міліції, де перебували затримані», – згадує ці дні монітор НПМ, спеціаліст відділу адвокації ВБО «Всеукраїнська мережа ЛЖВ» Олександр Гатіятуллін.

Працівники моніторингових груп у цей період цілодобово відвідували органи та підрозділи, підпорядковані ГУМВС України у м. Києві, Київський СІЗО, а також заклади охорони здоров’я, куди доставляли травмованих затриманих. Крім порушення права на життя, були виявлені численні порушення прав та свобод людини, які відповідно до практики Європейського суду з прав людини можуть розглядатися як катування або нелюдське чи таке, що принижує гідність, поводження. Всі виявлені порушення та рекомендації були відображені у Спеціальній доповіді Уповноваженого з прав людини “Порушення прав та свобод людини в Україні: події листопада 2013 – лютого 2014 років”.

Валерія Лутковська, Уповноважений ВР України з прав людини, зазначає: «Матеріали Спеціальної доповіді були використані при підготовці неурядовими організаціями разом із Секретаріатом Уповноваженого матеріалів для офіційного звернення до Міжнародного кримінального суду в Гаазі для розгляду питання щодо відкриття провадження з метою розслідування злочинів проти людяності, вчинених під час Революції гідності. Крім того, всі матеріали провадження, включно із відповідним листуванням Уповноваженого з прав людини з Генеральною прокуратурою та Міністерством внутрішніх справ з питань проведення розслідування порушень прав людини, були передані до Міжнародної дорадчої групи Ради Європи, яку було створено рішенням Генерального секретаря Ради Європи з метою проведення моніторингу розслідування випадків насильства, що мали місце під час акцій протесту на Майдані».

Моніторинг дотримання прав та свобод людини під час проведення АТО

Основний акцент в ході моніторингу місць несвободи у зоні АТО, крім притаманного НПМ аналізу забезпечення прав та свобод підопічних і вихованців, робився на оцінці ризиків для життя та здоров’я цих осіб у зв’язку із проведенням антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей. Саме тому евакуація за межі збройного конфлікту тих, хто знаходиться під опікою держави у різних місцях несвободи, називалася представниками НПМ одним із найголовніших завдань держави. Через невиконання рекомендацій щодо евакуації значна кількість осіб, яка перебуває в закладах пенітенціарної системи, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту населення залишилася на тимчасово окупованій території.

Утім і на контрольованій Україною частині Донбасу персонал та підопічні закладів не відчували належної підтримки з боку держави: «Я був у жовтні в Артемівському закладі виконання покарань. Адміністрація нам прямим текстом сказала, що ми перші, хто приїхав до них з Києва дізнатися про наявні проблеми, – каже Олександр Гатіятуллін. – У них було відчуття, що їх уже не існує в загальній системі пенітенціарної служби. Наприклад, монітори зафіксували проблеми з етапуванням засуджених. Коли за місяць ми приїхали до Маріуполя, засуджених почали етапувати до виправних колоній. Я вважаю, що у вирішенні цих проблем є і доля НПМ».

Навіть зараз, у червні 2015 р., евакуація з місць несвободи прифронтової зони у повній мірі не здійснена. Мінсоцполітики, зокрема, пояснює неможливість вивезення підопічних відсутністю їх згоди на переселення та фізичної можливості перевезення хворих у лежачому стані. У той же час, за інформацією інтернатних установ системи соціального захисту населення, станом на 01.02. 2015 р. в інтернатних установах наявні 1 тис. 596 вільних ліжко-місць. Інформація щодо їх розташування передана департаментам соціального захисту населення Донецької та Луганської обласних державних адміністрацій.

«Відсутність державної політики, спрямованої на підтримку соціальних установ в зоні збройного конфлікту, відсутність своєчасної евакуації підопічних та персоналу, небажання підтримувати контакт, зупинка фінансування, створення труднощів при спробі виїхати на підконтрольну Уряду територію, або для гуманітарних вантажів – все це призвело до значного розчарування персоналу установ та примусило їх виживати, спираючись тільки на свої сили та ресурси, які є доступними. Це наші громадяни, і ми не повинні їх кидати в біді», нагадує Тетяна Печончик, монітор НПМ, голова правління ГО «Центр інформації про права людини».

Моніторинг дотримання прав людини в місцях несвободи в Україні

Понад 1 мільйон людей в Україні перебуває у 6000 установ, що за формальними ознаками можна кваліфікувати як місця несвободи. Тобто у закладах, де кожен може опинитися за рішенням або вказівкою адміністративного, судового чи іншого органу, без права залишити їх з власної волі. Моніторинг НПМ, який створений і діє відповідно до Факультативного протоколу до Конвенції ООН проти катувань, є ефективним інструментом не лише виявлення, але й запобігання порушенням прав людини у закладах такого типу. «Основними перевагами НПМ я вважаю постійність моніторингу, системність його організації та гнучкість, яку дає залучення громадських активістів. НПМ органічно поєднує переваги статусу державної інституції та можливості громадського сектору», – підкреслює Роман Романов, директор Програмної ініціативи “Права людини та правосуддя” МФ «Відродження».

Контакти:  Надя Колесникова, 067 661 80 30, nk@humanrights.org.ua

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: