30 травня 2019 року Інституту економічних досліджень та політичних консультацій провів круглий стіл «Державна підтримка: між бізнесом, зобов'язаннями та бюджетними обмеженнями». Експерти, представники влади та бізнесу обговорили те, як повинна формуватися політика державної підтримки підприємств в Україні коли є запит бізнесу, обмежені бюджетні ресурси та зобов'язання перед міжнародними партнерами.
30 травня 2019 року Інституту економічних досліджень та політичних консультацій провів круглий стіл «Державна підтримка: між бізнесом, зобов’язаннями та бюджетними обмеженнями». Експерти, представники влади та бізнесу обговорили те, як повинна формуватися політика державної підтримки підприємств в Україні коли є запит бізнесу, обмежені бюджетні ресурси та зобов’язання перед міжнародними партнерами.
«Очікування державної підтримки серед бізнесу протягом останніх років зросло і досягло рекордного рівня. Так, результати регулярних опитувань керівників підприємств, що проводить Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД), показують, що у першому кварталі 2018 року державна підтримка повернулась в топ-5 очікуваних бізнесом реформ після трьох років відсутності в такому переліку”, – розповіла Оксана Кузяків, виконавчий директор ІЕД.
За словами наукового співробітника ІЕД Євгена Ангела, чинний Закон про державну допомогу суб’єктам господарювання був прийнятий в рамках Угоди про асоціації з ЄС. За ним Кабінет міністрів України встановив чіткі критерії оцінки допустимості допомоги, наприклад: забезпечення розвитку регіонів, підтримка МСП. Існують також обмеження, такі як: частка державної допомоги у вартості проекту чи розмір кредитів. «Але обмеження в 2 млн євро на кредит для мікропідприємства радше знімає питання про обмеження і підіймає питання про ресурси держави» – підсумував експерт.
За словами старшого наукового співробітника ІЕД Віталія Кравчука, історично масштаб держпідтримки в Україні був досить великим. В 2012 році держпідтримка підприємств лише у вигляді податкових пільг та бюджтного фінансування становила близько 7% ВВП. На сьогодні, обсяги та «асортимент» допомоги значно скоротився і становить близько 1% від ВВП, що є співрозмірним з країнами ЄС. Менше – лише в Португалії та Ірландії, які отримали «бейлаут». Експерт вважає, що, зважаючи на велику кількість реформ, які Україна впроваджує, простір для розширення обсягів держдопомоги видається досить обмеженим.
«Реформа державної допомоги в України, яка запроваджена Законом має на меті створення конкурентного нейтралітету», – розповіла Анна Артеменко, Державний уповноважений АМКУ. Для цього створено реєстр держдопомоги, проводиться оптимізація витрат (принцип пропорційності) для виконання цілей держдопомоги, враховується стимулюючий ефект на підприємця. В рамках Угоди про асоціацію, Україна має перехідний період до 2022 року, в межах якого всі програми державної допомоги повинні бути приведені у відповідність з міжнародними зобов’язаннями.
Андрій Слабінський, директор офісу розвитку МСП, розповів як працює ця структура:. «Утворення офісу стало можливим завдяки коштам ЄС та стало перехідним етапом до створення постійно діючої інституції, яка опікується справами МСП». Наразі офіс займається створення веб-порталу, який збере в одному місці всі корисні сервіси держави для підприємців та інформуватиме про доступні можливості, створенням регіональних центрів підтримки підприємництва, а також адвокуванням нових програм для розвитку МСП на національному та регіональному рівнях.
Координатор проекту Unlimit Ukraine Олена Еро розповіла про свій проект. «Це – проект підтримки малого бізнесу, який виник на базі Європейської бізнес-асоціації, до якого вже входить понад 800 підприємців». За словами пані Олени, цей проект не фінансує бізнес, але проводить освітні заходи та консультацій, а також нетворкінг-зустрічі з представниками великого бізнесу. «Стосовно держпідтримки, малий бізнес практично не обізнаний з чинними програмами та й не вірить в можливість отримання такої підтримки. Натомість він надає перевагу зменшенню рівня податкового навантаження».
Руслан Гашев, головний радник виконавчого директора Офісу із залучення та підтримки інвестицій, вважає, що про механізми державної підтримки підприємств мало говорять. Він наводить приклад Німецько-українського фонду, який був утворений 20 років тому на підставі указу президента України, й існує до сьогодні. «Цей фонд співпрацює з КМДА, а також Тернопільською, Івано-Франківською та Вінницькою ОДА та компенсує половину відсоткової ставки від кредиту в гривні. При цьому розмір проблемних активів в портфелі кінцевих позичальників на сьогодні становить не більше 5%», – додав експерт.
На думку Вадима Пянковського, заступника начальника управління бізнес-клімату КОДА, місцеві бюджети зараз спроможні брати на себе функцію підтримки бізнесу. «5 міст обласного значення в Київській області сьогодні мають депозити в банках і на 2019 рік Київська область заклала 9 млрд прибутків. У Білій Церкві, для прикладу, також працює Німецько-український фонд, який заклав 500 тисяч гривень на погашення відсоткових ставок», – повідомив він.
Павло Коваль, генеральний директор «Української аграрної конфедерації», вважає, що підходи до державної підтримки в сільському господарстві України не можуть співпадати з підходами в ЄС. «В ЄС та Україні дуже відрізняється устрій сільськогосподарського виробництва. Понад 90% ферм ЄС, на відміну від України, – це сімейні ферми. Крім цього, через невідповідну градацію підприємств, за чинним законодавством України, 90% аграрного бізнесу – це малі підприємства». Таким чином, зараз в Україні одна програма підтримки може бути розрахована і на сімейну ферму і на агрохолдинг. Відповідно така політика підтримки не є ефективною. «Щоб держпідтримка при обмеженому бюджеті була ефективною, потрібно поділ підприємств гармонізувати з європейським і визначити критерії поділу – хто що створює, яке місце і роль підприємств в загальній структурі» – підсумував спікер.
Відеозапис цих та інших виступів можна переглянути за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=L82z7t6gVSA
Захід відбувся в рамках у рамках проекту «Чи потрібен Україні протекціонізм? Можливості та обмеження ПВЗВТ з ЄС», який здійснюється Інститутом економічних досліджень за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в межах проекту «Громадська синергія».
Окремі думки, висловлені в матеріалах або озвучені на заході, є особистою позицією авторів/спікерів і необов’язково відображають точку зору Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження»
