Якими є масштаби руйнувань освітньої інфраструктури в Україні? Як забезпечити доступ до середньої освіти в умовах війни? Які освітні та інфраструктурні потреби мають громади, які постраждали від бойових дій або окупації? В цьому дослідженні ми з’ясовуємо, як повномасштабна війна вплинула на доступ до загальної середньої освіти, а також шукаємо шляхи задоволення потреб у відновленні цього доступу залежно від масштабу та характеру впливу, зумовленого війною.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну, яке розпочалося 24 лютого 2022 року, призвело до тяжких наслідків для середньої освіти в Україні. Школи зазнали людських втрат — під час бойових дій та/або російської окупації гинули вчительки, учнівство та батьки. Сотні шкіл було зруйновано або пошкоджено. Мільйони дітей і тисячі українських вчительок були вимушені змінити місце проживання всередині країни або виїхати за кордон. Щодня всі учасниці навчального процесу мають долати виклики війни: вимушені перерви у навчанні, перехід на дистанційну або змішану форму навчання, повітряні тривоги та відключення електроенергії. Повномасштабна війна погіршила доступ до освіти, поглибила наявні освітні нерівності, негативно вплинула на якість освітнього процесу й успішність, а також відобразилася на психоемоційному стані учениць і вчитель_ок.
Середня освіта є важливим суспільним благом і правом, що гарантується Конституцією України. Відновлення доступу до неї є одним із пріоритетів держави. Вчительки й адміністрація шкіл, представ ниці центральних і місцевих органів влади, а також українські та міжнародні організації вже почали роботу з відновлення освітньої інфраструктури, освітнього середовища та можливостей для навчання загалом.
Цей звіт має на меті відповісти на питання, як повномасштабна війна вплинула на доступ до загальної середньої освіти, зокрема у громадах, що перебували в зоні бойових дій або в окупації; якими є потре би для відновлення цього доступу, а також можливі шляхи задоволення цих потреб залежно від масштабу та характеру зумовленого війною впливу. Дослідження складалося з трьох компонентів: кіль кісного національного репрезентативного опитування батьків дітей шкільного віку, дослідження кейсів у громадах і аналізу вторинних даних. Результати дослідження репрезентують національний та регіональний контекст. У особливому фокусі дослідження були три області, на території яких відбувались активні бойові дії та які були частково окуповані, а згодом — звільнені: Київська, Чернігівська та Харківська область.
